- •Міністерство освіти і науки україни
- •Т.О. Шилова урбоекологія
- •Розділ і. Урбанізація, її чинники, тенденції та наслідки стосовно довкілля і людини
- •1. 1. Основні поняття та їх визначення
- •Основні терміни
- •1.2. Наукові основи урбоекології
- •1.3. Методологічні основи урбоекології
- •Конструктивні завдання урбоекології:
- •1.4. Урбанізація, її сутність, чинники та наслідки стосовно природного середовища та популяції людини
- •Основні, найактуальніші проблеми охорони і поліпшення довкілля на урбанізованих територіях Зміни геологічного середовища і порушення територій
- •Забруднення атмосфери
- •Забруднення та деградація ґрунту
- •Забруднення Світового океану та континентальних вод
- •Фізичні фактори забруднення середовища
- •Радіоактивне забруднення навколишнього середовища.
- •Вплив людини на глобальні біосферні процеси
- •Трансформація та деградація біоти земної кулі
- •Воєнні аспекти деградації біосфери
- •Розділ 2. Урбанізоване довкілля та його компоненти. Аналіз та оцінка урбоекосоціосистем
- •2.1. Місто як урбогеосоціосистема
- •2.2. Ландшафтно-екологічна основа міста
- •Екологічна система міста
- •Фітоценози міста і приміської зони
- •2.3. Правова основа, норми, стандарти, кадастри, статистичні показники в урбоекології
- •Компоненти і фактори міського середовища
- •2.4. Методи аналізу й оцінки стану навколишнього середовища
- •2.5. Пофакторна оцінка стану навколишнього середовища Оцінка природно-кліматичних умов
- •Архітектурний аналіз клімату міста
- •Архітектурний аналіз мікроклімату
- •Оцінка забруднення повітряного басейну
- •Оцінка стану геологічного середовища і порушення території
- •Оцінка санітарно-гігієнічного стану ґрунту
- •Оцінка санітарно-гігієнічного стану водних об’єктів
- •Оцінка впливу фізичних факторів на довкілля
- •Оцінка озеленених територій міста
- •Оцінка стану тваринного світу
- •Санітарно-гігієнічні нормативи і критерії стану навколишнього середовища
- •Розділ 3. Комплексна оцінка та охорона урбанізованого довкілля
- •3.1. Передпроектний ландшафтно-екологічний аналіз міських територій
- •3.2. Комплексна оцінка стану навколишнього середовища агломерацій
- •Методи комплексної оцінки навколишнього середовища
- •Еколого-містобудівна оцінка території
- •3.3. Космічна зйомка як метод комплексного вивчення стану навколишнього природного середовища міських агломерацій
- •3.4. Моніторинг. Методи та форми контролю стану екосистем
- •Розділ 4. Екологічні технології захисту і відтворення міського довкілля
- •4.1. Екологічні основи містобудівного проектування Ландшафтно-екологічне і функціонально-планувальне зонування території
- •Освоєння незручних і порушених територій
- •Особливості розміщення та розвитку міст в екстремальних природно-кліматичних умовах
- •4.2. Екологічні задачі проектування з формування та поліпшення міського середовища Захист геологічного середовища та ґрунтів урбанізованих територій
- •Захист повітряного басейну від забруднення при розміщенні промисловості
- •Захист міського середовища від транспортного шуму
- •Поліпшення мікроклімату житлових територій
- •Інсоляція міської забудови
- •Аерація житлової забудови
- •Санітарна очистка міських територій, утилізація твердих побутових відходів
- •Прибирання міських територій
- •Оптимізація міського середовища в умовах комплексної реконструкції
- •Охорона історичного середовища, пам’яток історії, культури, архітектури
- •Види нерухомих пам’яток історії та культури
- •4.3. Ландшафтне планування на рівні міста та регіону Ландшафтно-архітектурні та еколого-планувальні рішення щодо оптимізації урбанізованого довкілля
- •Підвищення оздоровчої ефективності системи озеленених територій
- •Створення природних і національних парків та інших об’єктів ландшафтної архітектури
- •Проектування і створення комплексних зелених зон міст
- •Фітомеліорація і фітотехнології
- •4.4. Організація та методи містобудівного проектування з урахуванням екологічних вимог
- •Специфіка розробки екологічної програми розділу «Охорона навколишнього середовища» в проектах районного планування
- •Розробка екологічної програми та розділу «Охорона та поліпшення навколишнього середовища» в проектах генерального плану міста
- •Екологічна програма в проектах детального планування
- •Основні положення та специфіка розробки територіальних комплексних схем охорони природи
- •Розділ 5. Соціально-організаційні та правові основи охорони природи
- •Екологічне значення управління процесом урбанізації
- •Екологічна криза та регіональні несприятливі ситуації
- •Екологічне нормування антропогенних навантажень
- •Економічні критерії в урбоекології
- •Екологічна політика
- •Екологічна експертиза та екологічні паспорти
- •Список літератури
Оцінка стану геологічного середовища і порушення території
Геологічне середовище на урбанізованих територіях вивчається одним із розділів геологічної науки – інженерною геологією. Інженерна геологія вивчає геологічні процеси у зв’язку з діяльністю людини та у зв’язку зі змінами природних умов під впливом цієї діяльності з тим, щоб дати рекомендації, як не допустити виникнення небажаних для людини геологічних процесів, змінити хід існуючих геологічних процесів у необхідному напрямку, одержати дані, необхідні для проектування різноманітних інженерних заходів.
