- •1. Основні теорії та концепції європейської інтеграції після п світової війни.
- •1.Федералізм
- •2. Функціоналізм(д. Мітерані)
- •3. Неофункціоналізм
- •Єдиний Європейський Акт та проблема політичного співробітництва в єс.
- •План Фуше та його характеристика.
- •Історичні аспеки ідеї «Об’єднаної Європи»
- •Питання 5 (Маастрихтський договір та спільна зовнішня політика та політика безпеки (сзппб).
- •Основні положення м. Д., основні інституційні зміни в м.Д.
- •1 Опора (Європейське Співтовариство)
- •2 Опора сзпб
- •3 Опора Співробітництво у сфері охорони порядку та правосуддя у кримінальних справах
- •7. Пан’європейський рух та його значення
- •Питання 12 Еволюція повноважень Європарламенту після Маастрихту до сьогодення.
- •13. Європейський федералістський рух після п світової війни.
- •14. Амстердамський договір та сзппб.
- •15. Значення утворення Європейської Ради.
- •17. Основні етапи середземноморської політики єс.
- •18. Питання представництва в єк та голосування в єр, представлені в проекті Конституції єс.
- •19. Еволюція класичного європейського федералізму.
- •20. Динаміка зближення єс з країнами Балтії.
- •21. Повноваження Європейської комісії. Проблема представництва на сучасному етапі.
- •22. Інтегральний федералізм, секторальний федералізм. Концепція “карткової Європи”. Порівняльний аналіз.
- •3. Європа a la carte (“Меню” стратегій розвитку європейських країн; концепція змінної геометрії” євроінтеграції)
- •Сучасний Європейський неофункціоналізм. Відмінності від традиційного функціоналізму.
- •6) Розгляд регіональної інтеграції в контексті інтеграції глобальної
- •26. Формування політики єс щодо країн цсє в 90-х роках.
- •27. Єдиний Європейський Акт та питання інтеграційного співробітництва в єс.
- •28. Неофункціоналізм е.Хааса. Основні положення та недоліки.
- •29.Сучасний стан відносин сша та Західної Європи. Коротка характеристика.
- •30. Штудгардська декларація про єс 1983 року.
- •31. Основні принципи неофункціоналізму: прагматичний детермінізм.
- •32 (Маастрихтські угоди та внесення інституціональних змін до єс)
- •Основні положення м. Д., основні інституційні зміни в м.Д.
- •1 Опора (Європейське Співтовариство)
- •33. Трансформація зєс та воєнно – політичне співробітництво в єс.
- •34. Рішення самміту в Ніцці 2000 р. Та його значення
- •35. Амстердамський саміт 1997 р. Та його значення
- •Посилив захист прав і свобод людини
- •Розширив сферу соціальної політики єс
- •Розвинув інститут європейського громадянства
- •Розширив сферу прийняття рішень у Раді кваліфікованою більшістю
- •Посилив відкритість у процесі прийняття рішень у Євросоюзі, запровадив поняття гласності.
- •36. Парижські угоди 1954 року та утворення зєс. Їх значення.
- •37. Теоретична школа “первинного поглиблення”. Основні положення. Концепція “міцного ядра”.
- •38. Самміт єс в Ніцці 2000р. Та зміни в механізмі прийняття рішень.
- •39. Гаазький саміт та його значення.
- •40.Школа “поглиблення задля розширення”. Концепція “Європи концентричних кіл”.
- •Позиція країн єс щодо основних положень Конституції єс.
- •Спільна сільськогосподарська програма єс. Формування, етапи розвитку та перспективи еволюції.
- •Теорії “первинного розширення”. Міжурядовий або “реалістичний” підхід. (а.Малвард, р.Дарендорф, х.Валлас, с.Хоффман).
- •44.Проблеми воєнно-політичного співробітництва сша та єс на сучасному етапі.
- •45. Переговори щодо утворення Європейського оборонного співтовариства та Європейського політичного співтовариства 1952 рік.
- •47.Позиція сша та єс по югославській проблемі в 90-і роки.
- •48. Програма tacis та її значення Програма технічної допомоги країнам снд (Програма тасіс)
- •49. Концепція «солідарного простору» а.Маршал.
- •50. Єс та врегулювання близькосхідної кризи в 90 – ті роки.
- •51. Програма phare та її значення
- •53.Еволюція євроатлантичних відносин в 90-х роках.
- •59) Геополітичне значення Середземноморського регіону для єс
- •60. План ж.Делора щодо формування Європ. Економічного простору 1989 р.
- •61. «Декларація про єс» Штутгарт
- •62. Конференція в Барселоні (26-28 листопада 1995 р.)
- •63. Стратегія «сусідства» та її вплив на відносини України з новими членами єс.
- •64. Проект а. Спінеллі.
- •Політика єс в західно-балканському регіоні.
- •66. План Шумана 1950 р та утворення єовс
- •Євроантлантична політика країн Балтії (порівняльний аналіз)
- •Копенгагенські критерії вступу в єс (характеристика)
- •69. Позиція єс в Іракському конфлікті
- •70. Хельсінський самміт єс 1999 року та країни Балтії.
