50. Переклад-переспів і переклад-переробка (re-hash). Різниця між ними.

Вільні переклади-переспіви оригіналів, що були особливо поширені в 19 ст., посідають помітне місце у творчому доробкові багатьох видатних поетів. У переспівах завжди щось зберігається від оригіналу, який звужується чи розширюється в окремих частинах поетичного твору перекладачем, що сприймає і трактує окремі авторові деталі сюжету і змісту по-своєму.

Переклад-переробка є другим типом вільного перекладу, який часто використовується виключно в художній літературі, причому найчастіше, як правило, зі зміною жанру твору. Отож розрізняють крім переробки, ще кілька підтипів вільного перекладу, найважливішими з яких є такі два найпоширеніші й сьогодні:

А) вільний переклад зі зміною жанру першотвору в перекладі;

Б) вільна скорочена переробка твору для екранізації та сценічного донесення змісту й образів твору до читача або глядача/слухача.

У переробках оригіналів допускаються різні зміни й заміни, опущення й доповнення, що допомагають збільшити виражальну силу переробленого першотвору на національного слухача/глядача.

51. Найвидатніші сучасні перекладачі художньої літератури України та їхні переклади з різних національних літератур.

Таращук Петро Всеволодович (22 червня 1956, Вінниця) — український перекладач, публіцист, член Національної спілки письменників України, лауреат Літературної премії імені Григорія Сковороди.

З німецької літератури: Кафка Ф. «Голодомайстер», Цвейг С. «Марія Антуанетта», Ніцше Ф. «Жадання влади»

Євгенія Кононенко (17 лютого 1959, Київ) — сучасна українська письменниця і перекладачка. Вона перекладає з французької та англійської мов.

З французької літератури: Клод Руа «Інфантазії», «На захист крокодилів».

Стронґо́вський Ілля́ Ю́рійович (25 травня 1982, Житомир) — український письменник, поет, перекладач.

З англійської літератури: Чак Поланік «Бійцівський клуб», Чарльз Буковскі «Поштамт».

52. Універсальна лексика і термінолексика, ідіоми, інтернаціональна лексика, власні імена, реалії суспільно-політичного життя народу, жаргонна лексика та їх переклад.

Універсальна лексика – це лексика, що охоплює назви речей, об’єктів, і життєвих дій, потреб людини, внаслідок чого її розуміють, нею володіють усі носії кожної окремої мови, вона створює словниковий склад розвиненої мови.

Термінолексика відображає процес постійного, глибинного і безкінечного пізнання дійсності, осмислення і омовлення якої кожен соціум означує у своїй мовній картині світу.

Ідіома  — стійкий неподільний зворот мови, що передає єдине поняття, зміст якого не визначається змістом його складових елементів, напр.: байдики бити, впадати в око.

Інтернаціоналізм - слово, що існує на позначення одного й того самого поняття у трьох або більше неспоріднено генеалогічно мовах. Це насамперед терміни більшості наук, назви технічних пристроїв, спортивна лексика, різного роду екзотизми.

Слова-реалії — перекладознавча категорія, яка відіграє першорядну роль у відображенні соціально-історичного та культурного контексту, надають національного забарвлення. Водночас реалія часто стає каменем спотикання для перекладача, оскільки її правильне витлумачення вимагає виходу за межі тексту в широкий контекст і за текст.

Жаргон — соціальний діалект; відрізняється специфічної лексикою і фразеологією, експресивністю оберту і особливим використанням словотвірними коштів, але з має власної фонетичної і граматичної системою.