Негативні непатологічні девіації
Алкоголізм – хронічне прогредієнтне захворювання, що виникає у разі систематичного вживання спиртних напоїв, фізична, психічна залежність від них.
Стадії:
психічна залежність (постійне бажання вживати психоактивну речовину, неможливість контролювати кількість випитого, незадовільний емоційний стан, забування, при абстинентному синдромі (стан озлобленості, неспокою при відсутності спиртного) – зникнення блювального рефлексу, висока втомлюваність, розсіяність, обіцянки „не пити” та їх порушення);
фізична залежність (алкоголь включається в обмін речовин, неподоланний потяг до спиртного, похмільний синдром, в’ялість, апатія, головний біль, тремтіння рук, почервоніння шкіри, апатія, при абстинентному синдромі (відсутність відрази до спиртного, похмілля горілкою, вживання ненормативної лексики, нехтування професійно-побутовими обов’язками, зниження сексуальних потенцій, задишка);
алкоголічна деградація (судомні напади, погіршення пам’яті, уваги, мислення, сприймання, сп’яніння наступає від невеликої дози, нівеляція особистості).
Наркоманія – хвороба, викликана систематичним уживанням наркотичних речовин.
Етапи наркотичної залежності:
„перші проби” (уживання наркотику під впливом групи, відсутня мотивація вживання);
„пошуковий полінаркотизм” (наркотики стають способом проведення дозвілля, вибір виду наркотичної речовини);
„фоновий полінаркотизм” (виникнення залежності, збільшення дози, зникнення захисних рефлексів, при передозуванні, відсутності вчасної допомоги – смерть).
Стадії:
психічна залежність (утрата зв’язку з оточуючими, позитивна оцінка всього, здатності до рефлексії, систематичне вживання наркотику, зниження апетиту, схуднення, погіршення зору, підвищена пітливість, депресія);
фізична залежність (збільшення дози у 3 рази, відчуття „наркотичного голоду”, агресивність, спрага, жар, нежить, пронос, тремор, лихоманка, розширення зіниць, галюцинації, крихкість зубів, випадання волосся);
наркотична деградація (крайнє виснаження організму, астенія, апатія, недієздатність, неможливість обслуговувати себе, відмова від наркотиків чи помірне їх уживання).
Куріння – залежність від нікотину.
Причини паління:
прагнення бути прийнятим компанією;
бажання бути схожим на кумира (уподібнення його);
потреба бути дорослим;
спосіб самоствердження, прагнення не відставати від моди;
бажання все у житті спробувати;
негативний приклад батьків;
спосіб схуднення;
спосіб покращення настрою;
вплив реклами.
Наслідки:
Позитивні
почуття розслаблення;
підвищений настрій, ейфорія;
приналежність до групи;
розвіювання смутку;
сміливість;
зміна сприйняття;
зниження болю.
Негативні
захворювання легень, серця, рак;
під час вагітності – ризик утратити дитину;
великі грошові витрати;
неприємний запах;
жовті зуби, нігті, шкіра, ранні зморшки, хриплий голос, кашель, бронхіт;
зниження рівня пізнавальних процесів.
Суїцизм – свідоме позбавлення себе життя.
Види: спроби (демонстративні дії), замахи (спроба, що не завершується смертю, що не залежить від суїцидента), проби (думки, висловлювання, що не супроводжуються діями).
Стадії внутрішньої форми суїцидальної поведінки:
пресуїцизм (від думок про смерть до перших проб);
бурхливий період (суїцидальний акт в імпульсивній, неусвідомлюваній формі);
афективно-редуктивний період (емоційна холодність, пасивність).
Зовнішня форма суїцидальної поведінки – суїцидальні спроби чи суїцид.
Сексуальні девіації – відхилення у сексуальній поведінці.
Розрізняють патологічні (збочення) та непатологічні (порушення статевої свідомості, відхилення відносно об’єкта, способу реалізації статевого акту, нетипові відхилення) види.
