анатомия Рудик
.pdfРозділ 3
М’ЯЗИ ХРЕБТА
ДОРСАЛЬНІ М’ЯЗИ ХРЕБТА
Це група м’язів, розміщених з обох боків від остистих відростків хребців на всьому протязі хребта від потиличної кістки до кінця хвоста. До них на-
лежать: m. eréctor spínae, m. transversospinális, mm. interspináles, mm. intertransversárii.
Випрямляч хребта — m. eréctor spínae — парний м’яз, складається з кількох м’язів: клубово-реберного, найдовшого та остистого, що мають спіль- ний початок на крижовій і клубовій кістках та на остистих відростках попе- рекових хребців і від грудопоперекової фасції.
Клубово-реберний м’яз — m. iliocostális (рис. 3.29, 3.30) — починається від гребеня клубової кістки і закінчується на поперечних відростках 5(4)-го шийних хребців. Він поділяється на три більш-менш чітко відмежованих один від одного м’язи — m. iliocostális lumbórum, m. iliocostális thorácis, m. iliocostális cervícis.
Клубово-реберний м’яз попереку — m. iliocostális lumbórum (див. рис. 3.29, 3.30) — як самостійний має місце у жуйних і собак, а у коней і свиней зростається з найдовшим м’язом. Він починається на гребені клубової кістки та медіальній поверхні крила клубової кістки і закінчується широким сухо- жилком на каудальному краї останнього ребра. У собак більшість сухожил- кових стрічок досягає 9-го ребра.
Клубово-реберний м’яз грудної клітки — m. iliocostális thorácis (див. рис. 3.29, 3.30) — складається з численних пучків, що починаються у жуйних і свиней сухожильно на поперечних відростках поперекових хребців, у ко- ней — сухожильно на поперекових хребцях і м’ясисто на ребрах. Закінчуєть- ся на всіх ребрах. М’язові пучки переходять у сухожилки, з яких латеральні мають краніолатеральний напрям, перекидаються через 3–4 і більше ребер- них проміжків, закінчуються на каудальному краї ребер, а медіальні — краніомедіальний напрям, перекидаються через 1–2 реберних проміжки і закріплюються на краніальному краї ребер. Краніально м’яз досягає попе- речного відростка 7-го шийного хребця.
У собак клубово-реберний м’яз грудної клітки нечітко відмежований від клубово-реберного попереку і тягнеться від 12-го ребра до 7-го шийного хре- бця. Його окремі зубці перекидаються через кілька сегментів.
Клубово-реберний м’яз шиї — m. iliocostális cervícis — відносно слабко розвинутий м’яз, у собак його немає. Починається на поперечних відростках 1-го грудного і останнього шийного хребців і закінчується на поперечних відростках: у жуйних — 7–6-го шийних хребців, у коней — 5-го шийного хребця, у свиней — на крилі атланта.
Найдовший м’яз — m. longíssimus (див. рис. 3.29, 3.30) — тягнеться від крижової й клубової кісток до голови. М’яз поділяється на частини, пов’язані з їх розміщенням, тобто найдовший м’яз попереку, найдовший м’яз грудної клітки, найдовший м’яз шиї, найдовший м’яз голови й атланта.