Інженерно-геологічні процеси зазвичай привернені до ділянки будівництва чи охоплюють території в безпосередній близькості до неї. Під їхнім впливом формуються інженерно-геологічні умови.
Під інженерно-геологічними умовами розуміється геологічна будова та гірські породи, рельєф, гідрогеологічні умови, геологічні процеси (враховуючи інженерно-геологічні).
Інженерно-геологічні умови однакові на тих територіях, які мають одну і ту саму або близьку історію геологічного розвитку і знаходяться в одних і тих самих природно-кліматичних зонах.
Практично в кожному місті з’являються та розвиваються порушені території всіх типів. За визначенням І.В. Лазаревої, порушенням території слід вважати порогову, понадкритичну зміну будь-якої з характеристик інженерно-геологічних умов території, що обмежує конкретне її функціональне використання без проведення рекультивації, тобто комплексу робіт, спрямованих на відновлення біологічної або народногосподарської цінності порушених земель.
Так, методи і прийоми рекультивації визначаються характером функціонального використання території: сільськогосподарське, лісогосподарське, водогосподарське, рибогосподарське, санітарно-гігієнічне, будівельне та рекреаційне.
Переважна зміна будь-якої характеристики інженерно-геологічних умов території визначає їх тип.
Типи порушених територій:
затоплювані;
з порушенням ґрунтових умов (йдеться про ґрунти загалом та про їх верхній родючий шар);
підтоплювані;
з порушенням рельєфу;
з техногенно зміненою сейсмічністю;
яружні, зсувні, абразивні тощо;
геохімічно аномальні.
На урбанізованих територіях часто спостерігаються небезпечні геологічні процеси різних видів.
Процеси, пов’язані з виявленням внутрішньої енергії Землі, – ендогенні, викликані дією зовнішніх факторів (вітру, поверхневих вод) – екзогенні.
Активна господарська діяльність призводить до інтенсифікації екзогенних геологічних процесів (їх називають інженерно-геологічними або техногенними).
Геологічні та техногенні процеси, які негативно впливають на території, господарські і промислові об’єкти, називають небезпечними геологічними процесами.
Виверження вулканів та землетруси здебільшого спричиняються природними причинами. Але перерозподіл мас у геологічному середовищі за рахунок добування газу, нафти, підземних вод, створення водосховищ та відвалів гірських порід також підвищують сейсмічність території.
При зсувах діють природні й антропогенні фактори, що спричиняють їх утворення. Природні фактори – ослаблення міцності порід на схилі через надмірну вологість, викликану дощами, та через вивітрювання, збільшення крутизни схилів внаслідок підмиву водою, сейсмічні поштовхи.
Небезпечними геологічними процесами є:
селі – водні потоки, насичені твердим матеріалом;
підтоплення – підвищення рівня ґрунтових вод;
затоплення – утворення вільної поверхні води над землею, вихід річок з берегів;
ерозія – водна і вітрова;
карстоутворення – крупні пустоти в результаті вилуговування розчинних гірських порід (Одеса – катакомби);
просадки, що характерно для лесових порід;
абразія – руйнування ґрунту хвилями в береговій зоні моря, озера, водосховища.
Для більшості міст і приміських зон службою інженерних вишукувань складаються інженерно-геологічні, гідрогеологічні, геоморфологічні, мерзлотні карти та ін. в масштабі 1:25000. На схемах-картах виділяються території з різним ступенем поширення процесів ерозії, карстоутворення, селеутворення тощо. При цьому беруться до уваги допустимі навантаження на ґрунти підвалин споруд, глибина залягання ґрунтових вод від поверхні, імовірність затоплювання, інтенсивність зсувних процесів, закарстованість тощо. Потім розглядається можливість зміни геологічних умов, їх характер (за ступенем сприятливості чи несприятливості), швидкість розвитку геологічних процесів при антропогенному впливі в ході господарського функціонування території.
Однією з основних задач аналізу й оцінки інженерно-геологічних умов міста і приміської зони є визначення характеру і ступеня порушення територій з точки зору їх найбільш раціонального відновлення і використання для містобудівних цілей і поліпшення довкілля.
Результати вивчення стану порушених територій можуть бути основою функціонального використання територій міста.
