- •4. Фактори та стимули психічного розвитку дитини
- •5.Загальні закономірності розвитку особистості, їх характеристика.
- •6.Характеристика критеріїв вікової періодизації.
- •7.Внутріутробний розвиток.Поняття про пренатальний розвиток.
- •8.Загальна характеристика анатомо-фізіологічних особливостей новонароджених.
- •9.Психічна характеристика новонароджених.Комплекс пожвавлення.
- •10. Психічний розвиток немовлят.
- •11. Особливості пізнавального розвитку немовляти.
- •12. Новоутворення першого р. Життя. Криза 1-го р. Життя.
- •13. Розвиток наочно-дійового мислення дітей раннього віку. Перехід до наочно-образного мислення.
- •14.Розвиток мови і мовлення в ранньому віці.
- •15. Прояви перших елементів самостійності у ранньому віці.
- •16. Зародження нових видів діяльності у ранньому віці.
- •19. Перші уявлення про себе дітей раннього віку
- •20 Криза 3х років. Психологічні новоутворення повязані з періодом кризи.
- •21. Засвоєння правил поведінки, мотиви поведінки.
- •22. Особливості розвитку особистості дошкільника.
- •23. Розвиток сприймання у дошкільному віці.
- •24.Розвиток мислення дошкільника
- •25. Розвиток уяви і її прояви.
- •26.Формування образу «я» у дошкільників і ставлення об’єктивної самооцінки.
- •27.Становлення і розвиток гри. Шляхи керування нею.
- •28. Засвоєння норм та правил поведінки в дошкільному віці.
- •29. Психічні особливості педагогічної діяльності вихователя
- •30. Новоутворення дошкільного періоду
- •31. Прояви індивідуальних особливостей дітей. Особливості прояву характеру в різних видах діяльності та поведінці.
- •35. Особливості дітей з сангвістичним типом темпераменту.
- •36. Особливості дітей з холеричним типом темпераменту.
- •37. Формування мотивів поведінки у дошкільному віці.
- •38. Забезпечення емоційної сфери дошкільників.
- •41. Психологічний зміст кризи 7 р. Втрата безпосереднього симптому "Гіркої цукерки"
- •39. Закономірності зв*язного мовлення дошкільника
- •40.Показники готовності дитини до школи
- •42. Особливості розвитку пізнавальних процесів старших дошкільників.
- •43. Значення стилю спілкування дорослого з дітьми для формування особистості.
- •44. Раннє виявлення здібностей до окремих видів діяльності; обдарованість "вундеркіндів"
- •45 Формування внутрішнього мовлення у дошкільному віці
- •46 Формування практичних здібностей у дошкільному віці Конец формы
- •47 .Характеристика і розвиток спеціалини здібностей ддв
- •48. Індивідуальні особливості формування здібностей дошкільників.
- •49. Анатомо-фізіологічні особливості старшого дошкільника.
- •50. Розвиток пізнавальних здібностей у дошкільному віці.
- •51. Зміна соціальної ситуації розвитку в звязку з переходом до школи.
- •52. Психологічні особливості готовності дитини до навчання вшколі Психологічна готовність дитини до навчання у школі
- •53.Мотиваційна готовність дошкільника до навчання в школі.
- •54. Інтелектуальна готовність дитини до навчання в школі.
- •55. Емоційно-вольова готовність дошкільників до вступу в школу.
- •56. Особистісна готовність дошкільника до навчання в школі.
- •57. Психофізіологічні особливості темпераменту у дітей від народження до 7 років.
- •58. Формування внутрішніх моральних зразків як новоутворення в особистісній сфері дошкільника
- •59. Розвиток сенсорних еталонів у дошкільників.
43. Значення стилю спілкування дорослого з дітьми для формування особистості.
Особливості спілкування дитини з дорослими
Мотиви спілкування дитини зумовлені її осно
вними потребами, передусім потребами у нових враженнях (пізнавальні), активній діяльності (ділові), визнанні і підтримці (особистісні).
Пізнавальні мотиви спілкування породжені потребою у нових враженнях, що спонукає її звертатися із запитаннями до дорослих. Ділові мотиви спілкування виникають у процесі задоволення потреби дитини в активній діяльності, внаслідок усвідомлення необхідності допомоги дорослих. Особистісні мотиви становлять суть спілкування дитини і дорослого. На відміну від пізнавальних і ділових, які відіграють службову роль і опосередковують досягнення дитиною віддалених, кінцевих мотивів, особистісні мотиви остаточно задовольняються у спілкуванні. Спілкування дитини з дорослими є Особливості спілкування дитини з дорослими
Мотиви спілкування дитини зумовлені її основними потребами, передусім потребами у нових враженнях (пізнавальні), активній діяльності (ділові), визнанні і підтримці (особистісні).
