- •Відповіді на п и т а н н я
- •Розкрийте поняття цивільного права, охарактеризуйте предмет, метод цивільного.
- •Розкрийте поняття цивільного законодавства, застосування цивільного законодавства за аналогією.
- •Розкрийте поняття права власності та назвіть способи набуття та припинення права власності.
- •Дайте поняття сімейних правовідносин, назвіть їх види, назвіть суб’єкти та об’єкти сімейних відносин, їх зміст.
- •Розкрийте поняття цивільно – правової відповідальності, назвіть форми та види цивільної відповідальності, розкрийте їх зміст.
- •Назвіть підстави та умови юридичної відповідальності, підстави звільнення від відповідальності.
- •Назвіть способи захисту цивільних прав та розкрийте їх зміст.
- •Дайте визначення цивільної дієздатності, назвіть види дієздатності, підстави та порядок визнання громадянина обмежено дієздатним і недієздатним.
- •Часткова дієздатність регламентує обсяг дієздатності малолітніх осіб у віці до 14 років. Таки особи вправі вчиняти дрібні побутові правочини ( ст.. 31 цк).
- •3. Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання її недієздатною.
- •Назвіть підстави визнання громадянина безвісно відсутнім, та оголошення його померлим, правові наслідки цього.
- •Дайте визначення об’єктів цивільних прав, класифікацію речей як об’єктів цивільних прав.
- •Дайте визначення юридичної особи, назвіть її ознаки та способи створення, назвіть види юридичних осіб.
- •Розкрийте поняття спадкування, назвіть місце відкриття та час відкриття спадщини, принципи спадкового права, їх зміст.
- •Дайте визначення “позовної давності”, назвіть види строків позовної давності, та вимоги, до яких не застосовується строк позовної давності.
- •Назвіть , з якого моменту починається перебіг строку позовної давності, в яких випадках перебіг строку позовної давності зупиняється і в яких випадках переривається.
- •Розкрийте поняття представництва, назвіть види представництва, назвіть повноваження представника, та розкрийте їх зміст.
- •Назвіть підстави виникнення цивільних прав та обов’язків , дайте класифікацію юридичних фактів та їх характеристику .
- •Дайте поняття правочину, та покажіть їх класифікацію за різними критеріями.
- •Абстрактним є правочин, дійсність якого не залежить від цілі ( вексель).
- •Назвіть умови дійсності правочину та розкрийте їх зміст
- •Назвіть види недійсних правочинів та розкрийте їх зміст.
- •Дайте поняття виконання зобов’язань, назвіть суб’єкти зобов’язання.
- •Розкрийте порядок і способи заміни осіб у зобов’язанні.
- •Покажіть, яку роль грає місце та строк виконання зобов’язання.
- •Розкрийте предмет і спосіб виконання зобов’язання.
- •Неустойка, як спосіб забезпечення виконання зобов’язання , її форма та види.
- •Порука як спосіб забезпечення виконання зобов’язання.
- •Гарантія як спосіб забезпечення виконання зобов’язання.
- •Застава як спосіб забезпечення виконання зобов’язання .
- •Розкрийте поняття та значення договору, назвіть їх види
- •За наявністю зустрічного відшкодування:
- •5.Договори основні та попередні.
- •6. Договори, укладені на користь контрагентів і третіх осіб.
- •7. Договори речові та зобов’язальні.
- •Розкрийте порядок укладення, зміни та припинення договору.
- •Дайте визначення договору купівлі – продажу, його юридичну характеристику. Назвіть форму, сторони та види договору.
- •Дайте характеристику договору поставки та договору контрактації сільськогосподарської продукції.
- •Дайте характеристику договору міни.
- •Дайте характеристику договору дарування
- •Дайте характеристику договору довічного утримання.
- •Дайте характеристику договору найму.
- •Дайте характеристику договору найму житла.
- •Дайте характеристику договору підряду.
- •2. Істотні умови договору підряду.
- •Дайте визначення договору перевезення, назвіть види перевезень, юридичну характеристику договору, сторони, форму договору , істотні умови.
- •Дайте характеристику договору зберігання.
- •2.Права та обов’язки сторін за договором зберігання.
- •3.Відповідальність сторін.
- •Дайте визначення договору страхування, його юридичну характеристику, назвіть сторони, форму договору, істоті умови та розкрийте їх зміст.
- •2. Істотні умови договору. Порядок укладення договору.
- •Дайте характеристику договору доручення.
- •Дайте характеристику договору комісії.
- •3.Зміст договору комісії.
- •Дайте характеристику договору побутового підряду.
- •Дайте характеристику договору управління майном, назвіть сторони договору та істотні умови договору.
- •Дайте характеристику договору позики.
- •Дайте характеристику договору кредиту.
