анатомия Рудик

Рис. 3.30. М’язи хребта корови (середній шар):

1 — m. longíssimus thóracis; 1′ — m. longíssimus cérvicis; 1′′ — m. longíssimus atlántis; 1′′′ — m. longíssimus cápitis; 2 — m. iliocostális lumbórum, з’єднаний з m. longíssimus lumbórum; 2′ — m. iliocostális thóracis; 3 — m. spinális et semispinális thóracis et cérvicis; 4, 4′ — m. semispinálіs cápitis; 5 — m. oblíquus cápitis caud.; 6 — m. oblíquus cápitis cran.; 7 — m. lóngus cápitis; 8 — m. intertransversárius lóngus; 9 — mm. intertransversárii dorsáles cérvicis; 10 — m. scalénus ventr.; 10′ — m. scalénus dors.; 11 — mm. intercostáles ext.; 12 — m. oblíquus ext. abdóminis; 13 — m. oblíquus int. abdóminis; 14 — m. retráctor cóstae; 15 — m. ténsor fásciae látae; 16 — m. glutéus médius; a — funículus núchae; б — капюшоноподібне розширення каркової зв’язки; в — túber cóxae; IV–XI — відповідні ребра

МІОЛОГІЯ — ВЧЕННЯ ПРО М’ЯЗИ

власного апоневрозу і мають дорсолатеральний напрям, з одного боку, і на остистих відростках перших двох крижових, поперекових і останньому груд- ному хребцях з латеромедіальним напрямом, з іншого боку, що об’єднуються в сильне м’язове тіло, яке зростається з клубово-реберним поперековим м’язом. Закінчується м’яз медіальними пучками на основах поперечних від- ростків поперекових хребців, на їх суглобових відростках, а в собак — і на додаткових. Латеральні пучки м’яза закінчуються на поперечних відростках і на останньому ребрі. Ступінь вираженості найдовшого м’яза попереку в різних тварин не однаковий. Найчіткіше він виражений у собак. Початок м’яза, крім того, зростається з сідничним середнім м’язом — m. glutéus médius — у жуйних і коней.

Найдовший м’яз грудної клітки — m. longíssimus thorácis (див. рис. 3.29,

1; рис. 3.30, 1) — є продовженням найдовшого м’яза попереку. Він тягнеться від остистих відростків перших поперекових і грудних хребців — від остан- нього до 6-го, медіальними пучками — до поперечних відростків грудних і 7(6)-го шийного хребця, латеральними пучками — до ребер від останнього до 6-го, між клубово-реберним м’язом і горбком ребра. На протязі від 6-го до 1-го ребра м’язове черевце звужується і чітко виражені тільки латеральні пучки, що прикріплюються біля горбків ребер і до поперечних відростків 7(6)-го шийного хребця.

Найдовший м’яз шиї — m. longíssimus cervícis (див. рис. 3.29, 1′′; рис. 3.30, 2′′) — трикутної форми, заповнює шийно-грудний згин хребта, розмі- щений медіально від переднього кінця найдовшого м’яза грудної клітки. Починається на поперечних відростках перших п’яти—восьми грудних хре- бців і на каудальних відростках 7–5-го шийних хребців, закінчується на по- перечних відростках 6–3-го шийних хребців.

Найдовший м’яз голови і атланта — m. longíssimus cápitis et atlántis (див.

рис. 3.29, 1′′′; рис. 3.30, 1′′, 1′′′) — починається на поперечних відростках 1-го і 2-го грудних хребців, у жуйних, крім того, на суглобових відростках 6–4-го, а у свиней — 7–4-го шийних хребців. М’яз об’єднаний. Закінчується сухожи- лком на крилі атланта і далі на виличній дузі, а у жуйних — і на кам’янистій кістці та висковому гребені.

У коней м’язи самостійні (m. longíssimus atlántis і дорсомедіально від нього — m. lomgíssimus cápitis). Після спільного початку на поперечних від- ростках 1-го та 2-го грудних хребців m. longíssimus atlántis тягнеться своїм сильним сухожилком до крила атланта, а m. longíssimus cápitis — слабким сухожилком до соскоподібної частини вискової кістки.

У собак є лише m. longíssimus cápitis, що закінчується на соскоподібному відростку вискової кістки.