Різновиди:
гіпермаскулінність (надмірна мужність, агресивність, жорстокість, потяг до чоловічого одягу в дівчат та ніжність, лагідність чоловіків);
фетишизм (статевий потяг до окремих предметів, одягу, частин тіла коханця (-ки));
мазохізм (спричинення фізично-сексуального болю собі);
трасвестизм (отримання задоволення від переодягання в одяг протилежної статі);
нарцисизм (закоханість у власне тіло);
ексбібіціонізм (отримання сексуального задоволення від демонстрації своїх статевих органів перед особами протилежної статі, манструбація);
некрофілія (статевий потяг до трупів);
зоофілія (статевий потяг до тварин);
педофілія (статевий потяг до дітей), ефебофілія (до підлітків, юнаків), геронтофілія (до людей похилого віку);
бізіонізм (сексуальне задоволення від піглядання за особами протилежної статі, сексом інших);
онанізм (мимовільне отримання задоволення від подразнення геніталій);
петинг (еротичні пестощі двох людей);
гомосексуалізм (статевий потяг, сексуальний акт до осіб тотожної статі).
Харчові розлади – відхилення у харчуванні.
Різновиди:
нервова анорексія (манія схуднення, умисна втрата ваги, страх стати товстою (-им));
булімія (приступи переїдання, занепокоєння власною вагою).
Емоційні розлади – відхилення в емоційній сфері.
Різновиди:
тривожні (фобії, обсесивно-компульсивні розлади, паніка, генералізовані тривожні розлади, посттравматиний стресовий синдром);
афективні (порушення рівноваги настрою, емоційного тону): депресія, стрес, дистимія, дисфорія, біполярні розлади.
Фобії – необґрунтований страх конкретного, ірраціонального, дій, учинків тощо.
Обсесивно-компульсивні розлади – нав’язливі думки, спогади, дії.
Паніка – часто повторювана стурбованість без конкретної причини.
Посттравматиний стресовий синдром – тривожний стан людини після надзвичайно травмуючої події.
Генералізовані тривожні розлади – неадекватний страх, що може тривати 6 місяців, супроводжується залежністю від седативних засобів, депресією, деморалізацією, низьким самоконтролем.
Стрес – неспецифічна реакція організму у відповідь на будь-яку вимогу до нього (загрозу).
Депресія – афективний синдром, що характеризується пригніченим, тужливим настроєм, низькою самоооцінкою, погіршенням роботи пізнавальних процесів, апатією, страхом, утратою сенсу життя, апетиту, сну, сексуальних інтересів тощо.
Дистимія – розлад настрою без причини із поганим передчуттям.
Дисфорія – розлад настрою з озлобленістью на світ.
Біполярні розлади – зміна настрою від позитивного до негативного.
Асоціальна поведінка – поведінка, спрямована проти інтересів суспільства чи конкретної особистості.
Різновиди:
правопорушення (невиконання правил плведінки, установлених законом, здійснення заборонених дій): проступки (делінквентність) (незначні порушення, що мало загрожують безпеці суспільства), злочини (суспільно небезпечні дії, що караються законом);
аморальні дії (брутальність, брехливість тощо).
Отже, девіантні форми поведінки перешкоджають самореалізації особистості, призводять до моральної, фізичної деградації, що негативно позначається на міжособистісній, особистісній, навчальній сферах.
індивідуальні форми роботи, використання наочності, технічних засобів (відео-, аудіоматеріали, слайди), диференційована тривалість превентивної освіти у різновікових групах (у дошкільному та молодшому шкільному віці психологічна просвіта має тривати 5-10 хвилин, у середньому – 15 хвилин, у старшому – 15-20 хвилин, тренінгова частина – відповідно 10:25:30 хвилин, психодіагностична – 0:5:10 хвилин).
Отже, профілактика девіацій має бути системною, багаторазовою, інтерактивною, поетапною, із урахуванням індивідуально-психологічних та вікових особливостей учнів, здійснюватись кваліфікованим фахівцем.