- •Дайте поняття зобов’язань з відшкодування шкоди, назвіть їх ознаки та підстави відповідальності., покажіть відмінність не договірної відповідальності від договірної.
- •Відмінність позадоговірної відповідальності від договірної.
- •Охарактеризуйте склад спадщини та назвіть осіб, які можуть бути спадкоємцями. Розкрийте підстави усунення від спадкоємства.
- •Розкрийте порядок спадкування за законом.
- •Розкрийте порядок спадкування за заповітом.
- •2. Право на обов’язкову частку у спадщині.
- •Розкрийте порядок оформлення права на спадщину. Покажіть роль спадкового договору.
- •Розкрийте визначення походження дитини від батьків, які перебувають у шлюбі і батьків, які не перебувають у шлюбі.
- •Дайте поняття шлюбу та розкрийте порядок його укладення.
- •Назвіть підстави недійсності шлюбу.
- •Назвіть підстави припинення шлюбу та розірвання його в органах державної реєстрації актів цивільного стану та у суді.
- •4.Припинення шлюбу внаслідок його розірвання.
- •Розкрийте право особистої приватної та спільної сумісної власності подружжя.
- •2. Заробітна плата, пенсія, стипендія та інші доходи, одержані одним з подружжя (ч.2 ст.61 ск).
- •Дайте характеристику усиновлення, розкрийте права та обов’язки усиновлювачів.
- •1 Група
- •2 Група
Назвіть , з якого моменту починається перебіг строку позовної давності, в яких випадках перебіг строку позовної давності зупиняється і в яких випадках переривається.
Після початку перебігу позовної давності можуть виникати обставини (юридичні факти), які або перешкоджають уповноваженій особі своєчасно пред'являти позов, або іншим способом впливають на нормальний перебіг давності. Ці обставини можуть призводити до:
1) зупинення перебігу позовної давності (ст. 263 ЦК України);
2) переривання перебігу позовної давності (ст, 264 ЦК України);
3) відновлення пропущеного строку позовної давності, як загального, гак і скороченого (п. 5 ст. 267 ЦК України).
Перебіг позовної давності зупиняється у разі:
1) якщо пред'явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила);
2) встановленого відстрочення виконання зобов'язання (мораторію) на підставах, встановлених законом;
3) якщо позивач або відповідач перебуває у складі Збройних Сил України або в інших військових формуваннях, переведених на воєнний стан. До обставин, що зумовлюють зупинення перебігу позовної давності, віднесено також зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта, який регулює відповідні відносини.
Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.
За чинним законодавством переривання позовної давності допускається лише у двох випадках (ст. 264 ЦК України):
1) при пред'явленні особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.
2) перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дій, що свідчать про визнання нею свого боргу чи іншого обов'язку, Такими діями можуть бути відправлення боржником кредитору листа з проханням відстрочити стягнення боргу, часткове виконання зобов'язання тощо.
Вчинення зобов'язаною особою дій, які свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, є підставою для переривання перебігу позовної давності незалежно від складу учасників (сторін) зобов'язання. Крім того, окремо сформульоване правило щодо перебігу позовної давності у разі залишення без розгляду позову, пред'явленого у кримінальному процесі. У такому разі час від дня пред'явлення позову до набрання законної сили рішенням суду, яким позов було залишено без розгляду, не зараховується до тривалості позовної давності. При цьому, якщо частина строку, що залишилася, є меншою ніж шість місяців, вона продовжується до шести місяців.
Розкрийте поняття представництва, назвіть види представництва, назвіть повноваження представника, та розкрийте їх зміст.
Представництво, це правовідношення в силу якого правочини, що вчиняються однією особою ( представником) від імені іншої особи, яку представляють у силу повноважень, що ґрунтуються на договорі, законі, акту органу юридичної особи та з інших законних підстав, безпосередньо створюють, змінюють, припиняють цивільні права й обов’язки особи, яку представляють.
Учасниками відносин є 3 особи:
особа, яку представляють;
представник;
третя особа, з якою в особи, яку представляють, внаслідок вчинення представником правочину виникають цивільні права й обов’язки.
Особа, яку представляють, може бути як фізична особа, якщо вона має повну дієздатність, юридична особа – якщо це визначено її статутними документами.
Представником може бути фізична дієздатна особа, юридична особа, якщо це передбачено її статутними документами.
Третьою особою може бути будь який учасник цивільних правовідносин, який має потрібну для вчинення правочину цивільну дієздатність
Види представництва.
1.Добровільне, при якому дієздатна особа, яка сама здатна вчиняти правочини, використовує для їх вчинення представника на власний розсуд. Таке представництво здійснюється на підставі договору, зокрема договору доручення, довіреності або акта органу юридичної особи ( наказ, посадова інструкція тощо).
