Борисюк С.
Бутурлим Т.
Конончук А.
Суховєєва Н.
Лісовець О.
Останіна Н.
Зінченко Т.
Самовиховання у процесі професійного становлення фахівця соціально-педагогічної сфери
АБО:
Самовиховання на шляху становлення фахівця соціально-педагогічної сфери
АБО:----------
Практикум самовиховання
Або……
Навчально-методичний посібник
Ніжин-2013
Ніжинський державний університет
імені Миколи Гоголя
Борисюк С., Бутурлим Т.Конончук А.,Суховєєва Н., Лісовець О.,Останіна Н.,Зінченко Т.
(Самовиховання у процесі професійного становлення фахівця соціально-педагогічної сфери)
Навчально-методичний посібник
Рекомендовано до друку кафедрою соціальної педагогіки і соціальної роботи Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя
(протокол № від року)
Ніжин – 2013
УДК
ББК
Рецензенти:
кандидат педагогічних наук,доцент
кафедри соціальної педагогіки
та соціальної роботи
кандидат педагогічних наук,доцент
кафедри соціальної педагогіки
та соціальної роботи
Борисюк С.,Бутурлим Т.,Конончук А.,Суховєєва Н.,Лісовець О.,Останіна Н.,Зінченко Т.
Самовиховання у процесі професійного становлення фахівця соціально-педагогічної сфери: [Навчально-методичний посібник]. – Ніжин : Видавництво НДУ ім. М.Гоголя, 2013. – с.
Навчально-методичний посібник «Самовиховання у процесі професійного становлення фахівця соціально-педагогічної сфери» основним завданням має допомогти соціальним працівникам та соціальним педагогам практикувати організацію роботи щодо самовдосконалення особистості над собою, з вихованцями та клієнтами різного віку.
Видання призначене для студентів спеціальностей «соціальна педагогіка», «соціальна робота», для практикуючих фахівців соціально-педагогічної сфери.
ЗМІСТ
Вступ…………………………………………………………………………
Розділ 1. Самовиховання особистості у тлумаченнях гуманітарної науки та соціально-педагогічної практики:теоретичні аспекти.
РОЗДІЛ-2. Організація соціальним педагогом самовиховання учнів загальноосвітньої школи :технологічні аспекти.
2.1. Особливості педагогічного керівництва самовихованням учнів на різних вікових етапах.-------------------------------------------------------------13
2.2. Формування уявлень учнів про завдання самовиховання та ознайомлення з умовами успішної самовиховної роботи……………………16.
2.3.Методи і форми організації соціальним педагогом самовиховання учнів загальноосвітньої школи………………………………….18
Розділ–3. Практикум самовиховання:методичні аспекти.
(або Методичні матеріали щодо рганізації самовиховання особистості на різних вікових етапах.)
3.1. Формування здатності до самопізнання-------------------------------24 3.2.Формування здатності до самовдосконалення.-----------------------------47
3.3. Формування тенденції до згуртованості та розвиток толерантності.---75
3.4. Формування здатності до самореалізації -----------------------------------102
Рекомендована література або-- Список використаної літератури ----------------------------------------------------------------105
Додатки…………………………………………………………………………
Вступ
На сучасному етапі життя є актуальною проблема підготовки сучасного покоління до інтеграції в інфраструктуру суспільства, культури. Проте ця потреба вступає в протиріччя з ригідністю, моральною деградацією молоді. Оскільки розвиток особистості в основному здійснюється в ієрархічно організованому освітньому просторі, фахівці соціально-педагогічної сфери мають взяти на себе роль реабілітації вихованців/клієнтів, допомогти їм реалізувати внутрішній потенціал, перейти від реактивного існування до життєтворчості, справжнього Буття-у-Світі, спонукати до гармонізації „Я”,самореалізації у професійній та суспільній, сфері особистісного росту, активізувати процеси самовиховання особистості. Отримані під час організованих виховних процесів знання, уміння та навички дають змогу школярам ефективно адаптуватись до навчального процесу, усвідомити та подолати власні недоліки, удосконалити свої можливості, реалізуватись в особистісній, міжособистісній, навчальній, професійній, сімейній, суспільній сферах, інтеґруватись із власним „Я”, соціумом.
Проблема самовиховання є відомою і новою, якщо розглядати її з позицій сучасної науки. Самовиховання як явище завжди цікавило філософів, психологів, фізіологів, працівників соціально-педагогічної сфери.
Філософи головним розглядають питання про місце самовиховання в розвитку суспільства і особистості. Психологів цікавить природа, джерела і процеси самовиховання. Видатний американський психолог А. Маслоу провів глибоке вивчення людей з розвиненою потребою у самоактуалізації, тобто саморозвитку, самореалізації, самовдосконаленні. Дослідження показало, що такі люди мають велику цінність як з об'єктивної, суспільної точки зору, так і з позиції їх власного задоволення життям. Що ж стосується фахівців соціально-педагогічної сфери, то вони з'ясовують роль самовиховання у загальній системі факторів, які формують підростаюче покоління.
У соціальній педагогіці увага приділяється розробці принципів і методів організації керівництва самовиховання вихованців. Організація самовиховання є стратегічним напрямом виховної роботи, а ідея самовиховання не просто гасло і відірвана від реальності мрія - вона має фундаментальне наукове обґрунтування. Задля вдалої організації самовиховного процесу школяра соціальному педагогу потрібно опанувати ефективними методами і прийомами роботи, дотримуватися певних умов. Поняття «організація»часто асоціюється з енергійним і чітким керівництвом, вимогами та контролем. У даному випадку вимоги і контроль є неприпустимими, і організація полягає тільки у створенні умов, популяризації і консультативній допомозі у процесі самовиховання.