Найдовший м’яз попереку — m. longíssimus lumbórum (див. рис. 3.29) — не відмежований від найдовшого м’яза грудної клітки — m. longíssimus thorácis. Побудований з окремих м’язових тяжів, що починаються на гребені і крижово-клубовій поверхні крила клубової кістки та на нижній поверхні
160
161
Рис. 3.29. М’язи хребта собаки (поверхневий і середній шари):
1 — m. longíssimus lumb.; 1′ — m. longíssimus thorac.; 1′′ — m. longíssimus cervic.; 1′′′ — m. longíssimus cap.; 2 — m. iliocostális lumb.; 2′ — m. iliocostális thorac.; 3 — m. spinális et semispinális thorac.; 4 — m. biventer cérvicis; 5 — m. compléxus; 6 — m. oblíquus cápitis caud.; 7 — m. oblíquus cápitis cran.; 8 — m. temporális; 9 — m. másseter; 10 — m. digástricus; 11 — m. sternohyoídeus; 12 — m. sternomastoídeus; 13 — m. sternooccipitális; 14 — mm. intertransversárii intermédii; 15 — m. lóngus cápitis; 16 — mm. intertransversárii ventr. cervic.; 17 — m. scalénus médius; 18 — mm. pectorális supf.; 19 — m. pectorális prof.; 20 — m. réctus thóracis; 21 — m. scalénus dors.; 22 — m. serrátus ventrális; 23 — m. réctus abdóminis; 24 — m. oblíquus ext. abdóminis і його апоневроз; 25 — mm. intercostáles ext.; 26 — кінцеві зубці m. serrátus dorsális cran.; 27 — m. serrátus dorsális caud.; 28 — mm. levatóres costárum; 29 — m. oblíquus int. abdóminis
ЯЗИ’М ПРО ВЧЕННЯ — МІОЛОГІЯ
162 |
Розділ |
|
3 |
Рис. 3.30. М’язи хребта корови (середній шар):
1 — m. longíssimus thóracis; 1′ — m. longíssimus cérvicis; 1′′ — m. longíssimus atlántis; 1′′′ — m. longíssimus cápitis; 2 — m. iliocostális lumbórum, з’єднаний з m. longíssimus lumbórum; 2′ — m. iliocostális thóracis; 3 — m. spinális et semispinális thóracis et cérvicis; 4, 4′ — m. semispinálіs cápitis; 5 — m. oblíquus cápitis caud.; 6 — m. oblíquus cápitis cran.; 7 — m. lóngus cápitis; 8 — m. intertransversárius lóngus; 9 — mm. intertransversárii dorsáles cérvicis; 10 — m. scalénus ventr.; 10′ — m. scalénus dors.; 11 — mm. intercostáles ext.; 12 — m. oblíquus ext. abdóminis; 13 — m. oblíquus int. abdóminis; 14 — m. retráctor cóstae; 15 — m. ténsor fásciae látae; 16 — m. glutéus médius; a — funículus núchae; б — капюшоноподібне розширення каркової зв’язки; в — túber cóxae; IV–XI — відповідні ребра
МІОЛОГІЯ — ВЧЕННЯ ПРО М’ЯЗИ
власного апоневрозу і мають дорсолатеральний напрям, з одного боку, і на остистих відростках перших двох крижових, поперекових і останньому груд- ному хребцях з латеромедіальним напрямом, з іншого боку, що об’єднуються в сильне м’язове тіло, яке зростається з клубово-реберним поперековим м’язом. Закінчується м’яз медіальними пучками на основах поперечних від- ростків поперекових хребців, на їх суглобових відростках, а в собак — і на додаткових. Латеральні пучки м’яза закінчуються на поперечних відростках і на останньому ребрі. Ступінь вираженості найдовшого м’яза попереку в різних тварин не однаковий. Найчіткіше він виражений у собак. Початок м’яза, крім того, зростається з сідничним середнім м’язом — m. glutéus médius — у жуйних і коней.
Найдовший м’яз грудної клітки — m. longíssimus thorácis (див. рис. 3.29,
1; рис. 3.30, 1) — є продовженням найдовшого м’яза попереку. Він тягнеться від остистих відростків перших поперекових і грудних хребців — від остан- нього до 6-го, медіальними пучками — до поперечних відростків грудних і 7(6)-го шийного хребця, латеральними пучками — до ребер від останнього до 6-го, між клубово-реберним м’язом і горбком ребра. На протязі від 6-го до 1-го ребра м’язове черевце звужується і чітко виражені тільки латеральні пучки, що прикріплюються біля горбків ребер і до поперечних відростків 7(6)-го шийного хребця.
Найдовший м’яз шиї — m. longíssimus cervícis (див. рис. 3.29, 1′′; рис. 3.30, 2′′) — трикутної форми, заповнює шийно-грудний згин хребта, розмі- щений медіально від переднього кінця найдовшого м’яза грудної клітки. Починається на поперечних відростках перших п’яти—восьми грудних хре- бців і на каудальних відростках 7–5-го шийних хребців, закінчується на по- перечних відростках 6–3-го шийних хребців.
Найдовший м’яз голови і атланта — m. longíssimus cápitis et atlántis (див.
рис. 3.29, 1′′′; рис. 3.30, 1′′, 1′′′) — починається на поперечних відростках 1-го і 2-го грудних хребців, у жуйних, крім того, на суглобових відростках 6–4-го, а у свиней — 7–4-го шийних хребців. М’яз об’єднаний. Закінчується сухожи- лком на крилі атланта і далі на виличній дузі, а у жуйних — і на кам’янистій кістці та висковому гребені.
У коней м’язи самостійні (m. longíssimus atlántis і дорсомедіально від нього — m. lomgíssimus cápitis). Після спільного початку на поперечних від- ростках 1-го та 2-го грудних хребців m. longíssimus atlántis тягнеться своїм сильним сухожилком до крила атланта, а m. longíssimus cápitis — слабким сухожилком до соскоподібної частини вискової кістки.
У собак є лише m. longíssimus cápitis, що закінчується на соскоподібному відростку вискової кістки.
Остистий м’яз — m. spinális (рис. 3.31; 3.32, 3) — відділений від найдов- шого м’яза в ділянці попереку і каудальної частини грудної клітки сухожил- ковою пластинкою, медіальна поверхня якої є початком для частини воло- кон м’яза. М’яз складається з численних тяжів, що починаються на остистих відростках поперекових і останніх грудних хребців, обминаючи один чи кі- лька з них. Окремі м’язові тяжі об’єднуються в м’язове черевце, розміщене на латеральній поверхні остистих відростків холки, закінчуючись на остис- тих відростках шийних хребців знову тяжами. Остистий м’яз у жуйних і сви- ней об’єднується з частиною напівостистого м’яза — m. semispinális —
163
164 |
Розділ |
|
3 |
Рис. 3.31. М’язи хребта корови (глибокий шар):
1 — остиста частина m. spinális et semispinális thóracis et cérvicis; 2 — напівостиста частина m. spinális et semispinális thóracis et cérvicis; 3 — медіальні пучки m. spinális et semispinális thóracis et cérvicis; 4 — шийна частина m. spinális et semispinális thóracis et cérvicis; 5–5′′ — mm. multífidi; 6 — m. scalénus ventrális; 7 — m. scalénus médius; 8 — m. intertransversárius lóngus; 9 — mm. intertransversárii dors. cérvicis; 9′ — mm. intertransversárii ventr. cérvicis; 10 — m. réctus cápitis dors. májor; 11 — m. oblíquus cápitis cran.; 12 — m. oblíquus cápitis caud.; 13 — mm. intertransversárii lumbórum; 14 — mm. levatóres costárum; 15 — mm. intercostáles ext.; 16 — mm. intercostáles int.; 17 — m. retráctor cóstae; 18 — m. oblíquus ext. abdóminis; 19 — m. oblíquus int. abdóminis; 20 — m. ténsor fásciae látae; 21 — m. glutéus médius; a — funículus núchae; б — капюшоноподібне розширення каркової зв’язки; в — lámina núchae; г — lig. supraspinále; д — túber cóxae; V–XI — відповідні ребра
165
Рис. 3.32. Глибокі м’язи хребта коня:
1 — mm. multífidi thóracis; 2 — m. multífidus cérvicis; 3 — m. spinális thóracis et cérvicis (відрізаний); 4 — кінцевий сухожилок m. semispinális cápitis; 5 — mm. levatóres costárum; 6 — кінцеві сухожилки m. iliocostális; 7 — m. scalénus médius; 7′ — m. scalénus ventrális; 8 — mm. intertransversárii cérvicis; 9 — m. lóngus cápitis; 10 — початкові пучки m. serrátus ventrális cérvicis; 11 — m. oblíquus cápitis caud.; 12 — m. oblíquus cápitis cran.; 13 — m. sternomandibuláris; 14 — спільне початкове черевце m. sternohyoídeus i sternothyroídeus; 15 — m. omohyoídues (каудальна частина видалена); 16 — m. pectorális descéndens; 17 — зріз m. subclávius; 18 — mm. intercostáles ext.; 18′ — mm. intercostáles int.; 19 — m. retráctor cóstae; 20 — m. transvérsus abdóminis; 21 — m. oblíquus int. abdóminis; 22 — тазова пластинка апоневроза m. oblíquus ext. abdóminis; 23 — висяче ребро; 24 — m. iliópsoas; 25 — m. sacrococcýgeus dors. med.; 25′ — m. sacrococcýgeus dors. lat.; 25′′ — m. sacrococcýgeus ventr. lat.; 26 — m. coccýgeus; 27 — m. sphíncter ani ext.; 28 — m. levátor ani; 29 — funículus núchae;
29′ — lig supraspinálae; 29′′ — lámina núchae; 30 — жир гребеня шиї; 31 — m urethrális; 32 — m obturatórius int ; 33 — початок аддукторів
ЯЗИ’М ПРО ВЧЕННЯ — МІОЛОГІЯ
Розділ 3
в остистий і напівостистий м’язи грудної клітки й шиї — m. spinális et semispinális thorácis et cervícis (див. рис. 3.30, 3; рис. 3.31, 1–4).
