Практичне заняття План

1. Поняття предмета доказування у кримінальному процесі.

2. Поняття меж доказування та їх співвідношення з предметом доказування у справі.

3. Наслідки неправильного визначення меж доказування у кримінальній справі – звуження меж доказування або їх безпідставне розширення.

4. Суб’єкти судочинства, на яких законом покладено обов’язок доказування.

5. Процесуальні права та обов’язки слідчого, прокурора та судді під час процесу доказування.

Завдання для самостійного вивчення

1. Обставини, що підлягають доказуванню в кримінальній справі.

2. Право інших учасників процесу брати участь у доказуванні.

3. Процесуальні права та обов’язки інших учасників кримінального провадження.

4. Звуження та розширення меж доказування.

5. Особливості доказування на стадії апеляційного та касаційного провадження.

Завдання до теми

Задача 1.

У лісовому масиві поблизу села Муроване за 300 м від автотраси було виявлено труп неповнолітньої Яцик з ознаками зґвалтування і вбивства. Оперативно-розшуковими заходами встановлено осіб, які під час допитів засвідчили, що бачили, як 23 травня 2002 р. близько 13 год. гр. Яцик прийшла на автобусну зупинку села і сіла на мотоцикл червоного кольору, за кермом якого був чоловік, одягнутий у чорну куртку і коричневий шолом. Відгукнувшись на передане по радіо прохання допомогти у розкритті злочину, до слідчого прийшла громадянка Мовчан, яка дала покази, що 23 травня о 18 год. бачила гр. Мороза, мешканця села Бузівка, який їхав на своєму мотоциклі зі села Муроване; він був одягнутий в чорну куртку і коричневий шолом. Судово-біологічна експертиза встановила наявність на спідниці і куртці потерпілої плям сперми, які могли належати гр. Морозу. На двох недопалках, вилучених з місця події, виявлена слина, схожа до слини гр. Мороза. На допиті з використанням зазначених доказів гр. Мороз розповів про обставини вчинення ним зґвалтування і вбивства неповнолітньої Яцик.

Оцініть зібраний у справі доказовий матеріал.

Які з цих доказів віднести до прямих, а які – до побічних?

Чи достатньо перелічених доказів для пред’явлення особі обвинувачення?

Задача 2.

Вранці 10 серпня Іваненка, який охороняв плодоовочеву базу, було виявлено мертвим. Смерть настала від численних ножових ран. Із будиночка сторожа зник телевізор «Шарп» та інші речі потерпілого.

За підозрою у вчиненні злочину було затримано Короленка, учня ПТУ № 35, який 9 серпня разом з іншими учнями працював на базі і декілька разів заходив до будинку сторожа, розповідав учням, що йому дуже сподобався там телевізор, і він теж такий придбає.

Під час особистого обшуку Короленка в нього було виявленого кисет з махоркою. Дружина вбитого впізнала цей кисет, оскільки власноруч виготовила його для чоловіка. На сорочці Коваленка виявлено плями бурого кольору, які, за висновком експертизи, є плямами крові людини.

Підозрюваний пояснив, що кисет йому сторож подарував, а плями крові на сорочці залишились після бійки з однокурсником Фурма новим. Останній підтвердив факт бійки 9 серпня 2008 р. близько 22 год., під час якої він розбив Короленку ніс.

Які докази є в розпорядженні слідчого?

Чи достатньо доказів для притягнення до відповідальності Короленка за вчинення навмисного вбивства?

Задача 3.

Підозрювані Столяренко і Петренко на допитах, визнаючи свою участь у бійці, розповіли, за яких обставин вона виникла, а також про особисту участь у нанесенні тілесних ушкоджень гр. Сидоренку. Проте, кожен з них стверджував, що удар ножем наніс потерпілому не він, а його співучасник.

Які обставини враховуються під час оцінки показів?

За допомогою яких процесуальних заходів можуть бути перевірені ці покази?

Визначіть предмет показів підозрюваних?

Тести

1. Предмет і межі доказування більшість науковців співвідносять як:

1) причину і підставу;

2) зміст і відображення;

3) мету і засіб її досягнення;

4) немає правильної відповіді;

5) усі відповіді правильні.

2. При оцінці доказів розумова діяльність відповідних органів спрямована на встановлення…….:

1) достовірності доказів;

2) належності доказів;

3) допустимості доказів;

4) достатності доказів;

5) усі відповіді правильні.

3. За джерелом відомостей докази поділяються на:

1) первинні та похідні;

2) обвинувальні та виправдувальні;

3) прямі та непрямі;

4) публічні та приватні;

5) речові та письмові.

4. Можливість використання доказів для встановлення у кримінальній справі фактичних даних – це:

1) допустимість;

2) підслідність;

3) достовірність;

4) належність;

5) правильність.

5. Розумова діяльність, що здійснюється в логічних формах зі встановлення достовірності чи не достовірності доказів зібраних по справі й визначення їх значимості для вирішення цієї справи – це:

1) збирання доказів;

2) оцінка доказів;

3) фіксація доказів;

4) виявлення доказів;

5) перевірка доказів.

6. Які обставини не потребують доказування:

1) загальновідомі факти щодо яких є офіційні відомості;

2) факти встановлені під час дізнання;

3) факти, виявлені під час судового розгляду справи;

4) факти, зафіксовані в письмовій формі;

5) факти, відомі суду зі слів підсудного.

7. Особливості процесу доказування полягають у тому, що:

1) кожна стадія має притаманне тільки для неї коло засобів доказування – пізнавальних дій;

2) у кожній справі є власні об’єкти доказування;

3) у кожній справі визначаються винність особи;

4) для кожної стадії можуть бути специфічними межі доказування;

5) у кожній стадії наводяться певні аргументи.

8. Слідчий, прокурор та суд збирання доказів здійснюють шляхом:

1) провадження слідчих дій;

2) перевірок;

3) вилученню і збереженню різних доказів;

4) витребування від установ, підприємств, організацій та від посадових осіб і громадян предметів та документів, які можуть встановлювати необхідні у справі фактичні дані;

5) незаконного проведення ревізій.

9. Збирання доказів – поняття комплексне. Воно включає у себе їх:

1) виявлення (пошук, розшук);

2) отримання;

3) фіксацію;

4) вилучення та збереження доказів;

5) всі варіанти вірні.

8. Під межею доказування розуміють:

1) сукупність передбачених процесуальним законом обставин, встановлення яких необхідне для здійснення кримінального провадження;

2) обсяг доказового матеріалу, що забезпечує повне дослідження всіх обставин справи;

3) розгляд справи у суді відбувається тільки відносно бвинувачених, яким пред’явлено обвинувальний акт;

4) всі визначення розкривають зміст;

5) правильної відповіді немає.

10. До яких наслідків може призвести неправильне визначення меж доказування:

1) до звуження меж доказування;

2) до безпідставного розширення;

3) до закриття кримінальної справи;

4) неправильне визначення неможливе;

5) до нагромадження надмірної зібраної інформації, яка безпосередньо не стосується справи.

11. Сукупність передбачених процесуальним законом обставин, встановлення яких необхідне для відкриття кримінального провадження та вирішення справи по суті – це: