- •Закон всесвітнього тяжіння. Гравітаційна стала
- •Прискорення сили ваги і її поіенціал
- •Другі похідні потенціалу прискорення сили ваги
- •Методи вимірювання прискорення сили ваги і других похідних потенціалу сили ваги
- •Аномальне гравітаційне поле Землі
- •2. Маятниковий метод абсолютних вихіірювань прискорення сили ваги
- •2,З.Точність абсолютних визначень маятниковим методом
- •Балістичний метод абсолютних вимірювань прискорення сили ваги
- •Прилади для абсолютних визначень балістичним методом
- •Поправка за частоту кварцового генератора
- •Вплив електричного і магнітного полів, уіікросейсм, нахилу маятника на період коливання маятника
- •Методи вимірювання періоду і амплітуди коливання маятника
- •Загальні відомості про статичні гравіметри
- •Класифікація гравіметрів
- •Теорія механічних гравіметрів.
- •Дослідження, регулювання і визначення основних характеристик гравіметрів
- •4.7.2. Регулювання рівнів на мінімум чутливості до кута нахилу
- •4Л,3, Контроль чутливості гравіметра
- •Еталонування гравіметрів методом навішування додаткових тягарців
- •5.2. Будова гравітаційних варіометрів.
- •Вимірювання сили ваги на морі методом Венінга - Мейнеса
- •Обробка результатів вимірювань із морськими гравіметрами
- •Види гравіметричного знімання
- •8 2.0Порні і ряіові гравіметричні мережі
- •Топографо-геодезичні роботи при виконанні гравіметричного знімання.
- •Прогнозування гравіметричних аномалій
- •Гравіметричні поправки до систем висот високоточного нівелювання.
- •Геологічна інтерпретація результатів гравіїие гричного знімання
2,З.Точність абсолютних визначень маятниковим методом
Як відомо, значення g в пункті спостереження цим методом обчислюють за формулою (2.22)
g^n
2
т2'
Розглянемо вплив похибок вимірювання зведеної довжини £ і періоду коливання Т на точність визначення прискорення сили ваги g. Для цього знайдемо логарифмічну похідну рівняння (2.22.) за змінними Т. £ і g .
£ng = 2Іпж + £п£ - 2£пТ, (2.26)
dg _d£ ^ dT
~g~Y~r ’
(2.28)
впливи обидвох похибок
вимірювання, то тоді одержимо
Якщо покласти рівними і однаковими
і перейдемо відповідно до середньо квадратичних помилок
(2.29)
Для маятників зі зведеною довжиною і = 100см, а Т=1с при заданій помилці mg=0. ІмГал одержимо допустимі похибки періоду коливання і зведеної довжини
тт = 3.5*10~8с}
те - 0.71*10 5см.
Для маятників (Т=0.5с, і ~0.25м) ці величини будуть такими: шт =1.8 10'8 с, де^=0.02мкм. Щоб досягти такої точності, зведену довжину вимірюють інтерференційним методом, а період коливання - за допомогою кварцових годинників.
Балістичний метод абсолютних вимірювань прискорення сили ваги
Як було відзначено раніше, маятникові абсолютні вимірювання прискорення сили ваги обтяжені рядом систематичних помилок, і одержати результати з високою точністю дуже важко. На основі нових досягнень науки і техніки у 50-60 роках нашого століття почались дослідження щодо конструювання нового типу приладів, що грунтуються на вільному падінні тіла. Балістичний метод абсолютних визначень базується на законі прямолінійного рівноприскореного руху тіла, згідно з яким
де
£0, v0 - шлях і швидкість в початковий момент часу, і - шлях, пройдений падаючим тілом,
Якщо £0 — 0 Vo —0, то
/ - час падіння тіла, g - прискорення сили ваги
