Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Балацький Є.О.Економіка підприємства,2014 рік.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.44 Mб
Скачать

8.2.3 Оцінка ефективності використання оборотного капіталу та шляхи прискорення його оборотності

Фінансове положення підприємства прямо залежне від стану оборотних коштів, тому підприємства зацікавлені в організації найбільш раціонального руху та використання оборотних коштів.

Ефективність використання оборотних коштів характеризується системою економічних показників, перш за все – оборотністю оборотних коштів. Під оборотністю оборотних коштів розуміється тривалість повного кругообігу засобів з моменту придбання оборотних коштів (покупки сировини, матеріалів і тому подібне) до виходу та реалізації готової продукції. Кругообіг оборотних коштів завершується зарахуванням виручки на рахунок підприємства.

Оборотність оборотних коштів неоднакова на різних підприємствах, що залежить від їх галузевої приналежності, а в межах однієї галузі – від організації виробництва і збуту продукції, розміщення оборотних коштів та інших чинників. Оборотність оборотних коштів характеризується рядом взаємозв’язаних показників: тривалістю одного обороту в днях, кількістю оборотів за певний період (коефіцієнт оборотності), сумою зайнятих на підприємстві оборотних коштів на одиницю продукції (коефіцієнт завантаження).

Найважливішими показниками використання оборотних коштів на підприємстві є коефіцієнт оборотності оборотних коштів і тривалість одного обороту.

Коефіцієнт оборотності оборотних коштів (К ) показує, скільки оборотів зробили оборотні кошти за аналізований період (квартал, півріччя, рік). Він визначається за формулою:

К = ПР / ОК (8.2.7)

де ПР – обсяг реалізації продукції за звітний період;

ОК – середній залишок оборотних коштів за звітний період.

Чим вищий за даних умов коефіцієнт оборотності, тим ефективніше використаються оборотні кошти.

Коефіцієнт завантаження засобів в обороті (К ), зворотний коефіцієнту оборотності, визначається за формулою:

К = ОК / ПР (8.2.8)

Тривалість одного обороту оборотних коштів показує, за який строк підприємству повертаються його оборотні кошти у вигляді виторгу від реалізації продукції.

Т = Д / К (8.2.9)

де Д – тривалість періоду, за який визначається ефективність використання оборотних коштів.

Зменшення тривалості одного обороту свідчить про поліпшення використання оборотних коштів.

При прискоренні оборотності оборотних коштів з обороту вивільняються матеріальні ресурси, при уповільненні – до обороту залучаються додаткові засоби.

Найважливішим узагальнюючим показником рівня використання всіх матеріальних ресурсів на підприємстві є матеріаломісткість продукції:

(8.2.10)

де М – кількість і-го матеріалу, витраченого на виробництво продукції;

Q – обсяг виробництва продукції.

Ефект прискорення оборотності оборотних коштів виражається в їхньому вивільненні. Вивільнення оборотних коштів через прискорення їх оборотності може бути абсолютним і відносним.

Абсолютне вивільнення має місце, якщо фактичні залишки оборотних коштів менші за норматив або залишки попереднього періоду при збереженні або перевищенні обсягу реалізації за даний період.

АВ = ОКбаз – ОКзв (8.2.11)

де ОКбаз – оборотні кошти базисного періоду.

ОКзв – оборотні кошти звітного періоду.

Відносне вивільнення оборотних коштів має місце в тих випадках, коли прискорення їхньої оборотності відбувається одночасно з ростом обсягу випуску продукції, причому темп росту обсягу виробництва випереджає темп росту залишків оборотних коштів:

(8.2.12)

Прискорення обороту оборотних коштів дозволяє визволити значні суми і в такий спосіб збільшити обсяг виробництва без додаткових фінансових ресурсів, а засоби, які вивільняються, використати відповідно до потреб підприємства.

Основними шляхами прискорення оборотності оборотних коштів є:

  • скорочення запасів товарно-матеріальних цінностей;

  • скорочення тривалості виробничого процесу;

  • зниження норм витрат сировини та матеріалів на одиницю продукції;

  • недопущення придбання непотрібних і реалізація зайвих матеріалів;

  • прискорення відвантаження та реалізації продукції;

  • зменшення залишків готової продукції на складі тощо.