2. Технологічні схеми збирання і заготівлі сінажу та силосу.

Силосування кормів.

Силос - соковитий цінний корм, що являє собою зелену масу, законсервовану дією молочної кислоти, що виробляється молочнокислими бактеріями.

Для приготування високоякісного силосу, слід дотримуватися таких вимог: силосувати треба в період найбільшого вмісту в рослинах поживних речовин при вологості 65-80%, висота зрізування при збиранні силосної маси косарками не більше 10см для товстостеблових культур в межах 6см для трав (при збиранні комбайнами відповідно 15,18см); призначену для силосування масу потрібно добре подрібнити, подрібнену масу при закладанні в силосні місткості - добре ущільнити; силосні споруди повинні бути непроникними для повітря і води.

Косіння і подрібнення маси, перевезення, закладання і ущільнення здійснюють безперервним потоком, завантаження окремої силосної місткості завершують, як правило, протягом одного дня.

Силос закладають у спеціальні споруди: наземні у вигляді майданчиків і башт, напівзаглиблені і заглиблені траншеї.

Найбільш поширений вид зберігання силосу - траншейний. Тут масу розрівнюють і ущільнюють бульдозером начепленим на трактор. Після заповнення сховища силос негайно вкривають, щоб у нього не проникали повітря, атмосферні опади, тепло і холод. Затримка з вкриванням на 2-3дні збільшує втрати корму на 7-10%. Кращий спосіб зберігання силосної маси - в траншеях під плівкою (полетилевою чи хлорвініловою).

Виробництво сінажу.

Рослини з невеликим вмістом цукру (наприклад бобові чи злакові трави) мало придатні для силосування. Якщо їх порізати на частки розміром 10-25мм (при вологості 50-55%) і в такому стані законсервувати, тобто ізолювати від навколишнього середовища, можна мати один із видів поживного корму - сінаж.

Закладають сінаж у герметизовані башні, облицьовані траншеї і кургани.

Технологія заготівлі сінажу залежно від зони включає такі операції:

1. скошування трав у покоси чи валки;

2. ворушіння, плющення в покосах;

3. плющення з утворенням валка;

4. скошування з одночасним плющенням;

5. подрібнення пров'яленої маси і завантаження у транспортні засоби;

6. доставка і вивантаження маси у сховища, розрівнювання її, ущільнення і герметизація.

При закладанні сінажу у траншеї для укладання і розрівнювання, трамбування використовують гусеничний трактор з бульдозером. Роботу необхідно проводити безперервно не більш 3-4 днів. На прив'ялену масу треба покласти шар свіжескошеної трави 30-50см і вкрити поліетиленовою плівкою. Плівку зверху посипають шаром вапна 1см завтовшки (для захисту від гризунів). Потім кладуть шар ґрунту 20-30см, торфу 30-40см і шар соломи 50см.

Баштовий сінаж, якщо він приготовлений з додержанням усіх вимог технологій, за поживними властивостями кращий, затрати на його виробництво в 2-3 рази менше порівняно з траншейними. При цьому капітальне вкладення на будівництво башти і траншеї однакових вмістокостей практично однаково.

3.Збирально транспортні комплекси.

Заготівля сіна.

На невеликих сінокісних ділянках, а також при скошуванні високоврожайних трав з полеглим та переплутаним травостоєм використовують вузькозахватні агрегати і косарки КС-2.1 и К-2.1М.

У степових районах на великих площах з рівним мікрорельєфом застосовують самохідні п’ятибрусні косарки СКП-10, причіпні трибрусні КТП-6, начепні КНУ-6Н, двобрусні-КДП-4. Для скошування і одночасного плющення косарки-плющілки КПРН 32 - КПС-2Г «Слав’янка»

У всіх зонах, крім гірських районів сіно згрібають у валки, перевертають їх і ворушать масу в покосах боковими універсальними граблями ГБУ-6 і ГВК-6А в агрегаті з тракторами Т-25 і Т-40 і МТЗ-80/82 та іншими, а також поперечними граблями ГП-10, ГПП-6, ГПФ-16 в агрегаті відповідно з тракторами Т-40, МТЗ-80 і ЮМЗ-6. Для згрібання і ворушіння сіяних трав застосовують ворушили ВЦН-Ф-3. При заготівлі розсипного сіна з копнуванням застосовують підбирач-копнувач ПК-1,6А, КПЛ-1,6, зформовані копи перевозять універсальним копицевозом КУН-10 з трактором МТЗ-80.

Перевозять до місць годівлі тварин або скиртування автомобілями і тракторними причепами 2-ПТС-4-887. При заготівлі розсипного сіна із стогуванням застосовують підбирач стогоутворювач СПТ-60 в агрегаті з трактором Т150К і самохідний СНГ-60 і перевозять копиці стоговозом СПУ-4 до колісного трактору класу 1.4.

При скиртуванні на сінокісних ділянках сіно перевозять волокушами-ВНШ-3, ВУ-400 і копновозами КУН-10, скиртують сіно стогоутворювачами СНУ-0,5 і ПФ-0,5.

Для заготівлі пресованого сіна (тюки прямокутної форми) застосовують прес підбирачі ПС-1,6, ППЛ-Ф-1,6, К-453 та інші в агрегатні з тракторами класу 1,4. Підбирають тюки за допомогою підбирача-укладача тюків ГУТ-2,5А.

Для заготівлі пресованого сіна використовують також прес-підбирачі ПРП-1.6, ПРФ-750 і пристрої для навантаження і укладання рулонів ППУ-0.5 і ПГ-Ф-500.

Для скирдування сіна і соломи застосовують навантажувач ПФ-0.5, для навантаження великих тюків і рулонів - пристрій ПГ-Ф-300, який чіпляється на раму навантажувача ПКУ-0.8 або ПФ-0.5.

З метою досушування розсипного, пресованого і подрібненого сіна в

скиртах застосовують вентиляційні установки УВС-10М, УВС-16, пересувні повітропідігрівачі ВПТ-400, ВПТ-600, а для досушування сіна в місцях зберігання - високопродуктивну промислову вентиляційну установку УДС-300.

Заготівля силосу і сінажу.

Для збирання силосних культур застосовують самохідні і причіпні комбайни КСК-100, КСГ-70, КПКУ-75, Е-281, КСС-2.6, КНИ-2.4, КС-1.8 «Вихор» в агрегаті з тракторами МТЗ-80, Т-150К, ДТ-75, Т-70С.

Для перевезення силосної маси на відстань до 5 км застосовують колісні трактори з причепами, на великі відстані - автомобілі самоскиди і бортові.

При заготівлі сінажу траву скошують з одночасним плющенням косаркою-плющінкою КПС-5Г, Е-301, КПРН-3М, потім згрібають у валки греблями ГВК-6, прив'ялену траву з валка підбирають з подрібненням Е281, КСК-100 і силосними комбайнами з підбирачами.

Широко практикується заготівля кормів механізованими загонами, ця форма організації праці найбільш раціональна і ефективна. Використання механізованих загонів дає змогу заготовити корми в оптимальні агротехнічні строки, збільшити їх кількість і поліпшити якість, підвищити продуктивність технічних засобів при зниженні затрат праці і собівартості продукції. Загони можуть бути спеціалізовані чи комплексні. Розмір і склад загонів залежить від обсягу заготівлі кормів, строку і умов виконання робіт, місткості сховища, змінної продуктивності технічних засобів і кваліфікації механізаторів.