Практична робота по темі„Розвиток пам’яті”

Мета: розвивати мнемічні особливості учнів (зорову, слухову, зорову пам'ять), здатність запам’ятовувати та відтворювати інформацію.

• Покласти на стіл 10-15 дрібних речей, які учні мають уважно розглянути (протягом 5 сек.) та запам’ятати, згодом мають їх відтворити (письмово, а бажаючі – усно); ще раз розглянути, а потім заплющеними очима описати їх.

• 3 учнів запам’ятовують уважно 10 предметів на столі, потім мають у письмовій формі (на дошці) відтворити порядок їх розміщення.

• Робота в парах: кожен, обравши 1 предмет, уважно вивчає його, потім вони міняються один з одним, розглядають інші предмети, тоді – перевіряють ступінь засвоєння один в одного обох предметів.

• „Фотограф”: 1 учасник „фотографує” усіх одногрупників та виходить за двері; у цей час учні міняються місцями, переодягаються тощо, що й потрібно виправити.

• Тренер кидає 5 сірників на стіл, 3 учнів мають за 3 сек. запам’ятати їх розташування, а потім відтворити окремо.

• Робота в парах: учні уважно розглядають один одного, відвертаються, відновлюють образ у пам’яті, знову дивляться, уточнуючи призабуте, відтворюють вербально портрет іншого (спочатку группа виконує це завдання у парах, потім 2 учнів із різних парах демонструють його перед класом).

• Усі уважно вивчають класну кімнату протягом 15 сек., потім заплющеними очима мають назвати предмети, присутні в кімнаті, ті, що починаються на літеру „С” (1 учень називає 2 – доповнює…).

• Кожен має пригадати у найменших деталях сьогоднішній ранок (не лише дії, а й внутрішній стан, особливості сприймання (смаку, запаху, дотику, нюху) тощо (бажаючий відповідає).

• Розглянути й детально описати сторінку газети та картину (передаються один одному із інтервалом 5 сек.) (відповідають 2 бажаючих учнів).

• Скласти на основі малюнку історію усією групою (кожен має скласти 1 речення, пов’язавши із попереднім, повторюючи попереднє сусіда зліва).

• „Маршрут”: учні мають уважно пригадати ключові точки переміщення, детально описати їх; н-д., ліцей, столова, університет, універмаг, ліцей...

• Запам’ятати й відтворити 10 слів, розмістивши їх на ключові точки переміщення (ножиці, Архімед, вікна, телескоп, „Віскас”, окуляри, печиво, гроші, банк, Джомолунгма).

• Запам’ятати й відтворити 10 слів, поєднавши їх асоціатитвним зв’язком (скласти історію, використавши всі слова) (папір, сукня, бухгалтер, цифра, лінійка, Франко, ламінат, амброзія, білизна, папуга).

• „Сантиметр”: розглянути стілець, відкритими очима розсунути руки на ширину спинки стільця, тоді – закритими.

• „Лабіринт”: зробити зі стільців лабіринт, спочатку подумки із відкритими очима пройтись по ньому, тоді – із закритими, тоді пройти по ньому із відкритими очима, тоді – із закритими очима.

• „Компас”: 1 бажаючий, запам’ятавши класну кімнату, описує по черзі пн. її сторону, тоді – пд., тоді – сх., тоді – зх.; потім завдання ускладнюється – учасника крутять довколо своєї осі.

Мислення

Мета: ознайомити учнів із сутністю мислення, основними інтелектуальними процессами, розвиток здатності логічно мислити, узагальнювати інформацію, знаходити правильне рішення.

Обговорення інформаційної довідки:

Мислення – процес відображення суттвих якостей предметів, явищ.

Теорії: асоціативна (мислення – процес нагромадження асоціацій) (Виготський, Самарін, Єсаулов);вюрцбурзька (мислення – внутрішній процес виконання інтелектуальних операцій) (Скрипченко, Рубінштейн, Гроот, Зельц);

гештальтпсихологія (мислення – акт переструктуювання ситуації, аналітична діяльність) (Вертгеймер, Дункер);біхевіоризм (мислення – внутрішнє мовлення) (Уотсон, Торндайк, Скіннер);психоаналіз (мислення – процес, що виникає безсвідомо, у результаті неусвідомленого бажання) (Фройд, Юнг);теорія мотивації (мислення – прагнення пізнати);гуманістична (прагнення до самоактуалізації впливає на тип мислення) (Роджерс, Маслоу);операціональна (мислення – біологічний процес) (Піаже, Бюллер, Штерн);онтогенетичного розвитку (мислення – процес засвоєння суспільно-історично вироблених розумових дій, операцій) (Виготський, Блонський, Запорожець, Гальперін).

Операції мислення:аналіз – поділ цілого на частини;синтез – пошук зв’язків між виділеними елементами цілого;порівняння – знаходження ознак подібності;абстрагування – пошук істотних спільних ознак в окремих елементах;узагальнення – визначення груп за спільними ознаками;класифікація – розподіл об’єктів на групи, підгрупи, класи;систематизація – узагальненн груп, визначивши загальні ознаки;конкретизація – перехід від загального до часткового.

Мисленнєвий процес: потреба щось дізнатись → визначення відомого й невідомого, пошук ймовірних шляхів розв’язання задач → усвідомлення завдання, складання плану, аналіз пошукового процесу, антиципатія (пригадування способу розв’язання подібних задач) → переосмислення задачі.

Поняття – форма мислення, у якій відображається суть предметів, явищ реального світу.Класифікація понять:за обсягом: одиничні (я, ми, ти, ви, він, вона, воно, вони), загальні (особові займенники), збірні (іменники);за змістом: конкректні (книга, будинок), абстрактні (совість, мудрість, любов);на основі порівняння: порівняльні (кіт, собака – істоти), непорівняльні (зло, стіл).

Судження – відображення відношення між предметами, ознаками шляхом ствердження чи заперечення істинності.Класифікація суджень:за зв’язками між предметами: можливості, дійсності, необхідності;за значенням істинності: істинні, хибні, здійснені;

Умовисновки - форма мислення, у якій з одного чи кількох суджень виводять нове.Класифікація умовисновків:за характером логічних форм висновку: необхідні (дедуктивні) (перехід від загального до конкретного) (усі рідини є пружними, вода- рідина, отже, - пружна), правдоподібні (індуктивні) (залізо, олово, цинк, алюміній, платина проводять електричний струм, тому є металами).