Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
практикум Гронтковська-Косік.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
24 Мб
Скачать
☆

390

Мікроекономіка. Практикум

Вправа 7.

1) фірми D і F пра-

цюють в умовах до-

сконалої конкуренції,

доказом є стала ціна,

яка зумовлює лінійну

висхідну з постійним

кутом нахилу криву

сукупноговиторгу

TR; фірми А,В,С,G

працюють в умовах

недосконалої конку-

ренції (монополії) –

ціна змінна, для фірм

В,С,G крива попиту

спадна, крива MR

відстає від кривої

попиту; для фірми А

крива сукупного ви-

торгу TR нелінійна;

2) фірми А,С,D,F,G

працюють у коротко-

строковому періоді –

наявність поділу ви-

трат на постійні та

змінні; фірма В – у

довгостроковому пе-

ріоді;

3) див. рис. 14.10, оп-

тимальні обсяги ви-

Рис. 14.10

робництвафірм

А,В,F, G визначені за правилом MR=MC; оптимальний обсяг випуску для

фірм C і D =0;

4) Результати діяльності:

фірма А мінімізує збитки шляхом виробництва (VC<TR<TC);

фірма В максимізує економічний прибуток (P>ATC);

фірми C і D мінімізують збитки шляхом закриття (P<AVC, TR<VC);

фірма F максимізує економічний прибуток (TR>TC);

фірма G отримує нормальний прибуток (беззбиткова. Р=ATC).

Відповіді та розв’язки до контрольних завдань

391

Завдання 1.

1-в, 2-а, 3-б, 4-г, 5-б, 6-в, 7-а, 8-б, 9-г, 10-б, 11-г, 12-г, 13-в, 14-г, 15-б, 16-б,

17-б, 18-в, 19-а, 20-б, 21-в, 22-а, 23-г, 24-а, 25-г.

Завдання 2.

Правильні твердження: 1,3,4,7,8,10,11,12,13,16,17,19,20.

Неправильні твердження: 2,5,6,9,14,15,18.

Завдання 3. Розв’яжіть задачі

Задача 1.

1) у моделі Курно становище фірм на ринку характеризується абсолютною

симетрією. Ринковий попит: P=10–Q. Ринкове пропонування: Q=Q1+Q2. Для

максимізації прибутку фірми встановлюють обсяг випуску за правилом

MR=MC. Знаходимо MR як похідну функції TR: TR1=PQ1=(10–Q)×Q1=

=10Q1–(Q1+Q2)×Q1=10Q1–Q12–Q2Q1; MR1=TR1′(Q)=10–2Q1–Q2;

MR1=MC; 10–2Q1–Q2=2; Q1=(8–Q2)/2; звідси

крива реакції фірми 1: Q1=4–0,5Q2.

Аналогічно одержується крива реакції

фірми 2: Q2=4–0,5Q1. Рівновага встано-

влюється у точці перетину кривих реа-

кції двох фірм (рис. 15.1), де Q1=Q2;

підставляємо в рівняння кривої реакції

фірми 1 замість Q2 вираз з правої час-

тини функції реакції фірми 2: 4–0,5(4–

0,5Q1)=4–0,5Q1; 0,75Q1=2.

2) у стані рівноваги Курно: Q1=2,67;

Q2=2,67;

3) сукупний обсяг виробництва:

Q=Q1+Q2=2,67+2,67=5,34; Р=10–

Рис. 15.1.5,34=4,66.

4) EP1=EP2=TR–TC; MC=TC'(Q)=2;

TC=2Q=2×2,67=5,34; TR1=PQ1=4,66×2,67=12,44; EP1=EP2=12,44–5,34=7,1

Задача 2.

1) якщо одна з фірм у моделі Бертрана встановить ціну вищу, ніж ціна конку-

рента, вона не продасть нічого, а покупців перехопить інша фірма; якщо одна

фірма встановить ту ж ціну, що й конкурент, вони поділять ринок; якщо одна

фірма продаватиме продукцію за нижчою ніж у конкурента ціною, то вона

сама перехопить весь ринковий попит Але в останньому випадку друга фірма

також почне знижувати ціну. Результатом конкуренції між фірмами є зни-

ження ціни до рівня граничних витрат, тому ціна встановлюється на рівні

Розділ 15. МОДЕЛІ ОЛІГОПОЛІЇ


392

Мікроекономіка. Практикум

Р=МС=2. Обсяг виробництва двох фірм становитиме: Q=10–P=8 і буде поді-

лений порівну між двома фірмами: Q1=Q2=4;

2) EP1=EP2=TR–TC; MC=TC'(Q)=2; TC=2Q=2×4=8; TR1=PQ1=2×4=8; EP1=EP2=0.

