Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
цк відповіді.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
641 Кб
Скачать
☆
  1. Назвіть види недійсних правочинів та розкрийте їх зміст.

Під недійсним правочином розуміють дії фізичних і юридичних осіб, які хоч і спрямовані на встановлення . зміну чи припинення цивільних прав та обов”язків, але не створюють цих наслідків через невідповідність вчинених дій вимогам законодавства.

Правочин може бути визнаний недійсним повністью або в окремий частині

Підставами для визнання правочину недійсним є:

  • дефекти суб’єктивного складу ( відсутність у сторін дієздатності у фізичних осіб і правоздатності у юридичних);

  • дефекти форми правочину, що стосуються виключно письмової форми правочину;

  • дефекти змісту правочину ( невідповідність умов правочину вимогам законодавства, наприклад фіктивні, удавані правочини тощо);

  • дефекти волі ( правочин здійснений без внутрішньої волі сторін).

Види недійсних правочинів:

1. Залежно від характеру порушення закону при вчиненні правочину та правових наслідків:

- нікчемні ; - заперечні.

Нікчемнім є правочин, недійсність якого:

- прямо встановлена законом (ст. 228ЦК – правочин, що порушує публічний порядок є нікчемним);

  • односторонній чи двосторонній правочин, щодо якого недодержано вимоги закону про нотаріальне посвідчення (ст.219 –220 ЦК), а також письмової форми, якщо це прямо було передбачено законом ( ст.719ЦК – консенсуальний договір дарування укладається у письмовий формі );

  • правочин, вчинений малолітньою особою межами її цивільної дієздатності без згоди батьків ( усиновлювача), опікуна (ст.221 ЦК);

  • правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування (ст.224 ЦК – перелік таких право чинів вказаний у ст.. 71 ЦК);

  • правочин, вчинений недієздатною фізичною особою за відсутності його схвалення опікуном (ст.226 ЦК);

Нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним у випадках передбачених законом ( наприклад ч. 2ст.218, ч. 2 ст 220,ч.2 ст 221,ч.2 ст 224, ч.2 ст 226 ЦК).

Заперечним є правочин, недійсність якого прямо не випливає із закону, але кожна з сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом. Такий правочин породжує права та обов’язки сторін , проте його дійсність перебуває під загрозою, оскільки закон надає відповідним особам право його заперечувати ( ст.222 ЦК – право опікунів заперечувати правочин, укладений підопічним) . До таких правочинів відносяться правочини:

  • вчинений неповнолітньою особою за межами її цивільної правоздатності без згоди батьків, усиновлювачів, піклувальника (ст.. 222ЦК);

  • правочин, вчинений дієздатною особою, яка не усвідомлювала значення своїх дій або не могла керувати ними (ст.225 ЦК);

  • правочин, юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), ст 227;

  • правочин, вчинений обмежено дієздатною особою без згоди піклувальника ( ст..223 ЦК)

  • правочин, чинений без згоди органу опіки та піклування ст. 224 ЦК -)

  • правочин, який вчинено під впливом помилки, обману, наільства ( ст.229, 230, 231 ЦК;

  • право чин, який вчинено під впливом тяжкої обставини (ст..223ЦК).

Сторони можуть відмовитися від правочину, відмова від правочину здійснюється у такий самій формі, що і сам правочин.