анатомия Рудик
.pdfРозділ 3
Рис. 3.13. Поверхневі м’язи голови корови:
1 — m. orbiculáris óris; 2 — m. levátor nasolabiális; 3 — m. levátor lábii seprióris; 4 — m. canínus; 5 — m. depréssor lábii superióris; 6 — m. zygomáticus; 7 — m. depréssor lábii inferióris; 8 — pars buccális m. buccinátor; 9 — m. maláris; 10 — m. orbiculáris óculi; 11 — m. dilatátor náris apicális; 12 — m. frontális; 13 — m. zygomaticoscutuláris; 13′ — m. frontoscutuláris; 14 — m. interscutuláris; 15 — m. cervicoscutuláris; 16 — m. scutuloauriculáris prof.; 17 — m. scutuloauriculáris superf.; 18 — scútulum; 19 — m. zygomaticoauriculáris; 20 — m. parotidoauriculáris; 21 — m. masséter; 22 — m. mylohyoídeus; 23
— m. sternomandibuláris; 24 — m. sternomastoídeus; 25 — m. cleidomastoídeus; 25′
— m. cleidooccipitális; a — gland. parótis; b
— gland. submandibuláris; c — ln. parotídeus; d — ln. mandibuláris; e — mandíbula; f — véna juguláris ext.; g — véna faciális
Рис. 3.14. Лицеві м’язи коня:
1 — m. dilatátor náris apicális; 2 — m. canínus; 3 — m. laterális nási; 4 — m. levátor lábii superióris; 5 — m. levátor nasolabiális; 6 — m. maláris; 7 — m. orbiculáris óculi; 8
— m. levátor ánguli mediális; 9 — m. zygomaticoscutuláris; 10 — m. zygomaticoscutuláris; 11 — m. frontoscutuláris; 12 —scútulum; 13 — m. scutuloauriculáris prof.; 14 — aurícula; 15 — m. cervicoauriculáris superf.; 16 — m. cervicoauriculáris prof.; 17 — gland. parótis; 18 — m. parotidoauriculáris; 19 — m. masséter; 20 — m. depréssor lábii inferióris; 21, 24 —
140
МІОЛОГІЯ — ВЧЕННЯ ПРО М’ЯЗИ
m. cutáneus labiórum et faciéi; 22 — m. zygomáticus; 23 — m. buccinátor; 25 — m. orbiculáris óris
Рис. 3.15. Лицеві м’язи свині:
1 — м’язова ніжка m. levátor lábii superióris; 2 — m. levátor nasolabiális (перері- заний); 3 — m. canínus; 4 — m. depréssor lábii superoíris (róstri); 5 — m. levátor lábii superióris; 6 — m. zygomáticus; 7 — m. parotidoauriculáris; 8 — m. masséter; 9 — gland. parótis; 10 — m. depréssor lábii inferióris; 11 — m. orbiculáris óris
Рис. 3.16. Зовнішні жувальні м’язи
та м’язи повік коня:
1 — m. maláris; 2 — m. orbiculáris óculi; 3 — m. temporális; 4 — m. masséter; 5 — m. occipitomandibuláris; 6 — gland. parótis
141
Мімічні м’язи — це комплекс пластинчастих м’язів, що почина- ються на кістковій основі, а закінчу- ються навколо отворів голови. Одні з цих м’язів, що звужують чи закри- вають отвір (сфінктери), розміщую- ться по периметру отвору, інші, що розширюють його (дилататори), роз- міщені радіально до отвору. М’язи вушної раковини обертають вушну раковину, опускають та підіймають її, спрямовуючи в бік джерела звуку.
М’ЯЗИ ГУБ, ЩІК, НОСА
Коловий м’яз рота — m. orbiculáris óris (див. рис. 3.12, 1; рис. 3.13, 1; рис. 3.14, 25; рис. 3.15, 11; рис. 3.20, 4;
рис. 3.21, 3) — становить основу губ. Зовні вкритий шкірою, зсередини — слизовою оболонкою. У м’язі розріз-
няють крайову — pars marginális — і губну — pars labiális — частини. В
ділянці кута рота він продовжується в щічний м’яз. У коловому м’язі рота закінчуються м’язи, що підіймають і опускають губи. М’яз краще розви-
нений у дрібних жуйних та коней, менше — у великих жуйних, свиней
і слабко розвинений у собак. Коловий м’яз рота стискає губи.
Верхній різцевий м’яз — m. incisívus supérior — розміщений під слизовою оболонкою. Починається на губній поверхні тіла різцевої кістки вздовж вер- хніх різців, тягнеться в бік іклів, спрямовується у верхню губу, вплітаючись у коловий м’яз рота. Напружує верхню губу і притискає її до кістки.
Нижній різцевий м’яз — m. incisívus inférior — починається вздовж різців нижньої щелепи і спрямовується в коловий м’яз рота, де й закінчується. За будовою та функцією схожий на попередній м’яз. У великих жуйних і коней обидва різцеві м’язи розвинені однаково, у свиней і собак — майже не роз- винені.
Опускач кута рота — m. depréssor ánguli óris — є продовженням шкірного м’яза шиї, який проходить через жувальний і щічний м’язи до кута рота й нижньої губи. Найбільше виражений у коней, менше — у собак і слабко ви- ражений у великих жуйних і свиней. Тягне кут рота назад і вниз.
Виличний м’яз — m. zygomáticus (див. рис. 3.12, 5; рис. 3.13, 6; рис. 3.14,
22; 3.15, 6) — тонкий, стрічкоподібний, починається у жуйних на жувальній фасції, у коней — від лицевого гребеня, у свиней — від жувального м’яза, у
142
МІОЛОГІЯ — ВЧЕННЯ ПРО М’ЯЗИ
собак — від щитка вушної раковини і закінчується в ділянці кута рота в ко- ловому м’язі. Тягне кут рота назад і вгору.
Носо-губний підіймач — m. levátor nasolabiális (див. рис. 3.12–3.15) — по-
чинається в усіх тварин від фасції носо-лобової ділянки, а у великих жуйних
— і від лобового м’яза. У жуйних і коней м’яз має дві частини: носову й губ- ну, між якими проходить ікловий м’яз. Закінчується м’яз в коловому м’язі рота — у верхній губі, а також в латеральному крилі носа, крім свиней. Піді- ймає верхню губу і розширює ніздрі.
Підіймач верхньої губи — m. levátor lábii superióris (див. рис. 3.12–3.15) —
м’яз стрічкоподібної форми, який у жуйних починається на túber faciále або дещо ростральніше від нього і переходить у розміщені поряд тонкі сухожил- ки, які закінчуються на дорсолатеральному краї крила носа і в сполучно- тканинній пластинці верхньої губи. У коней цей м’яз широкий, плоский, ви- тягнутий уздовж, починається на лицевій поверхні верхньої щелепи і част- ково на слізній та виличній кістках. На рівні носо-щелепного кута перехо- дить в огорнутий сполучною тканиною сухожилок, який з’єднується з подіб- ним сухожилком протилежного боку і переходить у спільну сухожилкову пластинку, що лежить під шкірою між ніздрями.
Усвиней м’язове черевце підіймача верхньої губи заповнює іклову ямку, утворену лицевою поверхнею верхньощелепної й слізної кісток, і перехо- дить, не з’єднуючись з м’язом протилежного боку, у вузький і плоский сухо- жилок, що закінчується, розділяючись на численні маленькі сухожилкові тяжі в рилі, а також на кістці рила. На значному протязі прикритий носо- губним підіймачем.
Усобак тонкий і плоский підіймач верхньої губи починається на лицевій поверхні верхньощелепної кістки каудально і нижче від підочноямкового отвору переходить у кілька сухожилків (як у жуйних), які розходяться і за- кінчуються по краю носового отвору та у верхній губі. Як і у свиней, прикри- тий носо-губним підіймачем. Підіймає верхню губу, а у жуйних і собак, крім того, розширює ніздрі, у свиней забезпечує рухи рила.
Рис. 3.18. М’язи під’язикового апарату і язика коня:
1 — m. hyoglóssus; 2 — m. styloglóssus; 3 — m. genioglóssus; 4 — m. geniohyoídeus; 5 — m. mylohyoídeus; 6 — m. stylohyoídeus; 7 — m. occipitohyoídeus; 8 — m. omohyoídeus et sternohyoídeus; 9 — m. digástricus; 10 — m. ténsor et levátor vel. palátini; a — proc. juguláris; б — gland. thyroídes; в — línqua; г — stylohyoídeum
143
Розділ 3
Ікловий м’яз — m. canínus (див. рис. 3.12, 3.14, 3.15, 3.20) — у жуйних по-
чинається нижче від початку підіймача верхньої губи, майже з ним зроста- ючись, проходить під ростральною частиною носо-губного підіймача і закін- чується тонкими кінцевими сухожилками на латеральному краї носового отвору та на суміжній ділянці верхньої губи.
