- •Міністерство освіти і науки україни
- •Т.О. Шилова урбоекологія
- •Розділ і. Урбанізація, її чинники, тенденції та наслідки стосовно довкілля і людини
- •1. 1. Основні поняття та їх визначення
- •Основні терміни
- •1.2. Наукові основи урбоекології
- •1.3. Методологічні основи урбоекології
- •Конструктивні завдання урбоекології:
- •1.4. Урбанізація, її сутність, чинники та наслідки стосовно природного середовища та популяції людини
- •Основні, найактуальніші проблеми охорони і поліпшення довкілля на урбанізованих територіях Зміни геологічного середовища і порушення територій
- •Забруднення атмосфери
- •Забруднення та деградація ґрунту
- •Забруднення Світового океану та континентальних вод
- •Фізичні фактори забруднення середовища
- •Радіоактивне забруднення навколишнього середовища.
- •Вплив людини на глобальні біосферні процеси
- •Трансформація та деградація біоти земної кулі
- •Воєнні аспекти деградації біосфери
- •Розділ 2. Урбанізоване довкілля та його компоненти. Аналіз та оцінка урбоекосоціосистем
- •2.1. Місто як урбогеосоціосистема
- •2.2. Ландшафтно-екологічна основа міста
- •Екологічна система міста
- •Фітоценози міста і приміської зони
- •2.3. Правова основа, норми, стандарти, кадастри, статистичні показники в урбоекології
- •Компоненти і фактори міського середовища
- •2.4. Методи аналізу й оцінки стану навколишнього середовища
- •2.5. Пофакторна оцінка стану навколишнього середовища Оцінка природно-кліматичних умов
- •Архітектурний аналіз клімату міста
- •Архітектурний аналіз мікроклімату
- •Оцінка забруднення повітряного басейну
- •Оцінка стану геологічного середовища і порушення території
- •Оцінка санітарно-гігієнічного стану ґрунту
- •Оцінка санітарно-гігієнічного стану водних об’єктів
- •Оцінка впливу фізичних факторів на довкілля
- •Оцінка озеленених територій міста
- •Оцінка стану тваринного світу
- •Санітарно-гігієнічні нормативи і критерії стану навколишнього середовища
- •Розділ 3. Комплексна оцінка та охорона урбанізованого довкілля
- •3.1. Передпроектний ландшафтно-екологічний аналіз міських територій
- •3.2. Комплексна оцінка стану навколишнього середовища агломерацій
- •Методи комплексної оцінки навколишнього середовища
- •Еколого-містобудівна оцінка території
- •3.3. Космічна зйомка як метод комплексного вивчення стану навколишнього природного середовища міських агломерацій
- •3.4. Моніторинг. Методи та форми контролю стану екосистем
- •Розділ 4. Екологічні технології захисту і відтворення міського довкілля
- •4.1. Екологічні основи містобудівного проектування Ландшафтно-екологічне і функціонально-планувальне зонування території
- •Освоєння незручних і порушених територій
- •Особливості розміщення та розвитку міст в екстремальних природно-кліматичних умовах
- •4.2. Екологічні задачі проектування з формування та поліпшення міського середовища Захист геологічного середовища та ґрунтів урбанізованих територій
- •Захист повітряного басейну від забруднення при розміщенні промисловості
- •Захист міського середовища від транспортного шуму
- •Поліпшення мікроклімату житлових територій
- •Інсоляція міської забудови
- •Аерація житлової забудови
- •Санітарна очистка міських територій, утилізація твердих побутових відходів
- •Прибирання міських територій
- •Оптимізація міського середовища в умовах комплексної реконструкції
- •Охорона історичного середовища, пам’яток історії, культури, архітектури
- •Види нерухомих пам’яток історії та культури
- •4.3. Ландшафтне планування на рівні міста та регіону Ландшафтно-архітектурні та еколого-планувальні рішення щодо оптимізації урбанізованого довкілля
- •Підвищення оздоровчої ефективності системи озеленених територій
- •Створення природних і національних парків та інших об’єктів ландшафтної архітектури
- •Проектування і створення комплексних зелених зон міст
- •Фітомеліорація і фітотехнології
- •4.4. Організація та методи містобудівного проектування з урахуванням екологічних вимог
- •Специфіка розробки екологічної програми розділу «Охорона навколишнього середовища» в проектах районного планування
- •Розробка екологічної програми та розділу «Охорона та поліпшення навколишнього середовища» в проектах генерального плану міста
- •Екологічна програма в проектах детального планування
- •Основні положення та специфіка розробки територіальних комплексних схем охорони природи
- •Розділ 5. Соціально-організаційні та правові основи охорони природи
- •Екологічне значення управління процесом урбанізації
- •Екологічна криза та регіональні несприятливі ситуації
- •Екологічне нормування антропогенних навантажень
- •Економічні критерії в урбоекології
- •Екологічна політика
- •Екологічна експертиза та екологічні паспорти
- •Список літератури
Оцінка озеленених територій міста
Фітоценоз – це рослинне угруповання, історично складена сукупність видів рослин, що існує на території з більш-менш однотипними кліматичними, ґрунтовими та іншими умовами. Характеризується певним видовим складом, структурою та взаємодією рослин між собою та зі зовнішнім середовищем. Вплив людини призводить до заміни природних фітоценозів культурними.