Пізнавальні мотиви спілкування породжені потребою у нових враженнях, що спонукає її звертатися із запитаннями до дорослих. Ділові мотиви спілкування виникають у процесі задоволення потреби дитини в активній діяльності, внаслідок усвідомлення необхідності допомоги дорослих. Особистісні мотиви становлять суть спілкування дитини і дорослого. На відміну від пізнавальних і ділових, які відіграють службову роль і опосередковують досягнення дитиною віддалених, кінцевих мотивів, особистісні мотиви остаточно задовольняються у спілкуванні. Спілкування дитини з дорослими є одним з вирішальних чинників її розвитку. Вона не може жити і розвиватися поза практичним і мовним спілкуванням з дорослим. Перші її специфічно людські предметні дії виникають у спільних діях з дорослим.
Поза спілкуванням не може формуватися у дитини специфічно людська предметна діяльність. Спілкування у формі спільної діяльності, мовного або мислительного спілкування є необхідною умовою розвитку людини у суспільстві. Найближчим соціальним середовищем людини, колом її безпосереднього спілкування виступає суспільна група, до якої вона належить. Для дитини дошкільного віку до кола її інтимного спілкування входять батьки і вихователь.
Усі фактори, які сприяють спілкуванню дитини з дорослими, найкраще стимулюють її психічний розвиток, ізоляція від них - гальмує його. Роль спілкування у розвитку людини обумовлена тим, що специфічні для неї види психічної і практичної діяльності формуються після народження. Вони виникають і розвиваються упродовж життя внаслідок засвоєння їх у спілкуванні з носіями суспільно-історичного досвіду людства - дорослими людьми.
Спілкування обумовлює психічне життя дитини. Особливу увагу вона зосереджує на комунікативних засобах, які забезпечують ефективне спілкування: немовля - на інтонації, дошкільники середнього і старшого віку - на фонемах. Зміна комунікативного подразника (включення його у сферу спілкування) активізує ставлення до нього дітей. Особливості загальної життєдіяльності на певних етапах дитинства обумовлюють їхнє вибіркове ставлення до різних об'єктів спілкування.
У спілкуванні дорослий підтримує і заохочує пізнавальну ініціативу дітей, сприяє їхньому емоційному залученню до дослідження навколишнього світу. Позитивний досвід взаємин із дорослими підвищує інтерес дітей до навколишнього світу, урізноманітнює прийоми його обстеження, активність і наполегливість у розв'язанні завдань.
Для дошкільника дорослий є особливо авторитетним, вирішально впливає на його психічний розвиток. Серед значущих дорослих найближчою людиною для дошкільника є мама. З нею він найчастіше спілкується, ділиться враженнями, її найкраще слухається. Свої вередування як своєрідний засіб встановлення контактів з дорослими діти найчастіше адресують матерям і бабусям. Наступним за значущістю для малюка є вихователь дошкільного закладу який спілкується з ним. За даними досліджень, 52% вихованців дошкільних закладів надають перевагу у спілкуванні мамі, 13% - вихователю, 10% - татові.
Спілкування з дорослими є одним із основних чинників психічного розвитку дитини, оскільки забезпечує залучення її до суспільно-історичного досвіду людства. Організація достатнього за кількістю й адекватного за змістом спілкування є важливою умовою правильного виховання дітей у будь-якому віковому періоді.практичним і мовним спілкуванням з дорослим. Перші її специфічно людські предметні дії виникають у спільних діях з дорослим.
Поза спілкуванням не може формуватися у дитини специфічно людська предметна діяльність. Спілкування у формі спільної діяльності, мовного або мислительного спілкування є необхідною умовою розвитку людини у суспільстві. Найближчим соціальним середовищем людини, колом її безпосереднього спілкування виступає суспільна група, до якої вона належить. Для дитини дошкільного віку до кола її інтимного спілкування входять батьки і вихователь.
У спілкуванні дорослий підтримує і заохочує пізнавальну ініціативу дітей, сприяє їхньому емоційному залученню до дослідження навколишнього світу. Позитивний досвід взаємин із дорослими підвищує інтерес дітей до навколишнього світу, урізноманітнює прийоми його обстеження, активність і наполегливість у розв'язанні завдань.
Для дошкільника дорослий є особливо авторитетним, вирішально впливає на його психічний розвиток. Серед значущих дорослих найближчою людиною для дошкільника є мама. З нею він найчастіше спілкується, ділиться враженнями, її найкраще слухається. Свої вередування як своєрідний засіб встановлення контактів з дорослими діти найчастіше адресують матерям і бабусям. Наступним за значущістю для малюка є вихователь дошкільного закладу який спілкується з ним. За даними досліджень, 52% вихованців дошкільних закладів надають перевагу у спілкуванні мамі, 13% - вихователю, 10% - татові.
Спілкування з дорослими є одним із основних чинників психічного розвитку дитини, оскільки забезпечує залучення її до суспільно-історичного досвіду людства. Організація достатнього за кількістю й адекватного за змістом спілкування є важливою умовою правильного виховання дітей у будь-якому віковому періоді.