Задача 3.

1) Криві реакції фірм аналогічні одержаним у задачі 1 (рис. 15.2), оскільки

дуополісти Штакельберга стикаються з тією ж кривою ринкового попиту;

2) у моделі Штакельберга фірма 1 (лідер) першою визначає свій обсяг випус-

ку за правилом MR=MC і фактично

ігнорує свою криву реакції. Фірма 2

приймає обсяг лідера як заданий (фі-

ксований) і визначає власний обсяг

випуску за своєю кривою реакції:

Q2=4–0,5Q1.

Виторглідера:TR1=PQ1=(10–

Q)×Q1=10Q1–(Q1+Q2)×Q1=10Q1–Q12–

Q2Q1; підставимо у рівняння TR1 за-

мість Q2 вираз 4–0,5Q1.

TR1=10Q1–Q12–(4–0,5Q1)×Q1=10Q1–

Q12–4Q1+0,5Q12=6Q1–0,5Q12;

MR1=6–Q1; MR1=MC; 6–Q1=2; Q1=4;

Рис. 15.2.Q2=2;

3) Q=Q1+Q2=6; P=4.

4) EP1=TR1–TC; MC=TC'(Q)=2; TC=2Q=2×4=8; TR1=PQ1=4×4=16;

EP1=16–8=8; EP2=TR2–TC; MC=TC'(Q)=2; TC=2Q=2×4=8; TR2=PQ2=4×2=8;

EP2=0.

Задача 4.

1) монополія (картель) за інших рівних умов виробляла б:

TR=(10–Q)×Q=10Q – Q2;

MR=TR′(Q) =10–2Q; MR=MC; 10–2Q=2; Q = 4; P = 6;

2) змова між фірмами (утворення картелю) дозволяє встановлювати вищі ці-

ни і отримувати більший прибуток за менших обсягів випуску:

EP=TR–TC; MC=TC'(Q)=2; TC=2Q=2×4=8; TR=P×Q=6×4=24; EP=24–8=16;

кожен учасник картелю одержить ½ сукупного економічного прибуток

(ЕР1=ЕР2=8).

Задача 5.

Модель

Курно

Бертрана

Штакельберга

Картелю

Q

1

2,67

4

4

2

Q

2

2,67

4

2

2

Q1+Q2

5,34

8

6

4

P

4,66

2

4

6

EP1

7,1

0

8

8

EP2

7,1

0

0

8

EP1+EP2

14,2

0

8

16


Відповіді та розв’язки до контрольних завдань

393

Порівняння моделей дозволяє визначити, що найкращий з точки зору фірм

результат діяльності вони мають за умов змови (картелю), з точки зору

покупців це – найгірший результат – найменший обсяг випуску і найвища

ціна. Найкращий результат з точки зору покупців і найгірший з огляду на

прибутковість фірм дає ситуація моделі Бертрана – це конкурентний резуль-

тат.

Задача 6.

1) з утворенням картелю функція його пропонування – це функція ринкового

пропонування, яка є сумою пропонування всіх фірм:

Q

s = Qs1 + Qs2 + Qs3 = –44 + 5,5P.

Функція граничних витрат картелю: MC = 8 + Q/5,5 .

Функції граничних витрат фірм:

MC1 = 8 + Q,MC2 = 8 + 2Q / 3 ,MC3 = 8 + Q / 3 .

Картель виступатиме на ринку як проста монополія:

MR = MC, MR = TR′( Q ) ,

TR = Q( 20 − Q ) = 20Q − Q 2 , MR = 20 - 2Q,

20 − 2Q = 8 +

Q , звідси QK = 5,5, PK = 14,5;

5 ,5

2) обсяги випуску фірм відповідно до виробничих квот:

q1 = 2QK / 11 = 1 , q2 = 5QK / 11 = 2,5 , q3 = 4QK / 11 = 2 ;

3) картель максимізує сукупний економічний прибуток всіх його учасників;

спокуса порушення картельної угоди пов’язана з тим, що за встановленою

картелем монопольною ціною кожна фірма могла б максимізувати власний

економічний прибуток за правилом MR = MC. У цьому випадку кожна з фірм

могла б отримати більший економічний прибуток, виробляючи більший об-

сяг продукції:

MC1 = 8 + Q = 14,5; Q1 =6; MC2 = 8 + 2Q / 3 = 14,5 , Q2 =9;

MC3 = 8 + Q / 3 = 14,5 , Q3 =18.

