7.3. Особи, які захищають у доказуванні власні інтереси чи представляють інтереси інших осіб.

Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК повідомлено про підозру, або особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК(ст. 42, 276 КПК).

Обвинуваченим (підсудним) є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду (ст. 42, 291 КПК).

Виправданим є обвинувачений, виправдувальний вирок щодо якого набрав законної сили, а засудженим є обвинувачений, обвинувальний вирок щодо якого набрав законної сили і вони мають права обвинуваченого, необхідні їм для свого захисту на відповідній стадії судового провадження (ст. 43 КПК).

Усі вони також мають право на кваліфіковану правову допомогу з боку обраного ними або призначеного захисника і побачення з ним до першого допиту (ст. 20 КПК), на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням здійснити якісь процесуальні дії.

Підозрюваний, обвинувачений має право: знати у чому підозрюють, отримати пам'ятку про процесуальні права та обов'язки, давати пояснення або відмовитися відповідати на запитання, заявляти клопотання про проведення процесуальних дій, про забезпечення безпеки, заявляти відводи, у разі затримання або тримання під вартою - на негайне повідомлення близьких родичів чи інших осіб, збирати і подавати докази, виступати в судових дебатах, оскаржувати судові рішення тощо.

Особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру це така, яка вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або у стані осудності, але захворіла на психічну хворобу до постановлення вироку (глава 39, ст. 506 КПК) - користується правами обвинуваченого в обсязі, який визначається характером психічного захворювання відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи, та здійснює їх через законного представника, захисника.

Особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів виховного характеру. Якщо неповнолітній обвинувачується у вчиненні вперше кримінального проступку, злочину невеликої тяжкості або необережного злочину середньої тяжкості і прокурор дійде висновку про можливість його виправлення без застосування покарання, він складає клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру і надсилає його до суду (ст. 497 КПК). Реалізує свої права як самостійно так і через законного представника (ст. 44, Глава 38 КПК)

Захисник - це адвокат, відомості про якого внесено до Єдиного реєстру адвокатів України. Його повноваження підтверджуються свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю або дорученням органу, уповноваженого на надання безоплатної правової допомоги (ст. 50 КПК).

Захисник користується процесуальними правами підозрюваного, обвинуваченого, захист якого він здійснює, у тому числі може бути присутнім під час проведення допиту та інших процесуальних дій, що проводяться за їх участю, до першого допиту мати конфіденційні побачення без обмеження кількості та тривалості тощо.

Участь захисника є обов'язковою у провадженні щодо особливо тяжких злочинів з моменту набуття особою статусу підозрюваного, а також щодо неповнолітніх; осіб, стосовно яких передбачаються примусові заходи медичного чи виховного характеру, які мають психічні чи фізичні вади (німі, глухі, сліпі), які не володіють мовою провадження щодо осіб, стосовно яких здійснюється спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження, щодо реабілітації померлої особи та при укладенні угоди між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості (ст. 52 КПК).