- •Міністерство освіти і науки україни
- •Т.О. Шилова урбоекологія
- •Розділ і. Урбанізація, її чинники, тенденції та наслідки стосовно довкілля і людини
- •1. 1. Основні поняття та їх визначення
- •Основні терміни
- •1.2. Наукові основи урбоекології
- •1.3. Методологічні основи урбоекології
- •Конструктивні завдання урбоекології:
- •1.4. Урбанізація, її сутність, чинники та наслідки стосовно природного середовища та популяції людини
- •Основні, найактуальніші проблеми охорони і поліпшення довкілля на урбанізованих територіях Зміни геологічного середовища і порушення територій
- •Забруднення атмосфери
- •Забруднення та деградація ґрунту
- •Забруднення Світового океану та континентальних вод
- •Фізичні фактори забруднення середовища
- •Радіоактивне забруднення навколишнього середовища.
- •Вплив людини на глобальні біосферні процеси
- •Трансформація та деградація біоти земної кулі
- •Воєнні аспекти деградації біосфери
- •Розділ 2. Урбанізоване довкілля та його компоненти. Аналіз та оцінка урбоекосоціосистем
- •2.1. Місто як урбогеосоціосистема
- •2.2. Ландшафтно-екологічна основа міста
- •Екологічна система міста
- •Фітоценози міста і приміської зони
- •2.3. Правова основа, норми, стандарти, кадастри, статистичні показники в урбоекології
- •Компоненти і фактори міського середовища
- •2.4. Методи аналізу й оцінки стану навколишнього середовища
- •2.5. Пофакторна оцінка стану навколишнього середовища Оцінка природно-кліматичних умов
- •Архітектурний аналіз клімату міста
- •Архітектурний аналіз мікроклімату
- •Оцінка забруднення повітряного басейну
- •Оцінка стану геологічного середовища і порушення території
- •Оцінка санітарно-гігієнічного стану ґрунту
- •Оцінка санітарно-гігієнічного стану водних об’єктів
- •Оцінка впливу фізичних факторів на довкілля
- •Оцінка озеленених територій міста
- •Оцінка стану тваринного світу
- •Санітарно-гігієнічні нормативи і критерії стану навколишнього середовища
- •Розділ 3. Комплексна оцінка та охорона урбанізованого довкілля
- •3.1. Передпроектний ландшафтно-екологічний аналіз міських територій
- •3.2. Комплексна оцінка стану навколишнього середовища агломерацій
- •Методи комплексної оцінки навколишнього середовища
- •Еколого-містобудівна оцінка території
- •3.3. Космічна зйомка як метод комплексного вивчення стану навколишнього природного середовища міських агломерацій
- •3.4. Моніторинг. Методи та форми контролю стану екосистем
- •Розділ 4. Екологічні технології захисту і відтворення міського довкілля
- •4.1. Екологічні основи містобудівного проектування Ландшафтно-екологічне і функціонально-планувальне зонування території
- •Освоєння незручних і порушених територій
- •Особливості розміщення та розвитку міст в екстремальних природно-кліматичних умовах
- •4.2. Екологічні задачі проектування з формування та поліпшення міського середовища Захист геологічного середовища та ґрунтів урбанізованих територій
- •Захист повітряного басейну від забруднення при розміщенні промисловості
- •Захист міського середовища від транспортного шуму
- •Поліпшення мікроклімату житлових територій
- •Інсоляція міської забудови
- •Аерація житлової забудови
- •Санітарна очистка міських територій, утилізація твердих побутових відходів
- •Прибирання міських територій
- •Оптимізація міського середовища в умовах комплексної реконструкції
- •Охорона історичного середовища, пам’яток історії, культури, архітектури
- •Види нерухомих пам’яток історії та культури
- •4.3. Ландшафтне планування на рівні міста та регіону Ландшафтно-архітектурні та еколого-планувальні рішення щодо оптимізації урбанізованого довкілля
- •Підвищення оздоровчої ефективності системи озеленених територій
- •Створення природних і національних парків та інших об’єктів ландшафтної архітектури
- •Проектування і створення комплексних зелених зон міст
- •Фітомеліорація і фітотехнології
- •4.4. Організація та методи містобудівного проектування з урахуванням екологічних вимог
- •Специфіка розробки екологічної програми розділу «Охорона навколишнього середовища» в проектах районного планування
- •Розробка екологічної програми та розділу «Охорона та поліпшення навколишнього середовища» в проектах генерального плану міста
- •Екологічна програма в проектах детального планування
- •Основні положення та специфіка розробки територіальних комплексних схем охорони природи
- •Розділ 5. Соціально-організаційні та правові основи охорони природи
- •Екологічне значення управління процесом урбанізації
- •Екологічна криза та регіональні несприятливі ситуації
- •Екологічне нормування антропогенних навантажень
- •Економічні критерії в урбоекології
- •Екологічна політика
- •Екологічна експертиза та екологічні паспорти
- •Список літератури
Аерація житлової забудови
Сутність розглядуваного процесу полягає у взаємодії рухомого потоку повітря (вітру) і нерухомих перепон у вигляді будинків, елементів благоустрою, озеленення – забудови в цілому. Забудова впливає на повітряний потік, деформує його напрямок і змінює швидкість. У деяких випадках забудова сама є причиною виникнення повітряних потоків або так званих штучних бризів (при виникненні різниці температур, наприклад, між зеленим масивом і прилеглою територією забудови та ін.).
