Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Університетська освіта.rtf
Скачиваний:
1
Добавлен:
21.07.2019
Размер:
214.13 Кб
Скачать

Міністерство освіти і науки України

Криворізький технічний університет

Реферат на тему:

«Сучасна економічна освіта у світі та в Україні»

Виконала:

ст. гр. ЕП–11-2

Третяк Н.А.

Кривий Ріг

2011

План

Вступ 4

1. Економічна освіта в Україні 5

2. Економічна освіта в контексті розвитку трудового потенціалу 9

3. Проблема економічної освіти 13

Висновки 14

Список використаних джерел 15

Вступ

Економічна освіта – це підготовка фахівців для економічних служб, підприємств і спеціальних економічних організацій (фінансових, банківських, статистичних, аудиторських, маркетингових та ін.), а також формування необхідного мінімуму професійних економічних знань у спеціалістів різних галузей економіки і широкого кола працівників підприємницьких структур.

Вища школа в Україні, як і в багатьох країнах світу, зазнає на сьогодні період модернізації, перегляду низки стереотипів, що сформувалися за останні десятиліття. Стало очевидним, що освіта в цілому і вища зокрема не встигають у змістовному плані за швидко змінюваними технологіями, не відповідають потребам інтелектуального забезпечення нової стратегії розвитку суспільства на основі знань та високоефективних технологій. Ми повинні також чітко усвідомлювати, що у світі, який глобалізується, ми приречені жити в конкурентному середовищі, яке вимагає від кожної економно активної людини, держави, суспільства в цілому наявності конкурентних переваг. Усе це говорить про те. що однією з основних проблем у вищій школі України є економічна освіта.

1. Економічна освіта в Україні

Реалізація концепції вдосконалення та поглиблення економічної освіти в Україні потребує глибокого розуміння значимості оволодіння економічними знаннями не лише з боку майбутніх фахівці в-економістів. Економічними знаннями повинна володіти кожна людина для того, щоб зрозуміти зміст подій, що відбуваються в економіці. І це в умовах, коли значна частина випускників природничих та технічних факультетів не йдуть працювати за спеціальностями, а стають підприємцями, працюють у бізнесі, коли політики використовують популістські гасла, для виявлення нереальності яких потрібні економічні знання. В сучасних умовах навпаки, потрібно докласти значних зусиль, щоб якомога більше людей розбирались в економічній тематиці. Треба пам'ятати, що люди живуть перш за все економікою, там вони отримують доходи, проводять більшу частину свого життя, і в них є право на те. щоб мати хоча б мінімальні най необхідніші знання про цю сферу.

Економіка сьогодні - це економіка знань, яка створює, поширює і використовує знання для забезпечення власного зростання та конкурентоспроможності, це економіка, основою якої є високопродуктивні, конкурентоспроможні робочі місця, що їх посідають висококваліфіковані, інноваційно-орієнтовані робітники.

Сучасну економіку знань можна сформувати лише за умов наявності відповідного людського капіталу. Цей капітал значним чином формується саме у сфері освіти, що і зумовлює як підвищення її ролі та значення, так і вимагає від освітньої діяльності змін та модернізації щодо вимог сьогодення. Як відповісти на виклики XXI століття, як визначитися з основними напрямами розвитку освіти в суспільстві, що розвивається під впливом глобалізаційних процесів? З урахуванням світових тенденцій розвитку університетської освіти можна виділити такі найважливіші напрями:

1) фундаменталізація освіти, яка має суттєво підвищити її якість;

2) випереджувальний характер усієї системи освіти, її спрямованість на вирішення завдань постіндустріальної цивілізації, на розвиток творчих здібностей людини;

3) індивідуалізація навчальної діяльності, що має здійснюватись з урахуванням мінливого характеру ринку праці, потреб, уподобань, особистісних якостей майбутнього фахівця.

Вища освіта може вважатися фундаментальною, якщо вона продукує не вузькоспеціалізовані, а системні, методологічно важливі, інваріативні, міцні знання, які сприяють інтелектуальному розвитку особистості. її адаптації до швидко змінюваних технологічних і соціально-економічних умов. Обов'язковою передумовою фундаменталізації вищої освіти є як створення нових навчальних курсів, якісно відмінних від традиційних своєю спрямованістю на узагальнені, універсальні знання, так і підвищення фундаментальної компоненти у навчальних дисциплінах діючих навчальних планів. Якщо молодий спеціаліст має фундаментальну підготовку і навчився самостійно мислити та вчитися, то необхідні професійні знання він може опанувати в мінімальні терміни.

