278

Мікроекономіка. Практикум

22. Правило оптимального співвідношення ресурсів для конкурентної

фірми полягає у тому, що:

а) фірма мінімізує витрати, якщо кожен вхідний ресурс використовується

доти, доки цінність його граничного продукту не стане рівною ціні

даного ресурсу;

б) фірма максимізує сукупний виторг, якщо кожен вхідний ресурс вико-

ристовується доти, доки цінність його граничного продукту не стане

рівною ціні даного ресурсу;

в) фірма максимізує прибуток, якщо кожен вхідний ресурс використову-

ється доти, доки цінність його граничного продукту не стане рівною

ціні даного ресурсу;

г) правильні відповіді а) і в).

23. Коли конкурентна фірма досягає обсягу виробництва, за якого гра-

нична доходність кожного ресурсу дорівнює ціні цього ресурсу, вона:

а) мінімізує витрати виробництва, але не обов’язково при цьому максимі-

зує прибуток;

б) максимізує прибуток, але не обов’язково мінімізує витрати;

в) максимізує прибуток за мінімальних витрат;

г) може або максимізувати прибуток, або мінімізувати витрати.

24. Якщо фірма досягає оптимального співвідношення ресурсів, яке ма-

ксимізує прибуток, вона одночасно:

а) максимізує сукупний виторг;б) мінімізує витрати;

в) мінімізує сукупний виторг;г) максимізує витрати.

25. Довгостроковий попит фірми на ресурс порівняно з короткостроко-

вим є:

а) більш еластичним;б) менш еластичним;

в) абсолютно нееластичним;г) абсолютно еластичним.

26. * Цінність граничного продукту останнього з найнятих конкурент-

ною фірмою пекарів становить 25 грн., а ставка його заробітної пла-

ти – 40 грн. на день. Цінність граничного продукту останнього з най-

нятих кондитерів становить 15 грн., а його заробітна плата дорівнює

10 грн. Для максимізації прибутку фірмі доцільно:

а) наймати більше пекарів і менше кондитерів;

б) наймати більше кондитерів і менше пекарів;

в) не змінювати кількості найманих робітників;

г) наймати більше як пекарів, так і кондитерів.

Розділ 17. Попит на фактори виробництва

279

Завдання 2. Визначте, правильні чи неправильні

наступні твердження:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

Попит фірми на фактори виробництва має специфічні особливості для

кожного з ресурсів, тоді як пропонування має спільні риси для всіх видів

ресурсів.

Ціна ресурсу не залежить від ціни готової продукції.

Щоб знайти оптимальний обсяг попиту на ресурс, який забезпечить мак-

симізацію прибутку, фірма повинна співставляти вигоди і витрати від за-

лучення додаткової одиниці ресурсу.

Для конкурентної фірми P=MR, тому цінність граничного продукту і

гранична доходність ресурсу співпадають.

Використання ресурсу буде для фірми прибутковим, якщо гранична до-

ходність ресурсу стане рівною граничним видаткам на нього.

Крива попиту фірми на ресурс є кривою граничної доходності ресурсу,

кожна точка якої показує кількість ресурсу, яку купувала б фірма за кож-

ної можливої ціни даного ресурсу.

Спадна гранична доходність ресурсу для конкурентної фірми виникає ли-

ше внаслідок спадної граничної продуктивності фактора, для недосконало-

го конкурента вона знижується не тільки внаслідок спадної граничної про-

дуктивності фактора, але й через зниження ціни на готову продукцію.

Попит на ресурс недосконалого конкурента більш еластичний, ніж попит

конкурентної фірми.

Зміна попиту на готову продукцію фірми не впливає на попит фірми на

ресурс.

З підвищенням продуктивності ресурсу попит фірми на даний ресурс

зросте.

Якщо фактори виробництва взаємозамінні, то зниження ціни одного з ре-

сурсів призведе до зменшення попиту на інший лише у разі перевищення

ефектом заміни ефекту обсягу випуску.

