Міністерство освіти і науки України

Криворізький технічний університет

Кафедра інженерної педагогіки та мовної підготовки

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання самостійних робіт

з дисциплін “Українська мова ”

та

“Ділова українська мова”

для студентів I курсу

всіх спеціальностіей

денної та заочної форм навчання

Частина ІІ

м.Кривий Ріг

2004 р.

Укладач: кандидат філологічних наук А.Л.Савченко

Відповідальна за випуск: кандидат педагогічних наук, доцент

Г.Ю.Січкар

Рецензент: доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української філології Дніпропетровського національного університету М.П.Коломієць

Методичні вказівки до самостійних робіт призначені для студентів, які вивчають українську мову та українське ділове мовлення .

Рекомендовано студентам I курсу КТУ всіх спеціальностей денної та заочної форм навчання.

Схвалено Розглянуто

на методичній раді на засіданні

факультету інформаційних кафедри інженерної

технологій педагогіки та

мовної підготовки

Протокол № 5 Протокол № 10

від 22.06.2004 р. від 27.05.2004 р.

Передмова

Державна національна програма “Освіта. Україна ХХІ століття” (1992), Закон України “Про вищу освіту” визначають основні напрями оновлення змісту освіти у вищій школі, в тому числі – спрямованість змісту освіти на розвиток самостійності, саморуху, самовдосконалення студента.

Саме для цього й призначені дані методичні вказівки.

Методичні вказівки складаються з окремих занять (10).

Це – заняття для самостійної роботи. Вони є видом навчального процесу, на якому студенти поглиблюють знання щодо стилістики ділового мовлення, загальних питань орфографії й граматики української мови. Кожне заняття поділяється на два етапи.

П е р ш и й е т а п – знайомство з документами різних видів, порядком їх складання; подаються зразки оформлення ділових паперів.

Д р у г и й е т а п – теоретичний матеріал, що спрямований на поглиблення та повторення знань з деяких розділів сучасної української літературної мови.

Кожен етап супроводжується системою завдань, які призначені для перевірки, засвоєння та закріплення поданого матеріалу щодо українського ділового мовлення та граматики української мови.

Контроль засвоєння вивченого здійснюється на практичних заняттях. При необхідності детально розглянути теоретичні та практичні питання проводяться консультації.

Методичні вказівки розраховані на студентів-першокурсників денної та заочної форм навчання КТУ при вивченні дисциплін “Українська мова” та “Ділова українська мова”, а також на всіх, хто прагне поглибити знання з української мови, опанувати ділове мовлення.

Заняття 1

1.Склад лексики сучасної української літературної мови з погляду її походження

2.Вживання м`якого знака

Склад лексики сучасної української літературної мови

З погляду її походження

Українська мова склалася на основі давньоруської мови, яка ще раніше виділилася із спільнослов`янської. Тому в українській мові є багато слів, спільних з іншими слов`янськими мовами (земля, небо, вода, білий, чорний та ін.). Чимало було утворене власне українських слів (джерело, стежка, мрія, байдужий, кирпатий, звичайно та ін.). Усі ці слова - н е з а п о з и ч е н і.

Розвиваючись, українська мова збагачувалася не тільки словами власного творення, а й словами з інших мов. Зокрема, в лексику української мови потрапила певна кількість слів із старослов`янської (тобто староболгарської) мови, якою довгий час писали церковні книги. Це – старослов`янізми. Наприклад: храм, вражий, глава, воздвигнути, возвеличити, священний, трудящий, учитель та ін. Старослов`янізми в основному використовуються в художній мові для надання їй піднесеного, урочистого або, навпаки, іронічного звучання. Чимало прикладів такого використання старослов`янізмів знаходимо в поезії Т.Шевченка:

...Правда оживе,

Натхне, накличе, нажене

Не ветхеє, не древнє слово

Розтлєнноє, а слово нове

Між людьми криком пронесе

І люд окрадений спасе

Од ласки царської!..

(“Осії. Глава ХІV”).

Тільки незначна кількість старослов`янізмів увійшла до загальновживаної лексики (область, плащ, трудящий, єдиний та ін.).

Найвагомішим джерелом збагачення словникового складу української мови є запозичення з таких слов’янських мов, як білоруська (бадьорий, ліпший, дьоготь та ін.), польська (праця, пан, гонор, шляхетний, стьожка, хвороба та ін.), російська (завод, указ, новатор, воєнрук, вертоліт, атомохід та ін.), чеська (влада, табір та ін.) та ін.

В українській мові є слова, запозичені з неслов`янських мов: латинської (інститут, дисципліна, конспект, аргумент, директор, клас); старогрецької (політика, математика, географія, аналіз, драма, лірика); англійської (мітинг, фініш, чемпіон, трамвай, комбайн); французької (п`єса, роль, сюжет, кашне, блуза), німецької (майстер, галстук, штаб, бухгалтер, бутерброд, циферблат); італійської (квартет, лібрето, брутто, нетто) та ін. Сюди належать також неслов`янські назви (Азія, Алжир, Корсіка, Рим, Міссісіпі). Це – слова і н ш о м о в н о г о п о х о д ж е н н я.

Слова іншомовного походження часто відрізняються від незапозичених своєю формою. Вони на відміну від споконвічно українських слів, як правило:

1. можуть починатися на а та е: адреса, актив, алея, електрика, етап;

2. в основах мають збіги голосних: ідеал, океан, поет, радіо, вуаль;

3. мають звук ф: фабрика, фініш, графік;

4. не знають чергування о, е з і у відкритому і в закритому складах: атом - атома, пост – поста, бюлетень – бюлетеня, пік – піка ( пор. незапозичені слова: дім – дому, піст – посту, промінь – променя, бік – боку);

5. не відмінюються: кенгуру, шосе, кіно, таксі;

6. виступають з невластивими для української мови префіксами анти -, де-, ди-, ін-, інтер-, кон-, ре-, транс-; суфіксами -изм (-ізм), -ист

(-іст), -ант, -ент, -ор, -р-,-ер, -ум, -ація тощо: депресія, інстанція,

контекст, демонстрант, мінімум, кооперація.

Характерною ознакою слів іншомовного походження є також те, що вони не мають споріднених слів в українській мові. Тому в них рідко виділяються префікси й суфікси, слова сприймаються переважно як непохідні.

Слова іншомовного походження найчастіше вживаються в літературі з питань науки, техніки й мистецтва. Вони тут виступають у ролі т е р м і н і в - слів, що виражають чітко окреслені поняття. Наприклад: префікс, суфікс, фонетика - мовознавчі терміни; гіпотенуза, бісектриса, медіана, периметр – математичні терміни.

Чимало слів поширилося в багатьох мовах світу, стали міжнародними (атом, фізика, інститут). Їх називають і н т е р н а ц і о н а л і з м а м и.

ВПРАВИ

1. Випишіть у колонку слова іншомовного походження і до кожного з них доберіть з-поміж наведених слів близьке за значенням незапозичене слово, наприклад: абсолютний – цілковитий. Якими відтінками значення вони різняться? З кількома парами таких слів складіть речення.

Абсолютний, активний, антракт, баталія, бар`єр, битва, відсоток, госпіталь, демонструвати, директор, діяльний, інтернаціональний, казковий, керівник, лаконічний, легендарний, лікарня, мажорний, міжнародний, мінімальний, мрійник, натуральний, перепона, перерва, підробка, показувати, природний, процент, радісний, стислий, фальсифікація, фантазер, цілковитий, щонайменший.

2. Із вступної частини поеми Т.Шевченка “Неофіти” випишіть старослов`янізми, яким відповідають такі незапозичені слова: улюбленець, скорботна, добродушно, повчання, кати, прийдешні, мальований золотом, обрана, кайдани, голова, помічники, жінки, невидний, просити, вогняно, полум`я, правда. З якою метою вони вжиті в поемі?

Вживання м`якого знака

Найуживанішим графічним знаком для позначення на письмі м`яких приголосних звуків є м` я к и й з н а к (ь). Це єдина буква українського алфавіту, що самостійно не позначає звука. М`який знак завжди вживається після букв, що позначають приголосні звуки.

І. М`який знак пишеться:

1. Після букв д, т, з, с, ц, л, н, які позначають м`які приголосні в кінці слова (молодь, юність, відстань, міць, біль, колись), та в середині слів перед літерами, що позначають тверді приголосні звуки (батько, донька, молотьба, сядьмо, спільний).

2. Для позначення м`якості приголосних у середині складу перед о: льотчик, п`ятьох, сьомий, тьохкати.

3. У прикметникових суфіксах -ськ(ий), -цьк(ий), -зьк(ий): український, товариський, ризький, козацький, київський.

4. Після літери н у суфіксах -еньк-, -оньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-: калинонька, серденько, тихесенький, ріднісінький, повнісінький.

5. У буквосполученнях льє, ньц, ньч, льч, що походять із льк, ньк: неньці, неньчин (із ненька), доньчин, доньці (із донька), Юльці, Юльчик (із Юлька).

6. Після л перед літерами, що позначають м`які приголосні звуки: учительський, ковальський, сільський, їдальня.

П. М`який знак не пишеться:

1. Після літер, що позначають губні та шиплячі звуки: степ, голуб, сім, розкіш, плач, річ, сімсот, змагаєшся.

2. Після букви р у кінці слова і складу: календар , бібліотекар, чотирма (але: Горький).

3. Між двома однаковими буквами, що позначають м`які подовжені приголосні: навчання, стаття.

4. Між двома літерами на позначення м`яких приголосних звуків – м`якість першого виникає як результат впливу наступного м`якого приголосного: майбутнє, радість, гордість, кінця.

5.Після букви н перед шиплячими та перед суфіксами –ськ(ий), -ств(о): менший, кінчик, тонший, селянський, громадянство.

6. У буквосполученнях лц, нц, лч, нч, які походять із лк, нк: матінці, матінчин (із матінка), рибалчин, рибалці (із рибалка).

П р и м і т к а. Якщо м`який знак уживається в початковій формі слова, то він зберігається й в усіх інших формах, а також у похідних словах незалежно від характеру наступного приголосного: різьба – різьбяр, тьма – тьмяний.

ВПРАВИ

1. У ліву колонку виберіть іменники, що у формі давального відмінка однини пишуться з м`яким знаком, у праву – без м`якого знака.

Жмен...ці, беріз...ці, Пріс...ці, колис...ці, вишен...ці, ред...ці, Олен...ці, гряд...ці, Марин...ці, Онис...ці, дівчин...ці, господин...ці, хатин...ці, скрин...ці, авлос...ці, мис...ці, стеблин...ці, стеблинон...ці, кул...ці, сопил...ці.

2. Від іменників утворить прикметники, додаючи до них суфікс –ський за зразком: Севастополь – севастопольський. У ліву колонку виберіть слова, в яких перед суфіксом –ський пишеться м`який знак, у праву – в яких у цій позиції м`який знак не пишеться.

Оскол, Тула, Ніжин, Волинь, Урал, Ковель, Тернопіль, Чигирин, Прип`ять, Ірпінь, Березань, Чорнобиль, Бершадь, Німан, Казань, Сокаль, Хорол, генерал, чудь, велетень, кінь, село.

3. Перепишіть речення, вставляючи, де треба м`який знак. Слова з м`яким знаком підкресліть.

Мені здаєт...ся часто, без обман, що дес.... вони ходят...ся щоразу: білява Леся з-понад гір Кавказу і велетен... труда Франко Іван. І Котляреві...кий – с...міху чародій, і Коцюбин...с...кий із “Фата моргана” – сім`...я с...півців, шанована і знана у творчос...ті і в мудрос...ті своїй. А поміж них, немов легенди чар, як вічна піс...ня і як вічна мрія, як гнів, і меч, і совіс...т..., і надія, стоїт... Кобзар..., учител... – володар... (А.Малишко, “Вищий голос”).

Заняття 2

1. Документи з кадрово-контрактових питань: автобіографія та її реквізити

2. Лексичне значення слова Автобіографія

Автобіографія – це опис свого життя. Цей документ характеризується незначним рівнем стандартизації. Головні вимоги під час його написання – вичерпність потрібних відомостей і лаконізм викладу. В автобіографіях обов`язково зазначаються:

1. Назва документа.

2. Прізвище, ім`я, по батькові.

3. Дата народження.

4. Місце народження (місто, село, селище, район, область, країна).

5. Відомості про навчання (повне найменування всіх навчальних закладів, у яких довелося вчитися).

6. Відомості про трудову діяльність (стисло, в хронологічній послідовності назви місць роботи й посад).

7. Відомості про громадську роботу (всі її види).

8. Стислі відомості про склад сім`ї (батько, мати, чоловік, дружина, діти –

прізвище, ім`я, по батькові, рік народження, місце роботи або навчання).

9. Дата написання й підпис автора.

Заголовок (“Автобіографія”) пишеться посередині рядка, трохи нижче за верхнє поле. Кожне нове повідомлення слід починати з абзацу. Дата написання ставиться ліворуч під текстом, підпис автора – праворуч. Автобіографія має дві форми: автобіографія-розповідь з елементами опису й характеристикою згадуваних у ній людей і автобіографія – документ з точним подаванням фактів.

Автобіографія – обов`язковий документ особової справи.

Зразок а в т о б і о г р а ф і ї:

Автобіографія

Я, Гунський Сергій Вікторович, народився 5 вересня 1987 року в м. Кривому Розі в родині військовослужбовця.

У 1994 році пішов до першого класу загальноосвітньої школи № 2 м. Термез (Узбекистан).

У зв`язку зі вступом батька до військової академії переїхала разом з родиною до Москви, де з 1996 по 1999 рік навчався в зош № 265.

З 1999 по 2004 рік навчався в зош № 14 м. Кривого Рогу.

2004 року вступив до Криворізького технічного університету на металургійний факультет денної форми навчання, де навчаюсь і зараз.

Обраний старостою групи. Захоплююсь футболом.

Склад сім`ї:

Батько – Гунський Віктор Васильович, 1965 року народження, військовослужбовець, в/ч 01246.

Мати – Гунська (Мітіна) Марина Олександрівна, 1964 року народження, викладач музики в дитячій музичній школі № 13 м. Кривого Рогу.

