Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
конспект лекцій Фінансовий аналіз (1).docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
370.93 Кб
Скачать

Витрати на плату відсотків

Коефіцієнт покриття відсотків характеризує потенційну можливість підприємства погасити позику, ступінь захищено­сті кредиторів від несплати відсоткових платежів.

Зменшення цього коефіцієнта в динаміці свідчить про збі­льшення витрат підприємства на сплату відсотків за кредит.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу (КМнВК) визначає частку власного капіталу, що вкла­дена в оборотні активи. Розраховується відношенням робочого капіталу (РК) до власного капіталу. Характеризує ступінь мо-. більності власного капіталу, тобто показує ту частину власно­го капіталу, яка знаходиться в обігу і використовується для фінансування поточної діяльності:.

КМнВК = РК /ВК

Для забезпечення гнучкості при використанні власних ко­штів підприємства коефіцієнт маневреності власного капіталу має бути досить високим. Позитивною тенденцією вважається невелике зростання його в динаміці.

Коефіцієнт покриття запасів (Кпз) розраховують відно­шенням робочого капіталу до суми запасів:

Кпз = Робочий капітал /Запаси

Цей коефіцієнт показує, наскільки запаси забезпеченні (покриті) робочим капіталом. Рекомендоване значення бі­льше 0,6—0,8.

На розмір відносних показників фінансової стійкості впли­ває багато факторів: галузева належність підприємства, прин­ципи кредитування, структура пасиву, репутація підприємства тощо. Тому для характеристики значень цих коефіцієнтів потрі­бно зіставляти їх у часі за групами споріднених підприємств.

Тема 9. Аналіз кредитоспроможності підприємства

9.1. Поняття кредитоспроможності й значення її оцінки

9.2. Визначення та оцінювання об’єктивних показників

9.3. Аналіз суб’єктивних показників оцінки кредитоспроможності

9.4. Узагальнення результатів аналізу й визначення класу позичальника

9.1. Поняття кредитоспроможності й значення її оцінки

Аналіз кредитоспроможності позичальника здійснюють не тільки комерційні банки, які стикаються з необхідністю прийняття рішень про можливості та умови надання кредиту потенційному позичальнику, а й будь-які підприємства при встановленні умов розрахункових операцій із своїми покупцями, коли вивчається можливість реалізації продукції з відстрочкою платежу. Це обумовлено тим, що процес кредитування (незалежно від того, хто його здійснює) пов’язаний з впливом різноманітних чинників ризику, спроможних призвести до непогашення кредиту і відсотків по ньому.

Кредитоспроможність це спроможність клієнта в повному обсязі та у визначений кредитною угодою строк розраховуватися за своїми борговими зобов’язаннями.

Метою аналізу кредитоспроможності є оцінка результатів фінансової діяльності позичальника, на основі якої кредитор приймає рішення щодо можливості надання кредиту або припинення кредитних відносин з клієнтом.

Досягнення мети реалізується через вирішення таких завдань:

  • вивчення фінансового стану клієнта;

  • попередження втрат кредитних ресурсів у результаті неефективної роботи позичальника;

  • стимулювання суб’єктів господарювання в підвищенні ефективності своєї фінансово-господарської діяльності.

Основними джерелами інформації для оцінки кредитоспроможності підприємства є баланс та інші форми бухгалтерської звітності на кілька звітних дат.

До способів оцінки кредитоспроможності відносять:

  1. фінансові коефіцієнти, які дають змогу оцінити фінансовий стан і ефективність роботи підприємства;

  2. аналіз грошового потоку, за допомогою якого можна виявити тенденції та сезонну потребу підприємства в грошових ресурсах;

  3. оцінку ділового ризику, яка уможливлює визначення рівня впливу на підприємство ризику, пов’язаного з діловим середовищем.

Оцінку кредитоспроможності позичальника виконують у два етапи. На першому етапі визначають показники, які характеризують фінансовий стан підприємства, а на другому - здійснюють оцінку та узагальнення показників і визначають клас надійності позичальника.