анатомия Рудик
.pdf
Розділ 1
ється в асиметрії виростків блоків, особливо на крайніх променях. У фа- лангоходячих гребені дуже чітко випинаються і на метаподії з’являються замість голівок блоки, повністю розділені гребенем. У стопоходячих тварин суглоб зап’ястка багатоосьовий і можливі рухи згинання та розгинання в кожному поверсі суглоба. Вісь руху проходить через центри суглобів. Сугло- бові поверхні проксимального й дистального рядів кісток зап’ястка, а також кістки п’ястка опуклі проксимально. Бічні рухи можливі більше в перед- плічно-зап’ястковому суглобі, обертальні — переважно в міжзап’ястковому суглобі. В пальцеходячих тварин суглоб зап’ястка одноосьовий, згинання та розгинання відбувається навколо осей, що проходять приблизно через центр суглоба. В суглобі немає не тільки бічних та обертальних рухів, а й дуже зменшене згинання та розгинання через наявність плоскої площини і від- повідних пальмарних зв’язок зап’ястка.
Укопитних суглоб зап’ястка найбільш досконалий, одноосьовий, має за- ставку, яка зменшує можливість розгинання. Осі згинальних і розгинальних рухів проходять через пальмарний відділ суглоба, а не через центр його, як у стопо- і пальцеходячих, внаслідок чого передплічно-зап’ястковий і між- зап’ястковий суглоби розділені на два відділи — передній і задній. У зад- ньому відділі проксимального ряду кісток зап’ястка проксимальна й дисталь- на поверхні опуклі і забезпечують можливість згинання-розгинання, а в передньому відділі вони плоскі й вигнуті, що повністю виключає розгинання
взап’ястковому суглобі при статиці тварини. Отже, проксимальний ряд кіс- ток зап’ястка вгнуто-опуклий і дає можливість робити деякі рухи.
Ужуйних тварин ІІІ і IV п’ясткові кістки зрощені, проксимально мають плоскі суглобові поверхні, які забезпечують лише деяке (пальмарне) зги- нання. В однокопитних (кінь) цей суглоб зовсім плоский і тугий і виконує тільки функцію буфера.
БУДОВА СКЕЛЕТА КІНЦІВОК
У тварин скелет грудних і тазових кінцівок складається з поясів і вільних кінцівок. У свійських тварин пояс грудної кінцівки утворений однією кіст- кою — лопаткою, інші — редуковані. Рудимент коракоїдної кістки зрощуєть- ся з лопаткою, утворюючи дзьобоподібний відросток, від ключиці залишився лише сухожилок у плечоголовному м’язі. У хижаків замість сухожилка може бути невеличка кісткова пластинка як рудимент ключиці.
Пояс тазової кінцівки складається з трьох кісток — клубової, лобкової і сі- дничної.
Плечовий пояс. Лопатка — scápula (рис. 1.34) — пластинчаста, трикутної форми кістка. На лопатці розрізняють латеральну і реберну поверхні — fácies laterális et costális, дорсальний, краніальний і каудальний краї — márgo dorsális, craniális et caudális, краніальний, каудальний і вентральний
(суглобовий) кути — ángulus craniális, caudális et ventrális (glenoidális). На вентральному куті лопатки є суглобова западина — cávitas glenoidális — для зчленування з голівкою плечової кістки. На краніальному краї вентрально- го кута міститься надсуглобовий горб — tubérculum supraglenoidále (scápulae) 1, на якому закріплюється двоголовий м’яз плеча, на медіальній повер- хні горба випинається дзьобоподібний відросток — procéssus coracoídeus 14,
70
АПАРАТ РУХУ
на якому закріплюється дзьобо-плечовий м’яз. Розширений кінець лопат- ки — основа лопатки — básis scápulae 6 — доповнюється великим лопатко-
вим хрящем — cartilágo scápulae 7.
На латеральній поверхні лопатки від її основи до суглобового кута прохо- дить поздовжній кістковий виступ — ость лопатки — spína scápulae 4. У деяких тварин на нижньому кінці ость лопатки закінчується відростком — акроміоном — acrómion 12. Ость лопатки поділяє латеральну поверхню лопа- тки на дві ямки — передостну, або надостну, — fóssa supraspináta 3 — і заост- ну, або підостну, — fóssa infraspináta 9, в яких розміщені однойменні м’язи.