Сестра – Гунська Алла Вікторівна, 1989 року народження, учениця 9 класу

зош № 14 м. Кривого Рогу.

Не одружений. Домашня адреса: вул. Космонавтів, буд. 32, кв. 15,

м. Кривий Ріг – 8, 50008. Тел.: 915-765.

07.09.2004 р Підпис

ВПРАВИ

1. І. Відредагуйте текст документа, допишіть відсутні відомості.

П. Визначте, який це документ за: а) походженням; б) місцем

виникнення; в) призначенням; г) формою.

Ш. Назвіть реквізити документа.

Автобіографія.

Я, Носкова Ольга Сергіївна, народилася 24 червня 1980 року в м. Кривом Рогі.

У 1987 р. поступила в перший клас загальноосвітньої школи № 14 м. Кривого Рога. На протязі 1987 – 1997 рр. Навчалася у згаданій школі.

У 1997 р. поступила в КГПІ, який закінчила у 2002 р. Після закінчення вузу призначили вчителем біології в Криворізьку загальноосвітню школу № 107.

Приймаю участь у громадській роботі: член профкому школи.

18.02.2004 р. Підпис

2. Складіть автобіографію, дотримуючись вимог оформлення цього виду документів.

Лексичне значення слова

Л е к с и ч н е з н а ч е н н я - це зміст слова, встановлювана мисленням людини співвіднесеність між звуковим комплексом і предметом чи явищем дійсності, що позначені цим комплексом.

Отже, лексичне значення полягає в тому, що воно є вказівкою на дійсність, на ставлення до неї, на розуміння її. Формується лексичне значення в процесі пізнання, коли в людській свідомості виникають копії, відображення речей, явищ, якостей, властивостей – виникають поняття. Поняття – це форма мислення, форма узагальненого відображення дійсності. Засобом звукового вираження є слово. Тому воно поєднує у собі значення і звучання як два вияви одного явища. Але звучання саме по собі значення не має. Людина розуміє слова тому, що має уявлення, поняття про предмети, явища, властивості, дії, які цими словами називаються. А якщо людина чує незнайоме їй звучання, незнайоме слово, за яким у її свідомості не виникає поняття, вона запитує “Що слово означає?” Слово й поняття співвідносні, але не тотожні. Не кожне слово співвідносне з поняттям. Не називають понять власні назви, слова-терміни, а також слова на зразок русалка, домовик, чорт, диявол, лісовик. Крім того, одне й те саме поняття може бути виражене в мові по-різному, зокрема словом і реченням (студент і людина, яка навчається у вузі), словом і словосполученням (рілля і виоране поле).

Лексичне значення співвідносить слово з навколишнім світом. Водночас у слові міститься вказівка на те, в яких відношеннях перебуває названий словом предмет, явище з іншими предметами, властивостями, діями. Наприклад, у реченні Інженер працює слово інженер називає істоту, людину неозначеної статі, слово працює – дію. Водночас слово інженер показує, що названа ним істота – загального роду, вона одна, назву вжито у називному відмінку. Слово працює вказує на те, що названа ним дія є реальною, що виконується в момент розмови про неї, - це дієслово дійсного способу теперішнього часу; дію виконує одна особа, причому особа, про яку йдеться, яка сама участі в розмові не бере, - дієслово третьої особи однини; названа дія не обмежена у часі – дієслово недоконаного виду; дія, названа словом, не переходить на об`єкт – дієслово неперехідне. Усі названі відношення, властиві обом словам, становлять граматичні значення, які існують у слові одночасно з лексичним значенням.

За наявністю чи відсутністю лексичного значення розрізняють слова

п о в н о з н а ч н і і н е п о в н о з н а ч н і. П о в н о з н а ч н і слова характеризуються наявністю лексичного значення, вони виконують номінативну та емоційно-експресивну функцію, і більшість із них співвідносні з поняттям.

Н е п о в н о з н а ч н і слова лексичного значення не мають, вони виражають у мовленні відношення між словами повнозначними, які відображають ті відношення, що існують між предметами, властивостями, діями у навколишньому світі, напр.: залізо і сірка, мотив або мотивація, щасливий від спілкування з друзями – єднальні, розділові, причинові, об`єктні відношення виражені неповнозначними словами і, або, від, з . Крім того, в мові є слова, що не входять до жодної з названих груп слів і вживаються для вираження почуттів: ах, ой, ну й ну та ін.

Повнозначні слова можуть бути як о д н о з н а ч н и м и, так і б а г а т о з н а ч н и м и. О д н о з н а ч н и м и називаються слова, які вживаються в одному значенні, наприклад: місто Кривий Ріг, кінотеатр “Олімп”, ріка Саксагань, викладач Алла Леонідівна, синус, косинус. До них належать переважно слова – власні назви, терміни.

Б а г а т о з н а ч н и м и (полісемічними) називаються слова, які вживаються з двома або кількома значеннями, а здатність слова вживатися у кількох значеннях називається б а г а т о з н а ч н і с т ю (полісемією). Пор.: У вовка гострі зуби. Їла - їла дуб, дуб та й зламала зуб (Н.тв.). Із затисненими зубами, присідаючи на своїх плотах, наближалися тухольці до монголів (Франко).

Слово як одиниця мови завжди виникає з одним значенням, а в процесі свого життя воно набуває здатності виражати нові значення. Так, слово залізний спочатку виражало лише ознаку за відношенням до матеріалу (залізний дах, залізні ворота), а пізніше стало називати ознаку, яка виражає міцність чогось: залізний характер, залізні нерви. Кожне з кількох значень, властивих слову, регулярно виявляється у певному контексті. Так, слово іти в поєднанні зі словами полем, лісом, поряд означає пересуватись, змінювати місце перебування у просторі; у висловах іти додому, іти до школи, іти до театру воно визначає рух, зміну місця у певному напрямку; значення минати, тривати виражає це слово у висловах на зразок ідуть літа, іде життя, ідуть канікули; у вислові кінчається літо, іде осінь слово має значення наближення чогось.

Одне із значень багатозначного слова є п р я м и м, інші – п е р е н о с н и м и.

П р я м и м є первинне значення слова, що характеризується безпосередньою співвіднесеністю слова з навколишнім світом, є природною назвою предмета, явища. З прямим значенням слово виникає у мові, це значення зрозуміле як у контексті, так і поза ним: сміються діти, дорога додому, гіркий перець, високе дерево, замкнена квартира.

П е р е н о с н и м називається вторинне лексичне значення слова, пов`язане з первинним значенням, відношенням подібності чи суміжного зв`язку між предметами або функціональною спільністю. Переносне значення з`являється у слова у процесі функціонування його у мові. Переносне значення зрозуміле лише у контексті; у зіставленні з прямим значенням переносне, як правило, має більше стилістичне чи емоційно-експресивне навантаження. Залежно від основи виникнення переносних значень розрізняють різновиди їх: м е т а ф о р у, м е т о н і м і ю.

М е т а ф о р а (гр.metaphora - перенесення) – вживання слова з новим значенням на основі подібності, аналогії між предметами, явищами дійсності: сонце сміється, дорога до мети, гірке життя, висока мрія, замкнута людина.

М е т о н і м і я ( від гр. metonymia - перейменування) – переносне значення, що виникає внаслідок постійного суміжного зв`язку між предметами, явищами чи вживання назви одного предмета замість назви багатьох, назви частини замість цілого: Увесь університет торжествував; взяти у бібліотеці Шевченка; столове срібло; у криворізьких скверах росте липа, клен ( = торжествували всі студенти університету; взяти у бібліотеці твори Шевченка; ложки, виделки із срібла; у криворізьких скверах ростуть липи, клени).

В основу усіх значень багатозначного слова покладена спільна семантика, воно є співвідносним з одним поняттям.

ВПРАВИ

1. Виділити з-поміж поданих однозначні слова. Користуючись тлумачним словником, встановити їх значення та значення багатозначних слів. Скласти речення з кількома однозначними та багатозначними словами (останні – з усіма їх значеннями).

Вистава, вегетаріанець, баян, ретуш, віртуоз, тема, мікроб, ремісник, зубр, вигук, сарказм, метафора, ямб, реклама, товариство, тариф, тембр, рекорд, тангенс, ім`я, іграшка, теорія, аксіома, дієслово, красень, малий, сивий, мужній, добрий, належний, зручний, проворний, зрадливий, братися, з`являтися, зупиняти, виставляти, знищувати, будувати, знати.

2. Визначити, чи однакові значення мають слова, наведені у парах слів, поєднати кожне з них із відповідним йому за семантикою. Свої пояснення перевірити за словником.

Відношення – ставлення, місце – місто, болільник – уболівальник, положення – становище, книга – книжка, талан – талант, окраса – прикраса, гуманний – гуманітарний, наступний – слідуючий, загальний – спільний, комунікативний – комунікаційний, дружний – дружній, національний – націоналістичний, визначний – визначальний, закінчити – завершити, заслухати – прослухати – вислухати, відвідати – провідати, наголосити – підкреслити, вважати –рахувати.

3. Згадати й записати широковживані словосполучення, що з`явились у мові на підставі вживання слів у переносному значенні; розповісти, на основі чого виникає переносне значення слів, що означають наведені словосполучення.

З р а з о к: Давати зелену вулицю – пропускати без затримки, зелена вулиця – досягати мети, успіху без будь-яких ускладнень, перешкод, так, як здійснюється рух транспорту при зеленому кольорі світлофора; переносне значення (метонімія) виникло внаслідок зв`язку між зеленим кольором світлофора, що дозволяє безперешкодний рух транспорту, пішоходів, і безперешкодним досягненням задуманого.

Заняття 3

1. Документи з кадрово-контрактових питань: резюме та правила їх оформлення

2 . Тире між підметом і присудком

Резюме

Для участі в конкурсі на заміщення вакантної посади укладають резюме – документ, у якому коротко викладаються особисті, освітні та професійні відомості про особу. Претендент викладає таку основну інформацію:

1. Назва виду документа.

2. Текст, що містить такі дані:

• домашня адреса, телефон (факс);

• прізвище, ім`я, по батькові;

• мета, з якою написано документ;

• особиста інформація (дата народження; сімейний стан; національність (якщо потрібно);

• відомості про освіту (повне найменування всіх навчальних закладів, у яких довелося вчитися; ступінь володіння іноземними мовами (при потребі);

• відомості про професійний досвід (яку посаду обіймає зараз, попередні посади, із зазначенням стажу роботи);

• відомості про публікації (якщо потрібно);

• інша інформація на вимогу роботодавця.

3. Дата (при потребі).

4. Підпис (при потребі).

Оскільки резюме належить до документів із низьким рівнем стандартизації, у ньому можуть міститься й інші відомості.

Резюме повинно бути детальним, точним, але лаконічним. Кожне нове повідомлення пишеться з абзацу. Як правило, цей документ надсилається до установи, яка оголосила вакансії. Після ознайомлення дирекції із документом претенденти запрошуються на співбесіду. Якщо особа відповідає вимогам установи, то їй пропонують заповнити резюме у вигляді анкети безпосередньо на місці.

Рекомендації до складання резюме:

1. Формулюйте свою мету зрозуміло, чітко, дохідливо,

2. Намагайтеся вжити якомога більше фахових слів, що відповідають

посаді, яку Ви хочете обійняти. Під час комп`ютерного вивчення Вашого резюме дієслова не читаються, а враховуються іменники, що є назвами посад, та професійні терміни.

3. Для кожного конкретного конкурсу складайте окреме резюме.

4. Намагайтеся не вживати такі слова, як «я», «ми». Замість них вживайте

на початку речення активні дієслова: організував, створив, керував, вивчав, обізнаний з.

5. Не надсилайте своєї фотокартки, якщо цього спеціально не передбачено.

6. Не вказуйте розмір заробітної плати й особисті відомості.

7. Для передруку резюме використовуйте якісний папір стандартного розміру (ні в якому разі не крейдяний).

Якщо Ви обіймаєте не надто високу посаду, то під час складання резюме краще зосередитися на великому досвіді роботи й набутих навичках.

Пам`ятайте: із тексту резюме має вимальовуватися образ автора – досвідченого, надійного, чесного працівника.

Зразок р е з ю м е:

Резюме

Вулиця Космонавтів, 33, кв. 12, тел. 64-35-87

м. Кривий Ріг-8,

50008

Віктор Миколайович Корнієнко

Мета: Заміщення вакантної посади редактора з умовою професійного вдосконалення і росту.

Особисті дані: Українець, 1970 року народження; одружений; маю дочку семи років.

Освіта: 1987-1992 рр. – Філологічний факультет НПУ імені М.П.Драгоманова;

1992 – 1995 рр. – Аспірантура при Інституті української мови НАН України, кандидатська дисертація на тему: “Засоби стандартизації мови ділових паперів”. Маю науковий ступінь кандидата філологічних наук.

Досвід: 1995 – 2004 рр. – Газета “Червоний гірник” (м. Кривий Ріг), літературний редактор.

ВПРАВИ

1. а) Напишіть своє резюме.

б) Визначте, який це документ за: 1) найменуванням; 2) призначенням;

3) походженням; 4) місцем виникнення; 5) формою.

Тире між підметом і присудком

Іноді у вимові між групою підмета і групою присудка чується вичікувальна пауза. На письмі така пауза позначається тире.

Тире між підметом і присудком ставиться:

1. Якщо обидва головні члени речення виражені іменниками, кількісними числівниками або неозначеною формою дієслова і між ними нема дієслова-зв`язки. Наприклад: Чорнобиль – попередження, набат. Його уроків людство не забуде (Лук.); Жити – Вітчизні служити (Нар. тв.); П`ять на п`ять – двадцять п`ять.

2. Якщо перед присудком вжито вказівні частки це, то, ось, значить. Наприклад: Яка тонка це річ – людини творчість (П.Т.). Вірний приятель - то найбільший скарб (Нар. тв.). Лиш боротись – значить жити (Фр.).

