- •Доказування у кримінальному провадженні
- •Тема 10. Доказування у судовому провадженні
- •Тема 11. Особливості доказування у кримінальному провадженні щодо окремих категорій справ.
- •Тема 1: Поняття та зміст теорії доказування у кримінальному провадженні.
- •1.1. Поняття доказового права
- •1.2. Завдання кримінального процесуального законодавства у призмі доказового права
- •1. Поняття доказового права.
- •1.2. Завдання кримінального процесуального законодавства у призмі доказового права
- •1. 3. Історичні етапи розвитку доказового права.
- •Практичне заняття План
- •Завдання для самостійного вивчення:
- •Завдання до теми
- •Тема 2 : Кримінальні процесуальні джерела доказів
- •2.1. Поняття джерел доказів у кримінальному провадженні.
- •2.2. Класифікація джерел доказів
- •1. Поняття джерел доказів у кримінальному провадженні
- •2.2. Класифікація джерел доказів
- •2) Предмет доказування;
- •Тема 3. Поняття та ознаки доказів. Класифікація доказів.
- •3.2. Належність, допустимість, достовірність і достатність доказової інформації у справі.
- •3.3. Поняття та класифікація доказів. Правила користування непрямими доказами у кримінальному процесі.
- •3.1. Поняття і значення доказування. Поняття доказів.
- •3.2. Належність, допустимість, достовірність і достатність доказової інформації у справі.
- •3.3. Поняття та класифікація доказів. Правила користування непрямими доказами у кримінальному процесі.
- •Практичне заняття План
- •Завдання для самостійного вивчення
- •Завдання до теми
- •Тема 4 : Предмет, межі та суб’єкти доказування в кримінальному процесі
- •1. Предмет доказування в кримінальному процесі.
- •4. 2. Межі доказування у кримінальному процесі
- •4. 3. Суб’єкти доказування
- •Практичне заняття План
- •Завдання для самостійного вивчення
- •Завдання до теми
- •1) Предмет доказування;
- •2) Межі доказування;
- •1) Предмет доказування;
- •2) Межі доказування;
- •5.2. Порядок перевірки та оцінки доказів.
- •6.2. Класифікація версій.
- •6.3. Порядок висунення та перевірки слідчих та судових версій.
- •3. Порядок висунення та перевірки слідчих та судових версій.
- •Межі доказування;
- •7.2. Службові та посадові особи, які ведуть чи здійснюють кримінальне процесуальне доказування.
- •7.3. Особи, які захищають у доказуванні власні інтереси чи представляють інтереси інших осіб.
- •7.4. Особи, які сприяють доказуванню і здійсненню правосуддя.
- •Практичне заняття План
- •Завдання для самостійного вивчення:
- •Завдання до теми
- •8. 2. Напрями захисту доказової інформації.
- •10.2. Поняття, порядок та межі доказування в судовому провадженні з перегляду судових рішень.
- •Глосарій
- •Нормативно-правові акти
- •Спеціальна література
Тема 4 : Предмет, межі та суб’єкти доказування в кримінальному процесі
4. 1. Предмет доказування у кримінальному процесі.
4. 2. Межі доказування у кримінальному процесі.
4. 3. Суб’єкти доказування.
1. Предмет доказування в кримінальному процесі.
Предмет доказування в кримінальному процесі – це така сукупність передбачених кримінальним процесуальним законом обставин, установлення яких необхідно для вирішення заяв і повідомлень про кримінальне правопорушення, для вирішення справи – по суті. Іншими словами, які обставини потрібно з’ясувати слідчому та судді, щоб досягнути завдань провадження (ст. 2 КПК).
Ст. 91 КПК визначає коло обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні:
1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення);
2) винуватість обвинуваченого, форма вини, мотив і мета;
3) вид і розмір завданої шкоди, а також розмір процесуальних витрат;
4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають відповідальність або є підставою закриття провадження;
5) обставини, що є підставою для звільнення від відповідальності або покарання.
Отже, окреслений в ст. 91 КПК предмет доказування є загальним, єдиним для всіх стадій процесу, за трьома особливостями:
1) основною (а нерідко й єдиною) обставиною, яку необхідно з’ясувати на момент внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, є наявність або відсутність самої події злочину;
2) на стадії виконання вироку характерна відсутність єдиного предмета дослідження, яке проводить суд залежно від змісту кожного розглядуваного ним питання (наприклад: про відстрочку виконання вироку чи заміну невідбутої частини покарання більш м'яким – ст. 537 КПК);
3) при провадженні в конкретних справах, а також стосовно окремих категорій справ, наприклад, неповнолітніх, предмет доказування конкретизується (наприклад, встановлення дорослих підбурювачів).
Першим у предметі доказування є встановлення події кримінального правопорушення, тобто необхідно з’ясувати об’єкт і такі ознаки об’єктивної сторони, як: чи мали місце дія або бездіяльність, час, місце спосіб і обстановку, умови, при яких вони були вчинені. Щодо наслідків злочину і причинно-наслідкового зв’язку, то вони встановлюються при доказуванні виду і розміру завданої шкоди (п. 3 ст. 91 КПК).
Для встановлення вини особи і мотивів злочину необхідно встановлення суб’єкта і суб’єктивну сторону злочину (умисел чи необережність, їх форми, мотив і мета).
Для правильного вирішення кримінальної справи, застосування запобіжних заходів, недостатньо встановити тільки ознаки, властиві особі як суб’єкту злочину. Для цього необхідно зібрати дані, які всебічно характеризують обвинуваченого як особистість, зокрема наявність постійного місця роботи або навчання; стан здоров'я, наявність в нього родини й утриманців, репутацію обвинуваченого і наявність судимостей, – тобто всіх тих обставин, які обтяжують чи пом'якшують покарання, виключають відповідальність або є підставою закриття провадження.
Слідчий з’ясовує решту обставин, що можуть бути підставою для звільнення від відповідальності або покарання (наприклад, у разі встановлення добровільної відмови від доведення злочину до кінця (ст. 17 КК), за державну зраду (ч. 2 ст. 111 КК) чи шпигунство (ч. 2 ст. 114 КК).