Міністерство освіти і науки України

Державний вищий навчальний заклад

«Чернівецький індустріальний коледж»

КУЛЬТУРОЛОГІЯ

Навчально-методичний посібник

Чернівці

2014

Друкується за ухвалою методичної ради ДВНЗ «Чернівецький індустріальний коледж»

Фалат Н.Р.

Культурологія: Навчально-методичний посібник. – Чернівці, 2014. – 77 с.

Розглядається історія української та зарубіжної культури – від первісного суспільства до кінця ХХ століття. Висвітлені, насамперед, питання розвитку освіти, наукових знань, літератури і мистецтва на різних етапах людської історії.

Для студентів Чернівецького індустріального коледжу.

Зміст

Передмова…………………………………………………………………….3

Тема 1. Предмет культурології як науки про культуру, суть і сутність

культури………………………………………………………………………...5

Тема 2. Походження і головні етапи розвитку культури. Виникнення мистецтва. Первісна культура………………………………………………………...........9

Тема 3. Культура Стародавнього Сходу (Стародавньої Месопотамії та Стародавнього Єгипту)…………………………………………………………...........16

Тема 4. Культура Стародавніх Індії та Китаю………………………………………..20

Тема 5. Культура епохи Античності. Культура Стародавньої Греції……….……...24

Тема 6. Культура Стародавнього Риму………………………………………………31

Тема 7. Культура середніх віків……………………………………………………….36

Тема 8. Культура Візантії ІV – cередини XV cтоліття…………………………….…41

Тема 9. Культура доби Відродження………………………………………………...45

Тема 10. Культура доби Просвітництва (XVII - XVIII ст.)……………….…............51

Тема 11. Європейська культура ХІХ - ХХ століття…………………………………56

Тема 12. Культура східних слов’ян……………………………………………............60

Тема 13. Культура Київської Русі……………………………………………………..63

Тема 14. Українська культура литовсько-польської доби (XIV - перша половина

XVII ст.)………………………………………………………………...........68

Рекомендована література………………………………………………….………….74

Передмова

У більшості країн світу питання культури посідають чільне місце в системі гуманітарних дисциплін, які вивчаються у вищій школі. Загальновідомо, що від гуманітарної освіти значною мірою залежить творчий потенціал особистості. Знайомство з українською та зарубіжною культурами – невід’ємна частина інтелекту випускника вузу. Ще давні римляни називали історію учителькою життя.

Значення теми обумовлює актуальність даного курсу лекцій, робить його матеріали такими, що мають практичне значення для удосконалення культурології підготовки студентів.

Курс лекцій знайомить студентів з вузловими питаннями історії культури різних країн. Виклад матеріалу подається за основними етапами розвитку культури – від первісного суспільства до сьогоднішнього дня. Це дає уявлення про поступальний рух людської цивілізації та підвищення матеріальної і духовної культури людства.

Курс лекцій відповідає програмі вищих навчальних закладів І – ІІ рівнів акредитації з української та зарубіжної культури.

Тема: Предмет культурології як науки про культуру, суть і

сутність культури.

План

1. Визначення терміну культури та її наукового поняття. Становлення науки

   1. культурології.

2. Структура культури. Функції культури.

3. Рівні й форми культури.

Література

1. Кордон М.В. Українська та зарубіжна культура: Підручник. - Київ, 2007. –

С. 4 - 22.

2. Лекції з історії світової та вітчизняної культури / За ред. Яртися A.B. –

   1. Львів, 1994. - С. 24 – 47.

3. Павленко В.В. Культурологія. Українська та зарубіжна культура: Курс

   1. лекцій. - К, 2009. - С. З - 20.

Я не вірю, що хто-небудь і кого-небудь може чомусь навчити. Єдине, що я знаю, хто хоче навчитися - навчиться.

Карл Роджерс

Природа не храм, а майстерня, і людина в ній - робітник.

1. Визначення терміну культури та її наукового поняття. Становлення науки культурології

Культура - слово латинського походження, що означає обробіток, догляд, вдосконалення.

У Давньому Римі спочатку це слово вживалося у значенні вміння обробляти землю, її культивації, тобто зміну під впливом людини. Виражається важлива особливість - єдність культури, людини та її діяльності.

Стосовно духовного життя цей термін уперше вживається римським філософом Марком Цицероном. У 45 р. до н.е. в одному із своїх листів („Тустуланських бесідах”) він називає філософію культурою душі, тобто мистецтвом вдосконалення своїх розумових здібностей.

Проте у науковий обіг поняття „культура” увів німецький просвітитель Самуель Пуфендорф. У 1684 р. він вживає поняття культури для позначення всього того, що відрізняється від природного, тваринного. Тобто під ним він розуміє все те, що створене людиною.

У XVIIІ ст. поняття культура означає лише духовну культуру (освіченість, вихованість).

Відомо понад 500 визначень культури:

• культура - це все, що створене людиною;

• сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених людством протягом його історії;

• це сума всіх видів діяльності, звичаїв, вірувань;

• цінності духовного життя;

• ідеологія, політика;

• мистецтво;

• освіченість, вихованість.

Культура - сукупність досягнень людського суспільства у виробничій, суспільній та розумовій діяльності, зокрема в галузі освіти, науки, мистецтва.

Культура не існує поза людиною.

Культурологія - це цілісна система знань, яка розкриває сутність, структуру і функції культури як складного суспільного феномена.

Як наукова дисципліна „Культурологія” своїми витоками сягає античності.

Але сам термін „культурологія” ввів американець Леслі Уайт. Своєю книгою „Наука про культуру” (1949 р.) він зробив значний внесок у її становлення.

Завдання культурології - дослідження світових і національних культурних процесів, пам’яток, явищ і подій матеріального і духовного життя людей.

Характерні риси культури:

• Культура є продуктом людської творчості. Через культуру людство відкриває

світ та змінює світ і саму себе. Культура відрізняє людину від інших створінь.

• Природа культури має якісний, а не кількісний характер, тому не може бути „більше” чи „менше” культури, вона або є, або її немає.

• Культура містить пам'ять народу. Передає досвід від покоління до покоління.

• Культура не має степенів. Немає культури другого сорту. Будь-яка справжня культура є культурою великою.

• Культура не буває замкнутою. Будь-яка культура досягає високого ступеня розвитку лише за умов відкритості і толерантного ставлення до інших.

• Важливим елементом культури є наука. Порятунок людства в розумі (Вернадський). Світовий досвід підтверджує: країни, які дбали про національний інтелект, плекали науку і вчених, вийшли у розряд цивілізованих і технологічно розвинених країн.

• Економічне процвітання зв’язане з культурою. Наприклад, в Японії - у працівників із загальною низькою культурою, низька відповідальність за доручену справу. Запроваджено обов’язкові заняття з історії світової літератури, музики. Без знання мистецтва, не може бути повноцінної людини.

Отже, без культури поза культурою ні про яке оновлення суспільства не може бути й мови. Лише культура збагачує народ загальнолюдськими надбаннями, залучає людство до творчості, виховує в нього духовно-моральні якості.

Культура - це душа народу, його генетичний код. Культура – паспорт нації. Культура формує стиль життя, спосіб поведінки. Культура людей об’єднує. Вона - посол миру. Прилучаючись до культури, людина стає людиною. Без культурних людей держава не може бути ні незалежною, ні демократичною.