Рис. 1.34. Ліва лопатка:
А — собаки; Б — свині; В — корови; Г — коня (латерально); Д — корови; Е — коня (медіально): 1 — túber scápulae; 2 — márdo craniális; 3 — fóssa supraspináta; 4 — spína scápulae; 5 — ángulus craniális; 6 — básis scápulae; 7 — cartilágo scápulae; 8 ángulus caudális; 9 — fóssa infraspináta; 10 — túber spínae; 11 — márgo caudális; 12 — acrómion; 13 — ángulus glenoidális; 14 — proc. coracoídeus; 15 — fóssa subscapuláris; 16 — fácies serráta; 17 — línea serráta
71
Розділ 1
На медіальній поверхні лопатки є підлопаткова ямка — fóssa subscapuláris 15, де знаходиться підлопатковий м’яз. Біля основи лопатки прохо- дить зубчаста лінія — línea serráta 17, яка відмежовує від підлопаткової ям-
ки зубчасту поверхню — fácies serráta scápulae 16.
Каудальний край лопатки тупий і шорсткий. На ньому ближче до вент- рального кута знаходиться вирізка — шийка лопатки — cóllum scápulae.
Утварин лопатка лежить косо, основа її спрямована дорсокаудально, а суглобовий кут — краніовентрально.
Увеликої рогатої худоби акроміон досягає шийки лопатки, надостна ямка вузька, лопатковий хрящ великий.
Уконя на ості лопатки акроміона немає, суглобова западина на кра- ніальному краї має вирізку. На ості лопатки є невеликий горбок. Лопатко- вий хрящ дуже великий.
Усвині на ості лопатки є значний горб, який спрямовується каудально, і дуже глибока підостна ямка. Акроміона немає.
Усобаки акроміон розвинутий і досягає суглобової западини. Надостна і підостна ямки майже однакового розміру. Краніальний кут лопатки заокру- глений.
Рис. 1.35. Тазові кістки з дорсальної поверхні:
А — собаки; Б — свині; В — вівці; Г — кози; Д — корови; Е — кобили; Є — жеребця; 1 — túber cóxae; 2 — crísta ilíaca; 3 — túber sacrále; 4 — fácies glutéae; 5 — línea glutéa; 6 — córpus óssis ílii; 7 — incisúra ischiádica májor; 8 — acetábulum; 9 — spína ischiádica; 10 — incisúra ischiádica mínor; 11 — túber ischiádicum; 12 — rámus óssis íschii; 13, 14 — córpus óssis íschii; 15 — árcus ischiádicus; 16 — rámus craniális óssis púbis; 17 — rámus caudális óssis púbis; 18 — for. obturátum; 19 — eminéntia iliopúbica; 20 — pécten óssis púbis; 21 — sýmphysis pélvis
72
АПАРАТ РУХУ
Тазовий пояс утворений трьома парами кісток (клубовими, лобковими й сідничними), які, зростаючись, утворюють тазову кістку — os cóxae. Тазові кістки (права й ліва) мають затульний отвір і суглобову западину. Суглобова западина разом з голівкою стегнової кістки утворює кульшовий суглоб. Вона спрямована вентролатерально і розміщена на з’єднанні клубової, лобкової та сідничної кісток. Клубова кістка від суглобової западини розміщена кра- ніодорсально, лобкова — медіально, сіднична — каудально (рис. 1.35).
Затульний отвір — for. obturátum 18 — дуже широкий, розміщений медіо- каудально від суглобової западини і обмежений лобковою та сідничними кістками. Обидві тазові кістки з’єднуються одна з одною тазовим зрощенням — sýmphysis pélvis 21. Клубові кістки з’єднуються з крилами крижової кістки в крижово-клубових суглобах.
Кістки поясу тазової кінцівки разом з крижовою кісткою і першими хвос- товими хребцями утворюють таз — pélvis — циліндричної або конусоподіб- ної форми. Вхід у тазову порожнину — cávum pélvis — лежить між крижо- вою, клубовими та лобковими кістками, вихід із неї — між сідничними кіст- ками та першими хвостовими хребцями.