Чим вища еластичність попиту на готову продукцію, тим більш еластич-

ним є попит на ресурс, і навпаки.

Чиста вигода фірми-покупця ресурсу максимізується, коли гранична цін-

ність покупки стає рівною граничним видаткам на неї.

Фірма мінімізуватиме видатки на заданий обсяг продукції, якщо забезпе-

чить таке співвідношення ресурсів, для якого відношення граничних про-

дуктивностей ресурсів до їхніх цін є однаковим для всіх видів ресурсів.

Оптимальне співвідношення ресурсів, для якого цінності граничних про-

дуктів всіх ресурсів рівні їх цінам, дозволяє конкурентній фірмі як мак-

симізувати прибуток, так і мінімізувати збитки.

8.

9.

10.

11.

12.

13.

14.

15.

280

Мікроекономіка. Практикум

Завдання 3. Розв’яжіть задачі

Задача 1.

Конкурентна фірма продає власну продукцію за ціною 2 грн. за одиницю, а

ресурс купує за ціною 10 грн. за одиницю.

Визначте, якими повинні бути гранична продуктивність і гранична доходність

ресурсу, щоб фірма могла максимізувати прибуток.

Задача 2.

Фірма “АВС” працює на ринку досконалої конкуренції. Ціна на її готову про-

дукцію становить 2 грн. за одиницю. Динаміка сукупного продукту в залежності від

кількості найнятих робітників представлена даними таблиці:

Кількість робітників, чол./день

Обсяг випуску продукції, од./день

1.

2.

3.

1

20

2

50

3

70

4

85

5

95

6

100

Виконайте необхідні розрахунки і побудуйте криву попиту фірми на працю.

Визначте, скільки робітників буде наймати фірма, якщо ставка заробітної

плати становитиме 25 грн. на день.

Як зміниться кількість найнятих робітників, якщо ставка заробітної плати

знизиться до 15 грн.?

Задача 3.

Фірма “АВС” стає монополістом на ринку готової продукції. Залежність між

кількістю робітників та сукупним випуском не змінилася і відповідає даним задачі

2. Попит на продукцію фірми заданий даними наступної таблиці:

Ціна одиниці готової продукції, грн.

Обсяг випуску продукції, од./день

1.

2.

3.

5

20

4

50

3,5

70

3

85

2

95

1

100

Виконайте необхідні розрахунки і побудуйте криву попиту на працю фі-

рми–монополіста, порівняйте її з кривою попиту на працю конкурентної

фірми.

Визначте, скільки робітників найме фірма-монополіст, якщо спочатку

ставка заробітної плати становила 25 грн. і згодом знизилася до 15 грн.

Проілюструйте рішення графічно і зробіть висновки відносно викорис-

тання ресурсу монополістом та досконалим конкурентом.

Задача 4.

Нехай у виробництві продукту використовуються два ресурси: праця і капітал.

Граничний продукт праці – 2 одиниці, граничний продукт капіталу – 5 одиниць, ціна

одиниці праці становить 1 грн., ціна одиниці капіталу – 20 грн. Продукція фірми

продається на конкурентному ринку за ціною 3 грн. за одиницю.

Визначте, чи є обране фірмою співвідношення ресурсів оптимальним для

максимізації прибутку. Якщо ні, то поясніть, як фірма повинна його змінити.

Розділ 17. Попит на фактори виробництва

281

Задача 5.

Фірма нарощує виробництво, використовуючи працю і капітал, які купує на

конкурентному ринку ресурсів. Ціна одиниці праці – 2 грн., одиниці капіталу – 3

грн. Граничні продуктивності і граничні доходності ресурсів представлені даними

таблиці:

Одиниці

ресурсу

1

2

3

4

5

6

7

Праця

MPL

10

8

6

5

4

3

2

MRPL,

5,0

4,0

3,0

2,5

2,0

1,5

1,0

MPK

21

18

15

12

9

6

3

Капітал

MRPK,

10,5

9,0

7,5

6,0

4,5

3,0

1,5

Визначте:

1) скільки одиниць праці та капіталу повинна придбати фірма для міні-

мізації витрат виробництва 64 одиниць продукції?

