125.Особливості використання банківських гарантій в міжнародному обороті.

Банківська гарантія (БГ) - це письмове зобов'язання банку, страхової компанії або іншої юридичної чи фізичної особи виплатити зазначену в ньому грошову суму в зазначений у ній строк або при настанні певної події (у випадку невиконання або порушення контрагентом умов контракту) проти подання особі, яка її видала, письмової платіжної вимоги тримача гарантії встановленої в ній форми з додатком перерахованих в ній документів.

Операції з банківськими гарантіями регулюються:

1. Уніфікованими правилами для гарантій на першу вимогу (публікація №458, 1992 р.).

2. Зразком форми з контрактних гарантій, які надаються (№406,1982 р.)

Гарант, який отримав платіжну вимогу, перевіряє відповідність доданих до неї документів умовам гарантії, але не несе відповідальності за форму та справжність поданих документів, а також за затримки, втрати або викривлення документів, які мали місце не з його вини. Платіжна вимога повинна містити твердження, що принципал порушив свої зобов'язання по ЗТК, із зазначенням конкретних порушень. Гарант повинен задовольнити платіжну вимогу кредитора і без зволікань передати її принципалу з доданими до неї документами.

Банківська гарантія є окремим правовим зобов 'язаннямх юридично незалежним від основного боргу (контракту) або договірних відносин між кредитором та первісним боржником.

126.Специфіка використання векселя і чеку в міжнародному торговому обороті.

Значну роль у зовнішній торгівлі грає чек. Чек - це спеціальний грошовий документ певної форми, що містить розпорядження банку видати або перерахувати певну суму з поточного рахунку особи, яка підписала чек. Існують різні види чеків. Банківський ордерний чек може, за бажанням клієнта, виступати замість переказу. Як правило, він відправляється банком безпосередньо отримувачу. Інколи чек вручається чекодавцю, щоб він передав чи переслав його отримувачу. В більшості випадків цей чек пред’являється отримувачем банку-кореспонденту банка чекодавця. Після перевірки підписів банка чекодавця може бути виписана сума в іноземній валюті.

Якщо при пред’явленні чека, який виписаний в іноземній валюті, клієнт вимагає національну валюту, сума виплачується за касовим курсом, який котирується на день оплати чека на валютній біржі чи на міжбанківському валютному ринку по даному виду розрахункових документів.

Іншим видом чеку в міжнародному обороті є клієнтський чек. За допомогою цих чеків чекодавець здійснює платіж прямо своєму партнерові, що загалом відбувається швидше, ніж платіж за допомогою переказу. На відміну від банківського клієнтський чек виставляється клієнтом на свій банк. Це у більшості випадків розрахункові чеки на пред’явника, виписані в національній чи іноземній валюті залежно від домовленості сторін. Чекодавець пересилає чек своєму партнерові за кордоном, котрий пред’являє його своєму банку для кредитування рахунку.

Особливим видом чеку, що застосовується в некомерційному міжнародному обороті є єврочек. Це національні чеки, які можуть використовуватись і за кордоном. Крім того, існують і дорожні (туристичні) чеки, які випускаються як в національній, так і в іноземній валютах.

Одним з найважливіших інструментів розрахунку (і кредитування), які використовуються в міжнародній торгівлі є вексель. Існує два основні види векселя: - соло-вексель (простий) - це боргове зобов’язання однієї особи сплатити вказану суму іншій особі; - тратта (переказний вексель) (bill of exchange, draft) - це беззастережна пропозиція однієї особи, яка адресована іншій особі, сплатити в призначений термін третій особі певну грошову суму. Форма векселя має важливе значення, нехтування ним лишає вексель сили зобов’язання.

Вексель являє собою абстрактну угоду, оскільки в ній не вказується матеріальна основа боргу. Звідси випливає, що предметом вексельного зобов’язання завжди є гроші, а не товари і не цінні папери. Пропонуючи платнику (трасату) зробити платіж по векселю, векселедавець (трасант) також вступає в зобов’язувальні відносини з ремітентом (третьою особою), оскільки у випадку відмови трасата виконати пропозицію трасанта ремітент сам зобов’язаний провести платіж по векселю. Згода трасата заплатити по векселю оформляється у вигляді акцепту (acceptance).

Термін платежу по векселю повинен бути один для всієї вексельної суми. Тут можливі такі варіанти: «на певний день»; «в такий то час від складання векселя»; «ппісля пред’явлення»; «в такий-то час від пред’явлення»; Вексель без вказання терміну платежу розглядається як такий, що підлягає оплаті після пред’явлення. При відсутності необхідної відмітки місце, вказане поряд з найменування платника у переказному векселі, вважається місцем платежу і разом з тим місцем проживання платника. В аналогічному випадку для простого векселя місце складання вважається місцем платежу та проживання платника.

Кредитор має три шляхи використання векселя:

1. Тримати до настання терміну оплати;

2. Використати для погашення своїх боргових зобов’язань – шляхом нанесення передаточного надпису на звороті векселя (чи аллoнжа)- індосаменту;

3. Продати комерційному банку (облікувати вексель).