- •4. Фактори та стимули психічного розвитку дитини
- •5.Загальні закономірності розвитку особистості, їх характеристика.
- •6.Характеристика критеріїв вікової періодизації.
- •7.Внутріутробний розвиток.Поняття про пренатальний розвиток.
- •8.Загальна характеристика анатомо-фізіологічних особливостей новонароджених.
- •9.Психічна характеристика новонароджених.Комплекс пожвавлення.
- •10. Психічний розвиток немовлят.
- •13. Розвиток наочно-дійового мислення дітей раннього віку. Перехід до наочно-образного мислення.
- •11. Особливості пізнавального розвитку немовляти.
- •12. Новоутворення першого р. Життя. Криза 1-го р. Життя.
- •14.Розвиток мови і мовлення в ранньому віці.
- •15. Прояви перших елементів самостійності у ранньому віці.
- •16. Зародження нових видів діяльності у ранньому віці.
- •19. Перші уявлення про себе дітей раннього віку
- •20 Криза 3х років. Психологічні новоутворення повязані з періодом кризи.
- •21. Засвоєння правил поведінки, мотиви поведінки.
- •22. Особливості розвитку особистості дошкільника.
- •23. Розвиток сприймання у дошкільному віці.
- •24.Розвиток мислення дошкільника
- •25. Розвиток уяви і її прояви.
- •26.Формування образу «я» у дошкільників і ставлення об’єктивної самооцінки.
- •27.Становлення і розвиток гри. Шляхи керування нею.
- •28. Засвоєння норм та правил поведінки в дошкільному віці.
- •29. Психічні особливості педагогічної діяльності вихователя
- •30. Новоутворення дошкільного періоду
- •31. Прояви індивідуальних особливостей дітей. Особливості прояву характеру в різних видах діяльності та поведінці.
- •35. Особливості дітей з сангвістичним типом темпераменту.
- •36. Особливості дітей з холеричним типом темпераменту.
- •37. Формування мотивів поведінки у дошкільному віці.
- •38. Забезпечення емоційної сфери дошкільників.
- •41. Психологічний зміст кризи 7 р. Втрата безпосереднього симптому "Гіркої цукерки"
- •39. Закономірності зв*язного мовлення дошкільника
- •40.Показники готовності дитини до школи
- •42. Особливості розвитку пізнавальних процесів старших дошкільників.
- •43. Значення стилю спілкування дорослого з дітьми для формування особистості.
- •44. Раннє виявлення здібностей до окремих видів діяльності; обдарованість "вундеркіндів"
- •45 Формування внутрішнього мовлення у дошкільному віці
- •46 Формування практичних здібностей у дошкільному віці Конец формы
- •47 .Характеристика і розвиток спеціалини здібностей ддв
- •48. Індивідуальні особливості формування здібностей дошкільників.
- •49. Анатомо-фізіологічні особливості старшого дошкільника.
- •50. Розвиток пізнавальних здібностей у дошкільному віці.
- •51. Зміна соціальної ситуації розвитку в звязку з переходом до школи.
- •52. Психологічні особливості готовності дитини до навчання вшколі Психологічна готовність дитини до навчання у школі
- •53.Мотиваційна готовність дошкільника до навчання в школі.
- •54. Інтелектуальна готовність дитини до навчання в школі.
- •55. Емоційно-вольова готовність дошкільників до вступу в школу.
- •56. Особистісна готовність дошкільника до навчання в школі.
- •57. Психофізіологічні особливості темпераменту у дітей від народження до 7 років.
- •58. Формування внутрішніх моральних зразків як новоутворення в особистісній сфері дошкільника
- •59. Розвиток сенсорних еталонів у дошкільників.
48. Індивідуальні особливості формування здібностей дошкільників.
Здібності - індивідуально-психологічні якості особистості, що передбачають і забезпечують успішність виконання нею діяльності
Здібності мають якісну та кількісну характеристику. Якість здібностей визначається тією діяльністю, умовою успішного виконання якої вони виступають. За якістю здібності класифікують на математичні, технічні, художні, літературні, музичні, організаторські, спортивні тощо.
Здібності поділяють на загальні і спеціальні.
Загальні, такі, як спостережливість, хороша пам'ять, творча уява, є важливими для багатьох видів діяльності. Спеціальні ж відіграють важливу роль лише у конкретних видах діяльності - художній, літературній, музичній та ін.
Пізнавальні здібності дошкільників
Провідне місце у структурі пізнавальних здібностей займає здатність створювати образи, що відображають властивості предметів, їх загальну будову, співвідношення основних ознак або частин і ситуацій. До таких здібностей відносять сенсорні, інтелектуальні і творчі.
Сенсорні здібності пов'язані із сприйняттям дитиною предметів та їх ознак. Вони становлять основу розумового розвитку малюка. Сенсорні здібності формуються із 3-4-х років. Засвоєння дошкільником еталонів призводить до виникнення ідеальних зразків властивостей предмета, які позначаються словом. Діти знайомляться із різновидами кожної ознаки та систематизують їх, коли, наприклад, оволодівають уявленнями про кольори, феномени рідної мови, еталони геометричних форм.
Основою розвитку інтелектуальнах здібностей є не тільки рівень та глибина інтелекту дитини, а і його своєрідність. Характерною рисою дітей із значними інтелектуальними здібностями є їх надзвичайна пізнавальна активність - підвищена потреба у нових враженнях, у розумовому навантаженні. Розумова активність таких дітей нерозривно пов'язана з її саморегуляцією.
Інтелектуальна своєрідність дуже помітна у дошкільників, що перебувають на однаково високому рівні розвитку: одні діти добре вміють розмірковувати, інші привертають увагу своєю кмітливістю у практичних питаннях; одним подобається працювати з комп'ютером, іншим - доглядати за рослинами чи птахами; одним легко вдається виявляти помилки та неточності, іншим - придумувати щось нове, конструювати тощо. При цьому у дитини можуть одночасно проявлятися різні розумові якості, оскільки у кожного існують свої прояви інтелектуальних здібностей.
Згідно зі спостереженнями, серед дітей, що відрізняються своїми інтелектуальними здібностями, вже у дошкільному віці можна зустріти чітко виражених "математиків", "біологів", "літераторів", хоча, як правило, інтереси малюка у цьому віці бувають різносторонніми і можуть швидко змінюватись.
Творчі здібності пов'язані із уявою і дають змогу дитині знаходити оригінальні способи і засоби розв'язання задач, придумати казку чи історію, скласти гру чи намалювати малюнок.
Високі показники творчості дитини не гарантують її творчих досягнень у майбутньому, а лише збільшують вірогідність їх прояву за наявності високої мотивації до творчості та оволодіння певними уміннями. Найважливішим структурним компонентом творчого потенціалу дитини є пізнавальні потреби. Пізнавальна мотивація виражається у формі дослідницької та пошукової активності дитини.
