Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
УРБОЕКОЛОГІЯ посібник.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
14.54 Mб
Скачать

Оцінка озеленених територій міста

Фітоценоз – це рослинне угруповання, історично складена сукупність видів рослин, що існує на території з більш-менш однотипними кліматичними, ґрунтовими та іншими умовами. Характеризується певним видовим складом, структурою та взаємодією рослин між собою та зі зовнішнім середовищем. Вплив людини призводить до заміни природних фітоценозів культурними.

Процес урбанізації супроводжується руйнуванням природного фітоценотичного покриву, заміною високої деревної рослинності низькою (культурною, сегетальною, рудеральною) з невисокими фітомеліоративними якостями.

В основі містобудівної екологічної оцінки озеленених територій є такі групи критеріїв:

  • функціональні;

  • екологічні;

  • санітарно-гігієнічні;

  • естетичні.

Пріоритетність тієї чи іншої функції визначається залежно від призначення і ролі озеленених територій у межах міста та за його межами. Ці критерії взаємопов’язані.

Функціональні критерії визначають рекреаційні якості озеленених територій (відпочинок населення, організація спорту та ін.), просторову організацію території міста, формування ландшафту відкритих міських просторів та приміської зони.

Екологічні критерії дозволяють виявити роль озеленених територій в охороні природних комплексів міста. Екологічна оцінка озеленених територій передбачає: віднесення їх до різних груп та категорій захищеності (за унікальністю в дендрологічному та архітектурно-ландшафтному відношенні; за їхньою роллю в захисті середовища – захист ґрунту, регулювання водного балансу, кліматорегулювальні властивості тощо); відновлювальні роботи або заміну насаджень; цілеспрямоване удосконалення системи озеленення та її окремих елементів з точки зору підвищення екологічної ефективності озеленених територій.

Санітарно-гігієнічні критерії є базовими при визначенні функції озеленених територій (оздоровлення повітряного басейну, зниження рівнів шуму, поліпшення мікроклімату та ін.).

Естетичні критерії визначають своєрідність художнього обрису простору, який формується зеленими насадженнями і сприятливо впливає на психіку та центральну нервову систему людини.

Озеленені території міста розрізняються розмірами, геометричною конфігурацією (компактна, лінійна, складно-розчленована та ін.), співвідношенням природних і штучних компонентів, ландшафтно-генетичними ознаками (тип вихідної природної ситуації), розміщенням по відношенню до інших функціональних зон міста (промисловий район, сельбищна територія та ін.), а також іншими показниками, що мають істотне значення при екологічній оцінці [1].

Неоднакові критерії оцінки озеленених територій і в різних природно-кліматичних районах (наприклад, в зонах лісостепу та степу – захист від пильних буревіїв та суховіїв).

Містобудівна екологічна оцінка озеленених територій розрізняється на різних стадіях проектування. Послідовний перехід від районного планування до стадії генерального плану міста і далі до ПДП дає змогу з достатньою глибиною проаналізувати і обрати обґрунтований варіант системи озеленених територій, що відповідає комплексу раніше наведених критеріїв (рис. 2.3.).

Рис. 2.3. Комплексна оцінка озеленених територій крупного міста:

а – оцінка за комплексом функцій: 1 – рекреаційна; 2 – архітектурно-художня; 3 – планувально-регулятивна; 4 – придоохоронна; 5 – видовищно-пізнавальна; 6 – санітарно-гігієнічна і мікрокліматична; 7 – господарська; б – оцінка взаємозв’язку природних комплексів і забудованих територій: 1 – зони впливу зелених масивів; 2 – зони впливу річок і водоймищ; 3 – напрямки орієнтації з «глибинних» районів забудови; в – схема ландшафтного зонування: 1 – територія з мальовничим ландшафтом, що охороняється, призначена для відпочинку; 2 – територія, що охороняється, має потенційні умови формування мальовничого ландшафту і використовується згодом для відпочинку; 3 – непридатні для будівництва території можуть бути перетворені для відпочинку (перезволожені та заболочені); 4 – території з деформованим ландшафтом, що підлягає відновленню (яруги, відвали порожніх порід); 5 – межі санітарно-захисних зон; 6 – сельбищна територія міста; г – схема озеленення на основі ландшафтного зонування: 1 – озеленені території в житлових районах; 2 – міський парк; 3 – лісопарки; 4 – лугопарки; 5 – фруктові сади і розсадники; 6 – ліси