7.5 Форми та системи оплати праці робітників

Основними показниками результатів праці є кількість зробленої продукції (обсяг наданих послуг) належної якості або витрачений робочий час, тобто кількість днів (годин), протягом яких працівник був фактично зайнятий на підприємстві. Такому поділу показників витрат праці відповідають дві форми оплати праці – відрядна та погодинна

При відрядній формі оплата визначається за встановленими розцінками за кожну одиницю зробленої продукції або виконаний обсяг робіт.

Відрядна форма оплати праці застосовується за таких умов:

• наявність кількісних показників роботи, які безпосередньо залежать від конкретного працівника;

• можливість точного обліку обсягу виконаних робіт;

• можливість збільшення виробництва або обсягу виконуваних робіт конкретним працівником;

• можливість технічного нормування праці.

Системи відрядної оплати праці

1. Проста відрядна оплата праці визначається на основі відрядної розцінки й обсягів виготовлених виробів або виконаних робіт:

З_пр.сд = ∑Q_i P_i (7.6)

де Q_i – обсяг виробництва виробів і-го найменування, шт., м, ...;

P_i – відрядна розцінка за одиницю продукції, грн./шт., м, …

(7.7)

де Т – годинна тарифна ставка, грн./год.;

N_год – годинна норма виробітку, шт./год.;

T_од – трудомісткість виготовлення одиниці продукції, год./шт.

2. Відрядно-преміальна оплата праці.

При даній системі працівник до основного заробітку одержує премії за кількісні та якісні показники своєї праці:

(7.8)

де П – розмір премії до основного заробітку за виконання встановлених показників і умов преміювання, %;

k – розмір премії за кожен відсоток перевиконання встановлених показників і умов преміювання, %;

р – відсоток перевиконання встановлених показників і умов преміювання, %.

3. Непряма система передбачає, що заробіток робітника залежить не від його особистого виробітку, а від результатів праці робітників, яких він обслуговує. Застосовується для оплати окремих категорій допоміжних робітників, праця яких не піддається нормуванню та обліку, але від яких значною мірою залежить рівень виробітку основних робітників.

З_к.сд. = З_ор·α (7.9)

де З_ор – заробітна плата основного робітника, грн.;

α – відсоток оплати допоміжного працівника, %.

(7.10)

де m_и – годинна тарифна ставка, грн./год.;

Т_ф – фактично відпрацьований час, год.;

К_в.н. – середній коефіцієнт виконання норм виробітку всіма основними робітниками, що обслуговуються.

4. Акордна система оплати праці.

При даній системі розцінка встановлюється не на окрему операцію, а на весь обсяг робіт, виходячи з діючих норм виробітку, норм часу і тарифних ставок, із вказівкою кінцевого терміну їх виконання.

5. Відрядно-прогресивна система оплати праці.

При даній системі праця робітника в межах установлених норм оплачується за прямими відрядними розцінками, а вироблення понад норми – за підвищеними (прогресивними).

З_пр.сд = З_сд + З’_сд (К_р – 1) (7.11)

де З – сума основного заробітку робітника, нарахована за прямими відрядними розцінками, грн.;

З’ – сума відрядного заробітку робітника, нарахована за прямими відрядними розцінками, за частину роботи, оплачуваної за прогресивною системою, грн.;

К – коефіцієнт, що показує відношення прогресивної відрядної розцінки до основної відрядної розцінки.

При погодинній формі заробітна плата нараховується за встановленими тарифними ставками за фактично відпрацьований час.

Умови застосування погодинної оплати праці:

• функціонують конвеєрні типи виробництва;

• виробничий процес суворо регламентований, і збільшення випуску продукції може привести до браку або до погіршення її якості;

• функції робітника зводяться до спостереження за ходом технологічного процесу тощо.