Уконей ікловий м’яз тонкий, плоский, починається на ростральному кін- ці лицевого гребеня, проходячи під каудальною частиною носо-губного піді- ймача, і закінчується на бічній поверхні носового отвору.
Усвиней ікловий м’яз починається позаду і вище підочноямкового отво- ру, переходить у відносно широкий, стрічкоподібний сухожилок, який потім розщеплюється на кінцеві сухожилки, що закінчуються на бічному краї рила.
Усобак цей м’яз починається нижче від підіймача верхньої губи і закін- чується на рівні ікла верхньої щелепи у верхній губі.
Відтягує верхню губу і рило (у свині) назад, розширює ніздрі.
Опускач верхньої губи — m. depréssor lábii superióris (див. рис. 3.13, 3.15, 3.20, 3.22) — є у жуйних і свиней. У жуйних м’яз починається нижче, біля початку підіймача верхньої губи й іклового м’яза, спереду від лицевого гор- ба — túber faciále — поділяється майже на дві частини і закінчується розво- локненим сухожилком у бічній поверхні верхньої губи. У свиней м’яз почи- нається нижче і позаду від початку іклового м’яза, на краю іклової ямки пе- реходить у довгий, тонкий, округлий сухожилок, що закінчується в рилі, з’єднуючись із сухожилком м’яза протилежного боку.
Ужуйних опускає верхню губу, у свиней — рило.
Опускач нижньої губи — m. depréssor lábii inferióris (див. рис. 3.13, 3.15, 3.19) — у жуйних починається на щічній поверхні нижньої щелепи, зроста- ючись з pars moláris m. buccinátor, закінчується у вентральній половині ко- лового м’яза рота. У коней м’яз бере початок на щелепному горбі або на він- цевому відростку нижньої щелепи, прикритий жувальним м’язом, з-під рос- трального краю якого виходить і тягнеться паралельно ряду корінних зубів до нижньої губи, в якій і закінчується. У свиней м’яз починається ближче до кута рота і своїми сухожилками вливається у верхню губу. У м’ясоїдних цього м’яза немає. Опускає і тягне назад нижню губу.
Щічний м’яз — m. buccinátor (див. рис. 3.13, 3.19, 3.20, 3.22) — лежить під слизовою оболонкою щоки, формуючи її основу. Латерально спереду при- критий шкірним м’язом губ, а ззаду — жувальним м’язом. Позаду кута рота він є продовженням колового м’яза рота. Як широкий, пластинчастий м’яз розміщений між комірковими відростками нижньої й верхньої щелеп і за- криває ротову порожнину збоку. Щічний м’яз більш-менш чітко поділений на краніальну (поверхневу) — pars buccális — і каудальну (глибоку) — pars moláris — частини. Переміщує корм з щічної ділянки присінка рота на зуби і стискує щічні залози.
Підборідний м’яз — m. mentális — починається на губній поверхні різце- вої частини нижньої щелепи і закінчується в шкірі підборіддя. У свиней і собак слабко розвинений. Напружує нижню губу, притискує її до щелепи.
144
МІОЛОГІЯ — ВЧЕННЯ ПРО М’ЯЗИ
Рис. 3.19. Загальний вигляд м’язів корови після зняття шкірних м’язів:
1 — m. levátor nasolabiális; 2 — m. levátor lábii superióris et m. canínus; 3 — m. depréssor lábii superióris; 4 — m. maláris; 5 — m. zygomáticus; 6 — m. buccinátor; 7 — m. depréssor lábii inferióris; 8 — m. mylohyoídeus; 9 — m. interscutuláris; 9′ — m. frontoscutuláris; 9′′ — m. zygomaticoscutuláris; 10 — m. parotidoscutuláris; 11 — m. zygomaticoauriculáris; 12 — m. scutuloauriculáris superf.; 13 — m. scutuloauriculáris prof.; 14 — m. frontális; 14′ — m. cutáneus nási; 15 — m. orbiculáris óculi; 16 — m. masséter; 17 — m. sternomandibuláris; 17′ — m. sternomastoídeus; 18 — m. sternohyoídeus; 19 — m. cleidooccipitális; 19′ — m. cleidomastoídeus; 19′′ — m. cleidobrachiális; 19–19′′ — m. brachiocephálicus; 20 — m. subclávius; 21 — m. omotransversárius; 22 — pars cervicális; 22′ — pars thorácica m. trapézius; 23 — m. latíssimus dórsi; 24 — m. pectorális descéndens; 24′ — m. pectorális transvérsus mm. pectoráles superficiáles; 25 — m. pectorális profúndus; 26 — m. serrátus ventr.; 27 — m. oblíquus ext. abdóminis; 27′ — його апоневроз; 28 — m. oblíquus int. abdóminis; 29 — m. serrátus dorsális caud.; 29′ — fáscia thoracolumbális; 30 — pars scapuláris; 30′ — pars acromiális m. deltoídeus; 30′′ — його початковий апоневроз; 31 — cáput lóngum; 31′ — cáput laterále m. tríceps bráchii; 32 — m. ténsor fásciae antebráchii; 33 — m. brachiális; 34 — m. exténsor cárpi radiális; 35, 36 — m. exténsor digit. commúnis; 35′, 36′ — його сухожилок; 37 — m. exténsor digit. laterális; 37′ — його сухожилок; 38 — m. abdúctor póllicis lóngus; 38′ — його сухожилок; 39 — m. exténsor cárpi ulnáris; 40 — cáput ulnáre m. fléxor digit. prof.; 41
— m. fléxor cárpi radiális; 42 — m. fléxor cárpi ulnáris; 43 — m. fléxor digit. superf. (поверхнева голівка); 43′ — його сухожилок; 44 — сухожилок m. fléxor digitórum prof.; 45 — m. interósseus médius; 46 — m. ténsor fásciae látae; 46′ — його глибока частина; 46′′ — fáscia láta; 47 — m. glutéus médius; 47′ — його поперечні зубці; 48
—краніальна; 48′ — каудальна частини m. bíceps fémoris; 48′′ — його частина від m. glutéus superficiális;
48–48′′ — m. gluteobíceps; 49 — m. semitendinósus; 50 — m. gastrocnémius, від п’яткової кістки вгору знач- ною мірою прикритий m. gluteobíceps; 50′ — téndo calcáneus commúnis; 51 — m. fléxor digit. prof.; 52 — m. exténsor digit. later.; 52′ — його сухожилок; 53 — m. fibuláris lóngus; 54 — m. tibiális craniális; 54′ — його кінцевий сухожилок; 55 — m. fibuláris tértius і m. exténsor digit. lóngus; 55′, 55′′′ — сухожилок m. exténsor digit. lóngus; 55′′ — сухожилок m. fibuláris tértius; 56 — сухожилок m. fléxor digit. superf.; 57 — загальний кінцевий сухожилок m. fléxor digit. prof.; 58 — m. sacrococcýgeus dors. med.; 58′ — m. sacrococcýgeus dors. lat.; 59 — m. intertransversárius cáudae; 60 — m. sacrococcýgeus ventr.; 61 — m. coccýgeus; a — gland. parótis; b — gland. submandibuláris; c — véna juguláris; d — manúbrium stérni; e — spína scápulae; f — túber cóxae; g
—вільний край lig. sacrotubérale; h — túber ischiádicum; i — місце сумки під кінцевим сухожилком краніа-
льної гілки m. bíceps fémoris
145
Розділ 3
Рис. 3.20. Загальний вигляд поверхневих м’язів коня після зняття шкірних м’язів:
1 — m. levátor nasolabiális; 2 — m. levátor lábii superióris; 3 — m. canínus; 4 — m. orbiculáris óris; 5 — m. buccinátor; 6 — m. zygomáticus; 7 — m. depréssor lábii inférioris; 8 — m. masséter; 9 — m. interscutuláris; 9′ — m. frontoscutuláris; 9′′ — m. parotidoauriculáris; 10 — m. omo- і sternohyoídeus; 11 — m. sternomandibuláris; 12
