Вавилонська культура

Спадкоємницею шумеро-аккадської культури з ІІІ тис. до н. е. став Вавилон (до VІ ст. до н.е.). Геродот назвав його найпрекраснішим містом у світі. Тут були 3 і 4 поверхові будинки.

Світогляд:

• Обожнення природи: страх перед грозою, усвідомлення благодатної сили води.

• Обожнення неба і небесних світил.

• Спроби пояснити існуючу світобудову (міф про створення світу з води, а людей з глини).

Життя і устрій.

Боги почали зображуватись у вигляді небесних царів. Жерці – керівна еліта

(царі - правителі міст).

Жриці - жінки, які служили богам тілом. Храмова проституція оточена ореолом святості.

Храми називаються «будинками Бога».

Цінувалися знання, що давали змогу уникнути нещастя. Майбутні жерці на дахах храмів вели систему астрономічного спостереження. Небозвід був поділений на 12 сузір'їв – це дало змогу створити перший у світі календар, передбачалися сонячні і місячні затемнення.

Найдавніший правовий кодекс створив правитель Лаваша - Уруінімгіна (остання третина ІІІ тис. до н.е.).

З середини ІІ тис. до н.е. клинопис став міжнародним дипломатичним письмом багатьох країн Близького Сходу.

Завойовниками Месопотамії стали перси.

Шумери були багатобожниками.

• Адад - бог грому, дощу і бурі;

• Анзуд - міфічний орел, що втілює грозу та вітер;

• Ану - бог неба;

• Апсу - «Безодня», одне з втілень первісного хаосу;

• Атрахасісу - «вельми премудрий», праведник, який пережив всесвітній потоп;

• Гільгамеш - герой, переможець чудовиськ, що побував в потойбічному світі;

• Думузі (або Таммуз) - бог весняної родючості, покровитель скотарів;

• Інанна (або Іштар) - богиня родючості й любові;

• Кінгу - чудовисько, вбите богами;

• Лахаму і Лахму - найдавніша пара богів, породжених первісним хаосом;

• Мардук - спочатку бог міста Вавилон, згодом - верховне божество, «владика богів»;

• Енліль - бог повітря і землі.

Вавилоняни коло ділили на 360, рік - на 12 місяців, час – на хвилини і секунди.

Вавилон прославився своєю Вавилонською вежею - храм бога Мардука. В храмі стояла шестиметрова золота статуя бога Мардука (вага 2,4 тонни, висота вежі 90 м). Озеленені тераси Вавилонської вежі відомі як «Висячі сади Семіраміди» (одне із 7 чудес світу). Чотириярусні тераси підтримували 25-метрові стовпи.

Найважливіша пам'ятка шумерської літератури – цикл сказань про відважного героя Гільгамеша, царя, сина смертного і богині.

Народи Месопотамії залишили яскравий слід у розвитку світової культури. Їх культура має великий вплив на культурний розвиток близькосхідних та європейських народів.

2. Культура Стародавнього Єгипту

Давньоєгипетська цивілізація виникла в ІV – ІІІ тис. до н.е. на берегах Нілу. Добробут і процвітання Єгипту були засновані на сільському господарстві.

Єгиптяни дали світові єгипетські ієрогліфи (понад 700), які зустрічаються на стінах храмів, статуях. Залишили людству винайдений ними матеріал для письма - папірус. Ієрогліфи розшифрували у 19 ст. за допомогою «Розеттського каменя», який Наполеон вивіз до Європи у 1799 р. На цьому камені один і той самий текст написаний тричі. Єгипетські ієрогліфи мають декілька видів, відсутні голосні, немає постійного напряму письма. Розшифрував француз Франсуа Шампольйон.

Культурними пам'ятками Єгипту є піраміди, які й досі дивують нащадків своєю величчю. Тож неспроста єгипетські піраміди віднесені до семи чудес світу. Найвідоміші піраміди – це піраміди Хеопса, Хефрена.