Пластироподібний м’яз — m. splénius (див. рис. 3.32, 4; рис. 3.33, 1) — пло- ский, стрічкоподібний м’яз, лежить під трапецієподібним, ромбоподібним та плечоголовним м’язами. Він поділяється у коней і свиней на m. splénius cápitis та m. splénius cervícis.
Увеликої рогатої худоби м’яз не поділяється на частини, тонкий. Він по- чинається на кінцях остистих відростків 1–3(4)-го грудних хребців і на остис- то-ребернопоперечній фасції, зростається своїм апоневрозом з кінцевим су- хожилком плечоголовного м’яза та найдовшого м’яза голови і закінчується як m. splénius cápitis у коней. Його вентральна частина закінчується у вели- кої рогатої худоби на крилі атланта та поперечному відростку осьового хреб- ця, у дрібних жуйних — на поперечних відростках 2–5-го шийних хребців, що відповідає m. splénius cervícis у коней.
Уконей сильний м’яз, обидві його частини починаються на остисто- ребернопоперечній фасції. Пластироподібний м’яз голови закінчується на карковому гребені та соскоподібному відростку вискової кістки, а шиї — на поперечних відростках 3–5-го шийних хребців.
Усвиней обидві частини нечітко відмежовані. М’яз починається від ости- сто-ребернопоперечної фасції і закінчується сухожилковими зубцями на кар- ковому гребені, виличній дузі, а також на крилі атланта.
Рис. 3.33. Поверхневий і середній шари м’язів шиї та передньої частини тулуба собаки:
1 — m. splénius cápitis; 2 — m. sternooccipitális; 2′ — m. sternomastoídeus; 3 — m. sternohyoídeus; 3′ — m. sternothyroídeus; 4 — початкові зубці m. serrátus ventrális cérvicis; 4′ — m. serrátus ventrális thóracis; 5 — m. scalénus médius; 5′ — m. scalénus dorsális; 5′′ — його довгий початковий сухожилок; 6 — m. serrátus dorsális cran.; 6′ — його початковий апоневроз; 6′′ — m. serrátus dorsális caud.; 6′′′ — fáscia thoracolumbális; 7 — m. réctus thóracis; 8 — m. oblíquus ext. abdóminis; 8′ — його апоневроз; 8′′ — його пластинка до внутрішнього листка vagínae m. récti abdóminis; 9 — m. réctus abdóminis; 10 — mm. intercostáles ext.; 11 — m. iliocostális thóracis; 12 — m. longíssimus thóracis; 12′ — m. longíssimus cérvicis; 13 — m. spinális et semispinális thóracis; 14 — mm. pectoráles supf.; 15 — m. pectorális prof.; І–ХІІІ — відповідні ребра
166
МІОЛОГІЯ — ВЧЕННЯ ПРО М’ЯЗИ
Усобак є тільки m. splénius cápitis, що спрямовується до каркового гребе- ня та з кінцевим сухожилком m. longíssimus cápitis до соскоподібного відрост- ка вискової кістки, де й закінчується.
Напівостистий м’яз голови — m. semispinális cápitis (див. рис. 3.29, 3.30)
—утворений м’язовими пластами, які у жуйних, свиней і собак розділені на дві частини. Дорсальна частина має 4–6 сухожилкових стрічок і являє собою двочеревцевий м’яз шиї — m. bivénter cervícis (див. рис. 3.29; рис. 3.30, 4), а
вентральна частина — комплексний м’яз — m. compléxus (див. рис. 3.29, 5;
рис. 3.30, 4).
Ужуйних напівостистий м’яз голови нечітко поділяється на дві частини. Він починається на поперечних відростках перших восьми—дев’яти грудних хребців і на суглобових відростках п’яти останніх шийних хребців, а також на канатику каркової зв’язки і тягнеться як сильний м’яз до потиличної кіст- ки, де частково м’ясисто, частково апоневрозом закінчується під карковою зв’язкою. Його дорсомедіальна частина з трьома—чотирма сухожилковими вставками відповідає m. bivénter cervícis, а слабкіша м’ясиста вентролатераль-
на частина — m. compléxus.