Проте порушення картельної угоди і збільшення обсягу випуску окремими

фірмами зрештою призвело б до зростання галузевого пропонування, зни-

ження ціни та зменшення економічного прибутку для всіх фірм галузі.

Задача 7.

1) у моделі домінуючої фірми (рис. 15.3) ринковий попит (D) описується рів-

нянням: P=100 – 2Q; Q=50–0,5P; пропонування інших фірм (Sf): Qf=0,5P.

Рівновага ринку за відсутності на ньому лідера визначається точкою перети-

ну кривих D та Sf: Р=50, Q=25; обсяг попиту на продукцію домінуючої фірми

при цьому дорівнює нулю. Попит на продукцію домінуючої фірми (крива Dd)

утворюється як горизонтальна різниця між ринковим попитом та пропону-

ванням інших фірм:


394

Мікроекономіка. Практикум

Q

d=Q – Qf=(50–0,5P) – 0,5P= 50–

P; P = 50 – Qd.

Обсяг випуску домінуюча фірма

(“Microsoft”) визначає за прави-

лом MR=MC:

TRd=P×Q=(50–Qd)×Qd=50Qd–Qd2,

MRd=TRd′(Q)=50 – 2Qd;

MR=MC; 50 – 2Qd=20, 2Qd=30;

Qd=15 (млн. шт.);

2) ціну домінуюча фірма визначає

за кривою попиту на її продукцію:

P = 50–Qd = 50–15=35 (дол.). Світо-

ва ринкова ціна комп’ютерної про-

грами дорівнюватиме ціні, встано-

вленій домінуючою фірмою;

3) за ціною, визначеною лідером,

інші фірми вироблятимуть згідно

своєї кривої пропонування:Рис. 15.3.

Qf=0,5Р=0,5×35 = 17,5 (млн. шт.);

4) всього на світовому ринку буде продано за ціною 35 дол. Q= Qd +Qf=

15+17,5=32,5 (млн. шт.) комп’ютерних програм.

Завдання 4. Графоаналітичні вправи

Вправа 1.

1) фірма А (рис.

15.4.а) за прави-

ломMR=MC

вироблятиме

QА=20;

2) крива попиту

для фірми В

утворюється як

залишковий по-

пит з відповід-

ноюкривою

MRВ; QВ=10;

Рис. 15.4

3) криві реакції

для функції ринкового попиту Р=60–Q (рис. 15.4.б) аналітично виводяться за

зразком розв’язку задачі 1: Q1=20–0,5Q2, Q2=20–0,5Q1;

4) рівноважні обсяги Q1=Q2=13,3; рівноважна ціна: Р=60– (Q1+Q2)=60 –

26,6=33,4.


Відповіді та розв’язки до контрольних завдань

395

Вправа 2.

1) крива попиту D1 – попит нееластичний;

2) крива попиту D2 – попит еластичний;

3) ламана крива попиту і відповідна їй

крива MR на рис. 15.5. – ситуацію зни-

ження ціни відображає нижній відрізок

кривої попиту D1, ситуацію підвищення

ціни – верхній відрізок кривої попиту D2;

4) Q*, Р*; фірма максимізує економічний

прибуток, оскільки для оптимального

обсягу випуску P>AC; 5) в межах верти-

кального відрізку розриву кривої MR.

Вправа 3.

1) за відсутності на ринку лідера:

D=Sf; Q=300, Р=55;

2) криві DL, MRL – див. рис. 15.6; по-

пит для лідера визначений як різниця

між ринковим попитом і пропону-

ванням інших фірм;

3) QL= 400, PL= 30;

4) за ціною лідера:

Q

f= 140, Qгалузі=QL+Qf=540.

Рис. 15.5.

Вправа 4.

1) (рис. 15.7.а) рівновага конкурент-

ної галузі: ЕС ; Р=30, Q=400; фірма

(рис. 15.7.б) виробляла Q=32 і отри-

мувала б лише нормальний прибутокРис. 15.6

РС=МС=АС;

2) добудова кривої MR, картель діє як монополіст: QK= 250, РК=45 (рівновага

в точці ЕК);

3) квота фір-

ми визначені

за MRК=МС;

Qf =20, фірма

отримує еко-

номічний

прибуток (за-

штрихована

площа ЕР1 на

рис. 15.7.б);

Рис. 15.7