Одна з найвідоміших пірамід - піраміда Хеопса в Гізі, яку називають Біблією в камені. Використали 2 млн. 300 тис. кам’яних блоків, вага кожного по 2-3 тонни. Піраміду будували понад 20 років. Її висота 146 м. Про піраміди єгипетське прислів’я стверджує: «Все у світі боїться часу, а час боїться пірамід». У пірамідах відобразились особливості світогляду і релігії єгиптян.

У місті Ахетатоні знайдено скульптурний портрет голови цариці Нефертіті . Її ім'я означає «Красуня прийде». Зображена Нефертіті вражає довершеністю витончених рис обличчя, сприймається як втілення справжньої жіночої краси.

В Єгипті були записані правила «Маат» - принцип давньоєгипетської етики. Правила «Маат» закликали до милосердя, зобов’язували допомагати бідним, привчали до культури поведінки, дисципліни.

Скульптура - стояча фігура. Повинна була бути випрямленою, її ліва нога робить крок вперед, руки опущені і притиснуті до тіла.

Перші школи з'явились при дворі фараона в ІІІ тис. до н.е. У них навчали майбутніх писців. Навчалися тільки хлопчики від 5 до 16 років. Учителів з окремих предметів тоді не було. Вчили писці. Були школи і 2 ступеня. Навчали, як складати листи та документи. Складали іспити.

У математиці єгиптяни знали додавання та віднімання, множення та ділення, могли вирахувати площу кола, об’єм піраміди, місткість корзини.

Єгиптяни створили точний календар. Рік складався з 365 днів. Він ділився на 3 сезони по 4 місяці в кожному.

Успіхів досягла медицина. Є свідчення про існування спеціальної школи для акушерок. Лікарі мали дані про нервову систему і про наслідки травм головного мозку. Робили хірургічні операції, використовували опіум.

Історія єгипетської культури поділяється на кілька періодів:

1. Раннє царство :

• виникнення рабовласницького суспільства та деспотичної держави;

• формування релігійних вірувань - культ природи і предків, загробний культ,

фетишизм, тотемізм, анімізм;

• використання в будівництві каменю.

2. Стародавнє царство.

3. Середнє царство:

• посилення могутності Єгипту;

• епоха будівництва велетенських гробниць фараонів (Хеопса, Хефрена, Мікерина);

• Сфінкс фараона Хефрена у Гізі (сфінкс – це кам'яна фігура лежачого лева з головою людини, що уособлювала владу фараона).

4. Нове царство:

• розквітла архітектура храмів;

• розписи гробниць у Долині царів поблизу Фів;

• дуалізм у розумінні світу, поділ на чоловіче та жіноче начала;

• політеїзм (бог сонця Ра - творець світу, землю оточує водяна безодня).

Устої, що мали місце в Єгипті:

• Жінки рівноправні з чоловіками. Цінували радощі сімейного життя. Характерний гедонізм – етика насолоди.

• Прагнення залишити про себе пам'ять у віках, тому будували піраміди, звідси - віра в безсмертя.

• Наукою займались жерці.

• Вперше виникла практична медицина (хірургія, стоматологія).

• Зародилась риса культури - гуманізм.

• Передбачали сонячні затемнення, розливи Нілу.

Єгиптяни були політеїстами. Було понад 2000 богів. Найважливіші з них – Осіріс, Ра, Ісіда. Перша спроба запровадження монотеїстичної релігії. Впровадив фараон Аменхотеп ІV. Єдиний бог Сонця – Атон. Це тривало недовго.

Через греків культурні досягнення єгиптян стали надбанням світової культури.

Тема: Культура Стародавніх Індії та Китаю.

План

1. Культура Стародавнього Китаю.

2. Культура Стародавньої Індії.

Література

1. Кордон М. В. Українська та зарубіжна культура: Підручник.-Київ, 2007.

- С.52 - 66.

2. Лекції з історії світової та вітчизняної культури /За ред. Яртися А. В. – Львів, 1994. - С. 93 - 105.

3. Павленко В. В. Культурологія. Українська та зарубіжна культура: Курс лекцій. – Київ, 2009 - С. 108 - 134.