— m. cleidomastoídeus; 12′ — m. omotransversárius; 12′′ — m. cleidobrachiális; 13 — m. cutáneus cólli; 14 — m. splénius; 15 — m. rhomboídeus cérvicis; 16 — pars cervicális; 16′ — pars thorácica m. trapézius; 17 — m. latíssimus dórsi; 17′ — fáscia thoracolumbális; 18 — m. serrátus ventrális thóracis; 18′ — m. serrátus ventrális cérvicis; 19 — m. serrátus dorsális caud.; 20 — mm. intercostáles ext.; 21 — m. oblíquus ext. abdóminis; 21′ — його апоневроз; 22 — m. pectorális descéndens; 23 — m. pectorális prof.; 23′ — m. subclávius; 24 — fáscia glutéa; 25 — m. sacrococcýgeus dors. med.; 25′ — m. sacrococcýgeus dors. lat.; 25′′ — m. sacrococcýgeus ventr.; 26 — m. coccýgeus; 27 — m. supraspinátus; 28 — m. deltoídeus; 28′ — його початковий апоневроз, вкриває m. infraspinátus; 29 — cáput lóngum; 29′ — cáput laterále m. tríceps bráchii; 30 — m. brachiális; 31 — m. exténsor cárpi radiális; 31′ — його сухожилок; 32 — m. exténsor digit. commúnis; 32′ — його сухожилок; 33 — m. exténsor digit. later.; 33′ — його сухожилок; 34 — m. abdúctor póllicis lóngus; 34′ — його сухожилок; 35 — m. exténsor cárpi ulnáris; 36 — m. fléxor cárpi radiális; 37 — m. fléxor cárpi ulnáris; 38 — сухожилок поверхневого,
39 — глибокого згиначів пальців; 40 — m. intérosseus médius; 40′ — його ніжка до загального розгинача пальців; 41 — m. ténsor fásciae látae; 41′ — fáscia láta; 41′′ — каудальний зубець m. ténsor fásciae látae; 42 — m. gluteus supr.; 43–43′′ — m. bíceps femóris; 44 — m. semitendinósus; 45–45′′′ — m. tríceps súrae; 46 — m. exténsor digit. lóngus; 46′ — його сухожилок, зростаючись з сухожилком бічного розгинача, утворює загаль- ний сухожилок розгиначів (46′′); 47 — m. exténsor digit. later.; 47′ — його сухожилок; 48 — медіальна ніжка сухожилка m. tibiális cran.; 49 — сухожилок m. fléxor digit. supf.; 50 — m. fléxor hallúcis lóngus; 50′ — сухо- жилок глибокого згинача; 51 — m. tibiális caudális; 52 — m. fléxor digit. lóngus; 50–52 — m. fléxor digit. prof.; 53 — m. poplíteus; 54 — кінцевий сухожилок m. longíssimus cápitis; a — ala atlántis; b — túber spínae scápulae; c — túber cóxae; d — грифельна кістка; e — os cárpi accessórium; f — вільна поверхня os tíbiae; g — gland. parótis; h — véna juguláris ext.; X — десяте і XVIII — вісімнадцяте ребра
146
МІОЛОГІЯ — ВЧЕННЯ ПРО М’ЯЗИ
Латеральний м’яз носа — m. laterális nási (див. рис. 3.14,3) — у жуйних має два шари — поверхневий і глибокий. Сильніший поверхневий шар по- чинається на бічній поверхні носового відростка різцевої кістки і закінчуєть- ся разом з носо-губним підіймачем, підіймачем верхньої губи, ікловим м’язом та опускачем верхньої губи в латеральному крилі носа. Глибокий шар тягнеться від верхівкової частини вентрального хряща до зовнішньої поверхні латерального хряща, прикритий поверхневим шаром.
У коней м’яз складається з тонких світло-червоних м’язових шарів, що прикріплюються по краях носо-різцевої вирізки і закінчуються в шкірі при- сінка носа й носових складок. У коней у м’язі розрізняють різні за ступенем розвитку чотири частини: дорсальну, каудальну, вентральну і ростральну. Розширює ніздрі.
Верхівковий розширювач ніздрі — m. dilatátor náris apicális (див. рис. 3.13, 11; рис. 3.14, 1) — у жуйних починається на різцевій кістці, а у коней — на криловому хрящі, закінчується в медіальному крилі носа. Розширює ніз- дрі.
Лобовий м’яз — m. frontális (див. рис. 3.13, 12) — похідний поверхневого стискача шиї. У жуйних добре розвинений, у свиней — слабко. Рухає і змор- щує шкіру лоба.
