81. Транснаціональні корпорації в мПрП

У сучасних умовах господарська діяльність юридичних осіб не обмежена межами однієї держави, причому число таких юридичних осіб увесь час зростає. Експорт капіталу приводить до того, що підприємства, створені в одній державі, належать повністю або частково компаніям іншої держави. Основна діяльність великих монополій здійснюється взагалі в декількох країнах.

У сучасній економічній літературі міжнародні монополії, діяльність яких охоплює багато важливих сфер світового господарства, діляться звичайно на кілька груп.

У першу з них входять національні суспільства, трести, компанії, що мають за рубежем численні філії, а також дочірні суспільства. Мова йде, таким чином, про монополії, національних по своєму капіталі, але міжнародних по сфері діяльності. До числа таких транснаціональних корпорацій США належать "Дженерал моторз", "Форд моторз", "Інтернешнл бізнес мешинз" й ін. У європейських капіталістичних країнах найбільшими міжнародними монополістичними корпораціями є "Фольксваген" (ФРН), "Філіпс" (Нідерланди), "Брітіш петролеум", "Імперіал кемікал індастріз" (Великобританія), "Сименс" (ФРН), "Нестле" (Швейцарія).

До другої групи транснаціональних корпорацій ставляться трести й концерни, які є міжнародними не тільки по сфері діяльності, але й по капіталі. На відміну від монополій першої групи, вони належать капіталу декількох держав.

Загальним для цих двох груп є те, що те й інші монополії створені як юридичні особи однієї держави. В інших країнах і ті й інші монополії мають численні філії, відділення, а також дочірні суспільства.

Нарешті, до третьої групи міжнародних монополій ставляться численні картелі й синдикати об'єднання виробничого й науково-технічного характеру, юридичними особами не є.

Із правової точки зору монополії (мова йде про перші дві групи) не є міжнародними юридичними особами, хоча термін "міжнародний" застосовується й в офіційній назві деяких з них.

82. Види участі держави в обороті

Оборот: внутрішній, зовнішній

Поряд із внутрішнім оборотом Україна як держава може брати участь і у зовнішньому обороті. Це можливо в тих випадках, коли зовнішньоторговельні відносини встановлюються через торгівельні представництва України за кордоном і через інші спеціально уповноважені органи. Права та обов'язки в цих випадках набуває безпосередньо держава, яка виступає як суб'єкт цивільного права (ст. 8 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»). До таких форм цивільно-правової участі можуть належати: міжнародні концесійні договори, інвестиційну діяльність та інші форми сумісної діяльності, договори зовнішньої позики. Однак в тих випадках, коли правочини (договори) вчиняються державними юридичними особами від свого імені як суб'єктів правовідносин, які виникають з тих правочинів, виступають ці утворення.

Відповідно до ст. З Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» Україна в особі її органів, місцеві органи влади й управління в особі створених ними зовнішньоекономічних організацій, які беруть участь у зовнішньоекономічній діяльності, а також інші держави, які беруть участь у господарській діяльності на території України, діють як юридичні особи.