- •Модуль №1
- •Основні напрямки розвитку сільського господарства в сучасних умовах.
- •2.Основні шляхи ефективного використання мта.
- •3. Історія розвитку, завдання та зміст дисципліни " Експлуатація машин і обладнання ", її зв'язок з іншими дисциплінами та виробництвом.
- •Тема 1.1. Енергетичні засоби та класифікація мта
- •1.Енергетичні засоби сільськогосподарського виробництва.
- •2. Поняття про машинно-тракторний агрегат. Класифікація.
- •3. Основні вимоги до машинно-тракторного агрегата.
- •Тема 1.2. Експлуатаційні властивості тракторів.
- •Експлуатаційні режими роботи двигуна.
- •Регуляторна характеристика двигуна і її використання.
- •Баланс потужності трактора та її аналіз.
- •Ефективна потужність двигуна і її зміни в період експлуатації.
- •Годинна та питома витрата палива двигуном.
- •Використання валу відбору потужності, навіски і причіпної системи трактора.
- •Тема 1.3. Тяговий баланс тракторів.
- •1 . Сили, що діють на трактор в агрегаті.
- •3. Дотична сила трактора, ї ї значення.
- •Рушійна сила трактора та умови ї ї утворення.
- •Тема 1.4. Швидкість руху мта.
- •1. Діапазон швидкостей на операціях.
- •2. Види швидкостей
- •3. Буксування трактора.
- •4. Маневрування швидкостями.
- •Тема 1.5. Експлуатаційні властивості с.Г. Машини.
- •1. Основні показники
- •2. Холостий і робочий опір машини
- •3. Визначення опорів для різних типів мта.
- •Модуль №2
- •Тема1.6. Основи раціонального комплектування мта План:
- •1. Основні вимоги до комплектування мта
- •2. Визначення кількості машин в мта.
- •Розрахунок складів агрегатів різних типів.
- •Тема1.7. Технологічна наладка машинно-тракторних агрегатів. План:
- •1. Регулювальний майданчик.
- •2. Обладнання для наладки мта.
- •3. Наладка мта на майданчику і в полі.
- •4. Визначення вильоту маркерів.
- •Тема 1.8. Кінематика мта. План:
- •1. Поняття про кінематику агрегатів.
- •2. Кінематичні характеристики робочої ділянки.
- •3. Види поворотів та способів руху мта
- •Способи руху.
- •4. Обґрунтування оптимальних розмірів загінок та поворотних смуг.
- •Петльовий рух (ширина загінки)
- •Безпетльовий спосіб руху
- •Тема 1.9. Продуктивність мта. План:
- •1. Види продуктивності та їх визначення
- •Теоретична продуктивність
- •2. Фактори які впливають на продуктивність мта.
- •3. Баланс часу зміни.
- •4. Умовний еталонний га, умовний трактор.
- •Тема 1.10 Експлуатаційні затрати при роботі мта.
- •1. Складові експлуатаційних затрат.
- •2. Затрати праці і шляхи їх зниження.
- •3.Розрахунок експлуатаційних витрат на виконання механізованих робіт.
- •1. Поняття про технічні норми і методи нормування.
- •2. Нормативні таблиці
- •3. Обладнання яке застосовуються при нормуванні.
- •Тема 2.1. Використання транспортних та навантажувально – розвантажувальних засобів у сільському господарстві.
- •1. Транспортний процес.
- •2. Класифікація перевезень та транспортних засобів.
- •3. Маршрути руху транспортних засобів.
- •4. Механізація навантажувальних робіт.
- •Тема 2.2. Розрахунок техніко-економічних показників використання транспорту.
- •1. Основні техніко-економічні показники та їх аналіз
- •2. Показники кількісного використання транспорту.
- •3. Показники роботи транспорту на лінії
- •4. Показники продуктивності транспорту.
- •Тема 3.1. Поняття про технологію виробництва с. Г. Культур, виробничі процеси операції.
- •1 Характеристика та принципи, побудова технологічного процесу.
- •2 Поняття про технічний комплекс машин.
- •3 Показники технологічних операцій
- •4 Технологічні карти виробництва сільськогосподарських культур – містить такі дані:
- •Тема 3.2. Приготування і внесення добрив.
- •2. Технологічні схеми внесення добрив. Агровимоги.
- •3. Вибір комплексу машин
- •4. Підготовка поля
- •Тема 3.3 Технологія і організація основного обробітку грунту
- •1. Види основного обробітку ґрунту.
- •2. Оранка з обертанням скиби.
- •3. Лущення стерні і його значення.
- •4. Без відвальний обробіток ґрунту.