- •71. Програма «Agenda 2000» та система «партнерство в приєднанні»
- •72. Політика єс в Південно – східній Азії.
- •73. Програма «Партнерство заради миру» та воєнно – політичне співробітництво країн Балтії.
- •74. Лісабонський договір 2009 року та його значення.
- •75. Римські угоди 1957 року та Великобританія
- •76. Проблема близькосхідного врегулювання сьогодні та політика єс.
- •77. Значення та наслідки розширення єс для України.
- •78. Пан’європейський рух та його значення
- •79. Римський саміт 2004 року та договір про введення Конституції для Європи.
- •80. Європейський Конвент 2001 року та результати його роботи.
- •81. Вступ Іспанії та Португалії до єс та запровадження принципу двох швидкостей.
- •82. Особливості розширення єс в 70 ті роки.
- •83. Значення розширення єс в 80 –ті роки.
- •84. Вступ Австрії, Швеції та Фінляндії та їх значення для єс,
- •85. Принципи розширення хвилями країн цсє
- •86. Принцип регати та причини його застосування щодо країн цсє.
- •87. Особливості вступу Греції до єс.
- •88. Перспективи вступу країн західних Балкан до єс.
- •89. Євроінтеграційна політика України: слабкі та сильні сторони.
Основні положення м. Д., основні інституційні зміни в м.Д.
1 Опора (Європейське Співтовариство)
Перше (бо це вимагав Пан Маковський))) ) , що треба відмітити це нові спільні політики в рамках 1 опори: (в док. Вони не називаються спільні політики). Привожу текст оригіналу:
"Статья 3. Для достижения провозглашенных в статье 2 целей деятельность Сообщества, осуществляемая в соответствии с условиями и сроками, которые предусмотрены настоящим Договором, включает:
отмену таможенных пошлин и количественных ограничений на импорт и экспорт товаров в торговле между государствами-членами, а также других мер, имеющих такой же характер;
общую торговую политику;
внутренний рынок, характеризующийся отменой препятствий свободному передвижению товаров, лиц, услуг и капиталов между государствами-членами;
меры, касающиеся въезда и передвижения лиц на внутреннем рынке, как это предусмотрено в статье 100c;
общую политику в сферах сельского хозяйства и рыболовства;
общую транспортную политику;
Друге – інституційні зміни. Як вже зазначалось, «Союз має єдину .інституційну структуру» (ст..3), Вона виглядає наступним чином:
Задачі, які покладені на Союз виконуються наст. органами: (ст137-)
Європейська Рада, складається з глав держав та урядів + Голова Комісії.Збирається 2 р. на рік.
1. - Європейским парламентом, складається з представників держ. членів. Обирається на 5 р. (Зазнав найбільших змін: 1.перестає бути лише консультативним органом, приймає участь в прийнятті рішень. Це так –звані «спільні рішення» Ради і ЄП.Таким чином маємо три форми діяльності ЄП: «»спільне рішення», співробітництво, консультації.2. Розширення повноважень в бюджетній сфері (бюджет рівноправно розглядається в Раді і ЄП. 3. Розширення повноважень при формуванні Комісії. Перед тим як Голова К. та її члени будуть призначені державами, потрібно отриати вотум довіри від ЄП.))
- Радою, представники держ.членів на міністерському рівні. Голова Ради назначається кожні 6 місяців в порядку ротації (Міністрів),
- Комісією 17 членів, обирається на 5 р.
- Судом європейского співтовариства, 13 членів
нове- Палатою аудиторів 12 членів, обираються Радою (створена ще в 1975р., АЛЕ в М.Д. це п’ятий інституційний ревізійний орган.).
нове + створення Погоджувального комітету (складається з членів Ради та ЄП за участі Комісії.Мета: досягнення згоди щодо спільного проекту між органами. )
нове 2. + Економічний та соціальний комітет та Комітет регіонів, що виконують консультативнц функцію для Ради та Комісії
нове+ посада Омбудсмана, якого призначає ЄП (для посилення захисту прав громадян ЄС)
нове Стаття 4a. Закладено подальше створення Європейської системи центральних банків (ЄСЦБ) та Європейський центральний банк (ЄЦБ)
нове + створення Європейського інвестиційного банку
нове + заснування Економічного і валютного Союзу. План створення ЕВС розбитий на 3 етапи:
Підготовчий етап.(до 1993р.) Передбачає: лібералізація фін.ринку, координація екон.політики, співробітництво між центр.банками держ.- членів.
(з січня 1994р.) Передбачає: формування Європейського Валютного Інституту (ЄВІ), уникнення надмірного держ. дефіциту (3% від ВВП) почати процес автономізації Центр.банків.
(з січня 1999р.) Передбачає: прийняття більшістю держав належних критеріїв і прийняття стосовно цього Радою рішення, заміна ЄВІ на ЄЦБ, котрий незалежний від інститутів та урядів ЄС, перехід до єдиної європейської валюти (не погоджуються ВБ, Данія.)