Клубова кістка — os ílium — складається з крила і тіла. Крило — ála óssis ílii — розширена її частина, яка спрямована краніально, тіло — córpus óssis ílii (див. рис. 1.35, 6) — стовпоподібний утвір, спрямований каудовентрально від крила. Передній край крила називають клубовим гребенем — crísta ilíaca 2, який з’єднує зовнішній клубовий горб (маклак) — túber cóxae 1 — і крижо- вий (внутрішній клубовий) горб — túber sacrále 3. Горби найбільш розвинуті у великих тварин. На зовнішній, або сідничній, поверхні крила — fácies glutéae 4 — прикріплюються сідничні м’язи. Вона ямкоподібна і має сіднич- ну лінію — línea glutéae 5. На медіальній (крижово-тазовій) поверхні крила
— fácies sacropelvína (рис. 1.36, 4) — знаходиться шорстка нерівність — вуш- коподібна суглобова поверхня — fácies auriculáris 5 — для з’єднання з кри- лом крижової кістки. Від цієї поверхні на тіло клубової кістки і далі на лоб-
Рис. 1.36. Тазові кістки з вентральної поверхні:
А — корови; Б — коня: 1 — túber cóxae; 2 — crísta ilíaca; 3 — túber sacrále; 4 — fácies sacropelvína; 5 — fácies auriculáres; 6 — crísta iliopectínea; 7 — tubérculum psoádicum; 8 — eminéntia iliopectínea; 9 — fóssa acetábuli; 10 — sýmphysis pélvis
73
Розділ 1
кову кістку продовжується клубово-лобкове підвищення — eminéntia iliopúbica 6, на якому виділяється горбок поперекового меншого м’яза — tubérculum m. psóas mínoris 7.
На передній поверхні тіла клубової кістки біля суглобової западини є горбок для закріплення прямої голівки чотириголового м’яза стегна. Каудо- дорсальний край клубової кістки має більшу сідничну вирізку — incisúra ischiádica májor (див. рис. 1.35, 7), яка проходить від крижового горба до сід- ничної ості — spína ischiádica 9, що знаходиться над суглобовою западиною.
Лобкова кістка — os púbis — має дві гілки: краніальну і каудальну. Кра-
ніальна гілка — rámus craniális óssis púbis (див. рис. 1.35, 16) — бере участь в утворенні суглобової западини і передньої частини вентральної стінки та- зової порожнини. Каудальна гілка — rámus caudális óssis púbis 17 — зроста- ється з лобковою кісткою протилежного боку, утворюючи тазове зрощення. Обидві гілки також беруть участь в утворенні затульного отвору. На лобко- вій кістці виділяють лобковий гребінь — pécten óssis púbis 20, який є продо- вженням клубово-лобкового гребеня. На ньому біля суглобової западини ви- ступає клубово-лобкове підвищення — eminéntia iliopúbica 19 — характерне для самців.
Сіднична кістка — os íschii — складається з тіла і гілки. Тіло сідничної кістки — córpus óssis íschii 14 — у каудолатеральному напрямі закінчується сідничним горбом — túber ischiádicum, на якому закріплюються м’язи. Між сідничними горбами правої й лівої сідничних кісток утворюється сіднична дуга — árcus ischiádicus 15. Гілка — rámus symphysiális — бере участь в утворенні тазового зрощення, тіло — в утворенні суглобової западини тієї частини, що належить до сідничної кістки. Дорсальний край тіла називають малою сідничною вирізкою — incisúra ischiádica mínor, по якій проходять нерви та судини.
Усуглобовій западині — acetábulum 8 — на її каудовентральному краї знаходиться вирізка — incisúra acetábuli. Краї западини дорощені хрящем, який утворює суглобові губи — lábrum articuláre. На самому дні западини лежить зв’язкова ямка западини.
Увеликої рогатої худоби тазова порожнина циліндрична. Крило клубової кістки добре розвинуте. На маклаку виділяють три горбки: дорсальний, краніальний і каудальний. Між цими горбками знаходиться більш-менш виражена пальцеподібна заглибина (використовується в практиці для внут- рішньокісткового введення лікарських препаратів). Сідничний горб також має горбки — дорсальний, латеральний і каудальний. Сіднична дуга глибо- ка. Сіднична ость висока, але м’язові гребені на ній мало помітні. Затуль- ний отвір великий.
Уконя тазова порожнина конусоподібна, основа конуса лежить між кри- лами клубових кісток, а зрізана вершина — між сідничними горбами. Крило клубової кістки дуже розвинуте. Маклак плоский з дорсокраніальними і до- рсокаудальними кутами. Кожен кут має два маленькі горбки. Сіднична лі- нія не виражена. Сідничний горб плоский, на ньому також випинаються два горбки — медіодорсальний і латеровентральний.
