Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
екс вессссс.docx
Скачиваний:
18
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
275.57 Кб
Скачать

11. Завдання та тенденції розвитку сучасного мПрП.

Основні тенденції розвитку сучасного міжнародного приватного права:

1. Уніфікація правових норм через прийняття міжнародних договорів і типових (модельних) законів.

2. Удосконалення і кодифікація норм міжнародного приватного права на національному рівні

3. Виникнення колізії між нормами міжнародних договорів у сфері міжнародного приватного права.

4. Підвищення ролі принципу "автономії волі сторін" і перехід до гнучкіших норм колізійного права.

5. Розширення сфери дії міжнародного приватного права у зв'язку з науково-технічним розвитком людства (атомна енергетика, космічна діяльність, прогрес у сфері транспорту, засобів зв'язку тощо).

Головним досягненням МПрП на сьогодні є той факт, що за допомогою його колізійних норм державам вдалося значною мірою подолати «юридичний нацiоналізм», який проявлявся у замкнутості національних правових систем і підпорядкуванні всiх правовідносин з іноземним елементом виключно закону країни суду (lex fori). У цей час практично всі держави світу дають змогу застосування до цивільних правовідносин з iноземним елементом не лише національного, але й іноземного права.

Вeлике знaчення має i та oбставина, що зaвдяки МПрП вiдбувaється дoсить aктивний пpoцес гapмoнiзації та уніфiкації нopм пpивaтнoго пpавa piзних кpaїн.

У цьому сенсi МПрП виступає в ролі каталізатора створення системи єдиних матеріально-правових норм, спрямованих на регулювання приватноправових відносин з іноземним елементом.

Ще одним важливим досягненням у сфері МПрП слiд також вважати укріплення такої колізійної засади, як принцип автономії волі (lex voluntatis), який дає змогу сторонам зовнішньоекономічної угоди самостiйно вибирати право, що підлягає застосуванню до цiєї угоди. По суті, цей колізійний принцип є своєрідним свідченням демократичності МПрП.

12. Міжнародне приватне право в Стародавньому світі.

У Давньому Римі не існувало передумов для виникнення колізійних норм. Римське право того часу визнавало суб'єктом права лише римського громадянина. Іноземця сприймали як ворога, захист якого, відповідно до закону, був неможливий. Майнова правоздатність визнавалася лише за латинянами - членами общин, які входили до Латинського союзу. Вже закони XII Таблиць передбачали допустимість урочистих юридичних актів для певних категорій іноземців, що були пов'язані з римським народом договорами про дружбу, а також можливість судового провадження за участю іноземця. Поступово було розроблено загальну диференціацію іноземців за категоріями відповідно до їхнього статусу. Міжплемінні відносини: Навала варварських племен у V ст. н.е. призвела до занепаду Римської імперії. Замість єдиної імперії з'явилося кілька менших відокремлених територіальних одиниць .У цій ситуації кожен член певного племені, куди б він не йшов, приносив із собою закон місця свого походження. Це був період панування персонального начала, коли права і обов'язки, набуті за місцем походження особи, слідували за цією особою.

Київська Русь: Завдяки своєму геополітичному розташуванню на перетині багатьох торгових шляхів (передусім, відомого шляху "з варяг у греки") територія сучасної України вже у ранньому середньовіччі була місцем співіснування різноманітних правових систем. Норми, що стосувалися цивільних та комерційних правовідносин з іноземцями, містились у таких пам'ятках права, як Руська Правда і міжнародні договори київських князів. За Руською Правдою іноземним купцям надавалося пріоритетне право отримувати задоволення своїх вимог з майна боржника порівняно з місцевими кредиторами. Нерідко цитується положення договору князя Олега з греками 911 р. "Про руських, що перебувають на службі в Греції у Грецького царя", яке мало на меті запобігти захопленню грецькою владою майна, що залишалося у спадок від померлих руських. Вказані норми за своєю суттю є матеріально-правовими, а не колізійними. Однак при цьому зазначається, що первісною метою цих норм було встановлення правового регулювання за руськими звичаями.

У стародавньому світі, вочевидь, існували звичаї та правові норми, спрямовані на регулювання відносин між представниками різних правових систем. Ці норми здебільшого мали характер норм матеріального, а не колізійного права. Необхідність пошуку спеціальних концепцій та норм для регулювання колізій у сфері приватного обігу могла виникнути лише за умов існування системи політично незалежних держав або державоподібних утворень із власними звичаями та законами.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]