3. Архітектура, живопис, прикладне мистецтво, музика Архітектура

Відбувається зростання міст. Якщо ще в VI ст. готський історик Йордан писав, що у слов'ян "замість міст ліс і болота", то в ІХ ст. скандинави називали Русь Гардарікою -„країною міст".

3 прийняттям християнства князі почали будувати церкви.

Початок кам'яного будівництва пов'язують з побудовою князем Володимиром у Києві у 989-996 рр. церкви Богородиці (Десятинної). До нашого часу не збереглася, зберігся лише фундамент. 6 грудня 1240 р. її зруйнували монголо-татари.

Софійський собор або Софія Київська - збудував Ярослав Мудрий. Головний храм Давньоруської держави, присвячений Мудрості Господній. Осередок політичного і культурного життя. Найвидатніша архітектурна споруда Русі, що збереглася. Зведена 1037 р. на честь перемоги над печенігами. 1З-банна споруда, що символізує Христа і 12 апостолів. Це перлина європейської середньовічної архітектури. Вона є місцем паломництва усіх вітчизняних і зарубіжних туристів.

За розмірами перевищує візантійські храми, мозаїка мала 177 відтінків. До нашого часу собор зберігся у зміненому ззовні вигляді. В ХVII-ХVIII ст. його оновили митрополит Петро Могила і гетьман Іван Мазепа. 1990 р. рішенням ЮНЕСКО Софія Київська зарахована до світової культурної спадщини.

Сусідом і майже ровесником Софїї Київської став собор, присвячений архангелу Михаїлу — Золотоверхий Михайлівський собор. Був зруйнований радянською владою у 30-ті роки XX ст. Незалежна Україна відновила свою святиню. Зараз український уряд намагається повернути унікальні мозаїки Михайлівського собору з Росії, куди вони були вивезені. На початку 2001 р. вже повернуті 4 фрески.

Київ обнесли величезним земляним валом. 3 південного боку вал прорізав головний парадний в'їзд до Києва - урочисті Золоті ворота (1037 р.). Це башта, до якої прилягали земляні вали. Над проїздом була церква Благовіщення із позолоченими куполами. Вірогідно, звідси і назва - Золоті ворота. Зруйновані ханом Батиєм у XIII ст. У 1982 р. над руїнами Золотих воріт споруджено павільйон, який відтворює їх в імовірному вигляді.

Із поширенням християнства в Київській Русі почали виникати монастирі. Серед них Києво-Печерський монастир (Лавра) як освітній центр і центр літописання. 1051 р. заснований ченцями Антонієм і Феодосієм. Назву "Печерський" монастир дістав від печер, де мешкали його перші поселенці.

Успенський собор (1073 - 1089 рр.) - головна споруда монастиря. Знищений 3 листопада 1941 р. під час німецької окупації Києва. Прикрашений мозаїкою, фресками, іконами - найпоширенішими видами образотворчого мистецтва на Русі. Дійшло мало.

У Київській Русі розвивалося прикладне мистецтво. До нього належать ювелірні вироби з коштовних металів, різні прикраси: весільні сережки, каблучки, персні, хрести, браслети, коралові намиста. Давньоруські ювеліри досконало володіли різними способами обробки дорогоцінних металів: сканню, зерню, черню та ін.

Набули поширення й інші види ремісничої діяльності. На Русі було понад 40 ремісничих спеціальностей.

В оздобленні храмів важливе місце займали ікони. Це був 1 із найпоширеніших видів образотворчого мистецтва на Русі. Але до нашого часу дійшла тільки невелика кількість ікон. Одна з найбільших іконописних майстерень ХІ – ХІІ ст. знаходилась у Києво-Печерському монастирі.

Музика

Значного поширення на Русі набула музика. Вже тоді існували професійні виконавці, співці билин та переказів.

Боян - співець і музикант XI ст. Співав і грав на гуслях.

Важливе місце займали скоморохи-витівники - мандрували, були танцюрис-тами, фокусниками, акторами, водили ведмедів, грали на гуслях. Пісні супроводжу-вали різні обряди, календарні свята.