55. Дайте поняття шлюбу та розкрийте порядок його укладення.

Шлюб є початком і ядром сім”і, він пов’язаний з народженням дітей та їх вихованням. Ст.21 СК України визначає, що шлюб це сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Не виникають шлюбні відносини при проживанні однією сім’єю без шлюбу та при релігійному обряді шлюбу.

Ознаки шлюбу:

• це союз жінки та чоловіка, який знаходиться під захистом держави;

• це вільний і моногамний союз;

• це рівноправний союз жінки та чоловіка;

• це союз, який укладається у встановленій державою формі;

• це, в принципі, довічний союз, спрямований на утворення сім”і , народження дітей, члени цього союзу пов’язані взаємною моральною і матеріальною підтримкою.

Під умовами вступу до шлюбу слід розуміти обставини, наявність яких необхідна для того, щоб шлюб мав юридичну силу. В теорії сімейного права розрізняють позитивні та негативні умови укладення шлюбу.

До позитивних відносять наступні умови:

1. досягнення шлюбного віку ( жінки,, чоловіки 18, однак за заявою особи, яка досягла 14 років, за рішенням суду ії може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає ії інтересам).

2. добровільність шлюбу, повинно бути вільне волевиявлення осіб щодо укладення шлюбу.

До негативних відносяться умови:

1. перебування однієї з сторін в іншому зареєстрованому шлюбі;

1. знаходження жінки та чоловіка у родинних зв’язках між собою по прямої лінії споріднення та в деяких випадках бокової лінії споріднення (не можуть перебувати у шлюбі рідні (повнорідні, неповнорідні) брат та сестра, двоюрідні брат та сестра, рідні тітка, дядько та племінник, племінниця, усиновитель і усиновлений, однак шлюб між ними може бути зареєстрований при умові скасування усиновлення;

2. визнання особи недієздатною.

3) тяжка хвороба, або хвороба, небезпечна для другого з подружжя і (або) їхніх нащадків.

Юридичне оформлення шлюбу відбувається шляхом його державної реєстрації. Заява за встановленою формою подається особисто жінкою та чоловіком до будь – якого державного органу реєстрації актів цивільного стану за їхнім вибором. Якщо заява не може бути подана особисто, то їх заяву, засвідчену нотаріально, можуть подати їх представники, повноваження яких також повинні бути нотаріально засвідчені.

Особи, що подали заяву про реєстрацію шлюбу, вважаються нареченими. Заручення не створює обов’язку вступу в шлюб, однак, особа, яка відмовилася від шлюбу, зобов’язана відшкодувати другій стороні затрати понесені у зв’язку з приготуванням до реєстрації шлюбу та весілля (ст. 31СК), при цьому не має значення, хто поніс витрати – сама особа, її батьки або інші родичі. Але, якщо наречений (наречена) відмовився д шлюбу внаслідок протиправної, аморальної поведінки нареченої (нареченого), приховання обставин, що мають істотне значення, то пісні витрати не підлягають відшкодуванню. Моральна шкода, що спричинена відмовою від реєстрації шлюбу, не відшкодовується. Відповідно до п. 4 ст.31 СК у разі відмови від шлюбу особи, яка одержала подарунок, договір дарування може бути розірваний в судовому порядку за вимогою дарувальника.

Ст. 30 СК покладає на наречених обов’язок повідомити один одного про стан свого здоров’я.

Орган РАЦСу при прийнятті заяви визначає місце та дату реєстрації шлюбу, ознайомлює наречених з їхніми правами та обов’язками та попереджує про відповідальність за приховання перешкод до реєстрації шлюбу.

Шлюб реєструється після спливу 1 місяця від дня подання заяви. При наявності поважних причин керівник органу РАЦСу дозволяє реєстрацію раніше (ст. 32 СК України). Кодекс не визначає перелік поважних причин, це може бути термінове відрядження, переїзд на постійне місце проживання в іншу місцевість тощо. Шлюб може бути зареєстрований в день подання заяви, якщо наречена вагітна, або якщо у неї народилася дитина, або є безпосередня загроза для життя нареченої або нареченого.

Реєстрація шлюбу може бути відкладена за рішенням керівника РАЦСу, але не біль ніж на 3 місяця і пов’язується з отриманням відомостей про наявність перешкод до реєстрації шлюбу. Про таке рішення наречені повинні бути повідомлені.

Наречені мають право на вибір прізвища одного з них або іменуватися дошлюбними прізвищами, а також мати подвійне прізвище. Шлюб є підставою для виникнення прав та обов’язків подружжя.