Для визначення g необхідно виміряти шлях і і час t, забезпечуючи при цьому падіння тіла в вакуумі При вимірюваннях балістичним методом спостерігають рух тіла на відрізку до їм, щоб забезпечити відносну точність (10 8-109) Але на цьому відрізку прискорення сили ваги змінюється, тому необхідно урахувати вертикальний градієнт сили ваги W---0.3 мГал/'м 3 врахуванням цього для співвідношення (2 ЗО ) запишемо
(2 31)
звідси (2 32)
Останній член, що виражає вплив вертикального градієнта на прискорення сили ваги для вихідних даних £=1 м, £() =0 05 м, v0= 1 мс'1 і t=0 35 с, може досягати 0 08 мГал, що набагато перевищує точність вимірювань балістичним методом Слід say важити, що в формулі (2 32) величини £0 і Vfl є невідомими, а go-прискорення сили ваги в початку координат Щоб визначити g0, необхідно зафіксувати як мінімум три положення тіла і розв’язати систему рівнянь вигляду (2 32) Точки траєкторії, в яких фіксується положення тіла, називають станціями Існує декілька варіантів балістичного методу, які ділять на симетричні і несиметричні При симетричних способах спостерігають вільний рух підкинутого догори тіла до вершини траєкторії і вниз При несиметричних способах спостерігають падіння тіла тільки вниз Спочатку' розглянемо несиметричні способи
Несиметричний спосіб трьох станцій
(див рис 4)
В цьому способі фіксують проходження падаючого тіла вниз через три станції
Рис.4. Несиметричний спосіб трьох станцій Використовуючи вираз (2.31) запишемо два рівняння руху:
t W 1 1
Л = A>+V> +£оу + -^о +-уо^+—g/iК (2.33)
12 ^ j і
*2 =(<>+V2+go-^ + -^((o+-'’ot2+— go>22)‘l (2-34)
Якщо прийняти позначення (див. рис. 4)
Ц — ~ //2 ~ ^2 ~ ^Чг> (2.35)
Ті~ t] - ід , Т-2~ І2~ to ,
A =V07i + £о
ті |
Ж |
|
1 |
|
1 |
\ |
|
2 |
| ZZ 2 |
|
+- 3 |
Vk |
12 |
J |
7і2 і j , |
Т2 |
|
|
1 |
|
1 |
|
|
|
+ —— |
k |
+ - |
у0Г, + |
|
|
Тj |
2 |
2 |
3 |
|
12 |
у |
|
(2.36)
(2.37)
то тоді
Остаточна формула для обчислення прискорення сили ваги в початку координат має вигляд
go =2
У. - У, w
TMTj-TJ !
+^vc(7'i +T2) +
gotf-T,3) 12(T, - 7))
(2 38)
Несиметричний спосіб чотирьох статий
Рис 5 Несиметричний спосіб чотирьох станцій
Нехай тіло рухається вниз і в моменти 1о, її, І2 h проходить чотири станції на віддалі £ 0 ,С,, ^ 2, ^, від початку координат
Шляхи Lj J L2 так підібрані щоб тіло проходило їх за один і той же самий час 1 ~h-lо, 1?-12 Різниця часх між моментами /_? / /у позначена через т , і її називають паузою в спостереженнях Як і в способі для трьох станцій можна записати таю очевидні три рівняння рухз
(2 39)
+ < , я(Л2)'Л
* з = < о + Vs + So у + ^(? о + J ■Vs + ^ goh2 W-■
Згідно з позначеннями на рис. 5 знайдемо Ц — v0t] +-~g0t} + —WZZ(£0 +-v0^ + —g0ti )A ’
h = V0 (Г, - h ) + і & ft2 - // ) +1 [/ „ (/,2 - ) +
+ 7Vo(^3 -^23) + т!г^о('з4 -C)]- j 12
Тоді одержимо вираз для gc
& = ~7^\ - W« Ко + Ь„(Г + г) + і а (77-:2 + 7Тт + 2г2)]. 1 (і + г) 2 12
(2.40)
(2.41)
(2.42)
(2.43)
(2.44)
Симетричний спосіб двох станцій
Ідея цього способу полягає в тому, що фіксується проходження тіла через нерухомі горизонтальні площини двох станцій (див. рис. 6) спочатку при русі догори, а потім при русі вниз.
/3 -t0 т .
Шлях І2 від нижньої станції до вершини траєкторії за час —-— - — і шлях 11
т t2 - tx
1 +w„
2 І 2
Zo.fl
24 І 2
(2.45)
"-Y
<2)
+ W,
—
24 UJ'
(2.46)
від верхньої станції до вершини траєкторії за час — = відповідно дорівнюють
д = /2
V 4 4у
+ Wa^-
24
ґ'Ґ т4')
16 16
(2.47)
Тоді
8 Н
So~T2_ 2 " = 48
W — (Г2 + т2),
(2,48)
Звідси
або
(2.49)
8Я ( 1 Я)
& r2-r2 Чз б)