Тире не ставиться:

1. Якщо будь-який з головних членів виражений прикметником, порядковим числівником, займенником, дієприкметником. Наприклад: Ми гінці весни крилаті, знаменосці днів нових (Сос.). У справедливих армій доля завжди прекрасна (Гонч.). Першокурсники перші на спортивних змаганнях.

2. Коли до складу присудка входять частки як, ніби, наче, мов і под. Наприклад: Промені як вії сонячних очей! (П.Т.).

3. Якщо перед присудком стоїть заперечна частка не: Але життя не сон... воно не склянка чаю (Сос.).

4. Якщо між головними членами речення є вставне слово, прислівник або частка: Ялина також дерево хвойне. Книга ця, безумовно, рідкість.

Проте для інтонаційного та стилістичного виділення присудка у подібних

випадках перед ним може ставитися тире. Наприклад: Це рук стискання працьовите, це – серць братання у бою (М.Р.). Не спиться. Ніч – як та печать. Лиш паровози – кричать (П.Т.).

ВПРАВИ

1. У наведених реченнях поставте, де потрібно, тире між підметом і присудком.

Для мене найсвітліша нагорода потрібним буть, країно рідная, тобі. Бо ти це ми, з тобою ми майбутні творим дні. Тільки труд життя основа, краса всевладного життя. Ми крила бур, ми велетні, ми день (Сос.). Наука найбільш важливе, найбільш прекрасне і потрібне в житті людини (Чехов). Я син народу, що вгору йде, хоч був запертий в льох... Кожна пісня моя віку мого день, протерпів її я, не зложив лишень. Кожна стрічка її мізку мого часть, думи нерви мої, звуки серця страть (І.Франко).

2. Перепишіть речення, поставте, де потрібно, тире. Визначте предикативні центри. Схарактеризуйте особливості співвідношення форм підмета і присудка.

1. Клони об`єктів це копії, пов`язані з оригіналом. 2. Розділ Tabs призначений для розстановки табуляторів, розділ Indents для показу відступів абзацу, а розділ Bullet для виділення абзаців за допомогою символів. 3. Кожен об`єкт має мінімум два вузла, а кожен вузол два маніпулятора кривини. 4. Для створення ліній необхідно клацнути мишею спочатку в позиції початкової точки, а потім кінцевої. 5. Найпростіше задати формат аркуша це виконати натискання мишею на кнопці Set from Printer.

3.Перекладіть речення українською мовою.

1.Чипсет – это микропроцессорный комплект. 2. В компьютерах четвертого поколения появилась новая шина – VLB (VESA Local Bus). 3. При тактовой частоте материнской платы 33 МГц можно было подключать до трёх устройств, при тактовой частоте 40 МГц – до двух, а при частоте 50 МГц – только одно устройство (обычно это была видеокарта). 4. Видеокарта – далеко не единственное устройство, требующее высокой скорости обмена данными. 5. Технология производства микросхем памяти – одна из самых быстроразвивающихся отраслей микроэлектроники.

Заняття 4

1.Особисті офіційні документи: доручення та правила їх оформлення.

Заповіти, їх реквізити. Заяви

2.Продовжені приголосні звуки і позначення їх на письмі Доручення

Доручення (довіреність) – це документ (письмове уповноваження), за яким приватна, офіційна особа чи організація надає право (повноваження) іншій приватній, офіційній особі чи організації на законних підставах здійснювати від її імені певні юридично значущі дії або представницькі функції з (перед) третіми особами й створювати для останнього правові наслідки.

Доручення поділяються на особисті (приватні) та офіційні (службові).

Офіційне доручення укладається на спеціальному чи загальному бланку формату А4 або А5 ( залежно від обсягу тексту ) з обов`язковим зазначенням повної назви організації та її юридичної адреси.

Залежно від обсягу та змісту повноважень, що надаються представникові, доручення поділяються на три види:

- разові на виконання одноразової дії ( найчастіше це отримання товарно-матеріальних цінностей чи одержання стипендії, заробітної плати, поштового переказу, посилки й т.ін. );

- спеціальні на здійснення приватною чи службовою особою однотипних учинків ( представництво в органах суду, виконання господарських і банківських операцій у межах певного терміну й т.ін.);

- генеральні (загальні) на виконання розширених повноважень (здійснення операцій, пов`язаних з управлінням та володінням нерухомим і рухомим майном, банківських операцій, одержання та надсилання кореспонденції, представницьких функцій у суді й т.ін. з правом доручення третій особі).

Термін дії доручення зазначається цифрами (разове, спеціальне) й літерами (генеральне, загальне). Максимальний термін дії доручення не може перевищувати трьох років. Якщо термін дії доручення не зазначений, воно зберігає юридичну силу протягом року з дня його укладання. Недатоване доручення не має юридичної сили.

Особа чи установа, яка уклала доручення, може в будь-який час його скасувати, а особа, якій доручення видано, - відмовитися від нього. Угода про відмову від цього права недійсна. Із припиненням дії доручення втрачає силу будь-яке передоручення третій особі.

Текст особистого доручення пишеться в довільній формі, але обов`язково слід зазначити такі відомості:

1. Назва документа.

2. Місце укладання, число, місяць, рік – для генерального доручення (літерами й без скорочень).

3. Прізвище, ім`я, по батькові довірителя.

4. Домашня адреса довірителя (для генерального доручення).

5. Прізвище, ім`я, по батькові ; дані документа, що посвідчують особу, якій видається доручення.

6. Зміст дій, обов`язків, прав, які має повноваження виконувати довірена особа.

7. Термін дії разового доручення вказується цифрами, а спеціального й генерального – літерами.

8. Підпис довірителя (праворуч).

9. Дата укладання документа для разового доручення пишеться цифрами.

10. Завірення ( засвідчення ) підпису довірителя може бути здійснено підприємством, де він працює, закладом, де навчається, ЖЕК за місцем його проживання, або будь-якою нотаріальною конторою.

11. Посада, назва установи, закладу, підпис, ініціали та прізвище особи, від імені якої виступає засвідчувач.

12. Запис про стягнення державного мита чи гербового збору (для генерального доручення ).

13. Номер, під яким зареєстровано документ (для генерального доручення).

14. Печатка організації, закладу, де працює засвідчувач.

15. Дата засвідчення вказується цифрами, а для спеціального й генерального – літерами ( ліворуч ).

Усі вільні місця, графи доручення закреслюють, щоб не можна було нічого дописати.

Зразок особистого доручення:

Я, Федорук Віталій Миколайович, студент ФІТ групи ЕК-03-2, доручаю Животову Олександру Валерійовичу, за його паспортом серії АЕ № 610235, виданим 27 листопада 2002 Саксаганським РВ Криворізького МУ УМВС України у Дніпропетровській обл., отримати в касі університету належні мені гроші для відрядження згідно з наказом № 132 від 23.12.2003.

25.12.2003 (підпис)

Підпис студента Федорука В.М. засвідчую:

Декан ФІТ (підпис) В.І.Вербицький

29.12.2003 (печатка)

ВПРАВИ

1. Оформіть документ, у якому йдеться про те, що Мирна Наталія Сергіївна доручає Кудрук Яні Сергіївні отримати зарплату за січень 2004 року.

2. Прочитайте документ; відредагуйте текст, допишіть відсутні відомості.

Доручення

Я, Подоляк Ольга Костянтинівна, доручаю Цапіну Євгену Анатолійовичу отримати мою стипендію за березень.

21 березня 2004 р. (підпис) О.К.Подоляк

Підпис студентки Подоляк засвідчую:

Декан ФІТ (підпис) В.І.Вербицький

3. Напишіть доручення (за вибором):

1) на одержання грошей, які надійшли переказом; 2) на продаж квартири;

3) на зняття з обліку в органах Державтоінспекції та продаж легкового

автомобіля; 4) на ведення спадкової справи і на одержання свідоцтва на

право успадкування; 5) на одержання внеску з Ощадного банку.

Заповіти

Заповіт – це документ, у якому викладено волевиявлення однієї особи (заповідача) щодо розпорядження майном, що йому належить, на випадок смерті.

Заповіт, як правило, викладається в письмовій формі із зазначенням місця і часу його складання, підписується заповідачем і нотаріально засвідчується.

Якщо цих умов не дотримано, документ є недійсним. Складається він у 2 примірниках. Один із них залишається в нотаріальній конторі, а інший – заповідачеві.

Документ підписується у присутності нотаріуса самим заповідачем. Якщо ж останній не може власноручно підписати заповіт (через фізичні вади, хвороби або з інших причин), то за його дорученням і за присутності його та нотаріуса заповіт може підписати інша особа, за винятком того, на чию користь він складений. При цьому треба відзначити причини, за якими заповідач не підписався власноручно.

Зразок:

З А П О В І Т

м. Кривий Ріг, двадцять третього вересня тисяча дев`ятсот

дев`яносто восьмого року, 13 год.

Я, Коренєв Захар Кузьмич, який мешкає по вул. Приходька, 24, у м. Кривому Розі, цим заповітом на випадок моєї смерті даю наступні розпорядження:

1. Усе моє майно, яке на день смерті буде мені належати, де б воно не знаходилося і у чому б не полягало, я заповідаю Петренкові Степану Івановичу, у тому числі дім з усіма будівлями по вул. Приходька, 24 у м. Кривому Розі.

2. Зміст ст. 534, 535 Цивільного кодексу України мені роз`яснено.

З.К.Коренєв

Посвідчення на заповіті:

23 вересня 1998 р. цей заповіт посвідчено мною, Івановим Т.І., державним нотаріусом Першої криворізької нотаріальної контори.

Заповіт підписано власноруч Коренєвим Захаром Кузьмичем к моїй присутності.

Особу заповідача встановлено, дієздатність перевірено. Зареєстровано в реєстрі за № 5436.

Стягнено державного збору_______________________________________

Цей заповіт складено і підписано у двох примірниках, один з яких залишається на зберігання у справах державної нотаріальної контори, а другий – видається заповідачу.

Державний нотаріус (підпис) Розшифрування підпису

Печатка

ВПРАВИ

1. Перекладіть мовні звороти українською мовою:

Наследственное имущество –

Наследство –

Наследство получить –

Гражданский кодекс Украины –

Засвидетельствовано нотариусом –

Заяви

Заява – це вид звернення, за допомогою якого громадяни реалізують через державні органи або громадські організації надані їм права (на чергову відпустку, обмін житлової площі, отримання надбавок до заробітної плати тощо.

Заява про призначення допомоги

Реквізити:

1. Назва установи, структурного підрозділу, до якого звертається громадянин.

2. Прізвище, ім`я, по батькові та адреса того, хто подає заяву.

3. Назва виду документа (заява).

4. Текст:

а) відомості про склад сім`ї, середній доход на одного члена родини;

б) відомості про бюджет сім`ї.

5. Перелік додатків.

6. Дата заяви.

7. Підпис автора.

Формуляр-зразок:

Профспілковий комітет

Криворізького технічного

університету

____________________,

(прізвище, ім`я по батькові)

яка мешкає за адресою:

____________________,

(повна адреса)

____________________

З А Я В А

Прошу надати допомогу нашій родині, яка складається з 3 осіб, із яких 2 – студенти, 1 – дитина віком 1 рік. Середній доход на одного члена родини становить 40 гривень.

Бюджет сім`ї складається з моєї стипендії, що становить 50 гривень на місяць, стипендії чоловіка – 70 гривень на місяць.

Довідки з місця навчання та розмір стипендії, а також про склад сім`ї, місце проживання додаються.

Дата (підпис)

____________________________________________________________________

ВПРАВИ

1. Напишіть заяви: а)на академвідпустку; б) до органів міліції; в) про приймання до вищого навчального закладу.

Подовжені приголосні звуки і позначення їх на письмі

Подовжені приголосні звуки на письмі позначаються двома однаковими буквами. Подовження приголосних в основах слів відбувається з різних причин.

1. Приголосні подовжуються внаслідок збігу однакових звуків на межі частин слова (одна частина слова закінчується, а друга починається на той самий приголосний):

• префікс + корінь: наддніпрянський, беззбройний, оббігти, ввечері, ззаду, возз`єднаний;

• корінь з кінцевим н + суфікс н: законний, осінній, ранній, щоденний, гуманний, письменний, законність, щоденник, віконниця, Вінниця; але: юний, юність, скляний, олов`яний, дерев`яний, качиний;

• дієслово з кінцевим с + ся: піднісся, пасся, трясся, розрісся;

• у складних словах: трьохсоттисячний, піввікна, юннат (юний натураліст), міськком (міський комітет), військкомат (військовий комісаріат).

2.Подовжується приголосний н у наголошених суфіксах -енн-, -анн- прикметників і прислівників, що означають велику міру якості: нескінченний, непримиренний, нездоланний, несказанний, страшенний, здоровенний, численний, нескінченно, несказанно, страшенно.

Подовжується приголосний н і в наголошених суфіксах прикметників-старослов`янізмів: священний, благословенний, блаженний, вогненний, мерзенний, окаянний.

3. В українській мові можуть подовжуватися м`які приголосні (крім губних, г, к, х, й), якщо вони стоять між двома голосними: знання, збіжжя, мотуззя, гілля, суддя, рілля, спросоння, зрання, міццю, міддю, тінню, ніччю, подорожжю, віссю, але: кров’ю, матір`ю.

4. У словах типу козаччина, Вінниччина, Німеччина, що походять від слів козацький, вінницький, німецький ( у яких є суфікс –цьк- ), подовжується приголосний ч. Подвоюються букви також у словах Ганна, бовваніти, лляний, овва і похідних.

5.У словах іншомовного походження подвоєння літер послідовно зберігається тільки у власних назвах та похідних від них словах: Голландія, голландський, Марокко, марокканець, Дарданелли, дарданелльський, Міссісіпі, Апенніни, Філіппіни, Вінніпег, Браззавіль, Канберра; Міллер, Тольятті, Уатт, Кассандра, Одіссей.

Приголосні літери не подвоюються:

1. Н у суфіксах пасивних дієприкметників: нагороджений, індустріалізований, поораний, читаний.

2. Н у прикметниках, утворених від іменників за допомогою суфіксів -ан- (-ян-), -ин-, -ін-: морквяний, лебединий.

