- •Міністерство освіти і науки україни
- •Т.О. Шилова урбоекологія
- •Розділ і. Урбанізація, її чинники, тенденції та наслідки стосовно довкілля і людини
- •1. 1. Основні поняття та їх визначення
- •Основні терміни
- •1.2. Наукові основи урбоекології
- •1.3. Методологічні основи урбоекології
- •Конструктивні завдання урбоекології:
- •1.4. Урбанізація, її сутність, чинники та наслідки стосовно природного середовища та популяції людини
- •Основні, найактуальніші проблеми охорони і поліпшення довкілля на урбанізованих територіях Зміни геологічного середовища і порушення територій
- •Забруднення атмосфери
- •Забруднення та деградація ґрунту
- •Забруднення Світового океану та континентальних вод
- •Фізичні фактори забруднення середовища
- •Радіоактивне забруднення навколишнього середовища.
- •Вплив людини на глобальні біосферні процеси
- •Трансформація та деградація біоти земної кулі
- •Воєнні аспекти деградації біосфери
- •Розділ 2. Урбанізоване довкілля та його компоненти. Аналіз та оцінка урбоекосоціосистем
- •2.1. Місто як урбогеосоціосистема
- •2.2. Ландшафтно-екологічна основа міста
- •Екологічна система міста
- •Фітоценози міста і приміської зони
- •2.3. Правова основа, норми, стандарти, кадастри, статистичні показники в урбоекології
- •Компоненти і фактори міського середовища
- •2.4. Методи аналізу й оцінки стану навколишнього середовища
- •2.5. Пофакторна оцінка стану навколишнього середовища Оцінка природно-кліматичних умов
- •Архітектурний аналіз клімату міста
- •Архітектурний аналіз мікроклімату
- •Оцінка забруднення повітряного басейну
- •Оцінка стану геологічного середовища і порушення території
- •Оцінка санітарно-гігієнічного стану ґрунту
- •Оцінка санітарно-гігієнічного стану водних об’єктів
- •Оцінка впливу фізичних факторів на довкілля
- •Оцінка озеленених територій міста
- •Оцінка стану тваринного світу
- •Санітарно-гігієнічні нормативи і критерії стану навколишнього середовища
- •Розділ 3. Комплексна оцінка та охорона урбанізованого довкілля
- •3.1. Передпроектний ландшафтно-екологічний аналіз міських територій
- •3.2. Комплексна оцінка стану навколишнього середовища агломерацій
- •Методи комплексної оцінки навколишнього середовища
- •Еколого-містобудівна оцінка території
- •3.3. Космічна зйомка як метод комплексного вивчення стану навколишнього природного середовища міських агломерацій
- •3.4. Моніторинг. Методи та форми контролю стану екосистем
- •Розділ 4. Екологічні технології захисту і відтворення міського довкілля
- •4.1. Екологічні основи містобудівного проектування Ландшафтно-екологічне і функціонально-планувальне зонування території
- •Освоєння незручних і порушених територій
- •Особливості розміщення та розвитку міст в екстремальних природно-кліматичних умовах
- •4.2. Екологічні задачі проектування з формування та поліпшення міського середовища Захист геологічного середовища та ґрунтів урбанізованих територій
- •Захист повітряного басейну від забруднення при розміщенні промисловості
- •Захист міського середовища від транспортного шуму
- •Поліпшення мікроклімату житлових територій
- •Інсоляція міської забудови
- •Аерація житлової забудови
- •Санітарна очистка міських територій, утилізація твердих побутових відходів
- •Прибирання міських територій
- •Оптимізація міського середовища в умовах комплексної реконструкції
- •Охорона історичного середовища, пам’яток історії, культури, архітектури
- •Види нерухомих пам’яток історії та культури
- •4.3. Ландшафтне планування на рівні міста та регіону Ландшафтно-архітектурні та еколого-планувальні рішення щодо оптимізації урбанізованого довкілля
- •Підвищення оздоровчої ефективності системи озеленених територій
- •Створення природних і національних парків та інших об’єктів ландшафтної архітектури
- •Проектування і створення комплексних зелених зон міст
- •Фітомеліорація і фітотехнології
- •4.4. Організація та методи містобудівного проектування з урахуванням екологічних вимог
- •Специфіка розробки екологічної програми розділу «Охорона навколишнього середовища» в проектах районного планування
- •Розробка екологічної програми та розділу «Охорона та поліпшення навколишнього середовища» в проектах генерального плану міста
- •Екологічна програма в проектах детального планування
- •Основні положення та специфіка розробки територіальних комплексних схем охорони природи
- •Розділ 5. Соціально-організаційні та правові основи охорони природи
- •Екологічне значення управління процесом урбанізації
- •Екологічна криза та регіональні несприятливі ситуації
- •Екологічне нормування антропогенних навантажень
- •Економічні критерії в урбоекології
- •Екологічна політика
- •Екологічна експертиза та екологічні паспорти
- •Список літератури
Оцінка санітарно-гігієнічного стану ґрунту
Ґрунт – це природне утворення, що складається із генетично пов’язаних горизонтів, які формуються внаслідок перетворення поверхневих шарів літосфери під впливом води, повітря і живих організмів.