- •Тема 3.4. Технологія і організація передпосівного обробітку ґрунту.
- •1.Види обробітку, їх призначення.
- •2. Боронування, шлейфування, вирівнювання.
- •3. Коткування.
- •4. Суцільна культивація
- •Тема 3.5. Технологія і організація робіт з виробництва зернових та зернобобових культур.
- •1. Особливості основного і передпосівного обробітку ґрунту.
- •3.Посів зернових
- •3. Система захисту рослин від шкідників і хвороб. Підживлення
- •4. Збирання зернових. Технологічні схеми. Комплекси машин.
- •Тема 3.6. Технологія і організація робіт по вирощуванню і збиранню кукурудзи на зерно, силос та зелену масу.
- •1. Особливості основного та передпосівного обробітку ґрунту.
- •2. Посів кукурудзи.
- •3. Основні операції по догляду за посівами.
- •4. Збирання кукурудзи на зелений корм, силос та зерно.
- •5. Технологічна наладка мта для посіву, догляду та збирання.
- •6. Збирально транспортний комплекс.
- •Тема 3.7. Технологія і організація робіт по вирощуванню і збиранню соняшнику.
- •1. Особливості основного і передпосівного обробітку ґрунту.
- •2 . Посів соняшника.
- •3. Основні операції по догляду за посівами.
- •4. Збирання соняшника.
- •Тема 3.8. Технологія і організація робіт по вирощуванню і збиранню цукрових буряків.
- •1 . Особливості основного і передпосівного обробітку ґрунту.
- •2. Посів цукрових буряків.
- •3. Основні операції по догляду за посівами.
- •4. Збирання цукрових буряків.
- •Тема 3.9. Технологія і організація робіт по вирощуванню та збиранню картоплі.
- •1. Особливості основного і передпосівного обробітку ґрунту.
- •2. Способи садіння картоплі.
- •3. Основні операції по догляду за посадками.
- •4. Збирання картоплі. Способи. Агротехнічні вимоги.
- •Тема 3.10 Технологія і організація робіт по вирощуванню і збиранню круп'яних культур.
- •1. Технологія вирощування проса, гречки. Особливості підготовки ґрунту.
- •2. Сівба та догляд за посівами.
- •3. Збирання гречки, проса. Комплекс машин. Агровимоги.
- •Тема 3.11. Технологія і організація робіт по вирощуванню і збиранню овочів.
- •Тема 3.12. Технологія і організація робіт по заготівлі сіна та сінажу.
- •1. Механізація збирання трав на сіно.
- •2. Технологічні схеми збирання і заготівлі сінажу та силосу.
- •3.Збирально транспортні комплекси.
- •4. Техніка безпеки при заготівлі кормів.
- •1. Підготовка ґрунту під посадку садів.
- •2. Механізація садіння дерев і винограду.
- •3. Операції по догляду за садом.
- •4 . Механізація збирання плодів.
- •Тема 3.14 Механізація меліоративних робіт.
- •1. Основні види робіт.
- •2. Підготовка поля до зрошення.
- •3. Способи зрошення.
- •4. Механізація осушення земель.
- •5. Снігозатримання.
- •Тема 4.1. Визначення структури і складу мтп, планування його роботи.
- •1. Обґрунтування кількісного складу мтп.
- •1.1 Визначення обсягу механізованих робіт.
- •1.3. Визначення потреби в сгм
- •2. Методи визначення структури і складу мтп.
- •3. Розрахунок оптимального складу мтп.
- •3.1. Визначення потреби в автотранспорті і робочій силі.
- •3.2. Побудова річного лінійного графіка.
- •Тема 4.2 Організація роботи машинно-тракторного підрозділу.
- •Організація роботи машинно-тракторної бригади.
- •1.1. Тракторна бригада її призначення.
- •1.2. 0Собовий склад тракторної бригади.
- •1.3. Планування в тракторній механізованій бригаді.
- •1.4. 0Перативне управління роботою мтп.
- •2.Машинний двір бригади.
- •Тема 4.3 Аналіз ефективності використання мтп
- •1.Показники оснащеності підприємств технікою та рівня механізації виробництва.
- •1.1. Значення і методи аналізу.
- •1.2. Показники оснащеності господарств технікою
- •1.3. Показники рівня механізації рільництва.
- •1.4. Характеристика машинно-тракторного парку.
- •2. Показники рівня використання мтп.
- •2.1. Показники рівня і вартості технічного обслуговування.
- •2.2 Загальні економічні показники.
- •3. Шляхи поліпшення використання мтп.
4. Збирання зернових. Технологічні схеми. Комплекси машин.