Усвині тазова порожнина циліндрична. Крило клубової кістки добре роз- винуте, але менше, ніж у жуйних тварин. На маклаку знаходиться один горбок, який має латеральний напрям. Клубовий гребінь вигнутий кра-
74
АПАРАТ РУХУ
ніально. Сіднична лінія утворює гребінь, спрямований каудально. Дорсаль- но від сідничного гребеня випинається три- або чотирикутна частина крила, яка має крижовий горб. Клубово-лобкове підвищення виділяється добре. Лобковий горб спрямований каудально. Сіднична ость масивна й висока, на її латеральній поверхні випинаються м’язові гребені. Сіднична дуга глибо- ка. Сідничний горб на латеральній поверхні має маленький горбок.
У собаки тазова порожнина конусоподібна, основа конуса лежить між сідничними горбами, а зрізана вершина — між клубовими кістками. Кри- ло клубової кістки ложкоподібне. Сіднична поверхня ямкоподібна, клубо- вий гребінь дугоподібний, маклак і крижовий горб не розвинуті. Сіднична ость низька, мала сіднична вирізка порівняно неглибока. Сідничний горб плоский, дорсальний його кут повернутий латерально, вентральний — ме- діально.
СКЕЛЕТ ВІЛЬНИХ КІНЦІВОК
ПЕРША ЛАНКА
Скелет вільних кінцівок складається з трьох ланок. Перша ланка (прок- симальна), або стилоподій — stylopódium, на грудних кінцівках представле- на плечовою кісткою, на тазових — стегновою кісткою.
Плечова кістка — os bráchii, s. húmeri — це довга трубчаста кістка, яка має на проксимальному кінці (епіфізі) голівку й міжгорбковий жолоб, на ди- стальному — спереду блок, а ззаду ліктьову ямку (рис. 1.37).
Голівка плечової кістки — cáput húmeri 1 — спрямована каудально й утворює разом із суглобовим кутом лопатки плечовий суглоб. Латерально й медіально від голівки знаходяться м’язові горбки плечової кістки: латераль- ний, або більший, і медіальний, або менший, — tubérculum laterále, s. május 7 et mediále, s. mínus 9. Спереду між горбками проходить між-
Рис. 1.37. Плечова кістка (ліва):
А, Б — собаки; В — свині; Г — корови; Д — коня; Е — рентгенограма плечової кістки свині (8 міс.): 1 — cáput húmeri; 2 — for. nutrítium; 3 — crísta húmeri; 4 — tuberósitas deltoídea; 5 — línea anconéae; 6 — crísta tubérculi majóris; 7 — tubérculum laterále; 8 — tuberósitas m-li infraspináti; 9 — tubérculum mediále; 10 — súlcus intertuberculáris; 11 — tróchlea húmeri; 12 — cóllum húmeri; 13 — tuberósitas téres májor; 14 — crísta epicóndyli laterális; 15 — epicóndylus mediális; 16 — epicóndylus laterális; 17 — fóssa olécrani; 18 — tubérculum intermédium; 19 — fóssa synoviális; 20 — for. suprathrochleáre
75
Розділ 1
горбковий жолоб — súlcus intertuberculáris 10 — для сухожилка двоголо- вого м’яза плеча. На більшому горбі з латеральної поверхні видно горбис- тість (або ямку) для закріплення заостного м’яза — tuberósitas músculi infraspináti 8.
На дистальному епіфізі поперечно розміщується блок плечової кістки — tróchlea húmeri 11 — для сполучення з кістками передпліччя в ліктьовому суглобі. Блок повернутий дорсально і жолобом поділяється на більший (ла- теральний) і менший (медіальний) з гребенем виростки. На боках блока знаходяться зв’язкові горбки або ямки. Каудально від блока є глибока лік- тьова ямка — fóssa olécrani 17, обмежена двома надвиростками. Медіаль-
ний, або згинальний, надвиросток — epicóndylus mediális, s. flexórius 15 —
більший і випинається назад внаслідок закріплення на ньому згиначів па- льців і зап’ястка. Латеральний, або розгинальний, надвиросток — epicóndylus laterális, s. extensórius 16 — менший і завернутий уперед. На ньому закріплюються розгиначі пальців і зап’ястка, утворюючи гребінь над-
виростка — crísta epicóndyli laterális 14.
