Фізичні фактори забруднення середовища

Під фізичним забрудненням природного середовища маються на увазі різноманітні види шумів, електромагнітні випромінювання, порушення природного теплового балансу та вібрація, що створюються в результаті антропогенної діяльності.

Шумове забруднення. Під шумом в екології розуміють будь-який звук, що сприймається живим організмом та порушує тишу й перешкоджає його нормальній життєдіяльності. Відповідно до визначення Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) шум розглядається як фактор забруднення довкілля, свого роду «відходи» технічної цивілізації.

Антропогенних джерел шуму досить багато. Це – різні транспортні засоби, промислове виробництво (металургія та текстильна промисловість у першу чергу), будівельне виробництво, робота радіоелектронної апаратури, дорожні машини і агрегати, навантажувально-розвантажувальні двори магазинів, комунально-побутові заклади, ігрові та спортивні майданчики тощо. У містах 80% шумів створює транспорт. Рівні шуму в містах щорічно збільшуються в середньому на 0,5 – 1 дБА.

Вивченням ролі шуму в природі займається акустична екологія.

На людину особливо погано діє шум з частотою 400 – 800 Гц. Під впливом шумів розвивається багато неспецифічних захворювань. Потужні шумові впливи можуть викликати загибель організму. У Давньому Китаї існувала навіть «музична страта» – засудженого на смерть карали тривалою дією сильного шуму, від якого він гинув. Для котів та собак смертельним є шумовий вплив у 165 дБ.

Люди розрізняють шум у діапазоні частот від 16 до 20000 Гц (шкала дБА). З віком поріг частот, що сприймаються, зменшується за рахунок високих звуків, й до 35 років звужується до 15000 Гц (15 кГц).

У промисловості в робочих приміщеннях вважається допустимим шум до 80 – 85 дБА, у житлових приміщеннях він не повинен перевищувати 50 – 60 дБА (в деяких країнах – 40 дБА), а вночі – 35 – 50 дБА. Ці норми всюди порушуються. У США ризикують втратити слух від промислового шуму силою понад 100 дБА більш ніж 9 млн. робітників на штамповці, піскострумінній обробці, свердлінні тощо.

Низькочастотні вібрації з рівнем 10дБ і більше викликають судинні захворювання. Відповідно до спостережень, що були проведені в Японії, діти в родинах, які проживають поблизу аеропортів, низькорослі. В Києві вже понад 20 років постає питання про винесення за межі сельбищної території аеропорту Жуляни.

Відповідно до директив, що розроблені для країн Європейського Союзу, при шумі понад 90 дБА необхідно користуватися засобами індивідуального захисту.

Електромагнітні поля виникають поблизу ліній електропередачі, працюючих телевізорів, радарів, холодильників та в деяких інших випадках. Радарні та радіорелейні установки дають мікрохвильове випромінювання з частотою у 1 – 15 ГГц. Вплив електромагнітних полів на живі організми залежить від частоти.

Спорудження в колишньому СРСР в 60-ті роки надпотужних електростанцій та високовольтних ЛЕП вперше зробило актуальною проблему захисту населення від впливу електромагнітного поля. Його вплив на живі організми поки мало вивчено, але відомі факти негативного впливу електромагнітного випромінювання на здоров’я людей, які працюють в зоні дії такого випромінювання. Під впливом електромагнітного випромінювання (особливо коли лінія електропередачі працює при частоті понад 60 Гц) у людей виникає швидка втомленість, з’являється почуття апатії, нерідко трапляється збільшення ваги, може розвиватися лейкоз, реєструються вади розвитку, можуть виникати захворювання нервової, ендокринної, серцево-судинної системи та крові.

Тому деякі спеціалісти наполягають на максимальному вкороченні будь-яких ліній електропередачі та встановленні екранів, що поглинають випромінювання. Вважається, що агресивність ряду водіїв автомобілів провокується перенасиченістю салону електромагнітним випромінюванням. Але інші спеціалісти вважають, що шкода від електромагнітного випромінювання перебільшена, а в дозах до 10 мТл вони взагалі безпечні.

В густонаселених містах електромагнітні поля практично перекривають всю територію.

Концентрація виробництва, в тому числі виробка енергії на обмежених площах, розвиток транспортної інфраструктури, особливо електрифікованого рейкового підземного і наземного транспорту, призводять до збільшення рівня штучних техногенних фізичних полів. Рівень інтенсивності цих полів (у першу чергу, теплового, вібраційного та електричного полів – «блукаючих струмів») на окремих ділянках території крупних міст в декілька разів перевищує рівень їх природних аналогів, досягаючи іноді критичних значень. Значні перевищення нормативного рівня інтенсивності впливу фізичних полів можуть призвести до небажаних наслідків.

Тепловий вплив («теплові плями») промислових і комунальних підприємств призводить до збільшення інтенсивності та масштабів проявів ряду геологічних процесів (корозійних, карстово-суффозійних, хімічного забруднення тощо). З підвищенням температури підземних вод змінюється баланс концентрації різних складових хімічних сполук. Це впливає на зміну ступеня агресивності підземних вод по відношенню до бетону, залізобетону, металів. Підвищення температури ґрунтів і підземних вод активізує біокорозію. При підвищенні температури до 40 – 50⁰ деякі види кородуючих мікроорганізмів у декілька разів інтенсифікують процес життєдіяльності, збільшується їхня загальна кількість і, як наслідок, корозійний вплив. Крім цього, порушення температурного режиму в ґрунтовій товщі, де знаходиться велика кількість різних споруд і комунікацій, призводить до додаткових витрат енергії на організацію охолодження, захисту від теплового впливу тощо. Високих значень теплове забруднення досягає в районах, де розташовані ГРЕС та інші промислові установки, що потребують охолодження агрегатів водою, у результаті чого скидання гарячої води у водойми призводить до значного підвищення їхньої температури і, зрештою, змін біологічних параметрів середовища.

Вібрація. З будівництвом ліній метрополітену мілкого закладання, зростанням інтенсивності руху транспорту по основних магістралях, а також у зв’язку з дією в містах окремих промислових установок (низькочастотні машини великої потужності, вентиляційні установки тощо) все більшого значення набуває вплив вібраційного поля на навколишнє середовище. Вібраційний вплив є несприятливим для стану здоров’я населення. Тривалий вплив вібраційного поля може спричинити нерівномірне осідання і деформації ряду будівель і споруд.