- •Міністерство освіти і науки україни
- •Т.О. Шилова урбоекологія
- •Розділ і. Урбанізація, її чинники, тенденції та наслідки стосовно довкілля і людини
- •1. 1. Основні поняття та їх визначення
- •Основні терміни
- •1.2. Наукові основи урбоекології
- •1.3. Методологічні основи урбоекології
- •Конструктивні завдання урбоекології:
- •1.4. Урбанізація, її сутність, чинники та наслідки стосовно природного середовища та популяції людини
- •Основні, найактуальніші проблеми охорони і поліпшення довкілля на урбанізованих територіях Зміни геологічного середовища і порушення територій
- •Забруднення атмосфери
- •Забруднення та деградація ґрунту
- •Забруднення Світового океану та континентальних вод
- •Фізичні фактори забруднення середовища
- •Радіоактивне забруднення навколишнього середовища.
- •Вплив людини на глобальні біосферні процеси
- •Трансформація та деградація біоти земної кулі
- •Воєнні аспекти деградації біосфери
- •Розділ 2. Урбанізоване довкілля та його компоненти. Аналіз та оцінка урбоекосоціосистем
- •2.1. Місто як урбогеосоціосистема
- •2.2. Ландшафтно-екологічна основа міста
- •Екологічна система міста
- •Фітоценози міста і приміської зони
- •2.3. Правова основа, норми, стандарти, кадастри, статистичні показники в урбоекології
- •Компоненти і фактори міського середовища
- •2.4. Методи аналізу й оцінки стану навколишнього середовища
- •2.5. Пофакторна оцінка стану навколишнього середовища Оцінка природно-кліматичних умов
- •Архітектурний аналіз клімату міста
- •Архітектурний аналіз мікроклімату
- •Оцінка забруднення повітряного басейну
- •Оцінка стану геологічного середовища і порушення території
- •Оцінка санітарно-гігієнічного стану ґрунту
- •Оцінка санітарно-гігієнічного стану водних об’єктів
- •Оцінка впливу фізичних факторів на довкілля
- •Оцінка озеленених територій міста
- •Оцінка стану тваринного світу
- •Санітарно-гігієнічні нормативи і критерії стану навколишнього середовища
- •Розділ 3. Комплексна оцінка та охорона урбанізованого довкілля
- •3.1. Передпроектний ландшафтно-екологічний аналіз міських територій
- •3.2. Комплексна оцінка стану навколишнього середовища агломерацій
- •Методи комплексної оцінки навколишнього середовища
- •Еколого-містобудівна оцінка території
- •3.3. Космічна зйомка як метод комплексного вивчення стану навколишнього природного середовища міських агломерацій
- •3.4. Моніторинг. Методи та форми контролю стану екосистем
- •Розділ 4. Екологічні технології захисту і відтворення міського довкілля
- •4.1. Екологічні основи містобудівного проектування Ландшафтно-екологічне і функціонально-планувальне зонування території
- •Освоєння незручних і порушених територій
- •Особливості розміщення та розвитку міст в екстремальних природно-кліматичних умовах
- •4.2. Екологічні задачі проектування з формування та поліпшення міського середовища Захист геологічного середовища та ґрунтів урбанізованих територій
- •Захист повітряного басейну від забруднення при розміщенні промисловості
- •Захист міського середовища від транспортного шуму
- •Поліпшення мікроклімату житлових територій
- •Інсоляція міської забудови
- •Аерація житлової забудови
- •Санітарна очистка міських територій, утилізація твердих побутових відходів
- •Прибирання міських територій
- •Оптимізація міського середовища в умовах комплексної реконструкції
- •Охорона історичного середовища, пам’яток історії, культури, архітектури
- •Види нерухомих пам’яток історії та культури
- •4.3. Ландшафтне планування на рівні міста та регіону Ландшафтно-архітектурні та еколого-планувальні рішення щодо оптимізації урбанізованого довкілля
- •Підвищення оздоровчої ефективності системи озеленених територій
- •Створення природних і національних парків та інших об’єктів ландшафтної архітектури
- •Проектування і створення комплексних зелених зон міст
- •Фітомеліорація і фітотехнології
- •4.4. Організація та методи містобудівного проектування з урахуванням екологічних вимог
- •Специфіка розробки екологічної програми розділу «Охорона навколишнього середовища» в проектах районного планування
- •Розробка екологічної програми та розділу «Охорона та поліпшення навколишнього середовища» в проектах генерального плану міста
- •Екологічна програма в проектах детального планування
- •Основні положення та специфіка розробки територіальних комплексних схем охорони природи
- •Розділ 5. Соціально-організаційні та правові основи охорони природи
- •Екологічне значення управління процесом урбанізації
- •Екологічна криза та регіональні несприятливі ситуації
- •Екологічне нормування антропогенних навантажень
- •Економічні критерії в урбоекології
- •Екологічна політика
- •Екологічна експертиза та екологічні паспорти
- •Список літератури
Фітоценози міста і приміської зони
Всі види флори і фауни, що зустрічаються на території міста, входять до складу біотичних спільнот (біоценозів) і формують складну мозаїку урбоекосистеми.