3. Н у прикметниках: буквений, шалений, жаданий, довгожданий.

Приголосні літери не подовжуються:

1. Д, т, з, с, ц, л, н, ж, ч, ш після голосного перед наступним приголосним: радістю, ніжністю, відважністю, мужністю, честю, щастя.

ВПРАВИ

1. Від кожного з наведених слів утворіть нові слова на -ний та -ність за зразком: закон – законний, законність.

Підвищити, будень, вина, переконатися, впевнитися, старатися, викінчити, віддати, обмежити, шаблон.

2. Перекладіть речення українською мовою. Підкресліть подвоєння або не

подвоєння літер у словах.

Особую роль малые предприятия могут сыграть в деле ускорения НТП. Именно мелкие предприятия способны быстро и оперативно реагировать на новые изобретения, открытия, внедряя их в производство. В 80-х годах в США наблюдается чрезвычайная активизация мелкого предпринимательства, целью которого является извлечение прибыли от коммерческого освоения нововведений, открытий, изобретений, модификации уже освоенных товаров.

3.Перепишіть, замість крапок вставляючи, де треба, пропущені літери.

Гран..ю, мудріст..ю, безмежніст..ю, перел..ється, займен..ик, прислівн..ик, священ..ик, спросон..я, олов`ян..ий, нужден..ий, Запоріж..я, суд..ів, Закарпат..я, без..акон..я, стат..ей, стійкіст..ю, корін..я.

Заняття 5

1.Особисті офіційні документи: заяви громадян, що розглядаються

народними судами

2.Спрощення в групах приголосних Заяви громадян, що розглядаються народними судами

Позовні заяви, наприклад, про стягнення аліментів подаються до суду в письмовій формі і містять такі реквізити:

1. Назва суду.

2. Прізвище, ім`я, по батькові позивача, відповідача і місце їх проживання або знаходження.

3. Зміст вимоги позивача.

4. Час вступу до шлюбу, наявність дітей, рік їх народження.

5. Час, з якого відповідач ухиляється від своїх обов`язків, вимог позивача.

6. Докази, що підтверджують позов.

7. Дата, підпис.

Формуляр-зразок 1:

Міський суд ______________________

Позивач: __________________________

Відповідач:_________________________

П О З О В Н А З А Я В А

Я,________________________________________________________________,

(прізвище, ім`я, по батькові позивача)

прошу: (приблизний текст)

винести рішення про стягнення аліментів з відповідача_________ на утримання

_________, у розмірі_____________ щомісячно.

Додаток: 1._________________

2._________________

3._________________

Дата Підпис

Зразок 2: Заява про відшкодування матеріальних збитків від злочину

До_______________________ суду

м.____________________________

позивач:

Власова Наталя Іванівна,

яка мешкає за

адресою________________________

відповідач:

Зимовець Іван Іванович,

який мешкає

за адресою______________________

У суді м._________ знаходиться кримінальна справа у звинуваченні Замовця Івана Івановича у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 142 КК України.

Цим злочином мені, Власової Наталі Іванівні, завдані матеріальні збитки в сумі_____ грн., яка обраховується щодо пошкодження моєї норкової шапки.

Відповідно до ст. 28 і ст. 50 КПК України

п р о ш у:

Визнати мене, Власову Наталю Іванівну, цивільним позивачем.

Стягнути з відповідача, Зимовця Івана Івановича, на мою користь матеріальні збитки в сумі ______ грн.

Вжити заходів щодо забезпечення виконання позову.

Д о д а т о к:

1.Копія позовної заяви.

2.Висновок експерта про наявність і розмір матеріальних збитків.

28 січня 2004 р. Підпис

Особливістю таких документів є наявність точної назви суду, до якого звертається позивач; прізвища, ім`я та по батькові позивача, відповідача; місця їх проживання, знаходження; назви документа (позовна заява).

Зрозуміло, що зміст тексту позовної заяви зумовлюється причиною звернення до суду. Як правило, текст починається із датування, факту, події, що є відправними при розгляді справи, напр.: “2000 р. видавництво ... випустило у світ книгу “______”, автором якої вказаний...” – це у заяві про визначення авторства; “6 листопада 1981 р. я вступила до шлюбу з відповідачем ... і прожила разом з ним до вересня місяця 1983 р.” – у заяві про розірвання шлюбу; “25 грудня 2003 р. на розі вул. Космонавтів і вул. Тинка сталася дорожньо-транспортна пригода” – у заяві про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди тощо.

У заяві позивач повинен якомога детальніше викласти факти, що стали причиною звернення до суду, представити місце і роль відповідача в картині подій, назвати прізвища очевидців, свідків, запропонувати матеріальну оцінку шкоди тощо – залежно від змісту заяви.

Позивач обов`язково посилається на статтю або статті ЦК чи КПК України, КиШС України: “Відповідно до ст... ЦК України”.

Текст заяви продовжує частина, де сформульоване прохання позивача. Вона виділяється словом “прошу” посередині рядка. З великої літери з нового рядка висловлюється прохання, яке починається дієсловом у неозначеній формі, типу: “Зобов`язати відповідача...”, “Стягнути з відповідача...”, “Відшкодувати мені...”, “Визнати мене...”, “Викликати свідків...”, “Розірвати шлюб...” тощо.

Позовна заява до суду має додаток, про що зазначається в тексті словом “Додаток:”. Додатками можуть бути довідки, калькуляції вартості ремонту чогось, висновки експертів, квитанції про сплату витрат, копія позовної заяви, рукописи творів, свідоцтво про шлюб, довідки про заробітну плату тощо.

Як всі офіційні документи, такі заяви закінчуються зазначенням дати її складання цифрами та підписом позивача.

Змістом інших заяв до суду є встановлення юридичних фактів, продовження терміну прийняття спадку, поновлення прав на загублені документи на пред`явника, відшкодування збитків, завданих внаслідок незаконного засудження, захист честі, гідності та ділової репутації громадянина, оскарження неправомірних дій органів і службових осіб тощо. Такі заяви подаються у письмовій формі. У них зазначаються ті чи інші факти, наводяться докази про необхідність розгляду справи, повідомляються свідчення, що підтверджують ті чи інші факти.

Формуляр-зразок3:

Міський суд ________________

____________________________,

(прізвище, ім`я, по батькові

зацікавленої особи)

який (а) мешкає________________

(точна адреса за місцем постійної

прописки)

З А Я В А

(текст)

ПРОШУ:

встановити факт...

Додаток: 1.___________________________

2.___________________________

3.___________________________

Дата Підпис

ВПРАВИ

1. Напишіть такі позовні заяви:

   1. про визнання авторства;

   2. про розірвання шлюбу;

   3. про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

2. Складіть заяви до суду:

   1. про поновлення прав на загублений документ на пред`явника;

   2. про захист ділової репутації громадянина;

   3. про оскарження неправомірних дій службових осіб.

3. Перекладіть мовні звороти українською мовою:

Ответчик по делу, от выплат уклоняться, перечисленные документы, порвать отношения, поручать представление интересов, похищенное имущество, предоставить право, претендовать на наследство, признать недействительным, принять меры по поиску, противоугонный, проживать совместно, ранее проживающий, расторгнуть брак.

Спрощення в групах приголосних

Іноді при творенні слова або його відмінюванні виникає важкий для вимови збіг кількох приголосних звуків. Уникнути цього допомагає спрощення – випадання звука в групі приголосних.

У сучасній українській мові спрощення спостерігається в таких групах приголосних:

ждн – жн: тиждень – тижня, тижневий;

здн – зн: виїздити – виїзний;

стн – сн: честь – чесний, користь – корисний, якість – якісний;

стл – сл: щастя – щасливий, стелити – слати;

скн – сн: тріск – тріснути, блиск – блиснути;

зкн – зн: бризкати – бризнути.

П р и м і т к а. У деяких словах спрощення можна виявити зіставленням з російською мовою – це слова спільного походження, що в кожній мові мають свої особливості:

нц – лнц: сонце – солнце;

рц – рдц: серце – сердце;

скл – сткл: скло – стекло.

В окремих словах спрощення відбувається лише в усному мовленні, а на письмі воно не передається: шістнадцять, шістсот, баластний, контрастний, компостний, аванпостний, форпостний.

Аналогічно не вимовляється приголосний т у прикметниках, утворених за допомогою суфікса -ськ- від іменників іншомовного походження: студент – студентський, інтелігент – інтелігентський, турист – туристський.

У словах кістлявий, пестливий, хвастливий, випускний, рискнути спрощення не відбувається у вимові й не передається на письмі.

ВПРАВИ

1. Від наведених слів утворіть прикметники на -ний або -ливий. В одну колонку випишіть слова, в яких спрощення відбулося у вимові і на письмі, у другу – в яких принаймні на письмі спрощення не відбулося.

Аванпост, баласт, жалість, капость, контраст, користь, перехрестя, пестити, піст, кістка, пристрасть, форпост, хвастати, щастя.

2. Перепишіть подані слова, виправляючи в них, де потрібно, помилки на спрощення в групах приголосних.

Свистнути, контрастний, пристрастний, виїздний, випускник, пискнути, тиждневий, шелестнути, перстні, користливий, областний.

Заняття 6

1. Особисті офіційні документи: заяви до житлово-комунальних

органів. Розписки

2. Вимова і правопис ненаголошених голосних Заяви до житлово-комунальних органів

Такі заяви складаються в довільній формі. Обов`язково зазначаються короткі відомості про заявника та членів його сім`ї, а також про житлові умови (кількість кімнат, розмір житлової площі та ін.), що дозволяє визначити підстави для взяття на квартоблік.

Для вступу до ЖБК зазначається, яку кількість кімнат у квартирі бажає отримати заявник та хто з ним буде проживати. У заявах для обміну житла висловлюється прохання на отримання дозволу. У таких заявах зазначається:

1) призвіще, ім`я, по батькові заявника, домашня адреса, посада й місце роботи;

2) належність будинку (відомству, кооперативу і т.ін.);

3) особливості будівлі (цегляний, поверховість);

4) кількість кімнат, їх розташування (прохідні, суміжні, ізольовані);

5) освітленість, комунальні зручності (наявність газу, гарячої води, телефону, сміттєпроводу) тощо;

6) час проживання в цій квартирі;

7) номер і дата видачі ордера;

8) відомості про членів сім`ї;

9) причина обміну.

До заяви додаються письмові згоди членів сім`ї на обмін. Відомості, викладені у заяві, засвідчуються підписами начальника ЖЕКу і головного бухгалтера, ставиться печатка.

Зразок 1:

Ректору Криворізького

технічного університету

проф. Вілкулу Ю.Г.

Саченко А.Л.,

викладача кафедри

фізичного виховання,

яка мешкає за адресою:

вул.Попова, 13,

м. Кривий Ріг, 50018

З А Я В А

Прошу поставити мене на чергу для отримання житла. У КТУ працюю з 1991 року. Проживаю у цегляному будинку площею 20,5 кв.м.

Склад сім`ї: 4 особи (чоловік, дві доньки).

30.01.2004 Підпис

Підписи повнолітніх членів сім`ї.

Зразок 2: _____________________________________________________________________

Правління ЖБК “Сонечко-99”

Півня Юрія Олександровича

З А Я В А

Прошу прийняти мене до ЖБК. Зі статутом ЖБК ознайомлений та зобов`язуюся виконувати його вимоги, своєчасно платити вступні внески.

Про себе повідомляю таке:

1. Рік народження: 1945.

2. Місце роботи: міська телерадіокомпанія «Єва», відеооператор.

3. Адреса проживання: вул. Лісова, 25, с.м.т. Широке Криворізького району

Дніпропетровської області, 50254.

4. Склад сім`ї: кількість тих, що проживають разом, з правом на житлову площу, їх родинні стосунки:

Півень Оксана Вікторівна – 1967 р. народження, дружина;

Півень Олександр Юрійович – 1995 р. народження, син;

Півень Олег Юрійович – 1996 р. народження, син;

Півень Станіслав Юрійович – 1997 р. народження, син;

Півень Ігор Юрійович – 1998 р. народження, син;

Півень Людмила Юріївна – 1999 р. народження, дочка;

Півень Марія Юріївна – 2000 р. народження, дочка.

5. Житлова площа, яку займають: 34 кв.м, дві кімнати.

6. Кому належить квартира: домовласникові Кочурову В.М.

7. Бажаю отримати в ЖБК чотири кімнати площею 82 кв.м в Центрально-Міському районі.

8. Разом зі мною в квартирі будуть проживати дружина, Півень Оксана Вікторівна, сини Півень Олександр Юрійович, Півень Олег Юрійович, Півень Станіслав Юрійович, Півень Ігор Юрійович, дочки Півень Людмила Сергіївна, Півень Марія Юріївна.

9. На обліку по наданню житлоплощі не перебуваю.

10. Згоден отримати площу в ЖБК відповідно до рішення загальних зборів кооперативу.

Повідомляю, що на правах приватної власності не маю будинковолодіння (або маю будинковолодіння, дім (частину його), який непридатний для проживання через технічний стан (або розмір), дім не може бути використаний для постійного проживання____________________________________________.

(чи з іншої причини)

З отриманням квартири в ЖБК дім, що належить мені на правах особистої власності, буде знесено (або у ньому залишаться проживати

_______________________________________________________________ )

(вказати хто)

01.04.2004 р Підпис заявника

Підписи повнолітніх членів сім`ї

.

Зразок 3:

__________________________________________________________________

Бюро з обміну житлових приміщень

м. Кривого Рогу

Нестора В.С., що мешкає за

адресою:

вул. Димитрова, 9, кв. 10,

м. Кривого Рогу

З А Я В А

Я, Нестор Володимир Станіславович, проживаю у м. Кривому Розі по вул. Димитрова, 9, кв. 10, займаю однокімнатну квартиру площею 11,6 кв.м. Прошу видати дозвіл на обмін цієї квартири на квартиру в м. П`ятихатки.

Обмін буде оформлятися у м. П`ятихатки.

10.05.2004 р. В.С.Нестор

___________________________________________________________________

ВПРАВИ

1. Напишіть заяви до житлово-комунальних органів: а) про взяття на

квартоблік; б) про вступ до ЖБК; в) про обмін житла.

