- •Передмова
- •1. Визначення терміну культури та її наукового поняття. Становлення науки культурології
- •2. Структура культури. Функції культури
- •3. Рівні й форми культури
- •3 Форми культури:
- •Питання до самоконтролю
- •1. Загальна характеристика первісної епохи та її періодизація
- •Кам'яна доба
- •Мідна доба
- •Доба бронзи
- •2. Духовне життя людини первісної доби
- •Типи релігійних вірувань
- •3. Мистецтво первісного суспільства
- •Риси образотворчого мистецтва:
- •Питання до самоконтролю
- •1. Культура держав Стародавньої Месопотамії
- •Вавилонська культура
- •2. Культура Стародавнього Єгипту
- •Культура Стародавнього Китаю ( 2-ге тис. До н.Е.)
- •2. Культура Стародавньої Індії (3-2 ст. До н.Е.)
- •Досягнення староіндійської культури:
- •Література
- •Питання до самоконтролю
- •1. Місце античності в історії світової культури
- •2. Особливості античної культури
- •3. Крито - микенська цивілізація. «Грецька міфологія»
- •Гомерівський період
- •Пантеон богів:
- •4. Наука, література і мистецтво в Стародавній Греції
- •«Філософська тріада античності»
- •Медицина
- •Мистецтво
- •Комедія
- •Архітектура
- •5. Стародавні Олімпійські ігри
- •Питання до самоконтролю
- •1. Культура раннього Риму
- •2. Культура Риму часів аристократичної республіки
- •3. Культура епохи імперії
- •4. Вплив грецької культури на римську
- •Питання до самоконтролю
- •1. Особливості середньовічної культури
- •2. Значення християнства для розвитку європейської культури
- •3. Розвиток освіти і науки
- •4. Література середньовіччя
- •5. Художні стилі
- •Питання до самоконтролю
- •Візантія в історії світової культури
- •3 Етапи розвитку:
- •Ранньовізантійська культура
- •Класична Візантійська культура
- •Будівництво
- •Культура пізньої Візантії
- •Питання до самоконтролю
- •1. Історичні передумови становлення культури Відродження. Загальна характеристика епохи Відродження
- •2. Гуманізм як ідеологія Відродження
- •3. Видатні представники епохи Відродження
- •4. Реформація та її культурно – історичне значення
- •Питання до самоконтролю
- •1. Витоки та основні засади Просвітництва
- •2. Ідеї Вольтера, Дідро, Руссо, Гердера
- •3. Особливості розвитку мистецтва доби Просвітництва
- •4. Зростання ролі літератури в житті суспільства
- •Питання до самоконтролю
- •1. Розвиток науки й техніки
- •2. Основні художні течії хіх століття
- •Культура хх століття
- •4. Масова культура
- •Питання до самоконтролю
- •Трипільська культура
- •Особливості кіммерійсько – скіфо - сарматського культурного симбіозу
- •2. Ранні форми культури на східнослов’янських землях
- •Черняхівська культура
- •3.Культура стародавніх слов’ян
- •Питання до самоконтролю
- •1. Київська Русь - якісно новий етап у розвитку слов'янської культури
- •Християнізація - рушій нового культурного процессу
- •3. Архітектура, живопис, прикладне мистецтво, музика Архітектура
- •4. Література, літописання, писемність та освіта, фольклор Література
- •Питання до самоконтролю
- •1. Суспільно-політичні та історичні обставини розвитку української культури
- •2. Розвиток освіти і наукових знань
- •3. Братські школи
- •4. Меценатство
- •5. Полемічна література
- •6. Книгодрукування
- •Питання до самоконтролю
- •Рекомендована література Базова
- •Допоміжна
Питання до самоконтролю
Чим пояснити видатне місце візантійської культури в історії світової цивілізації?
Що було світоглядною основою візантійської культури?
Які відмінності між католицькою і православною церквою?
Як зрозуміти те, що у Візантії культура діяльності суворо регламентувалась?
Яке було відношення до книги у Візантії?
В чому проявився вплив Візантії на Київську Русь?
Які були у Візантії наукові центри?
Коли і чому загинула Візантія?
Тема: Культура доби Відродження.
План
1. Історичні передумови становлення культури Відродження. Загальна
характеристика епохи Відродження.
2. Гуманізм як ідеологія Відродження.
3. Видатні представники епохи Відродження.
4. Реформація та її культурно-історичне значення.
Література
Кордон М.В. Українська та зарубіжна культура: Підручник. – Київ, 2007. - С. 190 – 223.
2. Лекції з історії світової та вітчизняної культури/ За ред. Яртися А.В.-
Львів,1994.- С. 178 - 208.
3. Павленко В.В. Культурологія. Українська та зарубіжна культура: Курс
лекції.-Київ, 2009. - С. 115 – 142.
1. Історичні передумови становлення культури Відродження. Загальна характеристика епохи Відродження
Відродження ( по-французьки - Ренесанс) – найвизначніша перехідна епоха людської історії. Це епоха в історії культури країн Західної та Центральної Європи. Вона охоплює період з XIV до перших двох десятиліть XVII ст. Найраніше (XІV ст.) Відродження проявилось в Італії. У XV ст. оформлюється Північне Відродження (Німеччина, Нідерланди). З кінця XV ст. ідеї гуманістів проникають в Англію та Францію.
Виключна важливість Відродження пояснюється тим, що в цю епоху були створені видатні твори літератури та образотворчого мистецтва. З’явилось майже одночасно багато яскравих, видатних, великих талантів – письменників, мислителів, живописців, скульпторів, архітекторів. Головним видом духовної діяльності стало мистецтво (в середні віки – релігія, а в Новий час – наука і техніка).
Це був час, коли переглядалися попередні уявлення про світ. Формується наукова картина світу на основі відкриттів, насамперед в галузі астрономії. Одним з найяскравіших явищ епохи Відродження є геліоцентрична система польського астронома Миколая Коперніка. Система Коперніка визнавала центральне місце у Всесвіті Сонця.
Обличчя нової епохи визначили винаходи в Європі друкарського верства, компаса і артилерії. В 1445 р. німець Йоганн Гутенберг винайшов спосіб відливання шрифту і сконструював дерев’яний друкарський верстат. Це поклало початок книгодрукуванню в Європі.
В епоху Відродження були зроблені великі географічні відкриття. До цих відкриттів належать відкриття Америки Христофором Колумбом у 1492 р., шляху з Європи в Азію Васко да Гамою в 1497 – 1499 рр., океану між Америкою та Азією, підтвердження гіпотези про кульову форму Землі, що зробив Фернан Магеллан у 1519 – 1522 рр.
Буржуазія вимагала теоретичного обґрунтування права на владу, спростування ідеології Середньовіччя. Найкраще ідеал сильної державної влади розкрив у XVІ ст. італієць Макіавеллі, який нехтував нормами моралі. Він вважав, що для утвердження держави допустимі будь-які засоби – насильство, вбивство, зрада, жорстокість, обман, хитрощі. Макіавеллі намагався відділити політику від моралі. Він висунув ідею «сильного державця». ,,Мета виправдовує засоби”.