М’ЯЗИ ВУШНОЇ РАКОВИНИ
У всіх свійських тварин рухливість вушної раковини забезпечують добре розвинуті м’язи вушної раковини. Ці м’язи починаються частково на черепі, частково на хрящовій пластинці, що лежить спереду від вушної раковини — щитку — scútulum, і закінчуються на вушній раковині спереду, знизу, ззаду і зверху. Поділяються на ростральні, дорсальні, вентральні й каудальні.
Ростральні м’язи вушної раковини — mm. auriculáres rostráles (див. рис. 3.12–3.15). До них належать: щитково-вушнораковинні поверхневі м’язи — mm. scutuloauriculáres superficiáles; щитково-вушнораковинні глибокі м’язи
— mm. scutuloauriculáres profúndi; лобово-щитковий м’яз — m. frоn- tоscutuláris; вилично-щитковий м’яз — m. zygomaticoscutuláris; вилично- вушнораковинний м’яз — m. zygomaticoauriculáris.
М’язи цієї групи підіймають вушну раковину вгору, вперед, опускають її донизу.
Дорсальні м’язи вушної раковини — mm. auriculáres dorsáles (див. рис. 3.12). До них належать: міжщитковий м’яз — m. interscutuláris; тім’яно- щитковий м’яз — m. parietoscutuláris; тім’яно-вушнораковинний м’яз — m. parietoauriculáris.
Ці м’язи тягнуть вушну раковину досередини і вперед.
Каудальні м’язи вушної раковини — mm. auriculáres caudáles (див. рис. 3.12–3.14). До них належать: шийно-щитковий м’яз — m. cervicoscutuláris;
шийно-вушнораковинний поверхневий м’яз — m. cervicoauriculáris superficiális; шийно-вушнораковинний середній м’яз — m. cervicoauriculáris médius; шийно-вушнораковинний глибокий м’яз — m. cervicoauriculáris profúndus.
М’язи забезпечують обертання човноподібної ямки вушної раковини до- зовні. Крім того, вони беруть участь у відтягуванні вушної раковини назад.
147
Розділ 3
Вентральні м’язи вушної раковини — mm. auriculáres ventráles (див. рис. 3.12–3.15, 3.21) — шило-вушнораковинний — m. styloauriculáris — та при-
вушно-вушнораковинний — m. parotidoauriculáris. Перший вкорочує слухо- вий хід і бере участь у збільшенні його отвору, другий опускає вушну рако- вину.
Крім цих м’язів розрізняють м’язи власне вушної раковини, які вплива- ють на окремі складові вушної раковини, звужуючи чи розширюючи хрящо- вий слуховий хід.
Рис. 3.21. Загальний вигляд поверхневих м’язів собаки після зняття шкірних м’язів:
1 — m. levátor nasolabiális; 2 — m. canínus; 3 — m. orbiculáris óris; 4 — m. orbiculáris óculi; 5 — m. zygomáticus; 6 — m. retráctor ánguli óculi laterális; 7 — m. temporális; 8 — m. másseter; 9 — m. buccinátor; 10 — m. digástricus; 11 — m. mylohyoídeus; 12 — m. parotidoauriculáris; 13 — m. sternohyoídeus; 14 — m. sternocephálicus; 15 — m. cleidocervicális; 15′ — interséctio claviculáris; 15′′ — m. cleidobrachiális; 16 — m. omotransversárius; 17 — pars cervicális; 17′ — pars thorácica m. trapézius; 18 — m. supraspinátus; 19 — m. serrátus ventrális cérvicis; 20 — pars scapuláris; 20′ — pars acromiális m. deltoídeus; 21 — cáput lóngum; 21′ — cáput later. m. tríceps bráchii; 22 — m. latíssimus dórsi; 22′ — його початковий апоневроз із fáscia thoracolumbális; 23 — m. pectorális prof.; 24 — m. oblíquus ext. abdóminis; 24′ — m. oblíquus int. abdóminis; 25
— m. réctus abdóminis; 26 — m. brachiális; 27 — m. exténsor cárpi radiális; 28 — m. exténsor digit. commúnis; 29
— m. exténsor digit. later.; 30 — m. exténsor cárpi ulnáris; 31 — m. abdúctor póllicis lóngus; 32 — cáput ulnáre; 32′ — cáput humerále m. fléxor cárpi unlnáris; 33 — m. addúctor dígiti V i m. interóssei; 34 — pars craniális m. sartórius; 35 — m. ténsor fásciae látae; 35′ — fáscia láta; 36 — m. glutéus médius; 37 — m. glutéus supf.; 38–38′
— m. bíceps femóris; 39 — m. semitendinósus; 40 — m. sacrococcýgeus dors.; 41 — m. sacrococcýgeus ventr.; 42
— m. coccýgeus; 43 — m. gastrocnémius; 44 — m. fléxor digit. supf.; 45 — m. fléxor hallúcis lóngus; 45′ — m. fléxor digit. long.; 46 — m. fibuláris lóngus; 47 — m. tibiális cran.; 48 — m. exténsor digit. lóngus; 49 — сухожи- лок m. exténsor digit. later.; 50 — mm. interóssie; 51 — m. poplíteus; a — gland. parótis; b — gland. submandibuláris; c — véna juguláris ext.; d — manúbrium stérni; e — crísta íliaca; f — spína scápulae
148
МІОЛОГІЯ — ВЧЕННЯ ПРО М’ЯЗИ
М’ЯЗИ НАВКОЛООЧНОЇ ЯМКИ
Коловий м’яз ока — m. orbiculáris óculi (див. рис. 3.12–3.14) — поділяється на дві частини: повікову — pars palpebrális — та очноямкову — pars orbitális. Він являє собою м’язову пластинку з колових м’язових волокон, розміщених навколо щілини повік. Периферична частина цієї пластинки розміщена на кістках очної ямки — очноямкова, під час скорочення якої око заплющуєть- ся. Центральна частина, повікова, становить основу повік. Вона змикає по- віки. Верхня повіка більш рухлива, а тому і м’язова частина її сильніше ви- ражена, ніж у нижній повіці.
Підіймач медіального кута ока — m. levátor ánguli óculi mediális (див. рис. 3.12, 3.14) — у коней і свиней слабко розвинений. Він утворений маленькою, тонкою м’язовою пластинкою, що починається на лобовій фасції і спрямову- ється в дорсомедіальну чверть очноямкової частини колового м’яза ока. У жуйних цього м’яза немає, його функцію виконує лобовий м’яз. У м’ясоїдних м’яз більш розвинений і визначає зовнішню форму морди цих тварин.
Щічний м’яз — m. maláris (див. рис. 3.13, 3.14, 3.16) — є у всіх свійських тварин, але слабко розвинутий (крім жуйних).
Ужуйних м’яз починається м’язовими волокнами, що йдуть майже під прямим кутом від виличного м’яза і тягнуться, дещо сходячись, у ростраль- ному напрямі, утворюючи товсте й сильне м’язове віяло, що закінчується в ділянці медіального кута ока, не з’єднуючись з коловим м’язом ока.
Уконей м’яз починається на глибокій лицевій фасції або на виличному м’язі в ділянці лицевого гребеня і спрямовується в нижню повіку, де й за- кінчується в коловому м’язі.
Усвиней м’яз у вигляді тонкої пластинки є лише в ділянці нижньої повіки.
Усобак щічний м’яз є продовженням частини глибокого стискача шиї, стрічка м’язових волокон якого ізолюється і тягнеться впоперек від краю нижньої щелепи до колового м’яза ока та в ділянку верхньої щелепи. Деякі м’язові волокна, що відходять від колового м’яза, в ділянці кута рота губ- ляться на бічній поверхні нижньої щелепи (m. maláris).
Відтягувач латерального кута ока — m. retráctor ánguli óculi laterális (див. рис. 3.12, 8) — починається на глибокій висковій фасції і закріплюється в латеральній спайці повік. Є у м’ясоїдних.
ЖУВАЛЬНІ М’ЯЗИ
Жувальний м’яз — m. masséter (див. рис. 3.12, 3.13, 3.16, 3.22)) — найси-
льніший з групи жувальних м’язів (за винятком м’ясоїдних). Бере початок коротким товстим сухожилком на лицевому гребені (лицевому горбі у жуй- них) і м’ясисто на вентральному краї виличної дуги, закінчується на лате- ральній поверхні та нижньому краї гілки нижньої щелепи від судинної ви- різки до висково-нижньощелепного суглоба. У свиней м’яз починається та- кож на медіальній поверхні виличної дуги і частково від вискового м’яза. У собак частина волокон м’яза починається від вискового м’яза. М’яз склад- ний за будовою, має багато сухожилкових пластин, що зумовлює його багато-
149