Розписки

Розписка – це документ, який підтверджує передачу й одержання документів, грошей, товарів та ін., завірений підписом одержувача.

Має довільну форму.

Р е к в і з и т и:

1. Назва виду документа (розписка).

2. Посада, прізвище, ім`я, по батькові того, хто дає розписку.

3. Кому дається розписка.

4. У чому конкретно дано розписку (обов`язково слід вказати точне найменування матеріальних цінностей, предметів, інструментів).

5. На підставі якого розпорядження чи документа одержано цінності.

6. Дата й підпис одержувача цінностей.

Текст розписки розпочинається словами: Видана мною, інженером... Ця розписка видана... Я, викладач КТУ...

Дата пишеться за таким зразком: 1 вересня 2004 року.

Грошові суми пишуться цифрами, а в дужках – словами: в сумі 600 (шістсот) грн.

Зразок 1:

Р О З П И С К А

Я, Снагощенко Раїса Іванівна, одержала від Трофименко Ірини Вікторівни 70 (сімдесят) гривень. Зобов`язуюсь цю суму повернути 31 грудня 2004 року.

Дата Підпис

Засвідчення: Підпис

Зразок 2:

Р О З П И С К А

Я, викладач кафедри прикладної математики Дніпропетровського національного університету Гранова Любов Олександрівна, одержала від заступника ректора з наукової роботи Каца Абрама Борисовича 5 індивідуальних базових програм “RTF” для складання звітної документації.

П І Д С Т А В А: наказ декана фізико-математичного факультету № 16 від 13.06.2004 р.

20.09.2004 р. Підпис

ВПРАВИ

1. Напишіть розписки: 1) про одержання з книгарні книжок для бібліотеки;

2) про одержання устаткування для майстерні від заводу; 3) про одержання українських костюмів для вечора.

2. Прочитайте документ, відредагуйте текст, допишіть відсутні відомості.

Р о з п и с к а

Я, Бірюкова Ольга Петрівна, отримала у завідуючої бібліотекою О.В.Гуменюк на тимчасове користування під час канікул 2 підручники з історії України.

00.00.00.

(підпис)

Вимова і правопис ненаголошених голосних

1. В українській мові ненаголошений голосний о завжди вимовляється чітко, без найменшого відтінку акання. Тільки в деяких словах він наближається до звука у , особливо в швидкій вимові: ко(о/у)жух, зозуля, голубка, союз.

2. У деяких словах можливе сплутування звуків о і а. Тут треба пам`ятати:

а) вимовляємо і пишемо а після г, к, х перед складом з наголошеним а у словах гаразд, гарячий, гарячка, калач, качан, хазяїн, халява, а також у слові багато й похідних багач, багатир;

б) в інших випадках вимовляємо і пишемо о: богатир (силач, велетень), борсук, комиш, комірка, коровай, кропива, крохмаль, монастир, отаман, поганий, погон, пором, сло`вяни, солдат, а також козак.

3. В українській мові ненаголошені голосні е та и у вимові звучать майже однаково: ве(е/и)лика, вели(е/и)ч, се(е/и)ло, зи(и/е)ма.

Щоб перевірити, яку літеру писати в основі слова, треба:

1) так замінити слово або дібрати до нього споріднене, щоб на склад з сумнівним голосним падав наголос: лежати – лежачи, щебече – щебет, мене – до мене, живе – жити, липневий – липа;

2) змінити слово – і якщо сумнівний звук випаде, то пишемо е, а якщо не випаде, то пишемо и: палець, бо пальця; серпень, бо серпня; майстер, бо майстра, але: палиць, бо палиця; сербин, бо сербина; пастир, бо пастиря.

На жаль, ці засоби перевірки написання е та и не завжди надійні. Наприклад, пишемо: а) бринити, хоч бренькіт; стирати, хоч стерти;

б) учитель, хоч учителя; забирати, хоч забрати.

Написання е та и в сумнівних випадках слід перевіряти за орфографічним словником: левада, леміш, медаль, лиман, директор та ін.

ВПРАВИ

1. У поданих словах на місці крапок вставте пропущені о чи а. У ліву колонку випишіть слова з о, у праву - з а.

Б...рсук, кр...хмаль, г...рячий, м...настир, х...зяїн, к...лач, к...зак, с...лдат, б...гато, г...рячка, п...ром, к...чан.

2. Переписуючи, вставте пропущені літери е або и.

І. 1. Ч...кають нас багато днів незгасних там, де вітри садів х...тають цвіт – і між світів, далеких і прекрасних, л...тить Земля в щасливий світ. 2. О краю рідний мій! Твої ст..пи безкраї і в н...б...сах твоїх кр...латі кораблі. 3. Це наша Вітчизна встає до в...сот зв...тяжно над гори, над води. 4. В...снянійти, далі сині, нал...вайтесь сонцем, дні! (З тв. В. Сосюри).

П. 1. Я гуляю, б...нк...тую в неділю і в буд....нь. 2. Д...влюся: так буцім сова л...тить лугами, б...р...гами, та нетрями, та гл...бокими ярами, та ш...рокими ст...пами, та байраками. 3. Т...хесенько віт...р віє, ст...пи, лани мріють, між ярами над ставами верби з...л...ніють. 4. Он глянь, - у тім раї, що ти пок...даєш, латану св...тину з каліки знімають. 5. І знов л...чу понад з...млею, і знов прощаюся я з нею (Т.Шевченко, “Сон”).

Заняття 7

1. Документація в рекламній діяльності

2.Чергування голосних звуків Документація в рекламній діяльності

Основними документами, що складаються для організації реклами, є договір на рекламні послуги, угода про ціну на рекламні послуги, угода про розподіл прибутку від рекламної діяльності.

Договір на рекламу продукції (послуги)

Основні реквізити:

1. Назва виду документа.

2. Місце, дата складання.

3. Назви сторін, їх представників.

4. Текст.

5. Юридичні адреси сторін.

6. Підписи представників сторін, печатки.

Формуляр-зразок:

Д О Г О В І Р

на рекламу продукції (послуг)

Місто__________ “_____”_________20__р.

___________________________________________________________, що далі

(назва організації, підприємства)

називається Рекламіст, в особі __________________________________________

(прізвище, ім`я, по батькові, посада)

з однієї сторони, і __________________________________, яка далі називається

(назва організації, підприємства)

Рекламодавець, в особі ___________________________________, який діє на

(прізвище, ім`я, по батькові, посада)

підставі _______________________________, далі пойменовані Сторони, уклали

цей Договір про наступне:

І. П р е д м е т Д о г о в о р у

Рекламодавець доручає, а Рекламіст зобов`язується виконати роботу з реклами

(назва продукції, послуг)

в обсязі й на умовах, передбачених цим Договором.

П. О б о в`я з к и Р е к л а м і с т а

Рекламіст бере на себе виконання таких робіт:

1. Подає на затвердження Рекламодавцю в ______- денний термін із дня підписання Договору детальну програму робіт з реклами продукції із зазначенням кількості та якості рекламованих виробів. Програма після її затвердження є невід`ємною частиною цього Договору.

2. Своїми силами та із своїх матеріалів виготовляє (та здійснює усі операції, що передують виготовленню: макетування, підготовка ескізів, складання текстів і т.ін.) плакати, брошури, проспекти, стенди, слайди, фільми, відеокасети, магнітні записи, значки, оголошення (потрібне підкреслити), що рекламують продукцію Рекламодавця.

3. Подає на затвердження Рекламодавцю зразки рекламної продукції, що підлягають тиражуванню, до початку тиражування.

4. Інформує Рекламодавця на його вимогу про хід робіт з виготовлення реклами.

5. Розміщує рекламу (публікує оголошення, розвішує плакати, розсилає проспекти і т.ін.) за згодою Рекламодавця.

П р и м і т к а: Якщо розміщення бере на себе Рекламодавець, то п. 1.5 треба викреслити.

Ш. О б о в `я з к и Р е к л а м о д а в ц я

Рекламодавець бере на себе такі обов`язки:

1. Затверджує програму робіт з реклами.

2. Затверджує зразки рекламної продукції, що підлягає тиражуванню.

3. Надає інформацію, необхідну для виготовлення реклами (технічні дані продукції, опис послуг і т.ін.)

4. Оплачує роботу Рекламіста.

ІV. П о р я д о к о п л а т и р о б о т и Р е к л а м і с т а

1. Роботу, виконану Рекламістом, Рекламодавець оплачує в сумі _____ грн. або відповідно до угоди про ціни, що є невід`ємною частиною цього Договору (потрібне підкреслити).

2. Участь рекламіста в прибутках від реалізації рекламованої продукції здійснюється в порядку й на умовах, визначених запропонованою угодою, що є невід`ємною частиною цього Договору у випадку його укладання.

3. Розрахунки за виконану роботу провадяться Рекламодавцем шляхом переказування грошей на поточний (розрахунковий) рахунок Рекламіста.

V. Т е р м і н д і ї Д о г о в о р у

1. Цей Договір укладений на термін до ____________

(дата)

Узгоджені проміжні етапи:

а) Подання на затвердження програми до _________

(дата)

б) Виготовлення зразків до _________________

(дата)

в) Початок тиражування до____________

(дата)

г) Закінчення тиражування до__________

(дата)

2. Договір може бути розірваний за вимогою Рекламодавця достроково у випадках:

а) незадовільного змісту, художньої, естетичної тощо якості реклами. Виконана робота належить тільки Рекламодавцю, який у випадку дострокового розірвання Договору за названими підставами не буде використовувати відкинуту ним рекламу;

б) у разі порушення проміжних термінів, якщо таке порушення ставить під загрозу дотримання остаточного терміну виконання Договору.

VІ. В і д п о в і д а л ь н і с т ь С т о р і н

1. За невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором Рекламодавець і Рекламіст несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

2. У разі дострокового розірвання Договору на підставах, названих у п. 1.2. цього Договору, видатки, що поніс Рекламіст, поверненню не підлягають.

3. Рекламіст не несе відповідальності за фактичну якість рекламованих товарів (послуг).

VП. Ю р и д и ч н і а д р е с и С т о р і н:

Рекламіст__________________________________________________________

(повна назва)

розрахунковий рахунок № _________у__________________________________

МФО_________________________код ЗКПО_____________________________

Рекламодавець_______________________________________________________

Розрахунковий рахунок №_____________ у_______________________________

МФО_________________________________код

ЗКПО______________________

Підписи: Рекламіст Рекламодавець

М. П. М. П.

П р и м і т к а: У разі використання телереклами можлива така редакція пп. П.5, V.1:

п. П.5. Телеоб`єднання, що є Рекламістом, рекламує продукцію Рекламодавця шляхом демонстрації фільмів (відеофільмів) у обсязі не менше ___________ хвилин разової трансляції у терміни, названі в п. V.1. цього Договору.

п. V.1. Телерекламування проводиться від ________ до __________ , не рідше

(зазначити періоди).

Пункти П.1. та ІV.3. можуть бути викладені в такій редакції:

п. П.1. Подає на затвердження Рекламодавцю в ________ -денний термін із дня підписання Договору детальну програму робіт з реклами продукції із зазначенням кількості та якості рекламованих виробів, а також кошторис витрат на рекламу. Програма та кошторис є невід`ємною частиною цього Договору.

п. ІV.3. Розрахунки за виконану роботу провадяться Рекламодавцем шляхом переказування на поточний розрахунковий рахунок Рекламіста в термін до ______________________ .

(дата перерахування)

Згода про участь у прибутках може бути використана у такій редакції:

2.2. Термін участі Рекламіста в прибутках сторонами погоджений з ________

(дата)

до ___________________________________________________ .

(дата або закінчення рекламної діяльності)

У г о д и д о Д о г о в о р у

Формуляр-зразок 2:

У Г О Д А

про договірну ціну на рекламу продукції (послуги)

Ми, що нижче підписалися, від Рекламодавця __________________________

(повна назва організації, посада, прізвище, ім`я, по батькові представника)

і від Рекламіста ______________________________________________________

(повна назва організації, посада, прізвище, ім`я, по батькові представника)

уклали цю Угоду про ціну роботи з рекламування продукції (послуг)

(назва продукції (послуг)

за Договором № _______ від “____” __________20 ____ р.

1. Проміжні етапи роботи Рекламіста не оплачуються.

2. Ціна одиниці рекламованої продукції ______________________________

(назва одиниці рекламованої продукції)

становить _______ грн.

При загальній кількості передбаченої Договором рекламованої продукції

__________________________________, остаточна сума, яку належить сплатити,

(цифра загальної кількості)

становить _______________ грн.

Ця Угода є підставою для проведення взаємних розрахунків та платежів між Рекламістом і Рекламодавцем.

Підписи: Рекламіст Рекламодавець

_______________ _________________

М. П. М. П.

Формуляр-зразок 3:

У Г О Д А

Сторони за Договором №_______ від “__” ___________ 20 ____ р.

(повна назва організації та посад, прізвища,

____________________________________________________________________,

імена, по батькові представників)

що далі називаються Рекламіст і Рекламодавець, виходячи із того, що ефективна діяльність Рекламіста буде сприяти успішній реалізації товарів (послуг) Рекламодавця, уклали цю Угоду про подане нижче:

1. Понад оплату, передбачену Договором, угодою про договірну ціну (потрібне підкреслити), Рекламіст має право на отримання частки прибутку від реалізації рекламованих товарів (послуг) Рекламодавця.

2.Належна рекламісту частка прибутку нараховується таким чином:

а) сторони згодні з тим, що щомісячний прибуток Рекламодавця від реалізації рекламованої продукції (послуг), прийнятий як базовий, складає, буде складати (потрібне підкреслити) _______________ гр.

НАЗВАНА СУМА ЗАПЕРЕЧЕННЮ НЕ ПІДЛЯГАЄ;

б) термін участі Рекламіста в прибутках сторонами погоджений від ________ ;

(дата)

в) Рекламіст отримує відрахування тільки із різниці між базовою сумою прибутку та тією, що виросла;

г) розрахунок різниці, названий у п.2 в), здійснюється по місяцях від дати, названої у п. 2 б);

Рекламіст отримує ________% від зазначеної різниці після закінчення терміну дії Договору щомісячно (потрібне підкреслити);

д) Рекламіст позбавляється права на участь у прибутках, якщо ріст прибутку становить менше ______ % порівняно із прибутками за попередній місяць.

