40.Показники готовності дитини до школи

Показники готовності до школи дітей шести років:

Фізична готовність

Розвиненість рухової активності дитини, вміння оцінити свою вправність, фізичну вмілість, здатність відчувати насолоду від здорового тіла, його спортивність, легкість, рухливість.

Повноцінний зір та слух. Вміння координувати рухи та зір.

Добре розвинені м’язи спини, відсутність патології розвитку хребта.

Врівноваженість сили нервових процесів збудження та гальмування. Вміння застосовувати вольові зусилля в різноманітних ситуаціях.

Розвинена дрібна моторика пальців рук та долонь.

Вміння орієнтуватися в показниках свого здоров’я; володіння навичками адекватної поведінки; знання засобів самозбереження та самодопомоги.

Інтелектуальна готовність

Володіння системою уяви про живу та неживу природу та соціальні явища згідно вимог програми.

Розвиток діалогічної та монологічної мови, наявність словникового запасу відповідно даного віку. Добре розвинена звукова культура мови.

Наявність наочно-образного та логічного мислення (в початковій стадії розвитку)

Наявність творчої уяви як новоутворення дошкільного дитинства.

Прояв допитливості та пізнавальної активності (вміння та бажання задавати запитання та одержувати відповіді)

Вміння розуміти учбову задачу та виконувати її, відповідно вимогам дорослого.

Наявність довільної уваги та добре розвинених психічних процесів (пам'ять, увага, уява, сприймання), необхідних для успішного навчання в школі.

Емоційно-вольова готовність

Наявність позитивних емоцій. Адекватність бажання відвідувати школу.

Адекватність самооцінки та вміння об’єктивно оцінювати вчинки оточуючих.

Володіння нормами поведінки

Глибина та стійкість у прояві почуттів.

Довільність в управлінні емоціями та почуттями.

Соціальна готовність

Сприймання себе в контексті відносин з іншими, відчуття своєї належності до певної соціальної групи.

Відсутність шкільної фобії (страху, нерішучості)

Розуміння ролі вчителя, що відрізняється від ролі вихователя та матері.

Розуміння своєї соціальної ролі майбутнього учня, для якого ведучою діяльністю є не гра, а навчання.

Вміння брати думку іншого до уваги, рахуватися з ним, доброзичливо взаємодіяти, налагоджувати спільну діяльність.

Рівень розвитку спілкування

Вміння гармонійно поєднувати виразні, зображувальні та словесні засоби спілкування.

Довільність у спілкуванні з дорослими (вміння прийняти навчальну задачу та вказівку дорослого)

Відсутність безпосередності та імпульсивності в спілкуванні.

Вміння будувати взаємовідносини з однолітками, приймаючи подвійну позицію в процесі спільної діяльності.

Взаємодія на партнерських засадах, вміння справедливо розподіляти функції, домовлятися, обгрунтовувати свою думку, поступатися, запобігати конфліктам і справедливо їх розв’язувати.

42. Особливості розвитку пізнавальних процесів старших дошкільників.

Завдяки пізнавальним психічним процесам дитина одержує знання про навколишній світ та про себе, засвоює нову інформацію, запам'ятовує, розв'язує певні завдання. Серед них виділяють відчуття і сприймання, пам'ять, мислення, уяву. Необхідною умовою протікання психічних процесів є увага. Мова і мовлення постають одним із засобів мислення та розуміння. Науково-психологічний підхід вимагає аналітичного розгляду процесів пізнання, однак у реальному житті всі вони взаємопов'язані.Особливості уваги дітей дошкільного вікуУспішність в оволодінні тією чи іншою діяльністю залежить від уваги дитини. Вона завжди включена у діяльність, є найважливішою умовою її продуктивності і виступає у єдності з пізнавальними психічними процесами та емоційно-вольовою сферою.Роль уваги полягає у забезпеченні психічних процесів (пізнавальних, емоційних, вольових) та успішної роботисвідомості. Вона пропускає через себе все, що входить у душу людини із зовнішнього світу, оскільки є формою організації психічної діяльності людини, яка полягає у спрямованості й зосередженості її на об'єктах, які мають для неї певне значення.Увага дітей дошкільного віку має такі особливості:1) нетривала зосередженість, схильність до значних коливань. Протягом короткого часу діти неодноразово переходять від одного виду діяльності до іншого, по кілька разів змінюють свій задум;2) піддатливість зовнішнім впливам. Навіть незначний сторонній подразник відволікає увагу дитини від діяльності;3) залежність від виду занять. 4-річні діти здатні 20 і більше хвилин уважно слухати цікаву казку чи дивитися мультфільми. Однак вони будуть відволікатися від нецікавих занять через 5 хв. після їх початку;4) неспроможність переключення на власний розсуд з одного об'єкта на інший за відсутності довільної психічної регуляції;б) залежність від віку дітей. Чим молодші діти, тим менше вони можуть зосередитися на словах дорослого, оскільки їхню увагу більше привертають яскраві, привабливі предмети (слова лише супроводжують їх). У середньому і старшому дошкільному віці слова дорослого набувають значно важливішого значення для дитини, вона вже само-ініціативно спрямовує на них свою увагу;6) слабкий розподіл уваги (неможливість одночасно виконувати два або більше видів діяльності), невеликий обсяг (неспроможність утримувати багато об'єктів за короткий проміжок часу).Зосередженість і спрямованість на об'єктах забезпечує їх виразне відображення. Дитина не може бути уважною взагалі, її увага завжди проявляється у конкретних психічних процесах: вона приглядається, прислухається, відгадує загадку, намагається прочитати слово, малює, грається тощо.

Функції уваги у дошкільників Будучи пізнавальним процесом, увага сприяє отриманню знань дитини про світ і себе у ньому, спрямовуючись як на об'єкти зовнішнього світу, так і на власне внутрішнє життя. Вона не лише створює умови для психічної діяльності, а й виконує охоронну функцію, зумовлюючи своєчасне реагування людини на зміни у навколишньому середовищі і в собі.Основи уважності як важливого фактора пізнавальної діяльності формуються у ранньому дитинстві. Зароджується увага у перші тижні життя дитини. Із часом вона починає зосереджувати свій зір і слух на тому, що збуджує, насторожує її, рефлекторно відповідає на цей вплив відповідними рухами. Завдяки увазі відбувається зв'язок організму дитини з навколишнім середовищем.Увага є рефлекторним актом, який пов'язує центральну нервову систему з навколишнім світом, одним із вирішальних чинників, що зумовлюють регуляцію найважливіших психофізичних процесів в організмі дитини. Завдяки їй всі психічні процеси (відчуття, сприймання, пам'ять, мислення) стають багатшими, повнішими, досконалішими.У житті і діяльності дитини увага виконує різноманітні функції: активізує потрібні і гальмує непотрібні на певний момент психічні і фізіологічні процеси; сприяє відбору інформації відповідно до потреб дитини; забезпечує вибіркову, короткочасну або тривалу зосередженість на одному об'єкті або виді діяльності. З нею пов'язані спрямованість і вибірковість пізнавальних процесів, точність і деталізація сприймання, міцність і вибірковість пам'яті, спрямованість і продуктивність мислительної діяльності.

Якщо діти зосереджують свою увагу не на тому, що пояснює їм вихователь, а на тому, що відбувається за вікном, на мріях про гру, вони нічого не сприймуть і не зрозуміють із того, що їм розповідає педагог