Процес урбанізації супроводжується руйнуванням природного фітоценотичного покриву, заміною високої деревної рослинності низькою (культурною, сегетальною, рудеральною) з невисокими фітомеліоративними якостями.
В основі містобудівної екологічної оцінки озеленених територій є такі групи критеріїв:
функціональні;
екологічні;
санітарно-гігієнічні;
естетичні.
Пріоритетність тієї чи іншої функції визначається залежно від призначення і ролі озеленених територій у межах міста та за його межами. Ці критерії взаємопов’язані.
Функціональні критерії визначають рекреаційні якості озеленених територій (відпочинок населення, організація спорту та ін.), просторову організацію території міста, формування ландшафту відкритих міських просторів та приміської зони.
Екологічні критерії дозволяють виявити роль озеленених територій в охороні природних комплексів міста. Екологічна оцінка озеленених територій передбачає: віднесення їх до різних груп та категорій захищеності (за унікальністю в дендрологічному та архітектурно-ландшафтному відношенні; за їхньою роллю в захисті середовища – захист ґрунту, регулювання водного балансу, кліматорегулювальні властивості тощо); відновлювальні роботи або заміну насаджень; цілеспрямоване удосконалення системи озеленення та її окремих елементів з точки зору підвищення екологічної ефективності озеленених територій.
Санітарно-гігієнічні критерії є базовими при визначенні функції озеленених територій (оздоровлення повітряного басейну, зниження рівнів шуму, поліпшення мікроклімату та ін.).
Естетичні критерії визначають своєрідність художнього обрису простору, який формується зеленими насадженнями і сприятливо впливає на психіку та центральну нервову систему людини.
Озеленені території міста розрізняються розмірами, геометричною конфігурацією (компактна, лінійна, складно-розчленована та ін.), співвідношенням природних і штучних компонентів, ландшафтно-генетичними ознаками (тип вихідної природної ситуації), розміщенням по відношенню до інших функціональних зон міста (промисловий район, сельбищна територія та ін.), а також іншими показниками, що мають істотне значення при екологічній оцінці [1].
Неоднакові критерії оцінки озеленених територій і в різних природно-кліматичних районах (наприклад, в зонах лісостепу та степу – захист від пильних буревіїв та суховіїв).
Містобудівна екологічна оцінка озеленених територій розрізняється на різних стадіях проектування. Послідовний перехід від районного планування до стадії генерального плану міста і далі до ПДП дає змогу з достатньою глибиною проаналізувати і обрати обґрунтований варіант системи озеленених територій, що відповідає комплексу раніше наведених критеріїв (рис. 2.3.).
Рис. 2.3. Комплексна оцінка озеленених територій крупного міста:
а – оцінка за комплексом функцій: 1 – рекреаційна; 2 – архітектурно-художня; 3 – планувально-регулятивна; 4 – придоохоронна; 5 – видовищно-пізнавальна; 6 – санітарно-гігієнічна і мікрокліматична; 7 – господарська; б – оцінка взаємозв’язку природних комплексів і забудованих територій: 1 – зони впливу зелених масивів; 2 – зони впливу річок і водоймищ; 3 – напрямки орієнтації з «глибинних» районів забудови; в – схема ландшафтного зонування: 1 – територія з мальовничим ландшафтом, що охороняється, призначена для відпочинку; 2 – територія, що охороняється, має потенційні умови формування мальовничого ландшафту і використовується згодом для відпочинку; 3 – непридатні для будівництва території можуть бути перетворені для відпочинку (перезволожені та заболочені); 4 – території з деформованим ландшафтом, що підлягає відновленню (яруги, відвали порожніх порід); 5 – межі санітарно-захисних зон; 6 – сельбищна територія міста; г – схема озеленення на основі ландшафтного зонування: 1 – озеленені території в житлових районах; 2 – міський парк; 3 – лісопарки; 4 – лугопарки; 5 – фруктові сади і розсадники; 6 – ліси