Ця Угода є підставою для платежів на рахунок залежно від участі в прибутках.

Підписи: Рекламіст Рекламодавець

______________ __________________

М.П. М. П.

ВПРАВИ

1. Напишіть вступну частину договору на рекламу продукції (послуг) згідно реквізитів 1, 2, 3.

2. Перекладіть мовні звороти українською мовою:

Изготовить макет, изделие фирмы, из согласия сторон, исполнение следующих работ, качество рекламы, макетирование эскизов, нарушение срока, начало тиражирования, неотъемлемая часть, неудовлетворительное содержание, нужное подчеркнуть, обеспечить условия, образец продукции, окончание тиражирования, отвергнутая реклама, отозвать предложение.

Чергування голосних звуків

Чергування звуків – постійна і закономірна зміна їх у коренях і афіксах етимологічно споріднених слів та форм. Наприклад: стіл – столи, нести – носити, плести – заплітати, могти – помагати.

В українській мові розрізняють два види чергувань: п о з и ц і й н е (ф о н е т и ч н е) й і с т о р и ч н е (ф о н е т и ч н о н е з у м о в л е н е).

1. Позиційне – це чергування, яке відбувається залежно від позиції звука в слові і зумовлюється фонетичними законами сучасної мови. Наприклад:

лити – ли [е] ла; ле [и] ла. Тут звукове чергування: и – и [е] - е [и].

2. Історичне – це чергування, успадковане із спільнослов`янської та давньоруської мов.

Інші виникли в період формування фонетичної системи української мови. Більшість чергувань голосних належить до історичних:

а) чергування о - а : могти – помагати, горіти – згарище, схопити – хапати;

б) чергування е - і : плести – заплітати, летіти – літати, мести – замітати;

в) чергування о - е - и з нулем звука: беру – брати, день – дня, ставок – ставка, дзвінок – дзвінка;

г) чергування і - а : сідати – садити;

д) чергування и - і : бити –бій, бий – бійка;

е) чергування о, е - і : столи –стіл, семи – сім, печі – піч.

П р и м і т к а: У коренях дієслів звук о чергується із звуком е , якщо маємо наступний наголошений суфікс –а-; -я- (котити – катати, скочити – скакати). Але деякі слова цьому правилу не підлягають: вимовити – вимовляти, простити – прощати.

ЧЕРГУВАННЯ О, Е З І

Це чергування є специфічним для української мови. Фонеми о, е виступають найчастіше у відкритих складах, фонема і – в закритих. Наприклад:

1. У різних формах того самого слова: семи – сім, осені – осінь, гори – гір, мого – мій, радість – радості – радістю, ніч – ночі – ніччю, піч – печі – піччю, Канів – Канева, Харків – Харкова, Чернігів – Чернігова.

2. У словах одного кореня або спільної основи: воля – вільний, будова – будівельник, робота – робітник, нога – підніжжя.

3. При зміні початкового звука о на і з`являється протетичний приголосний звук в : овес – вівса, око – вічко.

П р и м і т к а: У словах із звукосполученнями: -оро-, -оло-, -ере-, еле- о, е в закритих складах не переходить в і. Наприклад: подорож, мороз, сторож, очерет, шелест, прибережний, перед, через, посередній та ін.

ЧЕРГУВАННЯ О, Е З НУЛЕМ ЗВУКА

При заміні слова голосні о, е в суфіксах випадають. Наприклад: садок – садка, день – дня, орел – орла, сон – сну.

ЗВУК А З ЕТИМОЛОГІЧНОГО (ДАВНЬОГО) О

У сучасній українській мові є ряд слів, у яких в основі сталася зміна етимологічного (давнього) звука о на а. Наприклад: багато, багаття, багатир (у значенні багач); гаразд, гарячий (але горіти); хазяїн, кажан, калач тощо.

Таку зміну називають гармонійною асиміляцією (уподібненням).

У багатьох словах давній звук о зберігається: богатир (у значенні силач), монастир, солдат, лопата, товар, козак, гончар, корявий, поганий та ін.

ЧЕРГУВАННЯ Е З О ПІСЛЯ ШИПЛЯЧИХ ТА J

У сучасній українській мові після шиплячих ж, ч, ш, щ може вживатися звук е і звук о: шести –шостий, четвертий – чотири, жених – жонатий.

1. Звук е після ж, ч, ш, щ, буквосполучення дж та j вживається перед м`яким приголосним (зокрема, перед складом з е та и): пшениця, вечеря, учень, щербина, жевріти, вишенька, четверо, честь та ін.

2. Звук о вживається після шиплячих, буквосполучення дж та j перед твердими приголосними (зокрема, перед складом з о, а, у, и): пшоно, жолудь, жоржина, бджола, чоловік, щока, жовтий, знайомий, його, іграшок, жорстокість, дружок.

3. Не змінюється е на о після шиплячих у книжних та іншомовних словах: чек, жетон, печера, чемпіон, ковчег та ін.

4. У деяких словах е зберігається після шиплячих за усталеною традицією: шепіт, черга, чепурний, черпати, чекати, щедрий, щезати, червоний та ін.

ВПРАВИ

1. Змініть форми поданих слів або доберіть однокореневі, визначте, в яких

складах виступає голосний о чи е, а в яких - і. Визначте, в якій

частині слова відбувається чергування і при якому процесі –

словотворенні чи словозміні.

Стіл, бік, рідний, ночувати, дорога, гора, брова, свого, синього, якоїсь, шостий, третього, слово, творити, Чернігів, нести, бродити, осінній, стій, кількості, старість, схід, зоря, віз, вечір, роги, промінь, оддати, щебетання, джмеля, моста, кореня, воску, бір.

2. Запишіть слова, вставте, де потрібно пропущені букви. Прокоментуйте

Їх правопис.

Дж..мпер, дж..рсі, ш..колад, ш..вк, ч..тринадцять, ж..м, ущ..лина, щ..бінь, ж..рна, пш..ниця, ч..рниця, бач..ння, звуж..ний, кра..чок, ліні..чка, лі..чка, ш..піт, звеч..ра, приниж..ння, міш..ч..к, сторож..вий, перш..сті, ч..хол, ш..фство, веч..ря, ввеч..рі, каж..мо.

3. Перепишіть речення, вибираючи з дужок потрібні літери.

Не вм (и,е) рає душа наше, не вм (и,е) рає воля. Вітер в гаї нагинає лозу і тополю, л (о,а) ма дуба, к (о,а) тить полем перек (о,а) типоле. Барвінок цвів і зеленів, слався, розст (и,е) лався. Зб (и,е) ралися подруженьки, слізоньки вт (е,и) рають. А тим часом запорізьку зброю вин (е,і) с батько із комори. Поїхали запорожці вітер дог (о,а) няти. Старий батько сидить коло хати та вчить внука маленького ч (о,е) лом оддавати (З тв. Т.Шевченка).

Заняття 8

1.Етикет ділового листування: листи-підтвердження.

Листи-запити Типові вислови, що вживаються у запитах

2.Правопис префіксів

Традиційно вважається, що ділова кореспонденція – це набір штампів і безбарвних фраз, за якими стоїть абстрактний “хтось” і “повідомляє про необхідність”, “вимагає негайно”, “уклінно просить” чи “настійно рекомендує” звернути увагу на “вищезазначене” або виконати “перелічене нижче”. Але ведення ділової кореспонденції – це справжнє мистецтво: із тексту листа повинен вимальовуватись образ автора – надійного партнера, чесного конкурента, постійного клієнта і т. ін. Кореспонденція повинна бути обличчям – вашим чи вашої компанії. Дотримуючись таких критеріїв можна досягнути позитивних результатів у листуванні: лаконічність; стислість; простота; логічність та послідовність викладу; ввічливість.

Листи-підтвердження

Це письмове підтвердження попередньої угоди, домовленості, запрошення тощо.

1. Такий лист утверджує ваше реноме досвідченого ділового партнера, який з належною повагою ставиться до тих, з ким має справу.

2. Ви маєте нагоду ще раз ненав`язливо запросити до співпраці та підтвердити свою зацікавленість у ній.

3. Дає можливість повідомити деякі необхідні деталі (організаційні та ін.)

справи про яку йдеться.

Розташування необхідних складових листа-підтвердження:

1. Звертання.

2. Подяка (якщо тон листа менш офіційний).

3. Підтвердження.

4. Уточнення дати заходу, реєстрації.

5. Умови оплати житла, харчування, проїзду.

6. Комплімент.

7. Підпис.

Зразок 1 традиційного листа-підтвердження:

_________________________________________________________________

Вельмишановний _______________________ ,

(ім`я)

(назва організації)

підтверджує, що Вашу доповідь на тему ______________________________

(назва доповіді)

включено до програми конференції __________________________________ ,

(назва конференції)

яка відбудеться __________ .

(дата)

Перше пленарне засідання розпочнеться _______ , заключне засідання

(дата)

відбудеться _________ . Оргкомітет забезпечує харчування і проживання

(дата)

в ________________ на період ______ . Проїзд передбачається оплатити

(назва міста)

за рахунок установи, яка надасть Вам відрядження.

Реєстрація учасників конференції буде проводитися ____ в приміщенні

(час)

____________________________.

(назва, адреса)

Якщо у Вас виникнуть питання, звертайтесь до підготовчого комітету конференції, тел. ________ .

З повагою ...

Стиль наступного листа доволі відрізняється від попереднього, автор його нещодавно мав зустріч зі своїм колегою, висловлює йому вдячність та підтверджує усне запрошення взяти участь у мистецькому фестивалі. Знайомство між автором та адресатом передбачає інший, менш офіційний тон листа.

Зразок 2:

Шановний ___________ ,

( ім`я)

хочу висловити найщирішу вдячність за організовану Вами зустріч, яка, сподіваюсь, була такою ж приємною і корисною для Вас, як і для мене.

На підтвердження нашої попередньої домовленості надсилаю Вам письмове запрошення до участі у мистецькому фестивалі _______________ ,

(назва)

який відбудеться ___________________________________________ .

(дата й місце)

Якщо Ви згодні взяти участь у фестивалі, будьте ласкаві заздалегідь повідомити мені – я подбаю про житло для Вас.

Прошу також вказати точний час Вашого прибуття до ________________ .

(назва міста)

Радий буду зустрітися з Вами. Підпис

Зразок 3:

Шановні __________ ,

дякуємо Вам за пропозицію щодо створення проекту з організації спільного виробництва ___________________________________________ .

(назва або напрям)

Ми детально розглянули її і раді повідомити, що вона була одностайно схвалена на засіданні створеної з цього приводу комісії.

Отже, ми офіційно підтверджуємо свою згоду і повідомляємо, що наша комісія на чолі з п. ____________________ готова прибути на переговори

(ім`я)

наступного місяця.

Просимо повідомити зручний для Вас час і місце переговорів.

Сподіваємось, що майбутня співпраця буде успішною і вигідною для Вас і для нас.

З щирою повагою _____________

(підпис)

Листи-запити

Запит – це комерційний документ, своєрідне звертання “покупця” до “продавця” з проханням дати детальну інформацію про необхідний товар чи певні послуги, або ж прислати пропозицію на поставку товару . Як правило, запити роблять на основі проспектів, каталогів, інформації, отриманої на ярмарках, виставках, рекламних оголошень у засобах масової інформації тощо.

Оформлюючи запит на товар, що зацікавив вас, ви повинні вказати:

1. підставу для запиту;

2. назву і кількість товару;

3. якість, марку, модель товару;

4. термін поставки;

5. інші умови.

Ціна, як правило, в запиті не обумовлюється, але слід вказати, на якій базі, в якій валюті ви маєте намір заплатити. При необхідності можете також попросити надіслати вам проспекти, буклети, каталоги, прейскуранти, креслення і т. ін. або навіть зразки товару. Треба також вказати термін поставки та до якого числа ви будете чекати твердої оферти.

Розташування необхідних складових листів-запитів:

1.Звертання.

2. Підстава для запиту.

3. Прохання.

4. Попередня подяка.

5. Комплімент.

6. Підпис.

Зразок запиту пропозиції на поставку запасних частин:

Шановні _______________ ,

посилаючись на переговори з Вашим представником _______________ ,

(дата)

просимо вислати нам тверду пропозицію на поставку запасних частин до турбогенератора. В пропозиції просимо вказати повну назву, тип, технічні характеристики, ціну і вагу кожної позиції специфікації, а також можливий термін і загальний обсяг поставки. Просимо також окремо вказати вартість упаковки та транспортування.

Зазначте також, будь ласка, точну дату надсилання нам Вашої пропозиції.

Наперед вдячні Вам.

З повагою ____________

(підпис)

Типові вислови, що використовуються у запитах:

Запрос на товар Запит на товар

О запросе предложения на товар Про запит пропозиції на товар

Просим выслать нам предложение Просимо надіслати нам пропозицію

на поставку... на поставку...

Просим сообщить, сможете ли Вы Просимо повідомити, чи зможете Ви

дать нам твердое предложение на дати нам тверду пропозицію на

поставку... поставку...

На основании Вашего каталога мы На основі Вашого каталогу ми

просим выслать нам твердую оферту просимо вислати нам тверду оферту

на поставку... на поставку...

Просим срочно сообщить, сможете Просимо терміново повідомити, чи

ли Вы поставить нам… зможете Ви поставити нам...

Ссылаясь на Ваше объявление в Посилаючись на Ваше оголошення в газете (название), просим сделать газеті (назва), просимо зробити

нам предложение на … нам пропозицію на ...

Соответственно с нашей Згідно з нашою домовленістю

договорённостью от (дата) від (дата) просимо зробити

просим сделать нам твёрдое нам тверду пропозицію на

предложение на строительные будівельні матеріали

материалы

Ждём Вашего предложения на Чекаємо Вашої пропозиції на

поставку токарных станков постачання токарних верстатів

Будем очень признательны, если до Будемо дуже вдячні, якщо до

(дата) Вы пришлёте нам твёрдую (дата) Ви надішлете нам тверду

оферту на… оферту на ...