Що стосується випереджального розвитку освіти, то суть цієї тенденції полягає не лише в тому, щоб забезпечити пріоритетний розвиток системи освіти на тлі інших складових соціально-економічного розвитку, а головне - своєчасно підготувати майбутніх випускників до потреб XXI століття. В цьому сенсі на перший план повинен виходити підхід, згідно з яким викладач має вчити студента не своєму минулому, а його майбутньому. Випереджальна освіта повинна бути орієнтована на майбутнє, на ті умови життя і професіональної діяльності, в яких буде перебувати молода людина. Система освіти випереджального характеру повинна формувати в молодих людей такі якості, які дозволять їм жити і працювати в складних конкурентних умовах, що породжуються глобалізацією. Серед таких якостей слід виокремити; системне наукове мислення, екологічну культуру, творчу активність, толерантність, уміння працювати в команді, вміння працювати на результат, готовність до отримання нових знань упродовж усього життя.

Одним з основних завдань системи вищої освіти в Україні є підготовка економістів широкого профілю. Вона передбачає міцну фундаментальну підготовку студентів і формування в них якостей, що дозволять їм виконувати багато різнобічних функцій у процесі фахової діяльності. У майбутньому це розширює можливості працевлаштування молодих спеціалістів в умовах значних змін у зв'язку з переходом до ринкових взаємовідносин в Україні, а також готовність відповідати формуванню майбутніх фахівців, які володіють широкою і міцною підготовкою, здатних виконувати все більш складні завдання, починаючи з оволодіння елементарними навичками майбутньої професії на молодших курсах і закінчуючи вирішенням безпосередніх професійних проблем на старших, що дуже важливо для вирішення завдань, поставлених Історично обставинами, що склались в Україні

Важливим елементом підготовки майбутніх фахівців є принцип сполучення теоретичного навчання з практикою.

Дякуючи співпраці ВНЗ з колективами державних і приватних підприємств студенти формуються як фахівці на основі активної участі у вирішенні конкретних завдань виробництва і сфери обслуговування.

Для вирішення цієї проблеми дуже важливим є розробка державної концепції підготовки фахівців-економістів в Україні. Прийшов час усвідомлення на державному рівні того, що фахівець-економіст повинен стати ключовою фігурою на підприємстві. Концепція економічної освіти, що пропонується нами, базується на широко визнаній в усьому світі ідеї сталого розвитку, що забезпечує задоволення потреб людського суспільства за умов збереження здатності економіки країни до самовідновлення.

Мета економічної освіти випливає із сучасного розуміння її суті, визначеної колективними зусиллями фахІвцІв-економістів багатьох країн світу, рекомендаціями міжнародних форумів з проблем економіки, специфіки розвитку та потреб нашої держави.

Основною метою освіти в галузі економіки є формування економічних знань особистості як форми регуляції взаємодії людини з економікою, які вона використовує для забезпечення своїх матеріальних І духовних потреб.

Економічна культура характеризується:

- наявністю світоглядних цінностей орієнтації Індивідуума щодо економіки;

- різнобічними глибокими знаннями з економіки (технічне, економічне, соціальне);

набуттям умінь і досвіду вирішування проблем економіки (насамперед, на місцевому і локальному рівні - завод, виробництво);

економічно-ергономічним стилем мислення і відповідальним ставленням до економічних знань і свого здоров'я;

безпосередньо участю в створенні економічного обгрунтування організаційно-технологічних і технічних рішень;

передбаченням можливих негативних наслідків при неправильному економічному обґрунтуванні різноманітних рішень, що впливають як на здоров'я людини, так і на навколишнє середовище;

безперервність, системність і систематичність, які забезпечують організаційні умови формування економічної культури особистості, взаємозв'язок між окремими ланками освіти;

виховання розуміння цілісності, єдності системи економіки, нерозривного зв'язку її компонентів, взаємообумовленості естетичних, технічних. економічних І суспільних процесів. Істотну роль у реалізації цього принципу відіграє вчення про культуру, людину, суспільство;

міждисциплінарний підхід до формування економічної освіти, яка передбачає не механічне включення різнобічних знань економіки у зміст різних предметів, а їх логічне підпорядкування основній меті економічної освіти;

- висвітлення економічних проблем на глобальному, національному і регіональному рівнях, що передає ознайомлення із загальними і локальними проблемами економічної освіти, а також активну участь у розв'язанні економічних проблем на кожному робочому місці, при створенні кожного продукту або виконання послуг. Можна виразити цей принцип в економіці так: "Мислити глобально - діяти локально".