Різновидом такого представництва є комерційне представництво .Комерційним представником є особа, яка постійно та самостійно виступає представником підприємців при укладенні ними договорів у сфері підприємницької діяльності. Воно ґрунтується на підставі договору або довіреності. Для такого представництва закон допускає одночасне представництво різних сторін правочину за їх згодою і в інших випадках, встановлених законом. Таке представництво має таки особливості:
воно відбувається у сфері підприємницької діяльності і комерційним представником може бути лише суб’єкт підприємницької діяльності;
можливість здійснення такого представництва поставлена законом у залежність від наявності у представника відповідних повноважень на укладення договору від усіх його сторін;
договори доручення в такому представництві завжди мають відплатний характер.
2.Обов’язкове представництво – воно існує незалежно від волевиявлення особи, яку представляють ( представництво опікунів, батьків тощо). Різновидом такого представництва є статутне представництво, за яким представниками виступають уповноважені організації, яким за їхніми статутами надано право представляти інтереси членів їхніх організацій ( профспілки тощо).
Якщо представник вчинив правочин без відповідних повноважень від особи, яку він представляє, то він дійсній при схваленні його цією особою. Якщо особа, яку представляють ( при відсутності повноважень у представника( не схвалює дії представника, то такий правочин не породжує для прав та обов’язків для сторони, яку представляють. Для правочинів, які не потребують письмової форми, можливе їх схвалення в усній формі ( наприклад, шляхом здійснення конклюдентних дій, які б свідчили про прийняття виконання). Для інших правочинів схвалення може бути проведено шляхом направлення листа, телеграми тощо.
Назвіть способи припинення зобов’язань та дайте їх характеристику.
Окремі способи припинення зобов'язань.
1) зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. 2)зобов'язання припиняється за згодою сторін внаслідок передання боржником кредиторові відступного (грошей, іншого майна тощо). Розмір, строки і порядок передання відступного встановлюються сторонами (ст. 600 ЦК України).
3)Зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї зі сторін (ст. 601 ЦК України). Зарахуванням визнається угода, за якою з двох зустрічних однорідних вимог з предмета зобов'язань одна — менша за сумою — погашається повністю, а друга — більша за сумою — припиняється у частині, рівній меншій вимозі. Якщо обидва зобов'язання за сумою рівні, то вони повністю погашаються зарахуванням.
4)зобов'язання припиняється за домовленістю сторін.
Зобов'язання , яке припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим між тими самими сторонами є новацією..
Новація не допускається щодо зобов'язань про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'я або заподіянням смерті, про сплату аліментів та в інших випадках, встановлених законом. Новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором.
5) зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора (ст. 605 ЦК України).
6)зобов'язання припиняється поєднанням боржника і кредитора в одній особі (ст. 606 ЦК України) , тому що неможливо бути зобов'язаним перед самим собою. Основним випадком такого збігу є спадкоємство. Наприклад, кредитор за договором позики вмирає, і його боржник стає спадкоємцем, набуваючи права на майно. Внаслідок цього спадкоємець фактично стає кредитором щодо самого себе. Ця обставина є підставою для припинення зобов'язання. Проте, якщо поряд із зазначеною особою є інші спадкоємці померлого, то в цій частині зобов'язання за договором позики припинені бути не можуть, бо в ній збіг боржника і кредитора в одній особі відсутній. Не повністю, а лише частково припиняється зобов'язання у разі збігу кредитора з одним із солідарних боржників. Зобов'язання припиняється щодо цього боржника і зберігається щодо решти боржників.
Припинення зобов'язання з цієї підстави може мати місце у правовідносинах не тільки між фізичними, а й юридичними особами. Якщо дві організації перебували в договірних стосунках, а після цього були реорганізовані шляхом злиття чи приєднання однієї юридичної особи до іншої, то в цьому разі також може виникнути становище, при якому одна особа виступає як боржник і кредитор одночасно.
7) зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна зі сторін не відповідає (ст. 607 ЦК України).
Неможливість виконання має бути викликана такими обставинами, за які боржник не відповідає. Таке зобов'язання припиняється внаслідок випадкової неможливості його виконання і лише за відсутності вини боржника.
8) зобов'язання припиняється смертю фізичної особи або ліквідацією юридичної особи (ст. 608 ЦК України). За загальним правилом смерть кредитора або боржника не тягне за собою припинення зобов'язання, бо права й обов'язки померлого переходять до його спадкоємців.
Зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо виконання не може бути проведено без особистої участі боржника або в інший спосіб, нерозривно пов'язаний з особою боржника (наприклад, за авторським договором) і смертю кредитора, якщо виконання призначене особисто для нього (наприклад, особа, яка одержувала відшкодування у зв'язку з ушкодженням здоров'я). У цих випадках смерть учасника зобов'язання є підставою для його припинення.
Зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'я або заподіянням смерті (ст. 609 ЦК України).