46. Дайте характеристику договору управління майном, назвіть сторони договору та істотні умови договору.

За договором управління майном одна сторона ( установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов’язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача) (ст.1029 ЦК).

Договір є оплатним, двостороннім і реальним. Предметом договору є майно, що можливо відокремити та використовувати для здобуття будь – якої користі. Це може бути єдиний майновий комплекс, нерухома річ, цінні папери, майнові права та інше майно. Не може бути самостійним об’єктом управління грошові кошти, крім випадків, коли це передбачено законом ( наприклад, ст.32ЦК встановлює, що за наявності достатніх підстав суд за заявою батьків, піклувальника може обмежити право неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїм заробітком).

Майно, передане в управління, має бути відокремлено від іншого майна, має обліковуватися в управителя на окремому балансі. Форма договору – письмова, щодо управління нерухомим майном – письмова, нотаріально засвідчена. Передача нерухомого майна та підприємства, як майнового комплексу, здійснюється за катом, який підписується обома сторонами.

Сторонами є установник управління і управитель.

Установник управління є власником майна, виключенням з цього є випадки, передбачені ч. 2-5 ст. 1032 ЦК. Установником управління може бути 1 особа і декілька осіб, якщо вони є власниками майна на праві спільної власності чи загальної. У разі переходу права власності на майно від установника управління до іншої особи, договір управління майном не припиняється, крім випадків, коли право власності на майно переходить внаслідок звернення на нього стягнення.

Управителем може бути суб’єкт підприємницької діяльності, тому що у більшості випадків управління потребує спеціальних навичок. Не може бути управителем орган державної влади, орган влади АР Крим або орган місцевого самоврядування, якщо інше не встановлено законом. Не можуть бути управителем і вигодонабувач. Управитель діє без довіреності. Договір управління майном може засвічувати виникнення в управителя права довірчої власності на отримане майно. законом чи договором управління майном можуть бути передбачені обмеження права довірчої власності управителя (ч. 2 ст. 1029 ЦК).

Істотними умовами договору є:

- перелік майна, що передається в управління;

- розмір і форма плати за управління майном.

Якщо управитель діє на безоплатних підставах, то істотною умовою є перша. Сторони самостійно визначають строк дії договору, а якщо в договорі це не визначено, то вважається, що договір укладений на 5 років.

47. Дайте характеристику договору позики.

За договором позики одна сторона ( позикодавець) передає у власність другій стороні ( позичальникові) кошті або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. (ст.. 1046 ЦК).

Предметом позики є грошові кошти та інші речі, визначені родовими ознаками. Форма договору – письмова, якщо його сума не менш як у 10 разів перевищує розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а якщо позикодавцем є юридична особа, незалежно від суми. Розписка також є письмовим посвідченням укладення договору.

Договір позики є одностороннім, реальним, оплатним або безоплатним. За надання позики позикодавець має право на одержання процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором. Якщо розмір процентів в договорі не встановлений, то їх розмір визначається на рівні облікової ставки Нацбанку України. Договір позики вважається безпроцентним якщо:

1) він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує 50 кратного розміру неоподаткованого мінімуму доходів громадян і не пов’язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін;

2) позичальникові передані речі визначені родовими ознаками.

Строк дії договору визначається у договорі, якщо строк повернення грошей не встановлений або цей строк визначений моментом пред’явлення вимоги, позика може бути повернена протягом 30 днів від дня пред’явлення вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Наслідки порушення умов договору:

1. Позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк, вказаний в договорі, якщо він не повернув своєчасно суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший процент не встановлений договором.

Якщо позичальник своєчасно не поверне речі, визначені родовими ознаками, він зобов’язаний сплатити неустойку, яка нараховується від дня, коли мають бути повернути речі до дня їх фактичного повернення, незалежно від сплати процентів за користування позикою.

2. Якщо договором встановлена черговість повернення позики ( частинами), то в разі прострочення повернення чергової частини позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини, що залишилася, та сплати процентів.

За домовленістю сторін борг, що виник із договорів купівлі – продажу, найму майна або з іншої підстави може бути замінений позиковим зобов’язанням (новація боргу).

При укладенні договору позики в усній формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, щ гроші або речі насправді не були одержані у меншій кількості.

Договір позики і договір позички не є однаковими договорами. Договір позички - це договір, за яким одна сторона (позикодавець) безоплатно передає або зобов’язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку.

Ціллю цього договору є набуття користувачем речі позикодавця у строкове безоплатне користування. Договір позички відрізняється від договору позики наступними ознаками:

1) право власності на річ у випадку надання речі у позичку зберігається за її власником ( позичкодавцем), а річ передається у тимчасове користування; за договором позики річ переходить у власність позичальника;

2) предметом договору позички може бути річ, визначена індивідуальними ознаками, а предметом договору позики – річ, яка може бути визначена родовими ознаками, та грошові кошти;

3) за договором позички має бути повернута сама річ, за договором позики - річ того самого роду;

4) договір позички може бути реальним і консенсуальним, а договір позики може бути лише реальним;

5) до договору позички застосовуються норми, що регулюють майновий найм ( оренду), а за договором позики – ні;

6) договір позички завжди є безвідплатним , а договір позики може бути відплатним і безоплатним.