4.Припинення шлюбу внаслідок його розірвання.

Розірвання шлюбу відбувається в певних межах під контролем держави і може здійснюватися відповідними державними органами – органами реєстрації актів цивільного стану або судом.

На підставі постанови органу РАЦСу розірвання шлюбу проводиться у наступних випадках ( ст. 106,107СК України):

1. якщо у подружжя не має неповнолітніх дітей (постанова виноситься після спливу 1 місяця від дня подання заяви) і існує взаємна згода подружжя про розірвання шлюбу.

2. якщо один з подружжя визнаний безвісно відсутнім,

3. якщо один з подружжя визнаний недієздатним,

Шлюб розривається незалежно від наявності між подружжям майнового спору. Питання про розподіл майна подружжя можуть вирішити у судовому порядку. Орган РАЦСу виносить постанову про розірвання шлюбу після спливу 1 місяця від дня подання спільної заяви. Таким чином законодавство дає змогу подружжям обдумати своє рішення і остаточно визначити серйозність своїх намірів щодо розірвання шлюбу.

На підставі рішення суду шлюб розривається:

1. якщо між подружжям є спір щодо розірвання шлюбу;

2. за спільною заявою подружжя, якщо у подружжя є спільні діти (разом із заявою про розірвання шлюбу подається письмовий договір про те, з ким будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той, хто буде проживати окремо, умови про виховання дітей, договір про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений).

Заява про розірвання шлюбу не може бути поданий протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, Сімейний Кодекс встановлює нове правило, шлюб не може бути розірвано за ініціативи не тільки чоловіка, а й жінки, крім випадків, коли один з подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки злочину, щодо другого з подружжя або дитини.

Суд приймає позов про розірвання шлюбу, вживає заходи щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечили б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

58. Розкрийте право особистої приватної та спільної сумісної власності подружжя.

Сімейний кодекс України визначає певні види майна, яке є роздільним і належить кожному з подружжя. Роздільним є майно:

1. Яке кожен з подружжя набув до шлюбу (ч.1 ст. 57 СК).Майно, набуте кожним з подружжя до шлюбу зберігає режим роздільності незалежно від тривалості шлюбу, навіть якщо цим майном користується і іншій з подружжя.

2. Яке набуте кожним з подружжя за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування (п.2 ч.1 ст.57 СК).

3. Майно, яке набуте подружжям за час шлюбу, але за кошти, які належали їм особисто (п.3 ст.57 СК). Це правило стосується як грошей, які були набуті одним з подружжя до шлюбу, так и тих, які були отримані одним із подружжя під час шлюбу за договором дарування, внаслідок спадкування тощо.

4. Речі індивідуального користування кожного з подружжя (одяг, аксесуари, косметичні засоби тощо). Коштовності є приватною власністю того з подружжя, хто ними користується. У разі поділу майна ці речі не враховуються і поділу не підлягають ( ч.2 ст.57 СК).

5. Премії та нагороди, які один з подружжя одержав за свої заслуги (ч.3 ст.57СК). Але якщо буде встановлено, що другий з подружжя сприяв її одержанню, суд може визнати за ним право на частку цієї премії або нагороди, розмір частки буде визначатися судом і залежатиме від усіх обставин справи.

6. Майно, одержане як відшкодування шкоди за користування майном, яке належало одному з подружжя .

7. Відшкодування завданої моральної шкоди (ч.4 ст.57 СК).

8. Страхові суми, одержані нею, ним за обов’язковим особистим або добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою приватною власністю кожного з них (ч.5 ст.57 СК).

9. Якщо подружжя проживають окремо але шлюб не розірвано і за цієї період ними набуте майно, то це майно суд може визнати власністю дружини або чоловіка (ч.6 ст. 57 СК).

10. Плоди, доходи, приплід, які дає річ, що належить на праві власності одному з подружжя, є власність цього з подружжя (ст..58 СК).

11. Ч.1 Ст. 57 СК закріплює режим майна, що іноді називають “змішаним”. Йдеться про випадки, коли в придбання майна вкладені окрім спільних також роздільні кошти. У частці, яка відповідає внеску одного з подружжя, майно належить йому на праві приватної власності, в іншій частці – майно належить подружжю на праві спільної власності.

Той з подружжя, хто є власником майна, визначає режим володіння та користування ним з урахуванням інтересів сім’і. При розпорядженні своїм майном дружина , чоловік зобов’язані враховувати інтереси дитини, інших членів сім’ї, які відповідно до закону мають право користування ним.

3. Правовий режим спільного майна подружжя.

Режим спільного майна подружжя означає, що:

• майно, набуте подружжям за час шлюбу, вважається спільним, якщо інше не встановлено домовленістю сторін;

• подружжя мають рівні права щодо майна, яке належить їм на праві спільної сумісної власності;

• майно належить подружжям без визначення частки кожного з них у праві власності,;

• права на майно визнаються рівними, незалежно від того, що один з них не мав самостійного заробітку ( ведення домашнього господарства, виховання дітей тощо);

• вважається, що кожен з подружжя, який здійснює право чини щодо розпорядження спільним майном , діє в інтересах іншого з подружжя, поки не буде доведено протилежне.

Види майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя:

1. Майно, набуте за час шлюбу (ч.1 ст.60СК).Перелік такого майна відсутній у законодавстві. При реєстрації прав на нерухоме майно, яке набуте під час шлюбу, на одного з подружжя, не визначає права власності на нього тільки одного з подружжя, вказане майно є спільною сумісною власність подружжя.