На діафізі (тілі) плечової кістки — córpus húmeri — спіралеподібно про-
ходить гребінь більшого горба — crísta tubérculi majóris, s. crísta húmeri 3, по
76
АПАРАТ РУХУ
дорсальній поверхні тіла він проходить униз від переднього краю горба. На ньому закріплюються плечоголовний та поверхневий грудний м’язи. На се- редині тіла на гребені латерально випинається горбистість — tuberósitas deltoídea 4 — для дельтоподібного м’яза. Від цієї горбистості до заднього краю великого горба проходить ліктьова лінія, на якій закріплюється лате- ральна голівка триголового м’яза плеча. На медіальній поверхні тіла видно горбистість більшого круглого м’яза — tuberósitas téres májor 13 — для за- кріплення більшого круглого м’яза.
Увеликої рогатої худоби латеральний горб більший за медіальний і ви- пинається над голівкою проксимально, сама кістка порівняно коротка.
Уконя міжгорбовий жолоб подвійний, що зумовлюється наявністю серед- нього горба — tubérculum intermédium. Дистально, ближче до медіального краю, на блоці знаходиться синовіальна ямка — fóssa synoviális 19. Дельто- подібна горбистість, гребінь більшого горба та горбистість більшого круглого м’яза добре розвинуті.
Усвині плечова кістка товста й коротка. Більший горб поділений на дві частини і загнутий медіально.
Усобаки плечова кістка тонка і довга. Дистально над блоком знаходиться надблоковий отвір — for. suprathrochleáre 20, який веде в ліктьову ямку. Горби розвинуті слабко, внаслідок цього міжгорбовий жолоб плоский і ши- рокий.
Стегнова кістка — os fémoris — довга трубчаста. На проксимальному кінці
їїє голівка з чітко вираженою шийкою, відросток — великий вертлюг, на дис- тальному — з дорсальної поверхні — блок для надколінка, а на каудальній — два виростки для з’єднання з великогомілковою кісткою (рис. 1.38).
Голівка стегнової кістки — cáput óssis fémoris 11 — на- півкуля з ямкою для круглої зв’язки — fóvea cápitis 12, по- вернута медіально, латерально від неї випинається відрос- ток — більший вертлюг — trochánter májor 9. На латераль- ній поверхні вертлюга знаходиться горбистість для поверх- невого сідничного м’яза — tuberósitas glutéa. Голівка чітко відділена від вертлюга шийкою стегнової кістки — cóllum fémoris 10.
Тіло стегнової кістки — córpus óssis fémoris — довге, пряме або, навпаки, зігнуте дорсально. На каудальній по- верхні його від більшого до меншого вертлюга проходить міжвертлюжний гребінь — crísta intertrochantérica 6. Він відокремлює глибоку вертлюжну ямку — fóssa trochantérica 7. На каудальній поверхні тіла помітні дві горбисті лінії — ла- теральна й медіальна губи — lábium laterále et mediále 14.
|
Рис. 1.38. Ліва стегнова кістка (каудально): |
|
А — собаки; Б — свині; В — корови; Г — коня; Д — дистальний кінець стегнової |
|
кістки вівці та Е — коня; Є — patéllae: а — собаки; б — свині; в — корови; г — коня; |
|
Ж — рентгенограма стегнової кістки свині (8 міс.);1 — cóndylus laterális’ 2 — fóssa |
|
supracondyláris; 3 — lábium laterále; 4 — tuberósitas bicípitis; 5 — trochánter tértius; |
|
6 — crísta intetrochantérica; 7 — fóssa trochantérica; 8, 9 — trochánter májor; 10 — |
|
cóllum fémoris; 11 — cáput óssis fémoris; 12 — fóvea cápitis; 13 — trochánter mínor; 14 |
|
— lábium mediále; 15 — cóndylus mediális; 16 — fóssa intercondyláris; 17 — fóssa m-li |
|
poplítei; 18 — fóssa extensória; 19 — tróchlea patelláris; 20 — fácies articuláris |
Ж |
sesamoídea; 21 — fibrocartilágo patéllae; |
|
|
|
77 |
Розділ 1
Латеральна губа опускається дистально від більшого вертлюга. На дисталь- ному кінці біля губи знаходиться в одних тварин надвиросткова горбистість, в інших — надвиросткова ямка для поверхневого згинача пальців. Медіа- льна губа опускається дистально від голівки. На ній у проксимальній час- тині розміщений менший вертлюг — trochánter mínor. Дорсальна поверхня дистального епіфіза має блок для надколінка — tróchlea patelláris 19. Він складається з двох гребенів, розділених між собою жолобом. На каудальній поверхні дистального епіфіза розміщені значних розмірів латеральний і ме- діальний виростки — cóndylus laterális et mediális 15, які розділяються гли- бокою міжвиростковою ямкою — fóssa intercondyláris 16. На її дні знаходять- ся ямки для закріплення зв’язок. На зовнішніх боках виростків є зв’язкові горбки і ямки. На латеральному виростку є ще дві ямки для м’язів: більша розгинальна ямка — fóssa extensória 18 — для розгиначів пальців, розміще- на на межі між виростком і блоковим гребенем, та менша ямка — fóssa músculi poplítei 17 — для підколінного м’яза, лежить позаду від латеральної поверхні латерального виростка.