Остистий м’яз — m. spinális (рис. 3.31; 3.32, 3) — відділений від найдов- шого м’яза в ділянці попереку і каудальної частини грудної клітки сухожил- ковою пластинкою, медіальна поверхня якої є початком для частини воло- кон м’яза. М’яз складається з численних тяжів, що починаються на остистих відростках поперекових і останніх грудних хребців, обминаючи один чи кі- лька з них. Окремі м’язові тяжі об’єднуються в м’язове черевце, розміщене на латеральній поверхні остистих відростків холки, закінчуючись на остис- тих відростках шийних хребців знову тяжами. Остистий м’яз у жуйних і сви- ней об’єднується з частиною напівостистого м’яза — m. semispinális —

163

Рис. 3.31. М’язи хребта корови (глибокий шар):

1 — остиста частина m. spinális et semispinális thóracis et cérvicis; 2 — напівостиста частина m. spinális et semispinális thóracis et cérvicis; 3 — медіальні пучки m. spinális et semispinális thóracis et cérvicis; 4 — шийна частина m. spinális et semispinális thóracis et cérvicis; 5–5′′ — mm. multífidi; 6 — m. scalénus ventrális; 7 — m. scalénus médius; 8 — m. intertransversárius lóngus; 9 — mm. intertransversárii dors. cérvicis; 9′ — mm. intertransversárii ventr. cérvicis; 10 — m. réctus cápitis dors. májor; 11 — m. oblíquus cápitis cran.; 12 — m. oblíquus cápitis caud.; 13 — mm. intertransversárii lumbórum; 14 — mm. levatóres costárum; 15 — mm. intercostáles ext.; 16 — mm. intercostáles int.; 17 — m. retráctor cóstae; 18 — m. oblíquus ext. abdóminis; 19 — m. oblíquus int. abdóminis; 20 — m. ténsor fásciae látae; 21 — m. glutéus médius; a — funículus núchae; б — капюшоноподібне розширення каркової зв’язки; в — lámina núchae; г — lig. supraspinále; д — túber cóxae; V–XI — відповідні ребра

Розділ 3

в остистий і напівостистий м’язи грудної клітки й шиї — m. spinális et semispinális thorácis et cervícis (див. рис. 3.30, 3; рис. 3.31, 1–4).

Пластироподібний м’яз — m. splénius (див. рис. 3.32, 4; рис. 3.33, 1) — пло- ский, стрічкоподібний м’яз, лежить під трапецієподібним, ромбоподібним та плечоголовним м’язами. Він поділяється у коней і свиней на m. splénius cápitis та m. splénius cervícis.

Увеликої рогатої худоби м’яз не поділяється на частини, тонкий. Він по- чинається на кінцях остистих відростків 1–3(4)-го грудних хребців і на остис- то-ребернопоперечній фасції, зростається своїм апоневрозом з кінцевим су- хожилком плечоголовного м’яза та найдовшого м’яза голови і закінчується як m. splénius cápitis у коней. Його вентральна частина закінчується у вели- кої рогатої худоби на крилі атланта та поперечному відростку осьового хреб- ця, у дрібних жуйних — на поперечних відростках 2–5-го шийних хребців, що відповідає m. splénius cervícis у коней.

Уконей сильний м’яз, обидві його частини починаються на остисто- ребернопоперечній фасції. Пластироподібний м’яз голови закінчується на карковому гребені та соскоподібному відростку вискової кістки, а шиї — на поперечних відростках 3–5-го шийних хребців.

Усвиней обидві частини нечітко відмежовані. М’яз починається від ости- сто-ребернопоперечної фасції і закінчується сухожилковими зубцями на кар- ковому гребені, виличній дузі, а також на крилі атланта.

