9.Психічна характеристика новонароджених.Комплекс пожвавлення.

Нове ставлення дитини до дійсності символізує початок немовлячого періоду. Перед тим у дитини виникає певний інтерес до зовнішнього світу, з'являється змога вийти зі своєю активністю за межі безпосередніх потягів та інтенсивних тенденцій. Перед нею постає зовнішній світ. Так починається перша стадія немовлячого періоду. На другій стадії також відбувається різка зміна ставлення дитини до зовнішнього світу. Це стається між 5-м і 6-м місяцями життя. До того в поведінці дитини спостерігаються перші впевнені оборонні рухи, хапання, пожвавлені пориви радості, навіть бажання, експериментальні вчинки, соціальні реакції на однолітків, пошуки загублених іграшок. Усе це є активним інтересом до навколишнього світу. Найсуттєвіша ознака цього вікового періоду - наслідування.

Розвиток психіки новонародженого відбувається на основі основних актів життєдіяльності - спання (близько 20-ти годин на добу) і годування.

На основі постійного контакту батьків з дитиною у неї впродовж першого місяця життя відбувається фіксація, запам'ятовування образів значимих дорослих. Подальше активне спілкування батьків з дитиною забезпечує формування у неї психічного новоутворення, що свідчить про завершення фази новонародженості - комплексу пожвавлення

Комплекс (лат. complexus - поєднання, зв'язок) пожвавлення - система позитивних емоційно-рухових реакцій дитини у відповідь на появу в полі зору людини, що нахиляється, розмовляє, усміха­ється.

Стійка позитивна реакція дитини на появу матері відображає сформованість соціальної ситуації розвитку немовляти.

10. Психічний розвиток немовлят.

Особливості психічного розвитку дитини до 1 року пов'язані зі зміцненням опорно-рухового апарату організму дитини, на основі якого виникає здатність дитини захоплювати й втримувати предмети у руках.

-поява зорово-рухових координацій, спостерігається вирівнювання у розвитку органів чуття та опорно-рухового апарату; - виникають предметні маніпуляції, операційною стороною яких виступає дія хапання, а мотиваційною - потреба у пізнанні та активності; - спілкування з дорослим вплітається у маніпулятивну діяльність з предметами; Безпосереднє емоційне спілкування дитини з дорослим перетворюється в її специфічну активність, яка здійснюється заради самого контакту, а не для досягнення якихось інших цілей.

- розширюється самостійність дитини у пересуванні й пізнанні, з'являється перше «передособистісне» новоутворення - активність; - у сфері пізнавальних процесів виникає уявлення про предмет зі стійкими властивостями; розвиток пам'яті розширює межі досвіду дитини і починає його формувати; з'являються перші прояви наочно-дійового мислення, починається оволодіння пасивним та активним мовленням.

60. Статева диференціація в психічному розвитку дітей дошкільного віку

"Статева диференціація" - Сукупність генетичних, морфологічних і фізіологічних ознак, на підставі яких різняться чоловіча і жіноча стать.

До 3-4 років дитина засвоює свою статеву приналежність. Він знає, хто він: хлопчик чи дівчинка. Але він ще не знає, яким змістом повинні бути наповнені слова "хлопчик" і "дівчинка".

У дошкільному віці починається диференціація в предпочітаніі ігор, іграшок та пов'язана з цим відпрацювання ігрових і гарматних дій. В грі проявляються психологічні особливості дітей як представників тієї чи іншої статі. Дівчатка краще пристосовуються до ситуації, що створилася, швидше і легше входять в нові умови, встановлюють контакти. Хлопчики вибухових, створюють більше шуму. Вибрані ігрові ролі відображають соціальні прагнення дітей різної статі.

Мета статевого виховання - виховання дитини як представника певної статі, формування в неї моральних неї моральних норм взаємин між представниками протилежної статі, озброєна її знаннями про особливості власного розвитку та розвитку представників протилежної статі, виховання статевої культури