Увеликої рогатої худоби на стегновій кістці є тільки два вертлюги, гли- бока надвиросткова ямка, медіальний гребінь блока надколінка більший за латеральний.
Уконя на стегновій кістці три вертлюги. На більшому вертлюзі розрізня- ють краніальну й каудальну частини, на середній частині латеральної губи
—третій вертлюг — throchánter tértius 5. На голівці стегнової кістки міс- титься вирізка голівки — incisúra cápitis. Надвиросткова ямка глибока. Ме- діальний гребінь блока надколінка більш розвинутий і на проксимальному кінці має площину для фіксації надколінка.
Усвині стегнова кістка має два вертлюги, дистальна її частина найкорот- ша і масивна, біля блока чотиригранна, на каудальній поверхні є надвирост- кова горбистість, гребені блока надколінка майже однакові.
Усобаки на стегновій кістці також два вертлюги, кістка довга й тонка, на тілі є надвиросткова горбистість, гребені блока надколінка однакові. На ка- удальній поверхні проксимально на виростках знаходяться суглобові поверхні для сезамоподібних кісточок.
Надколінок — patélla (див. рис. 1.38, Ж) — велика коротка сезамоподібна кістка, асиметрична. Вона має вгнуту суглобову поверхню — fácies articuláris, що розділяється гребенем на дві нерівні частини — більшу, лате- ральну, і меншу, медіальну. Дистальний кінець її — вершина — ápes patéllae — дещо звужена, проксимальний — основа — básis patéllae, навпа- ки, розширена.
Увеликої рогатої худоби кістка трикутна, медіальний кут більш розвину- тий і доповнюється хрящем. У коня — чотирикутна, на медіальному куті знаходиться гачкоподібний додатковий хрящ. У свині — трикутна і сплю- щена з боків. У собаки — бобоподібна.
ДРУГА ЛАНКА
Зейгоподій — друга ланка скелета вільної кінцівки. На грудній кінцівці це кістки передпліччя, на тазовій — кістки гомілки.
78
АПАРАТ РУХУ
Кістки передпліччя
Кістки передпліччя — óssa antebráchii — це дві довгі трубчасті кістки: променева, що лежить краніомедіально, й ліктьова — латерокаудально. Обидві кістки добре розвинуті тільки у свині й собаки. У великої рогатої ху- доби і коня вони розвинуті неоднаково (рис. 1.39).
Променева кістка — rádius (див. рис. 1.39, 1) — на проксимальному епі- фізі має вгнуту суглобову поверхню; дистальний епіфіз дуже масивний, суг- лобова поверхня його розділена на 2–3 частини. На кістці є фасетки, або горбистості, для з’єднання з ліктьовою кісткою. Проксимальний епіфіз нази- вається голівкою променевої кістки — capítulum rádii, суглобова поверхня якої жолобкувата й утворює ямку голівки — fóvea cápitis rádii 2 — для блока плечової кістки. На дорсальній поверхні епіфіза є горбистість променевої кістки — tuberósitas rádii 11 — для закріплення двоголового м’яза плеча, на
Є
Рис. 1.39. Кістки передпліччя (ліві):
А — стопоходячої тварини; Б — собаки; В — свині; Г — корови; Д — коня (латерально); Е — коня (каудально); Є — рентгенограма кісток передпліччя свині (8 міс.); 1 — rádius; 2 — fóvea cápitis rádii; 3 — incisúra trochleáris; 4 — proc. anconáeus; 5 — túber ólecrani; 6 — spátium interósseum; 7 — úlna; 8, 9 — proc. styloídeus mediális et laterális; 10 — súlcus vasculáris; 11 — tuberósitas rádii
79