Міські ґрунти поділяються на дві основні групи: природні та штучні (насипні). Виходячи з аналізу ґрунтів різного рівня змінюваності, виділяють чотири категорії ґрунтів:
лісові природні;
паркові природні;
природно-штучні скверів і бульварів, внутріквартальних посадок;
штучні вуличних посадок і площ.
Деградація ґрунту:
водна ерозія і дефляція:
руйнування внаслідок відкритого видобутку корисних копалин, фізичного впливу важких господарських машин;
забруднення пестицидами , важкими металами;
просадковість порід, тобто здатність їх до осадки при замочуванні під впливом власної ваги або поєднання власної ваги та зовнішнього навантаження;
техногенні відкладення (насипні та намивні);
засмічення побутовим сміттям та виробничими відходами.
Однією з найважливіших властивостей ґрунтів є поглинальна здатність, яка внаслідок різноманітних урбогенних процесів зазнала серйозних змін. Розрізняють п’ять видів поглинальної здатності ґрунтів: механічну, фізичну, фізико-хімічну (обмінну), хімічну і біологічну.
Органічною частиною ґрунту називають мертві залишки рослин (їх наземних і підземних частин), мікробів і тварин у різних стадіях розпаду і гуміфікації, а також гумусові кислоти і їх солі.
Несприятливі міські умови, насамперед забруднення ґрунтів, їх ущільнення і висушування, є головною причиною гальмування процесу розпаду, який відбувається головним чином під впливом ферментативної діяльності мікроорганізмів.
Насипні ґрунти вуличних посадок мають у своєму складі значну кількість органічних субстанцій, розчинених у бензині або спирті (бітумів).
Зі збільшенням рекреаційного навантаження в міських і приміських лісах значно змінюються показники товщини, запасу і фракційного складу лісової підстилки, знижується її зольність, зменшується її валовий хімічний склад, сповільнюється розклад целюлози і, зрештою, знижується продуктивність лісових ґрунтів.
Негативними факторами для ґрунтів є переущільнення , а також технічний підігрів підземними комунікаціями, насамперед, лініями ТЕЦ, який веде до їх висушування. Ущільнення ґрунтів зумовлює також поглиблення промерзання, що збільшує небезпеку вимерзання рослин.
Основним фактором, який визначає воднофізичні властивості і водний режим ґрунтів, є їх генетикоморфологічні особливості: потужність окремих специфічних шарів (горизонтів), механічний склад, структура, щільність, включення тощо.
При санітарно-гігієнічній оцінці ґрунту розглядається його хімічне і бактеріологічне забруднення, а також у деяких випадках порушення ґрунтового покриву.
Хімічне забруднення ґрунту пов’язане з використанням у сільському і лісовому господарстві пестицидів і мінеральних добрив, внесенням шкідливих речовин іррігаційними водами, викидами шкідливих речовин промисловістю і транспортом.
Ступінь хімічного забруднення ґрунту визначається відхиленням величини концентрацій забруднюючих речовин від нормативного показника (ГДК) / Предельно допустимые концентрации химических веществ в почве. Минздрав СССР, 1982, 1985г.г.; ГОСТ 17.4.02-83. Охрана природы. Почвы. Классификация химических веществ для контроля загрязнения/.
Результатом такої оцінки може бути схема районування території міста (М 1:25000) за ступенем забрудненості ґрунту з виділенням ділянок найбільш небезпечних ареалів забруднення (сади, городи, дитячі майданчики та ін. ділянки, де є найбільший контакт людей з ґрунтом). Також виділяються зони впливу ґрунтового покриву на рослинність і матеріально-технічні об’єкти міста, в окремих випадках – на поверхневі й ґрунтові води.
Серйозне значення має і біологічне (бактеріологічне) забруднення ґрунту, пов’язане з можливістю поширення епідеміологічних захворювань. Основною причиною біологічного забруднення ґрунту є невдосконалені звалища, місця захоронення (полігони) побутових відходів. Санітарна оцінка цього чинника забруднення ґрунту передбачає визначення норм накопичення відходів і категорії їхньої токсичності, а також характеристики їхнього збирання та видалення (місцеположення на території міста), знешкодження, переробки. /Правила санитарного содержания територий населенных мест № 2388-81/.
Одним з основних чинників, що сприяють порушенню ґрунтового покриву, є ерозія (процес руйнування і знесення ґрунтового покриву потоками води чи вітру).