В наший час широке застосування отримало два види збирання зернових:
- пряме комбайнування (однофазне збирання);
- роздільне збирання (двофазне).
Визначення строків і вибір способів збирання. Основні вимоги до збирання врожаю полягають у тому, що його треба провести в оптимальні строки і з найменшими втратами. Передчасне скошування у валки призводить до зменшення врожаю внаслідок одержання плоского і неповноцінного зерна, а пізнє збирання супроводжується великими втратами від само обсипання культур.
Роздільним
способом слід збирати в першу чергу
культури схильні до обсипання і полягання,
що мають густоту стеблостою не менше
300 рослин на 1
і висоту не нижче 60 см, а також нерівномірно
дозріваючі культури і посіви з великою
кількістю бур’янів.
При роздільному збиранні скошування хлібів у валки розпочинають на 5-10 днів раніше ніж пряме комбайнування, завдяки чому запобігають втратам від обсипання, а збір зерна збільшується на 8-15%.
При скошуванні у валки і підбирання валків продуктивність агрегатів вища, ніж при прямому комбайнуванні відповідно у 2-2,5 і 1,2-1,3 рази. При обмолоті валків одержують до 80% кондиційного зерна, яке не треба досушувати і доочищати, що скорочує трудомісткість після збирального обробітку.
Проте не всі культури можна збирати роздільним способом.
Високоврожайні сорти за несприятливих умов не можна укладати у валки вони бувають товстими і погано просихають. Роздільний спосіб не слід застосовувати при частих і затяжних дощах тому, що рослини швидше висихають на корені ніж у валках. Такі культури, а також рівномірно достигаючі, зріджені посіви з кількістю рослин менше 300 шт на 1 , низькорослі і з підсівом трав слід збирати прямим комбайнуванням.
Збирання проводять у короткі строки, скошувати хлібну масу у валки починають, коли основна маса зерна перебуває у фазі початку воскової стиглості (його вологість 20-22%), за 5-8 днів. Основна вимога – мінімальні втрати при високій якості роботи і продукції.
В результаті удосконалення технології виник потоковий спосіб збирання – найбільш ефектна організація праці. Потокову технологію можна використовувати як при роздільному збирані, так і при прямому комбайнуванні. Для збирання зернових культур застосовують кілька комплексів машин. Найбільш поширений український комплекс. При цьому хліб з кореня чи з валків обмолочується, а солома подрібнюється і разом з половою спрямовується у причіплений до комбайна візок, після наповнення візок від’єднується, а на його місце причіплюється інший. Наповнений візок відвозять трактором до тваринницьких ферм. Солому складають у скирти за допомогою універсального скиртоклада. Зерно відвозять на тік.
Склад збиральної ланки:
- комбайн – 1 шт.
- авто під зерно – 1 шт
- трактор під солому – 1 шт
- причеп 45м3 - 2 шт
- жниварка ЖВН-6 – 1 шт
- комбайн з підбирачем – 1 шт
В інституті механізація розроблено експериментальну схему трифазного збирання зернових. За цією схемою хлів скошують у валки, потім, після підсихання підбирають, подрібнюють і відвозять у візках на стаціонарний тік, де обробляють доставлений ворох. У цій технологічній схемі збирають урожай без комбайна.
Існують інші способи збирання зернових культур, наприклад. Таганрозький комплекс і другі.
Збирально – транспортні комплекси
Продуктивність збиральних агрегатів залежить від раціональної організації сумісної роботи комбайнів і транспортних засобів. Часто втрати часу транспортних засобів при завантаженні перевищують 35-40% всієї зміни, а простої комбайнів у чекані вивантаження бункерів – 25-35%, загальної тривалості їх роботи. Аналіз використання техніки показав, якщо в полі перебуває не один, а група агрегатів то при цьому полегшується їх обслуговування, підвищується оперативність управління.
До складу комплексів вимагають такі ланки:
1. для підготовки полів до збирання;
2. комбайно – транспортні ланки;
3. для збирання не зернової частини врожаю;
4. для первинної обробки (лущення) ґрунту;
5. для технічного обслуговування основних машин (комплексу);
6. для культурно – побутового обслуговування механізаторів.
Очолює комплекс начальник з числа спеціалістів господарства, який на весь період збирання звільнюється від виконання інших службових обов’язків.
Ланки комплексу укомплектовують для двозмінної роботи. Завданням великих механізованих комплексів є досягнення високої якості роботи і найвищої продуктивності праці. Використання виробничих комплексів дає змогу завершувати виконання робіт у короткі строки із високою якістю, збільшити на 20% час чистої роботи комбайнів, скоротити на 25-30% потребу в транспорті.