2) скільки одиниць праці і капіталу повинна придбати фірма, щоб оде-

ржати максимальний прибуток?

3) який обсяг випуску є оптимальним для фірми?

Задача 6.

Припустимо, що граничні продуктивності праці і капіталу для деякої фірми

відповідають значенням наступної таблиці:

Одиниці

капіталу, К

1

2

3

4

5

6

7

8

МРК

24

21

18

15

9

6

3

1

Одиниці

праці, L

1

2

3

4

5

6

7

8

MPL

11

9

8

7

6

4

1

0,5

Продукція фірми реалізується на конкурентному ринку за ціною 1 грн. за оди-

ницю. Працю і капітал фірма також купує на конкурентному ринку за цінами

PL=1 грн., PK=3 грн. за одиницю.

Визначте:

1) яким повинно бути співвідношення праці і капіталу, що забезпечить

фірмі мінімізацію витрат виробництва 80 одиниць продукції?

2) яке співвідношення ресурсів дозволить фірмі максимізувати еконо-

мічний прибуток?

3) який обсяг випуску є оптимальним для фірми?

4) якою є величина економічного прибутку фірми?

282

Мікроекономіка. Практикум

Завдання 4. Графоаналітичні вправи

Вправа 1.

Користуючисьін-

формацієюграфіка

попитунаресурс

“праця”, дайте відповіді

на наступні запитання:

1) яка з кривих відо-

бражає попит на

працю фірми, що

є досконалим кон-

курентом на ринку

готової продукції, а

яка–попит на

працю монополіс-

та на ринку готової

продукції?

2) скількиодиниць

праці найме кон-

курентна фірма і скільки –монополія, якщо погодинна ставка заробітної пла-

ти дорівнює 20 грн.?

3) як зміниться попит на працю конкурентної фірми, якщо погодинна ставка за-

робітної плати буде підвищена до 40 грн.?

4) скільки одиниць праці найме монополія за ставки в 40 грн.?

5) як зміниться попит на працю обох фірм, якщо внаслідок впровадження нових

технологій її продуктивність зросте вдвічі за інших рівних умов?

Вправа 2.

Припустимо, що праця електриків застосовується лише в одній галузі економі-

ки, а ринок готової продукції галузі і ринок праці є досконало конкурентними.

Графік представляє криву галузевого по-

питу на працю, як суму індивідуальних

кривих попиту всіх фірм галузі за ціни го-

тової продукції Р1.

Визначте і проілюструйте графічно:

1) як зміниться попит всіх фірм і галузе-

вий попит на працю електриків, якщо

ставка заробітної плати знизиться з w1

до w2 ?

2) як зміна рішень фірм галузі щодо

найму праці вплине на ціну готової

продукції?

3) як зміна ціни готової продукції вплине

на галузевий попит на ресурс?

4) побудуйте криву дійсного галузевого попиту на працю, яка враховувала б

зміну ціни готової продукції.

Розділ 18. Пропонування і рівновага на ринку праці

283

ПРОПОНУВАННЯ

І РІВНОВАГА НА

РИНКУ ПРАЦІ

РОЗДІЛ 18

Базовий рівень. Основні терміни та поняття

Обсяг пропонування праці в економіці визначається на основі індивідуа-

льних рішень окремих робітників, які володіють специфічним товаром – зда-

тністю до праці і можуть застосовувати її лише особисто і протягом певного

часу. Час належить до найбільш обмежених ресурсів.

