54. Розкрийте визначення походження дитини від батьків, які перебувають у шлюбі і батьків, які не перебувають у шлюбі.

Державні органи РАЦСу у порядку, встановленому законом, засвідчують народження дитини, а також походження дитини від матері та батька.

Відповідно до ст. 122 СК дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Сама наявність шлюбу між жінкою та чоловіком є доказом походження дитини від них. При цьому мати дитини не повинна надавати доказів походження дитини від свого чоловіка, а останній – доводити своє батьківство. Сама наявність шлюбу між матір’ю дитини та чоловіком є доказом походження дитини від цього чоловіка. Батько й мати, які перебувають у шлюбі, записуються батьками дитини в Книзі реєстрації народжень за заявою будь- кого з них. Походження дитини визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документу закладу охорони здоров’я про народження дитини. Якщо дитина народжена до спливу 10 міс. після припинення шлюбу або визнання його не дійсним, то вона також походить від подружжя, крім випадку передбаченого ст. 124 СК України (повторного шлюбу). В цьому випадку вважається, що батьком дитини є особа, яка знаходиться у шлюбі з жінкою, що народила дитину. Батьківство ж попереднього чоловіка може бути визначено наступним чином:

- у добровільному порядку при подачі до органу РАЦСу спільної заяви попереднього чоловіка та чоловіка у повторному шлюбі;

- у примусовому порядку за наявності судового рішення про визначення батьківства попереднього чоловіка.

Дружина і чоловік мають право подати до державного органу РАЦСу спільну заяву про невизнання чоловіка батьком дитини. У цьому разі походження дитини визначається відповідно до ч.1 ст. 135 СК. Факт перебування жінки та чоловіка у шлюбі встановлюється на момент народження дитини. Однак, якщо на момент народження дитини жінка не перебуває у шлюбі ( наприклад, чоловік помер до народження дитини або шлюб визнаний недійсним), юридичне значення має факт зачаття дитини у шлюбі.

Новим у кодексі є те, що закон тепер визначає походження дитини від батька та матері при штучному запліднені та імплантації зародка ( ст..123 СК). При цьому повинна бути письмова згода подружжя на імплантацію зародка. Подружжя записуються батьками дитини. Якщо зародок, зачатий чоловіком, який перебуває у шлюбі, та іншою жінкою, імплантовано в організм його дружини, дитина вважається такою, що походить від подружжя. У разі імплантації до організму іншої жінки зародка, зачатого подружжям, батьками дитини є подружжя. У разі народження дитини жінкою, якій було імплантовано зародок зачатий подружжям, реєстрація народження провадиться за заявою подружжя, яке дало згоду на імплантацію. При цьому одночасно з документом, що підтверджує факт народження дитини з цією жінкою, подається посвідчена нотаріусом її письмова згода на запис подружжя батьками дитини.

Визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою.

В разі, якщо батьки дитини не перебувають у шлюбі, то походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров’я про народження дитини, а батька:

• за спільною заявою матері та батька (ст.126 СК);

• за заявою чоловіка, який вважає себе батьком дитини (ст.127 СК);

• у судовому порядку ( ст. 128 СК).

Законодавець закріплює 2 порядки визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбу:

• добровільний;

• судовий.

Ст. 126 СК визначає добровільний порядок визначення походження дитини. Заява про реєстрацію дитини може бути подана до народження дитини і після її народження до органу РАЦСу. Заява може бути подана особисто і через представника. В разі подання такої заяви неповнолітнім орган РАЦСу повідомляє про це батьків, опікуна піклувальника неповнолітнього. Заява може бути направлена поштою. Її може подати представник на підставі нотаріально засвідченого доручення. Якщо заява про визнання себе батьком дитини подана неповнолітньою особою, то орган РАЦСу повинен повідомити про це батьків, опікуна, піклувальника неповнолітньої дитини про запис його батьком дитини.

Волевиявлення особи, що визнає себе батьком дитини, недостатньо, повинна бути ще і згода жінки на те, щоб ця особа була записана батьком дитини.

Визначення батьківства за рішенням суду (ст.128 СК) проводиться за наявності спору щодо особи, яка є батьком дитини. Підставою для визнання батьківства можуть слугувати будь – які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.

Визнання батьківства в суді здійснюється у порядку позовного провадження. Позов може бути поданий матір’ю, опікуном, піклувальником дитини або особою, яка утримує і виховує дитину, а також самою повнолітньою дитиною.