Рис. 3.33. Поверхневий і середній шари м’язів шиї та передньої частини тулуба собаки:

1 — m. splénius cápitis; 2 — m. sternooccipitális; 2′ — m. sternomastoídeus; 3 — m. sternohyoídeus; 3′ — m. sternothyroídeus; 4 — початкові зубці m. serrátus ventrális cérvicis; 4′ — m. serrátus ventrális thóracis; 5 — m. scalénus médius; 5′ — m. scalénus dorsális; 5′′ — його довгий початковий сухожилок; 6 — m. serrátus dorsális cran.; 6′ — його початковий апоневроз; 6′′ — m. serrátus dorsális caud.; 6′′′ — fáscia thoracolumbális; 7 — m. réctus thóracis; 8 — m. oblíquus ext. abdóminis; 8′ — його апоневроз; 8′′ — його пластинка до внутрішнього листка vagínae m. récti abdóminis; 9 — m. réctus abdóminis; 10 — mm. intercostáles ext.; 11 — m. iliocostális thóracis; 12 — m. longíssimus thóracis; 12′ — m. longíssimus cérvicis; 13 — m. spinális et semispinális thóracis; 14 — mm. pectoráles supf.; 15 — m. pectorális prof.; І–ХІІІ — відповідні ребра

166

МІОЛОГІЯ — ВЧЕННЯ ПРО М’ЯЗИ

Усобак є тільки m. splénius cápitis, що спрямовується до каркового гребе- ня та з кінцевим сухожилком m. longíssimus cápitis до соскоподібного відрост- ка вискової кістки, де й закінчується.

Напівостистий м’яз голови — m. semispinális cápitis (див. рис. 3.29, 3.30)

—утворений м’язовими пластами, які у жуйних, свиней і собак розділені на дві частини. Дорсальна частина має 4–6 сухожилкових стрічок і являє собою двочеревцевий м’яз шиї — m. bivénter cervícis (див. рис. 3.29; рис. 3.30, 4), а

вентральна частина — комплексний м’яз — m. compléxus (див. рис. 3.29, 5;

рис. 3.30, 4).

Ужуйних напівостистий м’яз голови нечітко поділяється на дві частини. Він починається на поперечних відростках перших восьми—дев’яти грудних хребців і на суглобових відростках п’яти останніх шийних хребців, а також на канатику каркової зв’язки і тягнеться як сильний м’яз до потиличної кіст- ки, де частково м’ясисто, частково апоневрозом закінчується під карковою зв’язкою. Його дорсомедіальна частина з трьома—чотирма сухожилковими вставками відповідає m. bivénter cervícis, а слабкіша м’ясиста вентролатераль-

на частина — m. compléxus.

Уконей єдиний м’яз починається на остисто-поперечній фасції, на попе- речних відростках перших шести—восьми грудних хребців, а також на суг- лобових відростках п’яти—шести останніх шийних хребців і закінчується під карковою зв’язкою на лусці потиличної кістки.

Усвиней m. bivénter cervícis починається на соскоподібних відростках 3–6-го грудних хребців, а також на шийній частині остистого м’яза, а m. compléxus — на суглобових відростках 1–2-го грудних і 7–2-го шийних хреб- ців і закінчується на лусці потиличної кістки нижче від m. bivénter cervícis.

Ум’ясоїдних m. bivénter cervícis починається від 4–2-го грудних хребців і каркової зв’язки і закінчується на лусці потиличної кістки. М’яз чітко від- межований від вентролатеральної частини m. compléxus, що починається на остистих відростках шийних хребців і закінчується також на лусці потилич- ної кістки.

Багатороздільні м’язи — mm. multífidi (див. рис. 3.31, 5–5′′; рис. 3.32, 1–7)

— тягнуться від крижової кістки до 3-го чи 2-го шийного хребця, прилягають безпосередньо до хребта, прикриті найдовшим м’язом. Починаються чис- ленними краніо-дорсомедіально напрямленими зубцями на суглобових, сос- коподібних, а також на поперечних відростках грудних хребців і закріплю- ються на остистих відростках і дугах хребців, розміщених попереду, причому в ділянці попереку й грудей пропускають два і більше хребців. Більш сухо- жилкові у жуйних і свиней, де є також суто м’язові пучки, лежать у два, а в коней і собак — в три шари, перекриваючи один одного. Розрізняють m. multífidus thorácis i m. multífidus cervícis.

Короткі м’язи шиї і спини

До коротких належать м’язи шиї й спини, що лежать безпосередньо на хребті і здебільшого розміщені сегментально. Вони починаються і закінчу- ються на відростках хребців, пропускаючи тільки один сегмент, найближ-

167