Сукупна корисність часу для найманого робітника складається з корисно-

сті робочого часу та корисності часу дозвілля. Метою робітника є максимі-

зація сукупної корисності часу. Для її досягнення робітник повинен прийняти

рішення: яку частку бюджету часу витрачати на дозвілля, а яку – на працю.

Основним чинником, що впливає на вибір робітника, є годинна ставка

заробітної плати. Рівень годинної ставки заробітної плати відображає ва-

ртість втрачених можливостей. Кожен робітник може вибрати лише одне

місце роботи з багатьох можливих. Щоб утримати робітника на певному ро-

бочому місці, суспільство повинно оплатити йому альтернативну вартість

втрачених можливостей, забезпечивши таку заробітну плату, яку він міг би

одержати при іншому, найкращому застосуванні своєї праці. Ставка заробі-

тної плати відображає також продуктивність праці. Її зростання пов’язане

з підвищенням продуктивності праці внаслідок впровадження нових техноло-

гій і зростання кваліфікації робітників, а також виникненням дефіциту трудо-

вих ресурсів у періоди економічного піднесення і мобільністю робочої сили –

можливістю змінювати місце роботи.

Підвищення ставки заробітної плати за низького її початкового рівня

спонукає робітника працювати більше за рахунок скорочення часу дозвілля.

Виникає ефект заміни дозвілля працею. Але високий рівень годинної ставки

зарплати дає можливість споживати більше за тих самих, або навіть менших

затрат робочого часу. Це – прояв ефекту доходу. Він діє у протилежному на-

прямку і може спричинити скорочення індивідуального пропонування праці.

Чим вищим є рівень зарплати, тим більшим стає ефект доходу. Коли ефект

доходу перевищує ефект заміни, тривалість робочого часу скорочується. Од-

ночасна дія обох ефектів спричиняє дві відповідні конфігурації кривої ін-

дивідуального пропонування праці: коли переважає ефект заміни,

крива індивідуального пропонування є висхідною, коли починає переважати

ефект доходу, вона відхиляється ліворуч.

Крива пропонування галузі та економіки в цілому (крива

сукупного ринкового пропонування) є зростаючою функцією ціни праці. Ви-

284

Мікроекономіка. Практикум

східний характер кривої пов’язаний з ефектами заміни і доходу. Вважають,

що в масштабах всієї економіки переважає ефект заміни, тому з підвищенням

ставки заробітної плати пропонування робочої сили зростає.

Крива пропонування праці для фірми – покупця на конкурен-

тному ринку праці, показує, яку ціну фірма повинна заплатити за бажану кі-

лькість праці. Оскільки обсяг попиту окремої фірми відносно ринку в цілому

надто малий, вона може придбати будь-яку кількість праці за наявною рин-

ковою ставкою зарплати, ніяк не впливаючи на її рівень, тому пропонування

праці для фірми абсолютно еластичне. Крива пропонування є горизонталь-

ною лінією на рівні ринкової ставки заробітної плати, з величиною якої спів-

падають середні і граничні видатки фірми: S L = AE L = ME L .

В умовах досконалої конкуренції ні фірма, ані окремий робітник не ма-

ють контролю над існуючим у даний період рівнем заробітної плати та обся-

гом зайнятості й не можуть впливати на стан ринкової рівноваги. Ринкова рі-

вноважна ставка зарплати встановлюється внаслідок взаємодії сукупного

попиту на працю та її сукупного пропонування і визначається граничною до-

ходністю останнього з найнятих робітників даної кваліфікації, який має

найнижчу продуктивність. Будь-яка подія, що впливає на попит або пропону-

вання праці, змінює рівноважну ставку зарплати і граничну доходність на од-

ну й ту саму величину.

Фірма визначає рівноважний обсяг праці за правилом оптимального ви-

користання ресурсу MRPL = ME L (VMPL = w) і максимізує прибуток за

умови: DL = S L = MRPL = w .