Уконей єдиний м’яз починається на остисто-поперечній фасції, на попе- речних відростках перших шести—восьми грудних хребців, а також на суг- лобових відростках п’яти—шести останніх шийних хребців і закінчується під карковою зв’язкою на лусці потиличної кістки.
Усвиней m. bivénter cervícis починається на соскоподібних відростках 3–6-го грудних хребців, а також на шийній частині остистого м’яза, а m. compléxus — на суглобових відростках 1–2-го грудних і 7–2-го шийних хреб- ців і закінчується на лусці потиличної кістки нижче від m. bivénter cervícis.
Ум’ясоїдних m. bivénter cervícis починається від 4–2-го грудних хребців і каркової зв’язки і закінчується на лусці потиличної кістки. М’яз чітко від- межований від вентролатеральної частини m. compléxus, що починається на остистих відростках шийних хребців і закінчується також на лусці потилич- ної кістки.
Багатороздільні м’язи — mm. multífidi (див. рис. 3.31, 5–5′′; рис. 3.32, 1–7)
— тягнуться від крижової кістки до 3-го чи 2-го шийного хребця, прилягають безпосередньо до хребта, прикриті найдовшим м’язом. Починаються чис- ленними краніо-дорсомедіально напрямленими зубцями на суглобових, сос- коподібних, а також на поперечних відростках грудних хребців і закріплю- ються на остистих відростках і дугах хребців, розміщених попереду, причому в ділянці попереку й грудей пропускають два і більше хребців. Більш сухо- жилкові у жуйних і свиней, де є також суто м’язові пучки, лежать у два, а в коней і собак — в три шари, перекриваючи один одного. Розрізняють m. multífidus thorácis i m. multífidus cervícis.
Короткі м’язи шиї і спини
До коротких належать м’язи шиї й спини, що лежать безпосередньо на хребті і здебільшого розміщені сегментально. Вони починаються і закінчу- ються на відростках хребців, пропускаючи тільки один сегмент, найближ-
167
Розділ 3
чим з яких є хребець або скелет голови. З них m. oblíquus cápitis craniális, m. oblíquus cápitis caudális, m. réctus cápitis dorsális májor та m. réctus cápitis dorsális mínor функціонально пов’язані з рухами голови.
М’язи-обертачі — mm. rotatóres — тільки у собак чітко ізольовані і поді-
ляються на mm. rotatóres bréves і mm. rotatóres lóngi. Короткі обертачі — m. rotatóres bréves — являють собою м’язові пучки, що починаються на попе- речному відростку хребця і закінчуються на остистому відростку хребця, розміщеного спереду, а довгі обертачі — mm. rotatóres lóngi — пропускають один хребець. Ці м’язи вважають похідними багатороздільних м’язів, що зовні вкривають обертачі.
Ужуйних ці м’язи добре розвинуті й сильні, тягнуться в межах від 7-го шийного до 11–12-го грудного хребців.
Уконей — це майже самостійні м’язові тяжі між 1–16-м грудними хреб- цями. У свиней і собак — між 1–10-м грудними хребцями.
Міжостисті м’язи — m. interspináles — є похідними остистих м’язів — mm.
spináles, що знаходяться між двома сусідніми остистими відростками. У собак вони м’язисті, у решти свійських тварин — сухожилкові. У жуйних і коней вони перетворюються на міжостисті зв’язки.
Міжпоперечні м’язи — mm. intertransversárii (див. рис. 3.29–3.32) — по-
діляються на міжпоперечні м’язи попереку, грудної клітки й шиї.
Міжпоперечні м’язи попереку — mm. intertransversárii lumbórum (див.
рис. 3.31, 13) — добре ізольовані як м’язисті пучки чи пластини, що тягнуть- ся від останнього поперекового до останнього грудного хребця між соскопо- дібними і основами поперечних (у собак — додаткових) відростків або ребер- ним горбком попереду розміщеного сегмента чи між поперечними відрост- ками всіх поперекових хребців і проксимальним кінцем останнього ребра.
Міжпоперечні м’язи грудної клітки — mm. intertransversárii thorácis —
виражені у собак у вигляді окремих м’язових пучків між поперечними від- ростками 12–8(4)-го грудних хребців, при цьому можуть обминати не більше ніж три сегменти.
