22. Клуб як творче об’єднання учнівської молоді, зі спільними заняттями та інтересами.

Виховний процес у сучасній школі неможливо уявити собі без включення учнів до клубної діяльність, що організовуються на добровільних засадах з урахуванням інтересів і потреб дітей. Клубну діяльність у школі можна розглядати як складову частину позанавчальної виховної роботи. Вона організовується як фронтальна, групова і індивідуальна. Фронтальне клубна робота - це великі шкільні акції, організовані за ініціативою самих дітей за умови їх добровільної участі в них (свята, огляди, ярмарки та ін.) Групова - це діяльність різного роду клубних об'єднань. Індивідуальна клубна робота в умовах школи організується частіше за все не самостійно, а в рамках фронтальної або групової діяльності (робота над роллю в театральному об'єднання, репетиція індивідуального номера для концерту, консультація з розробки проекту в технічному гуртку та інше).

Найбільш поширеними в практиці і, як показує досвід, ефективними в виховному відношенні є групові форми клубної роботи; саме в процесі діяльності об'єднань за інтересами створюються сприятливі умови для створення колективу, з'являється можливість врахувати інтереси і можливості кожного його члена, розвинути індивідуальність дитини.

Клубні об'єднання в школі різноманітні: власне клуби, гуртки, студії, секції, суспільства. Кожне з них має свої особливості, але всі вони добровільні об'єднання учнів за інтересами.

Клуб в школі - це об'єднання учнів за інтересами на добровільних засадах, організуюче різноманітну творчу діяльність дітей, що має певну структуру і орган самоврядування.

Найбільш поширеними типами клубних об'єднань у школах сьогодні є гуртки і клуби. Формально гурток від клубу відрізняється тим, що за кількісним складом він, як правило, менше; діяльність його узконаправлен і часто організовується за спеціально запропонованої програми, в ньому звичайно немає структурних підрозділів (секцій, відділів), не обирається орган самоврядування. Однак у практиці поняття «клуб» і «гурток» розглядаються педагогами частіше за все як умовні, і це не має принципового значення у виховному процесі. Важливіше інше -відповідність клубного об'єднання тим ознакам, які характеризують його як об'єднання особливого роду.

В практиці зустрічаються факти, коли клубні об'єднання створюються на базі одного класу або шкільного активу. Очевидно, діяльність учнів за інтересами сприяє згуртуванню дітей, що може підвищити виховну ефективність класного колективу, роботи шкільного активу. У той же час, за нашими спостереженнями, діяльність таких об'єднань часто призводить в першому випадку -- до автономії класних колективів у школі, у другому - до створення групи школярів, які вважають себе елітою і що стає «недоступний» для інших учнів.

Найважливіша ознака клубного об'єднання - відносна стабільність його складу. При її відсутності неможливе створення колективу. Тривалі контакти учасників формують відносини взаємної залежності та відповідальності, призводять до усвідомлення дітьми своєї належності до колективу, а об'єднання за інтересами набуває своє «обличчя» в школі. Стабільність складу сприяє організаційному оформленню об'єднання: визначення його структури, встановлення внутрішніх і зовнішніх зв'язків, розподілу соціальних ролей учасників і т.п.

Серед мотивів, що призводять учнів у клубні об'єднання, найбільш значимими є мотиви пізнавального характеру, спілкування, самоствердження та самовиховання. Природно, що з розвитком колективу об'єднання місце кожного з мотивів у їх ієрархії змінюється, і, перш за все, посилюється роль мотивів колективістичні, виражаються у зростанні потреби учасників об'єднань в реалізації суспільно значущих цілей їх діяльності.

На підставі вивчення потреб, що приводять дітей у клуби, визначення ознак об'єднань за інтересами ми сформулювали їх функції:

-- створення умов для виявлення, задоволення і розвитку інтересів, здібностей і нахилів школярів;

-- надання дітям можливості задовольнити свої потреби у творчій діяльності; -

-- організація спілкування учнів за інтересами;

-- надання їм поля діяльності для самовираження, самоствердження, самовиховання;

-- організація відпочинку дітей у позанавчальний час;

-- реалізація гедоністичних потреб дітей.