39. Дайте визначення договору перевезення, назвіть види перевезень, юридичну характеристику договору, сторони, форму договору , істотні умови.

Головною особливістю договорів про надання послуг є те, що надання послуг невіддільне від діяльності особи, яка надає послуги. Зобов’язання з надання послуг виникають, зокрема, з транспортних договорів.

Транспортні договори поділяються на основні та допоміжні.

Основні транспортні договори опосереднюють головну сферу взаємовідносин транспортних організацій та клієнтури (договори на перевезення пасажирів, багажу, вантажів, пошти, договори про буксирування – на морському та внутрішньоводному видах транспорту)

Допоміжні - сприяють нормальній організації перевізного процесу (договори експедиції, експлуатації під’їзних колій , подачу та збирання вагонів, вузлові угоди – вони укладаються при прямому змішаному перевезенні, коли виникає необхідність перевантаження продукції з одного виду транспорту на інший).

Перевезення пасажирів, багажу, вантажів, пошти залежно від виду транспорту поділяється на:

а) залізничні;

б) внутрішніми водними шляхами (річкові);

в) морські;

г) повітряні;

д) автомобільні.

Крім того перевезення буває:

• місцевого сполучення (у межах територіальної сфери дії однієї транспортної організації);

• прямого сполучення – це перевезення двома чи кількома організаціями одного виду транспорту;

• прямого залізничного сполучення – це перевезення за єдиним транспортним документом організаціями різних видів транспорту.

На морському транспорті перевезення та буксирування бувають:

а) каботажні – між портами України;

б) міжнародні – між іноземними портами.

Існує ще один вид транспорту – трубопровідний, який перекачує нафту, газ, воду тощо.

Договір перевезення може бути:

• спеціальним (перевезення конкретного вантажу);

• річним (на 1 рік);

• довгостроковим;

• навігаційним ( на річковому транспорті).

У річному договорі встановлюються:

• обсяги та умови перевезення;

• порядок розрахунків;

• раціональні маршрути.

У достроковому договорі встановлюються:

• обсяг;

• строки перевезення;

• умови надання транспортних засобів;

• порядок передання вантажу для перевезення;

• порядок розрахунків;

• інші умови.

У кодексі спеціальною ст. 915 регулюється перевезення транспортом загального користування. Перевізником є юридична особа. Вона зобов’язана здійснювати перевезення за зверненням будь – якої фізичної та юридичної особи. Договір є публічним.

Предметом договору є надання транспортних послуг.

Форма договору письмова, доказом укладення договору є транспортна накладна (в залізничному транспорті – залізнична накладна, в автомобільному транспорті – товаро – транспортна накладна, в морському – коносамент, чартер або іншій документ, в повітряному – багажна квитанція, та інші, форми документів встановлюються органом державного регулювання діяльності авіації).

Договір є реальним, оплатним і двостороннім. Договір відноситься до договорів про надання послуг.

Сторонами є перевізник і відправник. Перевізниками є транспортні організації, яким надано право укладати договори перевезення. Відправники – це юридичні і фізичні особи, яким належить вантаж. Учасником перевезень є також одержувач вантажу, який, як правило, перебуває у договірних відносинах з відправником вантажу (постачання, договір контрактації тощо).