Частина цих видів (перша група) існує тільки в одомашненому (тварини) або в окультуреному (рослини) стані й використовується людиною для задоволення її життєвих потреб (ліки, будівельні матеріали, транспортні засоби тощо).
Друга група – це неокультурені рослини і неодомашнені тварини, що мешкають у неурбанізованому середовищі інших природно-кліматичних зон, відмінних від даної; в містах вони можуть жити в помешканнях людини чи в спеціальних спорудах (оранжереї, вольєри, акваріуми тощо), де штучно підтримуються умови існування і розмноження цих видів (екзотичних рослин і тварин).
До третьої групи видів флори і фауни відносяться також неодомашнені тварини та неокультурені рослини, які людина свідомо розселяє або вирощує в містах, але не в житлових приміщеннях, а в природно-антропогенних або антропогенних зонах.
Види цієї групи поділяються на дві підгрупи: 1) нові для регіону види (інтродуценти); 2) аборигенні (автохтонні) види.
Інтродуковані види в нових умовах проходять процес адаптації, після чого вони або натуралізуються, тобто можуть існувати, зберігаючи життєздатність без втручання людини, або для їх існування необхідна підтримка з боку людини у вигляді систематичних агротехнічних (для рослин) чи біотехнічних (для тварин) заходів.
В четверту групу видів флори і фауни входять «ненавмисні» інтродуценти, «види-прибульці», поява яких в даному регіоні не передбачалась людиною, але які поширились і натуралізувались завдяки людині і в результаті антропогенних перетворень ландшафтів, які сприяли урбанізації.
До п’ятої групи видів флори і фауни відносяться види, що живуть в сельбищному ландшафті, в безпосередньому сусідстві з людиною («синантропні» види). Це види, еволюція яких, принаймні, з неоліту, відбувалася в контакті з людиною (наприклад, польові бур’яни, таргани, миші домові, воші тощо), а також види, що в нинішніх умовах освоїли екологічні ніші, параметри яких визначаються життєдіяльністю людини (наприклад, пацюк сірий, горобець домовий, голуб сизий тощо).
Шоста найбільш чисельна група видів флори і фауни – дикорослі рослини і дикі тварини, які живуть у містах у порушених природних чи в антропогенних місцях мешкання.
Функціонування будь-якого живого організму в біосфері підтримується необхідним надходженням речовин та енергії. Стійкість біосфери пояснюється тим, що потік енергії Сонця ні на мить не припиняється, а також тим, що біосфера безперервно вдосконалювалася і регулювала багатократне використання речовин.
Неможливо переоцінити роль зелених насаджень у покращенні міського клімату, властивостей ґрунтів, очищенні повітря від забруднювачів, у шумопоглинанні. З іншого боку, рослини і деякі тварини виділяють у довкілля речовини, які можуть викликати у людини алергічні реакції. Небажаними є бур’яни, хоча це невід’ємна частина урбоекосистеми. Крім того, багато видів тварин і мікроорганізмів, що мешкають у містах, можуть бути збудниками захворювань. У той же час деякі з них виконують санітарні функції, беручи участь у процесах розкладання органічних речовин виробничих та побутових відходів, виконують декоративну функцію.
Тваринний світ у глобальному кругообігу речовин відіграє роль прискорювача і стимулятора біосферних процесів обміну речовиною і енергією. Незважаючи на порівняно невелику масу тварин на Землі (приблизно 5% від біомаси Землі), значення їх надзвичайно велике, що пояснюється високим рівнем енергетичних процесів у тварин і їх великою рухливістю і різноманітністю (описано на сьогодні близько півмільйона видів рослин і півтора мільйона видів тварин, з яких мільйон видів складають комахи).
В еволюції рослин і тварин процес вимирання одних і утворення інших видів неминучий. Цей процес відбувається постійно внаслідок зміни клімату, умов мешкання тощо. Однак причини збідніння тваринного світу – господарський перепромисел, зміна і зменшення кількості структур і популяцій, мешкань, а останнім часом – погіршення стану довкілля.
Особливе значення в еволюції мають зелені автотрофні рослини суші й океану, які під впливом сонячного випромінювання поглинають з атмосфери вуглекислий газ, воду, мінеральні речовини, утворюють органічні речовини (вуглеводи).