Просим дать нам предложение на Просимо дати нам пропозицію на

поставку деревообрабатывающих поставку деревообробних верстатів,

станков, указав Вашу окончательную указавши Вашу остаточну ціну,

цену, срок поставки и условия термін постачання та умови

платежа платежу

В предложении просим указать У пропозиції просимо вказати

также стоимость упаковки и також вартість упаковки і

транспортировки транспортування

Если Вы не сможете прислать нам Якщо Ви не зможете надіслати

предложение, пожалуйста, сообщите пропозицію, будь ласка,

нам об этом как можно скорее повідомте про це якомога

швидше

ВПРАВИ

1. Напишіть лист-підтвердження Вашої участі у симпозіумі.

2. Оформіть запит з проханням прислати пропозицію на поставку комплектуючих до комп`ютера Celeron – 1,7 GHz.

3. Вивчіть типові вислови, що використовуються у запитах.

Правопис префіксів

Більшість префіксів, що вживаються в українській мові, мають правописні особливості. Їх пишуть за певними орфографічними правилами, й вони є орфограмами.

1. Перед буквами, що позначають голосні та дзвінкі й сонорні приголосні звуки, пишеться префікс з-: згаяти, зорати, зв`язати, зробити.

2. У словах, корінь яких починається звуками [к], [п], [т], [х], [ф], вимовляється і пишеться префікс с-: сказати, спитати, стерпіти, схвалити, сфотографувати.

3. Якщо корінь слова починається двома чи трьома приголосними, то вживається префікс зі- (варіант префікса з-):зібраний, зітхнути, зізнання, зірвати.

4. Префікси роз-, без-, воз-, через- завжди пишуться з буквою з: розвиднілось, безсистемний, возвеличити, черезсідельник.

5. Префікси пре-, при-, прі- різняться значенням:

а) префікс пре- в українській мові виражає збільшену міру ознаки, якості й своїм значенням близький до слова дуже: предобрий, премудро, пречудово;

б) префікс при- має значення приєднання, наближення: приписати, прилетіти, приклеїти; частковості дії: присісти, причинити; результату дії: приборкати, прив`язати;

в) префікс прі- вживається у кількох словах: прізвище, прізвисько, прірва;

6. У префіксах від-, під-, над-, об-, між- кінцевий приголосний не змінюється: відзначати, обстеження, міжрайонний, підходити, надрізати.

ВПРАВИ

1. До поданих слів допишіть префікс з- або його різновиди зі- та с- і розмістіть утворені слова відповідно в трьох колонках.

Цементувати, формувати, шерхнути, киснути, ткати, толочити, ткнутися, тиснути, сушити, ставити, сунути, пхнути, пізнати, псувати, кликати, в`янути, чорніти, гнути, хилити, юрбитися, чавити.

2. Перекладіть українською мовою. Виділіть префікси, зіставте їх написання в обох мовах.

Свивать гнездо, сбавить скорость, сбегать в школу, сбрасывать

костюм, сваливать дрова в кучу, созывать собрание, связное предложение,

создавать кружок, сфотографироваться во весь рост, сопоставлять факти,

сдавать вещи в багаж, составлять коллекцию, соскочить с коня, сорвать

цветок, сомкнуть глаза.

3. Утворіть від поданих слів нові слова з префіксами пре- , при- .

Обґрунтуйте вживання префіксів.

Білий, тихий, везти, берегти, малий, гіркий, варити, шити, міський, бігти, хороший, писати, єднати, думати, добрий, морський, вокзальний.

Заняття 9

1. Етикет ділового листування: листи-прохання. Типові вислови, що вживаються у листах-проханнях

2. Особливості закінчень родового відмінка однини іменників п відміни

Листи-прохання

Найпоширенішим видом ділової кореспонденції є листи-прохання.

Через різні причини часто доводиться звертатися з проханням до партнерів, клієнтів, спонсорів та ін.

Розташування необхідних складових листа-прохання:

1. Звертання.

2. Обґрунтування прохання.

3. Прохання.

4. Попередня подяка.

5. Комплімент.

6. Підпис.

Зразок 1 листа-прохання про направлення спеціалістів для проведення важливих робіт:

Шановні __________,

ви, мабуть, уже знаєте, що об`єднання ______________________________

(назва)

розпочало будівництво пекарні нового зразка. Однак, на жаль, у процесі роботи виявилося, що у нас немає достатньої кількості спеціалістів для її випробування та експлуатації. Ось чому ми звертаємось до Вас із проханням допомогти нам з підготовкою відповідних кваліфікованих кадрів.

У зв`язку з цим просимо відрядити до нас кількох досвідчених спеціалістів, які могли б провести курс навчання на місці і, можливо, дали б нам деякі практичні рекомендації.

Сподіваємось, що Ви не відмовитесь допомогти нам.

Наперед вдячні _______________

(підпис)

__________________________________________________________________

Зразок 2 листа-прохання про доброчинну пожертву:

__________________________________________________________________

Шановний ____________ ,

звертаємось до Вас із проханням про невелику пожертву у фонд __________

__________________________________________________________________ .

(назва фонду)

Ви, мабуть, уже чули про діяльність нашої організації, основна мета якої – допомогти бідним і знедоленим дітям, які залишились без батьківської ласки та опіки. І якщо Ви погодитесь, то допоможете змінити їхнє життя, дасте їм змогу стати гідними членами суспільства.

Віримо, що Ви не залишитеся байдужими і наперед дякуємо від імені нашої організації та імені тих, на чиї потреби піде Ваша пожертва.

З щирою до Вас повагою _______________

(підпис)

__________________________________________________________________

Зверніть увагу на те, як вміло і тактовно, але водночас і наполегливо автор переконує адресата зробити пожертву, апелюючи до його гуманності, співчуття до знедолених дітей.

Наведені зразки – це листи, спеціально присвячені висловленню важливого прохання до адресата. Однак у діловій кореспонденції дуже часто прохання висловлюється у контексті, принагідно поєднуючись з іншою інформацією. Для оформлення їх існує чимало типових висловів та фраз:

Просим сообщить ... Просимо повідомити ...

Пожалуйста, сообщите нам о (когда, Будь ласка, повідомте нам про

как, что) ... (коли, як, що) ...

Просим при случае прислати нам ... Просимо при нагоді надіслати нам ...

Если сможете, пожалуйста, дайте Якщо зможете, будь ласка, дайте

нам информацию о ... нам інформацію про ...

Будьте добры срочно выслать нам Будьте ласкаві терміново надіслати

все необходимые документы ... нам усі необхідні документи ...

Просим Вас внимательно изучить Просимо Вас уважно вивчити наші

наши предложения и дать пропозиції і дати остаточну

окончательный ответ ... відповідь ...

Просим Вас срочно оплатить счета ... Просимо Вас терміново оплатити

рахунки ...

Просим у Вас болем подробной Просимо у Вас детальнішої

информации о ... інформації про ...

Будем Вам очень признательны, Будемо Вам дуже вдячні,

если Вы ... якщо Ви …

В соответствии с п.__________ Відповідно до п. __________

нашего Договора прошу Вас … нашої Угоди прошу Вас …

Дайте нам знать, какие меры могли Повідомте нам, які заходи могли

бы помочь Вам преодолеть эти б допомогти Вам подолати ці

трудности ... труднощі ...

Просим рассмотреть наши поправки Просимо розглянути наші поправки

и ответить при первой же і відповісти при першій же

возможности ... нагоді ...

Хотелось бы знать Вашу точку Хотілось би знати Ваш погляд

зрения по этому поводу … на ... (з приводу ...)

Для нас важно получить Для нас важливо отримати

необходимую информацию о ... необхідну інформацію про ...

Не смогли бы Вы … Чи не могли б Ви …

Просим ознакомить нас с … Просимо ознайомити нас із …

Нам было бы приятно узнать … Нам було б приємно дізнатися …

Если у Вас будет возможность, Якщо у Вас буде можливість,

позвоните нам для того, чтобы … зателефонуйте нам для

того, щоб …

При случае просим Вас… При нагоді просимо Вас

Будем Вам очень обязаны, если Вы Будемо Вам дуже зобов`язані, якщо

рассмотрите наши предложения Ви розглянете наші пропозиції …

Окажете нам неоценимую услугу, Зробите нам неоціненну послугу,

если предоставите информацию о … якщо надасте інформацію про …

Просим Вас срочно сообщить, Просимо Вас терміново

желаете ли Вы … повідомити, чи бажаєте Ви …

Прошу Вас сделать это как можно Прошу Вас зробити це якомога

скорее … швидше …

Если Вам необходимо продлить срок Якщо Вам необхідно продовжити

платежа, пожалуйста, сообщите об термін виплати, будь ласка,

этом – мы готовы подождать еще повідомте про це – ми готові

до ___________ почекати ще до ____

дата дата

ВПРАВИ

1. Напишіть листа з проханням прийняти Вашого підлеглого на стажування.

2. Розташуйте необхідні складові листа-прохання правильно:

Сподіваємось, що Ви допоможете нам.

Звертаємось до Вас, шановний Олександре Петровичу, з проханням надати місце у гуртожитку Вашого підприємства нашому колезі, який знаходиться у відрядженні у Вашому місті.

Андрій Іванович.

Наперед вдячні Вам, бо віримо, що Ви не відмовитесь допомогти нам.

Особливості закінчень родового відмінка однини іменників п відміни

У сучасній українській мові чіткого розмежування щодо вживання закінчень –а, -у, -я, -ю немає. Однак існує певна закономірність у їх використанні. Так, у родовому відмінку однини іменники П відміни мають закінчення -а, -у (у м`якій групі - -я, -ю). При визначенні закінчення беруть до уваги семантико-морфологічні та акцентологічні (наголос) ознаки іменника. Наприклад: папір – папера (документ) – паперу (матеріал); акт – акта (документ) – акту (дія).

Закінчення -а, -я мають іменники чоловічого роду, що означають:

• загальні і власні назви людей та населених пунктів: заступника,

акціонера, спортсмена, підприємця, промовця, Івана, Руслана, Віктора, Львова, Києва, Ярославля, Марселя;

• загальні географічні (власні) назви з наголосом на кінцевому складі у

родовому відмінку та з суфіксами -ов, -ев, -єв, -ськ: Дніпра, Трубежа, Ірпеня, Здвижка, Дніпропетровська, Миколаєва, Макарова, Тетерева;

• назви речей, предметів: комп`ютера, ксерокса, стола, автомобіля, мікроскопа, документа, плаща, векселя, стільця;

• назви мір простору, довжини, ваги, часу: метра, грама, гектара, сантиметра, місяця, тижня (але року, віку);

• назви окремих днів тижня: понеділка, четверга; місяців: січня, березня, листопада (листопаду – з іншим значенням) та ін.;

• назви будівель, приміщень, споруд: коридора, паркана, сарая, погреба, (але льоху);

П р и м і т к а: Деякі назви цієї групи вживаються лише із закінченням -у: поверху, палацу, залу, складу, порту, каналу, магазину, вокзалу, метрополітену та ін.

• наукові й технічні терміни іншомовного походження, що означають одиничні поняття: ромба, квадрата, діаметра, атома, поршня, сектора, куба, катода, реферата;

• українські терміни, коли вони утворені за допомогою суфіксів: відмінка, числівника, чисельника, іменника, прикметника, ступеня, рівня (але складу, способу, роду, виду, стану і в загальному, і в термінологічному значеннях).

Закінчення -у, -ю мають іменники чоловічого роду, що означають:

• збірні поняття: колективу, пленуму, активу, хору, оркестру, ансамблю

(але вишняка, березняка, чагарника – з наголосом на кінцевому складі);

• речовину, масу, матеріал: меду, спирту, сиропу, цукру, чаю, льоду,

шовку, граніту, піску, металу, асфальту, лісу, снігу, алмазу, кисню, водню;

• різні почуття, відчуття: гніву, страху, сорому, болю, відчаю, гумору,

жалю;

• назви установ, закладів, організацій: університету, інституту, клубу,

штабу, комітету;

• назви процесів, станів, властивостей, ознак: руху, польоту, ремонту,

спорту, відгуку, відпочинку, рейсу (хоча рейса - у значенні монета), маршруту, побуту, експерименту, успіху, характеру, експорту, імпорту, сміху;

• явища природи: дощу, грому, вітру, морозу, вогню;

• місце, простір тощо: світу, степу, яру, лугу, саду, майдану, вигону,

краю (але хутора, берега, горба);

• назви річок, озер, гір, островів, півостровів, країн, областей тощо:

Уралу, Кавказу, Сахаліну, Донбасу, Кривбасу, Криму, Сибіру, Бугу, Нілу, Дунаю, Алтаю; але іменники з наголосом на останньому складі мають закінчення -а,

-я: Дністра, Ужа, Остра, Дінця.

ВПРАВИ

1. Подані іменники поставте в родовому відмінку однини і запишіть їх у

дві колонки: 1) із закінченням -а (-я); 2) із закінченням -у (-ю).

Газ, гай, Гай (прізвище), гайворон, гальмо, гарбуз, гармоніст, гарт, гелій, Геннадій, геолог, герб, гербарій, героїзм, герой, гіпноз, гіпс, глобус, горизонт, гострокутник, гравій, градус, грам, граніт, грудень.

2. Наведені власні географічні назви запишіть у родовому відмінку, з п`ятьма із них складіть речення.

Гавр, Гамбург, Байкал, Єнісей, Амур, Пирятин, Миргород, Кривий Ріг, Чернігів, Кременчук, Хорол, Псьол, Коростень, Іванків, Гомель.

Заняття 10

1. Етикет ділового листування: листи-нагадування

2. Вимова і правопис особових закінчень дієслів Листи-нагадування

Один з найбільш неприємних і психологічно важких моментів ділового листування – це нагадування клієнтам про необхідність оплатити прострочені платежі чи рахунки.

