Поради:
за годину перед сном доцільна прогулянка на свіжому повітрі і прийом теплої ванни або душу;
перед сном небажана інтенсивна розумова чи фізична робота, що може викликати надмірне порушення нервової системи, ускладнюючи цим процес засинання;
лягаючи в постіль, варто уникати зосередження думок на хвилюючих подіях дня чи питаннях майбутнього;
нормальний сон являє собою умовно-рефлекторний процес, що виникає у відповідь на довготривалі й одноманітно діючі умовні подразники (наприклад, час доби, затемнення кімнати, певне розташування меблів, певне положення тіла, звуки тощо).
при значному головному болю Андрій Курпатов у праці „Засіб від утоми” рекомендує робити фізичні (повороти голови довколо своєї осі, уверх, униз, управо, уліво; стиснення зубів та широке розкриття роту; піднімання брів та замружування; піднімання та опускання плечей), дихальні (покласти 1 руку на верхню частину грудної клітки, іншу – на пуп, удихаючи, не рухати верхню руку, піднімаючи нижню, при цьому видих має бути довшим, ніж вдих) вправи.
„Домашнє завдання”: складіть самостійно список позитивних установок, періодично перечитуйте його. Умови: віднестись до цього потрібно серйозно, повіривши, що він дійсно допоможе вам змінитись; можна користуватись чужими ідеями, але формулювати твердження необхідно самостійно; уникати негативних формулювань (із часткою „не”), що викликають пригнічуючий настрій, почуття неповноцінності, песимізм, не розвивають потребу в самоактуалізації; об’єм – 1 сторінка; текст можна змінювати).
Релаксація (вправа виконується стоячи, міцно зціплюючи зуби, стиснувши кулаки, надавлюючи п’ятами на підлогу):
„Я – могутнє, міцне дерево. У мене сильне коріння, жоден вітер мені не зашкодить. Я сильне, могутнє дерево”. Далі всі учасники тренінгу стають у коло, беруться за руки, піднімаючи їх угору, і промовляють: „Ми разом – велика сила. Одному дереву важко в негоду, набагато легше, якщо це цілий гай. Разом ми сильні, непереможні”. Повільно розслабтесь, зафіксуйте приємні відчуття.
Воля
як регулятивний механізм у моєму житті.
Інформаційна довідка:
Воля – внутрішня активнісь психіки, пов’язана з вибором мотивів, цілей, потребою в самореалізації, подолати перешкоди, мобілізувати внутрішнє напруження, гальмувати поведінкові реакції.
Функції:
спонукальна (внутрішні спонукання, що зумовлюють активність особистості);
гальмівна (стримує небажані прояви активності особистості, що суперечать моральному еталону).
2 рівні організації волі:
гіпобулічні реакції (примітивні, нестійкі, імпульсивні, неусвідомлювані вольові акти (виконання прохань, порад, наказів);
цільова воля (здатність керувати собою, організовувати поведінку).
Фази вольової дії:
Простий вольовий акт (виникнення спонукань, усвідомлення мети та її досягнення).
Потяги – малоусвідомлені, безпредметні мотиви поведінки, бажання – усвідомлені мотиви поведінки, хотіння – усвідомлені мотиви поведінки, прагнення долати перешкоди, досягти цілі.
Складний вольовий акт (виникнення спонукань, попередня постановка мети, обміркування, боротьба мотивів, прийняття рішення, виконання його).
Класифікація вольових якостей:
базальні (первинні): енергійність, терплячість, витримка, сміливість;
системні (вторинні): цілеспрямованість, наполегливість, принциповість, самостійність, ініціативність, рішучість, організованість.
Вольові дії – дії, спрямовані на досягнення поставленої мети, пов’язаної з подоланням перешкод.
Сила волі – сукупність позитивних вольових якостей, що характеризують високий рівень мотивації досягнення.
Мотивація досягнення – намагання збільшити чи зберегти максимально високими здібності людини до всіх видів діяльності, досягти успіху. Якщо процес досягнення цілі стає простим або нереальним, то стимул досягнення її поступово знижується. У мотивації досягнення цілі існує 2 тенденції: „надія на успіх”, „страх невдачі”. Характерні постійний перегляд цілей, повернення до перерваного завдання.
Вольова слабкість – сукупність негативних вольових якостей, що характеризують низький рівень мотивації досягнення.
Прийоми виховання сили волі (за Р. Ассаджіолі):
складіть план дій та виконати його;
якщо легше сказати „так” (а правильно – „ні”), то скажіть „ні”;
говоріть те, що вважаєте найважливішим;
робіть вибір без вагань;
не говоріть те, що вам нав’язують;
не відкладайте на завтра розпочату справу.