Вітер, залежно від поєднання з іншими мікрокліматичними чинниками (температура повітря, температура випромінюючих поверхонь, вологість повітря) впливає на формування мікроклімату просторів житлової забудови (простори між будівлями), що має істотне значення при розміщенні окремих елементів житлової території (дитячих майданчиків, пішохідних трас, стоянок автомобільного транспорту, що забруднює атмосферу шкідливими викидами тощо). Сильний вітер впливає на утворення снігових заметів і пилових відкладень на житловій території.
Таким чином, питання аерації нерозривно пов’язані з прийомами планування та забудови, принципами озеленення та благоустрою, типами і конструкціями будівель.
Найактуальнішою є проблема вітро- та снігозахисту житлової забудови для районів Півночі. Для масового будівництва на Півночі житлові комплекси доцільно вирішувати за «закрито – відкритим» принципом, що забезпечує як захист від суворого клімату в холодний період, так і зв’язок із зовнішнім середовищем (але з вирішенням питання захисту від вітру).
Одним з найефективніших прийомів вітрозахисту житлової території є створення спеціальних вітрозахисних екранів, що розміщуються на навітряних межах забудованої території. Такі екрани, тобто спеціальні житлові будинки, повинні мати достатню протяжність, підвищену поверховість, специфічну об’ємно-планувальну структуру.
Через порівняно невеликі розміри «вітрової тіні» на житлових територіях необхідно застосовувати багатократну постановку вітрозахисних екранів по глибині забудови, створюючи так звані аеродинамічні групи (рис. 4.13). Під аеродинамічною групою слід розуміти групу будівель, об’єднаних зоною аеродинамічного впливу основної вітрозахисної будівлі. Аеродинамічна група обумовлює задану організацію на її території вітрового режиму, завдані зменшення швидкості вітру та відкладення снігу. Аеродинамічні групи при необхідності можуть об’єднуватися в аеродинамічні комплекси, до складу яких входять всі заклади повсякденного обслуговування, школа, дитячий садок-ясла. Для вітрозахисту пішохідних напрямів можуть бути використані додаткові локальні засоби: спеціальні пішохідні галереї, декоративні стінки, стенди тощо. Для районів з вкрай суворим кліматом може передбачатися об’єднання житлових будинків теплими переходами із закладами первинного обслуговування.
У заметільних і вітряних районах крім захисту забудови від вітру мають застосовуватися прийоми снігозахисту. Тут особливу увагу слід приділяти раціональній орієнтації вулиць і доріг (під кутом 20 – 450 до переважаючого напрямку заметілей – оптимальний варіант, шириною понад 3 висоти будівель, незначні розриви між будинками, будинки розташовувати під кутом до напрямку заметілей).
Вітер в умовах піщаної пустелі, як правило, влітку гарячий, сухий і пильний, а взимку – холодний. Тому однією з основних вимог при архітектурно-планувальній організації міст пустелі є вітрозахист. Завдання при цьому – максимально запобігти проникненню в місто зовнішніх запилених потоків (приміськими лісозахисними системами, правильно обраною аерогеліотермічною орієнтацією міста тощо) [7].
Рис. 4.13. Аеродинамічні групи з житлових будинків
В умовах перегріву в поєднанні зі слабкими швидкостями вітру (штильовими умовами) виникає проблема інтенсифікації провітрювання – «вловлювання вітру». За таких умов планувальна організація забудови повинна забезпечувати оптимальні умови провітрювання житлової території шляхом раціональної організації системи вулиць і пішохідних трас (орієнтація, профіль), співвідношення забудованих, озеленених і обводнених територій.
Всі зміни напрямку та швидкості домінуючих вітрів під впливом рельєфу конкретної території є одним з важливіших вихідних даних при розробці архітектурно-планувальних рішень житлової забудови та виборі типів будинків.