Може бути декілька варіантів листів-нагадувань:

1. Нагадування – доброзичливе і ненав`язливе, якщо Ви пишете нагадування у перший раз і припускаєте, що за затримкою платежу криється якась серйозніша причина, і Ваш клієнт ненавмисно приховує від вас свою платоспроможність (зразок 1).

2. Нагадування делікатне, якщо ви справді впевнені, що це лише непорозуміння і зацікавлені у подальшій співпраці зі “штрафником”. Тут слід запропонувати прийнятий для обох сторін вихід з неприємної ситуації.

3. Нагадування рішуче і категоричне, ви пишете нагадування не у перший раз і не впевнені, що ваша делікатність дасть бажані наслідки.

4. Нагадування має підкреслено-чемний, холодний тон, якщо вжиті заходи не дали бажаних наслідків. Ви попереджуєте боржника про негативні наслідки для нього у разі несплати (зразок 2).

5. Нагадування має холодний тон, якщо ви впевнились, що клієнт недбало ставиться до своїх (передбачених угодою!) обов`язків, завдає клопоту вашій бухгалтерії. Ви повідомляєте клієнта, що ви вирішили звернутись до суду або розірвати контракт. Постарайтесь, щоб стиль листа остаточно переконав адресата в тому, що для вас це вкрай неприємний, однак єдино можливий вихід із ситуації (зразок 3).

Розташування необхідних складових листа-нагадування:

1. Звертання.

2. Обґрунтування та аргументація нагадування.

3. Пропозиція.

4. Повідомлення про санкції (якщо попередні нагадування та вимоги не дали жодних наслідків).

5. Вибачення.

6. Комплімент.

7. Підпис.

Зразок 1:

Шановний пане ____________,

ім`я

один з найосновніших принципів роботи нашої компанії – гідно цінувати своїх клієнтів. До Вас ми ставимося з особливою повагою, адже впродовж ____ років нашої співпраці у нас не виникало серйозних непорозумінь.

Однак вчора наша бухгалтерія повідомила, що Ви вчасно не оплатили кілька рахунків. Розуміємо, що така переобтяжена справами людина, як Ви, інколи не може простежити за всім особисто, і сподіваємось, що ця несплата – лише помилка, яку буде виправлено найближчим часом.

Просимо вибачення за те, що змушені потурбувати Вас з цього приводу.

Залишаємось з повагою __________

підпис

P.S. Щоб Вам було легше зорієнтуватися в ситуації, надсилаємо також копії рахунків, термін оплати яких закінчився _________ .

дата

__________________________________________________________________

Зразок 2:

__________________________________________________________________

Шановний _____________ ,

ім`я

нам неприємно знову звертатися до Вас з цього приводу, однак усі нагадування про необхідність сплатити борг нашій компанії досі залишилися без відповіді.

Дуже прикро, але Ваша недбалість та безвідповідальність ставить під загрозу нашу подальшу співпрацю.

Враховуючи сказане, змушені попередити: якщо до _____________

термін

заборгованість не буде погашено, у нас не буде іншого виходу, як закрити Ваш рахунок.

Ще раз просимо вибачення і чекаємо відповіді.

З повагою до Вас _________________

підпис __________________________________________________________________

Зразок 3:

Шановний _______________ ,

ім`я

Ваша заборгованість _____________________________________________

назва фірми, якій заборгували

дуже велика.

Враховуючи те, що Ви були нашим клієнтом ___________________, ми

термін

намагалися і надалі зберегти партнерство і неодноразово нагадували про необхідність погасити борг.

Йдучи Вам назустріч, ми двічі давали відстрочку, продовжуючи при цьому виконувати усі Ваші замовлення. Згодом ми змушені були тимчасово закрити Ваш рахунок, однак і після цього борг не було погашено.

На жаль, цей інцидент – не перший за час нашої співпраці. Погодьтесь, ми завжди намагалися зрозуміти Ваші проблеми, однак цього разу заборгованість перевищує усі попередні і досягла _______ , а термін оплати закінчився ще ____.

сума дата

Ми не можемо більше поступатися інтересами фірми і змушені подати позов до суду.

Дуже шкода, але ми не бачимо іншого виходу із цієї однаково неприємної для обох сторін ситуації.

Сподіваємось, що Ви правильно зрозумієте нас.

З повагою __________

підпис

_________________________________________________________________

ВПРАВИ

1. Делікатно напишіть листа-нагадування про погашення боргу вашій компанії.

2. Оформіть листа-нагадування, у якому ви повідомляєте про те, що маєте намір розірвати контракт.

3. Перекладіть українською:

Извините, но мы хотим напомнить Вам о необходимости оплатить счёт за… . Думаю, что это всего лишь недоразумение, и прошу Вас выслать чек на оплату… К сожалению, предыдущие напоминания не принесли желаемых результатов. Если Вы не погасите задолженность в течение 10 дней, мы будем вынуждены закрыть Ваш кредит. Ваши систематические и долговременные задержки с оплатой счетов и большая задолженность нашей фирме даёт основание разорвать контракт.

Вимова і правопис особових закінчень дієслів

І. 1. У першій особі однини всі дієслова І і П дієвідмін мають однакове закінчення -у ( -ю): несу, кошу, гою.

В інших особах дієслова І дієвідміни в закінченнях мають -е ( -є) та -у ( -ю) (несеш, несемо, несете, несуть), а дієслова П дієвідміни - -и (-ї) та -а ( я) (косиш, косимо, косите, косять; гоїш, гоїмо, гоїте, гоять).

2.У третій особі однини дієслова П дієвідміни мають у кінці звук ть:

косить, гоїть. Дієслова І дієвідміни не мають такого звука: несе, будує. Він з`являється лише перед словооформлюючим суфіксом -ся: несеться, будується.

3. У першій особі множини в кінці виступає звук о : ведемо, ходимо. Форми без кінцевого о (ведем, ходим) - діалектні. Вони допускаються лише в поезії.

4. Буквосполучення -шся в другій особи однини читається як с`с`а`

(рвешся [рвес`с`а],вчишся [вчис`с`а]; буквосполучення -ться в третій особі однини й множини читається як ц`ц`а (вчиться [вчиц`ц`а ], вчаться [вчац`ц`а]).

П. Голосні звуки в особових закінченнях дієслів не завжди вимовляються чітко. Тому часом виникають труднощі в написанні їх : бачить чи “бачє”? полють чи “полять”?

Щоб безпомилково визначити дієвідміну дієслова, а отже, й правильно написати його особове закінчення, треба поставити це дієслово в неозначеній формі.

Якщо в неозначеній формі перед суфіксом -ти дієслово має суфікс -і- (ї),

-и- або після шиплячого -а- і цей суфікс у 1-й особі однини випадає, то дієслово належить до П дієвідміни. Якщо ж дієслово не відповідає цим умовам, то воно належить до І дієвідміни.

Наприклад, дієслова брязкотіти – брязкочу, клеїти – клею, сушити – сушу, волочити – волочу, кричати – кричу належать до П дієвідміни. Дієслова радіти – радію, поважати – поважаю, полоти, горнути, гребти, волокти, скакати, брязкотати належать до І дієвідміни. У дієсловах бити, лити, жати, почати звуки и та а входять до кореня; отже, ці дієслова належать також до І дієвідміни.

Із цього правила є винятки:

а) дієслова хотіти, гудіти, сопіти, ревіти, іржати, незважаючи на свої суфікси, належать до І дієвідміни;

б) дієслова бігти, боятися, стояти, спати належать до П дієвідміни.

Перед тим як визначати дієвідміну дієслова за неозначеною формою, з`ясовуємо, чи не належить воно до винятків. Якщо ні, то ставимо запитання в такій послідовності:

Чи перед -ти є суфікс -і-, -и- або після шиплячого -а-?

Так Ні

_____________________________|____

↓ ↓

Чи в 1-й особі однини Дієслово І дієвідміни

дієслово втрачає цей (нести, колоти, повернути,

суфікс? віяти, сказати)

Так Ні

___________|____________________________________

↓ ↓

Дієслово П дієвідміни Дієслово І дієвідміни

(горіти, вірити, дрижати) (хворіти, бажати)

ВПРАВИ

1. Подані дієслова запишіть у дві колонки за дієвідмінами.

Стугоніти, стругати, шуміти, спати, побороти, полоти, реготіти, реготати, белькотати, белькотіти, кроїти, тягнути, лізти, лазити, зварити, білити, вишити, біліти, бурчати, пищати, курликати, дрижати, захищати, поважати, ясніти, гриміти, поспішити, поспішати, бігти, везти, сміятися, боятися.

2. Перепишіть, замість крапок поставте потрібні особові закінчення,

визначивши спочатку дієвідміну дієслів.

“Хай пан сам біля худоби поход..., ми йому не борон...”. Прокіп прос... Дейнеку та двох парубків стати на варті і не пускати до двору. Згодом виїзд... пані з двору на конях, що вислав з гуральні Льольо. День тягн...ся довго, неначе рік. Здається, що пшениця сипл...ся в полі, що пан не видерж... більше, ось-ось поклич... жати, пристан... на те, чого бажають люди. По полудні знов скач... селом економ, як навіжений. Періщ... коня і плигає в стременах, немов хоч... коня обігнати (М.Коцюбинський “Fata morgana”).

Рекомендована література:

1. Глущик С.В., Дияк О.В., Шевчук С.В. Сучасні ділові папери. – К.: А.С.К., 2002.

2. Головач А.С. Зразки оформлення документів : Для підприємств і громадян. – Донецьк: Сталкер, 1997.

3. Зубков М. Сучасне українське ділове мовлення. – Харків: Торсінг, 2001.

4. Козачук Г.О. Українська мова: Практикум. – К.: Вища шк.,1991.

5. Культура української мови: Довідник / За ред. В.М.Русанівського. – К.: Либідь,1999.

6. Марахова А.Ф. Мова сучасних ділових документів. – К.:Наукова думка, 1998.

7. Молдованов М.І., Сидорова Г.М. Сучасний діловий документ: Зразки найважливіших документів українською мовою. – К.:Техніка, 2002.

8. Новий російсько-український словник-довідник/ Уклад. С.Я.Єрмоленко, В.І. Єрмоленко, К.В.Ленець, Л.О.Пустовіт. – К.:Довіра, 1996.

9. Пазяк О.М., Кисіль Г.Г. Українська мова і культура мовлення. – К.: Вища шк., 1995.

10. Паламар Л.М., Кацавець Г.М. Мова ділових паперів. – К.: Либідь, 2000.

11. Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика. – К.: Вежа, 1994.

12. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови. – К.: Либідь, 2000.

13. Рабинович П.А. Кореспонденція і діловодство. – К.: Вища шк., 1998.

14. Російсько-український словник-довідник “Порадник ділової людини”/ Уклад.: О.М.Коренга та ін. – К.: Основи, 1995.

15. Російсько-український словник: Сфера ділового спілкування/ Уклад.: В.М.Брицин, О.О.Тараненко. – К. :УНВЦ “Рідна мова”, 1996.

16. Універсальний довідник-практикум з ділових паперів/ Уклад.: С.П.Бибик, І.Л.Михно, Л.О.Пустовіт, Г.М.Сюта. – К.:Довіра: УНВЦ “Рідна мова”, 1999.

17. Шевчук С.В. Українське ділове мовлення. – К.: Літера, 2000.

18. Шевчук С.В. Російсько-український словник ділового мовлення. – К.: Вища шк., 2001.

19. Яструб Г.О. Фінансова діяльність у ринкових умовах. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2000.

20. Яхонов О.Ш. Комп`ютерна термінологія. – Харків: Соргос, 2003.

ЗМІСТ

Передмова..........................................................................................................……… 3

Заняття 1

1.Склад лексики сучасної української літературної мови з погляду її походження..………………………………………………………………………….. 4

2. Вживання м`якого знака.................................................................................. ……6

Заняття 2

1. Документи з кадрово-контрактових питань: автобіографія та її реквізити....….7

2. Лексичне значення слова.....................................................................................….9

Заняття 3

1. Документи з кадрово-контрактових питань: резюме та правила їх оформлення..…………………………………………………………………………11

2. Тире між підметом і присудком....................................................................…….13

Заняття 4

1. Особисті офіційні документи: доручення та правила їх оформлення........……14

Заповіти, їх реквізити.....................................................................................…….16

Заяви............................................................................................................………..18

2. Продовжені приголосні звуки і позначення їх на письмі.................…………...19

Заняття 5

1.Особисті офіційні документи: заяви громадян, що розглядаються

народними судами..........................……………………………………………….20

2. Спрощення в групах приголосних..............................................................……...23

Заняття 6

1. Особисті офіційні документи: заяви до житлово-комунальних органів......….24

Розписки...........................................................................................................……27

2. Вимова і правопис ненаголошених голосних................................................…..28

Заняття 7

1. Документація в рекламній діяльності............................................................……29

2. Чергування голосних звуків...................................................... ...................…….34

Заняття 8

1. Етикет ділового листування: листи-підтвердження.......................... ………36- 37

Листи-запити. Типові вислови, що вживаються у листах-запитах..........……...39

2. Правопис префіксів......................................................................................……...41

Заняття 9

1. Етикет ділового листування: листи-прохання.

Типові вислови, що вживаються у листах-проханнях..................................…...42

2. Особливості закінчень родового відмінка однини іменників П відміни.....…..44

Заняття 10

1. Етикет ділового листування: листи-нагадування..........................................…...47

2. Вимова і правопис особових закінчень дієслів............................................…….49

Рекомендована література..............................................................................……52

НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ

Методичні вказівки до виконання самостійних робіт з дисциплін “Українська мова ” та “Ділова українська мова”

для студентів I курсу всіх спеціальностей денної та заочної форм навчання. Частина ІІ

Укладач: Алла Леонідівна Савченко

Реєстраційний №______

Підписано до друку “____ ” ___________ 2004 р.

Формат А5

Обсяг 53 стор.

Тираж прим.

2

3

4

53

5

52

6

51

7

50

8

49

9

48

10

47

11

46

12

45

13

44

14

43

15

42

16

41

17

40

18

39

19

38

20

37

21

36

22

35

23

34

24

33

25

32

26

31

27

30

28

29