6.3. Порядок висунення та перевірки слідчих та судових версій.

При розслідуванні та судовому розгляді кримінальної справи повинні бути побудовані й ретельно перевірені всі можливі версії, що випливають з обставин справи. Наприклад, якщо провадиться розслідування по факту виявлення трупа зі слідами насильницької смерті, можуть бути побудовані такі версії:

І – вбивство; 2 – самогубство; 3 – нещасний випадок. Якщо припущення про самогубство і нещасний випадок відпали, і підтверджується факт вбивства, з цього приводу, залежно від обставин, можуть бути побудовані такі версії: І – вбивство з метою пограбування; 2 – вбивство на побутовому ґрунті; 3 – вбивство з помсти; 4 – вбивство на замовлення тощо.

Версія може вважатися підтвердженою повною мірою, а припущення може перетворитись в достовірний висновок за наявності таких умов:

1. Виходячи з обставин справи, побудовані всі можливі версії.

2. Всі версії ретельно і всебічно перевірені.

3. Всі версії, крім однієї, спростовані зібраними доказами, тому виявились неправдивими, і тільки одна версія підтверджена достовірними доказами.

Практичне заняття

План

1. Поняття доказування як законодавчо врегульованої, розумової діяльності слідчого, прокурора та суду.

2. Характеристика етапів доказового процесу: виявлення, фіксація, перевірка (дослідження) та оцінка доказів.

3. Поняття версій та їх класифікація.

Завдання для самостійного вивчення:

1. Загальна характеристика функцій доказування.

2. Інститут доказування у процесуальних системах зарубіжних держав.

3. Порядок висунення та перевірки слідчих та судових версій.

4. Роль гіпотез (версій) під час процесу доказування та їх перевірка.

5. Місце та значення планування у процесі доказування.

Завдання до теми

Задача 1.

Прокуратурою м. Львова була порушена кримінальна справа за фактом вбивства в ніч з 30 на 31 жовтня пострілом з пістолета гр. Дубцова. Допитаний як свідок гр. Крамар дав покази, що ввечері 30 жовтня він разом з гр. Кротом і знайомою останнього – Іриною (прізвища він її не знав) та гр. Дубцовим були в кафе “Елегія”. Там між гр. Дубцовим і гр. Кротом виникла сварка. На думку свідка, сварка розпочалась внаслідок того, що гр. Дубцов нетактовно вчинив стосовно Ірини, сказавши на її адресу образливі слова, після цього гр. Крот з Іриною вийшли. Виходячи, гр. Крот сказав до гр. Дубцова: “Ти ще пошкодуєш”.

Гр. Крот свою причетність до вбивства гр. Дубцова категорично заперечував, але під час обшуку в його квартирі було знайдено пістолет.

Дайте правове визначення прямим і непрямим доказам.

Які докази у цій справі є прямими і непрямими, обвинувальними і виправдовувальними?

Які правила користування непрямими доказами існують у науці про докази і доказування (теорія доказів)?

Задача 2.

Під час огляду місця злочину (крадіжки майна з магазину шляхом злому дверей і проникнення в приміщення магазину) слідчий, за допомогою експерта-криміналіста, знайшов невідомо ким залишені відбитки пальців на прилавку, закривавлений бинт і відбиток взуття з правої ноги.

Як повинен діяти слідчий у цьому випадку?

Який порядок фіксації речових доказів?

До якого виду речових доказів належать знайдені предмети та їх відбитки?

Тести

1. Версія – це:

1) різновид гіпотези, обґрунтоване припущення про обставини, за яких відбулося кримінальне правопорушення, і про особу, яка могла його вчинити;

2) різновид диспозиції, обґрунтоване припущення про обставини, за яких відбулося кримінальне правопорушення, і про особу, яка могла його вчинити;

3) різновид санкції, обґрунтоване припущення про обставини, за яких відбулося кримінальне правопорушення, і про особу, яка могла його вчинити;

4) різновид норми, обґрунтоване припущення про обставини, за яких не відбулося кримінальне правопорушення, і про особу, яка не могла його вчинити;

5) норма кримінального права, обґрунтоване припущення про обставини, за яких відбулося кримінальне правопорушення, і про особу, яка могла його вчинити.

2. Версії поділяються на:

1) досудові версії;

2) розшукові версії;

3) апеляційні версії;

4) касаційні версії;

5) нововиявлені версії.

3. Умовами допустимості фактичної інформації, що є у справі вважають:

1) відповідність джерел даних певним умовам;

2) оформлення цих джерел у вигляді визначених процесуальних форм;

3) дотримання загальних правил доказування;

4) дотримання правил збирання даних визначеного виду, що гарантує їх від неповноти і перекручувань;

5) наявність достовірної інформації.

4. Метою кримінально процесуального доказування є:

1) закриття кримінальної справи;

2) досягнення об’єктивної істини у справі;

3) покарання підозрюваного;

4) полегшення роботи суду;

5) зміна обвинувачення.

5. Доказ, який спочатку обґрунтовує наявність доказового факту, а через нього – наявність чи відсутність шуканої обставини предмета доказування – це:

1. прямий доказ;

2. спеціальний доказ;

3. непрямий доказ;

4. первинний доказ;

5. правильної відповіді немає.

6. До особистих доказів належать:

1. фотознімки;

2. знаряддя злочину;

3. покази свідка;

4. висновок експерта;

5. предмети зі слідами злочину.

7. Недопустимими вважаються докази:

1. отримані при нероз’ясненні прав учасникам кримінального провадження;

2. отримані у результаті проведення слідчих (розшукових) дій без дозволу суду;

3. із джерел, не зазначених в КПК;

4. із порушенням процесуальних правил збирання, приєднання до справи доказів;

5. всі відповіді правильні.

8. Елементами доказування є:

1. збирання доказів;

2. надсилання доказів;

3. оприлюднення доказів;

4. протиставлення доказів;

5. всі відповіді правильні.

9. Основними способами перевірки доказів є:

1. збирання доказів;

2. вилучення джерел інформації;

3. окремий аналіз доказів;

4. зіставлення певного доказу з іншими доказами;

5. пошук джерел інформації.

10. Предмет доказування в кримінальній справі – це:

1. обставини, на з’ясування яких спрямована вся доказова діяльність суду та суб’єктів, які беруть участь у справі;

2. обставини, які доказує обвинувачений, підсудний у суді;

3. докази, на яких базується захист у конкретній справі;

4. правильні відповіді 2 і 3;

5. правильної відповіді немає.

11. Обсяг доказів, який забезпечує надійне, достовірне встановлення всіх обставин, що належать до предмета доказування та необхідні для правильного вирішення кримінальної справи, – це: