- •Передмова
- •1. Визначення терміну культури та її наукового поняття. Становлення науки культурології
- •2. Структура культури. Функції культури
- •3. Рівні й форми культури
- •3 Форми культури:
- •Питання до самоконтролю
- •1. Загальна характеристика первісної епохи та її періодизація
- •Кам'яна доба
- •Мідна доба
- •Доба бронзи
- •2. Духовне життя людини первісної доби
- •Типи релігійних вірувань
- •3. Мистецтво первісного суспільства
- •Риси образотворчого мистецтва:
- •Питання до самоконтролю
- •1. Культура держав Стародавньої Месопотамії
- •Вавилонська культура
- •2. Культура Стародавнього Єгипту
- •Культура Стародавнього Китаю ( 2-ге тис. До н.Е.)
- •2. Культура Стародавньої Індії (3-2 ст. До н.Е.)
- •Досягнення староіндійської культури:
- •Література
- •Питання до самоконтролю
- •1. Місце античності в історії світової культури
- •2. Особливості античної культури
- •3. Крито - микенська цивілізація. «Грецька міфологія»
- •Гомерівський період
- •Пантеон богів:
- •4. Наука, література і мистецтво в Стародавній Греції
- •«Філософська тріада античності»
- •Медицина
- •Мистецтво
- •Комедія
- •Архітектура
- •5. Стародавні Олімпійські ігри
- •Питання до самоконтролю
- •1. Культура раннього Риму
- •2. Культура Риму часів аристократичної республіки
- •3. Культура епохи імперії
- •4. Вплив грецької культури на римську
- •Питання до самоконтролю
- •1. Особливості середньовічної культури
- •2. Значення християнства для розвитку європейської культури
- •3. Розвиток освіти і науки
- •4. Література середньовіччя
- •5. Художні стилі
- •Питання до самоконтролю
- •Візантія в історії світової культури
- •3 Етапи розвитку:
- •Ранньовізантійська культура
- •Класична Візантійська культура
- •Будівництво
- •Культура пізньої Візантії
- •Питання до самоконтролю
- •1. Історичні передумови становлення культури Відродження. Загальна характеристика епохи Відродження
- •2. Гуманізм як ідеологія Відродження
- •3. Видатні представники епохи Відродження
- •4. Реформація та її культурно – історичне значення
- •Питання до самоконтролю
- •1. Витоки та основні засади Просвітництва
- •2. Ідеї Вольтера, Дідро, Руссо, Гердера
- •3. Особливості розвитку мистецтва доби Просвітництва
- •4. Зростання ролі літератури в житті суспільства
- •Питання до самоконтролю
- •1. Розвиток науки й техніки
- •2. Основні художні течії хіх століття
- •Культура хх століття
- •4. Масова культура
- •Питання до самоконтролю
- •Трипільська культура
- •Особливості кіммерійсько – скіфо - сарматського культурного симбіозу
- •2. Ранні форми культури на східнослов’янських землях
- •Черняхівська культура
- •3.Культура стародавніх слов’ян
- •Питання до самоконтролю
- •1. Київська Русь - якісно новий етап у розвитку слов'янської культури
- •Християнізація - рушій нового культурного процессу
- •3. Архітектура, живопис, прикладне мистецтво, музика Архітектура
- •4. Література, літописання, писемність та освіта, фольклор Література
- •Питання до самоконтролю
- •1. Суспільно-політичні та історичні обставини розвитку української культури
- •2. Розвиток освіти і наукових знань
- •3. Братські школи
- •4. Меценатство
- •5. Полемічна література
- •6. Книгодрукування
- •Питання до самоконтролю
- •Рекомендована література Базова
- •Допоміжна
3. Мистецтво первісного суспільства
Мабуть, найзагадковішим видом духовного світу людини було мистецтво, що є одним із способів "олюднення" самої людини. Його особливість виявилась у відсутності самостійних форм існування та тісному зв'язку з господарською практикою і релігійними культами. Особливістю мистецької творчості було те, що в ній поєднувались музика, танець, вербальна та образотворча діяльність людей.
Починає створюватись письмо. Для первісного суспільства характерна піктографія – письмо, знаки якого мають вигляд малюнків. Є 3 головні типи письма: піктографія, ідеографія, фонографія. Ідеографія – система письма, яка складається з ідеограм (китайське письмо, сучасні цифри і арифметичні знаки). Фонографія – система письма, яка складається ії знаків (звуки).
До первісного мистецтва належали наскельні зображення, ритуальні танці, дрібна пластика.
До найвідоміших скарбниць палеолітичного живопису відносяться печера Ласко у Франції (відкрито у 1940 р.; є 3 кольори – чорний, червоний і жовтий), Альтамірська печера в Іспанії та Капова печера на Нижньому Уралі.
До найдавнішої діяльності людини належить образотворче мистецтво, яке умовно поділяють на мистецтво малих форм (гравірування і пофарбування рога, кістки, каменю) та печерне мистецтво, яке виражене в стародавніх написах та зображеннях на стінах печер, скелях чи камені, виконані фарбою, різьбленням.
1-им прагненням щось зробити можна вважати зигзагоподібні смуги на стінах печер. Лінії справляють враження випадково проведених, але це були спроби людини передати суть руху життя. Слід згадати і про відбитки людських долонь.
Перші зображення тварин настільки примітивні, що складно навіть визначити породу звіра. З часом малюнок вдосконалювався, фарби використовували природні (+сажу, крейду). Їх наносять примітивними пензлями – жмутом вовни, пучком трави, просто рукою. Фігури розташовані безладно, композиції ще немає.
Важливим є зображення дій людини – як вона бігає, полює, танцює.
Риси образотворчого мистецтва:
-сюжетність;
-реалізм;
-натуралізм;
-повна відсутність естетичного начала.
У художній творчості панував образ звіра, що зумовлювалось залежністю життєдіяльності людини від тваринного світу.
У мистецтві палеоліту образ людини не отримав поширення. Загалом переважали зображення жінки з невиразними рисами обличчя, безголове зображення пізніше.
У добу мезоліту домінуючим в художній діяльності людини стають антропоморфні теми, тобто зображення людини, увага до її руху, дій. Зображували багатофігурні композиції на скелях: сцени полювання, збройних сутичок. Чоловічий образ став домінуючим. З’явився і 1-ий жіночий одяг - спіднички.
Доба неоліту відбилась у мистецтві появою символів. Особливе значення мав осілий спосіб життя. Почала творитися міфологія - оповідь про духів, богів, легенд, героїв, пращурів.
Міф допомагав первісній людині віднайти сенс буття та душевний спокій. Міф поєднував діяльність і фантастичну уяву.
За первісної доби міфи були чи не найголовнішим засобом пізнання світу.
У бронзовому віці людина розширила свої знання про зодіакальну символіку (основне свято - день весняного рівнодення як свято 1 дня року), розширила уявлення про душу, що керує тілом і не залежить від нього. Появились могильники, формувався поховальний обряд (віра у відхід душі до неба).
Людина починає замислюватись над явищами природи, пояснити які не може. Тому виникнення уявлення про надприродні невидимі сили, які всім керують. Наприклад, міф про походження світу з яйця, про завмирання природи восени.
Предмети оздоблюють, прикрашають (дерев'яне начиння людина покриває різьбою, плетиво візерунками). Найхарактерніша культура залізного віку – скіфська (VII – II ст. до н. е.) Пам'ятками стали могильні кургани вождів, зображення звірів у гармонійних композиціях. Висока майстерність у виготовленні зброї та спорядженні верхового коня.
Первісна музика була невід’ємна від повсякденного життя: жінки заколисували дітей, пастухи трубили, скликали худобу. Знайдено виконаних з кісток тварин свистків. Використовували і лук, роги тварин для відтворення музичних звуків.
Отже, культура є важливою складовою частиною у житті первісного суспільства. Вона розвивалась разом з еволюцією людини, відповідала її потребам. Первісна культура, будучи носієм знань, вірувань, мистецтва, звичаїв та обрядів, відіграла значну роль у формуванні людського суспільства.