Міжпоперечні м’язи шиї — mm. intertransversárii cervícis — є дорсальні й вентральні.
Міжпоперечні дорсальні м’язи шиї — mm. intertransversárii dorsáles cervícis. У жуйних і свиней розрізняють міцні м’язові зубці між краніальни- ми суглобовими відростками 1-го грудного хребця і сагітальними краями суглобових відростків з 7-го по 3-й шийні хребці і поперечними відростками
з7-го по 2-й шийні хребці, спрямовані у краніовентральному напрямі.
Уконей м’язи добре розвинені й тягнуться між краніальними суглобови- ми відростками суміжних хребців шиї.
Усобак м’яз лежить між місцем прикріплення найдовшого м’яза шиї, з одного боку, і найдовшим голови та напівостистим голови, з іншого боку. Нечітко ізольовані тяжі м’яза йдуть у краніолатеральному напрямі від кра- ніальних суглобових відростків 1-го грудного та 7–4-го шийних хребців до каудальних гілок поперечних відростків 6–2-го шийних хребців, а також до заднього краю крила атланта.
168
МІОЛОГІЯ — ВЧЕННЯ ПРО М’ЯЗИ
Міжпоперечні вентральні м’язи шиї — mm. intertransversárii ventráles cervícis (див. рис. 3.29, 16; рис. 3.31, 9′) — менш виражені, ніж міжпоперечні дорсальні. У жуйних і свиней їх м’язові пучки сполучають між собою вент- ральні горбки поперечних відростків у межах 6–2-го шийних хребців.
Уконей м’язи закріплюються на зовнішніх поверхнях поперечних відрост- ків шийних хребців.
Усобак м’язи лежать вентрально від переднього кінця середнього драбин- частого м’яза і дорсально від довгого м’яза голови і тягнуться від переднього краю поперечного відростка 6-го шийного хребця трьома кінцевими зубцями до каудальних гілок поперечних відростків 4–2-го шийних хребців.
Косий краніальний м’яз голови — m. oblíquus cápitis craniális (див. рис. 3.29–3.32) — прикритий апоневрозами m. splénius і m. brachiocephálicus, по-
чинається на дорсальній поверхні крила атланта і закінчується на карково- му гребені потиличної кістки та основі яремного відростка.
Косий каудальний м’яз голови — m. oblíquus cápitis caudális (див. рис. 3.29–3.32) — вважають продовженням багатороздільного м’яза до голови. Він починається на гребені осьового хребця і закінчується на крилі атланта.
Прямий дорсальний більший м’яз голови — m. réctus cápitis dorsális májor (див. рис. 3.31, 10) — починається на гребені осьового хребця і закінчу- ється медіально й нижче від косого краніального м’яза голови на потиличній кістці.
Прямий дорсальний менший м’яз голови — m. réctus cápitis dorsális mínor — починається на дорсальній дузі атланта і закінчується навколо ве- ликого отвору потиличної кістки, прикритий попереднім м’язом.
Дорсальні м’язи хвоста, або підіймачі хвоста
Крижово-хвостовий дорсаль- ний медіальний м’яз — m. sacrococcýgeus dorsális mediális, коро-
ткий підіймач хвоста (рис. 3.34, 4), складається з численних сег- ментів, що простягаються між остистими і рудиментарними соскоподібними відростками хвостових хребців, пропускаючи один хребець. У коней і жуйних м’яз починається на остистих відростках останнього крижового і першого хвостового хребців, у м’ясоїдних — на двох останніх поперекових хребцях і тягнеться короткими пучками до останньо- го хвостового хребця. Є продов-
женням m. multífidus.
Рис. 3.34. Поперечний розріз хвоста коня на рів- ні 3-го хребця:
1 — а., v., n. caudális ventrolaterális; 2 — a., v., n. caudális dorsolaterális; 3 — 3-й хвостовий хребець; 4 — m. sacrococcýgeus dorsális med.; 5 — m. sacrococcýgeus dorsális later.; 6 — mm. intertransversárii cáudae; 7 — m. coccýgeus; 8 — m. sacrococcýgeus ventrális laterális; 9 — m. sacrococcýgeus ventrális mediális; 10 — m. rectococcýgeus (непосмугований м’яз); 11 — a., v. caudális mediána
169