Вигода фірми від найму робітників визначається як різниця між сумою

граничних доходностей всіх найнятих робітників, крім останнього, і видат-

ками на заробітну плату. Ця величина є нормальним (середнім) прибутком,

який складає неявні витрати фірми.

Вигідність конкурентного ринку праці для найманих робітників визна-

чається величиною одержуваної ними економічної ренти – різниці між рів-

новажною ставкою зарплати і мінімальними видатками, які могли б забезпе-

чити найом робітників. Її величина залежить від еластичності пропонування

праці: чим менш еластичним є пропонування, тим більша частина платежів за

ресурс набуває форми економічної ренти. Якби пропонування праці було аб-

солютно еластичним, економічна рента дорівнювала б нулю.

Якщо обидва ринки – ринок праці і ринок готової продукції – досконало

конкурентні, то в процесі встановлення загальної ринкової рівноваги досяга-

ється ефективний розподіл праці у суспільстві. У точці рівноваги

MRPL = ME L , або ME L = VMPL – граничні видатки на ресурс рівні цін-

ності граничного продукту праці. Дана рівність є критерієм ефективності роз-

поділу ресурсів.

f

Розділ 18. Пропонування і рівновага на ринку праці

285

Якщо покупцем на конкурентному ринку праці є фірма – монополіст на

ринку готової продукції, то у стані рівноваги гранична доходність праці

MRPL не є рівною цінності граничного продукту VMPL , оскільки гранич-

ний виторг монополіста є меншим за ціну продукції. За тієї ж ставки зарпла-

ти монополіст найме менше робітників, ніж конкурентна фірма, отже, в еко-

номіці матиме місце неефективне використання ресурсів.

Недосконало конкурентні структури на ринку праці надають особли-

востей його функціонуванню. Тут можуть виникнути три ситуації:

покупцем на ринку праці є монопсоніст – єдина фірма-наймач ро-

бочої сили у регіоні. Оптимальну кількість робітників монопсоніст визначає

за загальним правилом MRP = MEL , а ставку заробітної плати – за кривоюL

пропонування праці S L . За інших рівних умов монопсоніст, порівняно з

конкурентним ринком, наймає менше робітників і за нижчою ставкою

зарплати. Монопсонія призводить до неефективного використання ресурсів

суспільства: воно одержує меншу кількість продукції, а всі робітники отри-

мують ставку зарплати не на рівні їх продуктивності, а на рівні середніх ви-

датків на ресурс, що збільшує прибуток монопсоніста;

продавцем на ринку праці є монополіст, уособленням якого висту-

пає профспілка. Профспілки намагаються вирішити дві основні проблеми,

які утім виключають одна одну: збільшити зайнятість і підвищити заро-

бітну плату. Якщо профспілка своїм головним завданням вважає підвищен-

ня заробітної плати, вона намагатиметься впливати на чинники, які розши-

рюють попит на робочу силу або обмежують її пропонування в економіці.

Більш прийнятним шляхом є розширення попиту на працю. Монополія проф-

спілок на ринку праці, якщо вона об’єднує всіх робітників, може призвести

до значного підвищення зарплати, але наймачі при цьому скорочують чисе-

льність найнятих робітників. Якщо профспілка ставить своїм завданням мак-

симізувати зайнятість робітників у галузі, вона погодиться на ставку зар-

плати, яка відповідає рівню конкурентної. Успішність дій профспілок знач-

ною мірою залежить від еластичності попиту на працю. Сприятливі умови

для досягнення компромісу між заробітною платою і зайнятістю створюють-

ся у галузях, де еластичність попиту невисока;

двостороння монополія виникає, коли профспілка як продавець

праці стикається з покупцем – монопсоністом. За інших рівних умов на тако-

му ринку, порівняно з конкурентним, рівноважна кількість робітників буде

меншою, а профспілкова ставка зарплати буде значно вищою за монопсоніч-

ну. Сторона, яка має більшу силу і ефективнішу стратегію, може добитись

ставки, ближчої до тієї, яку запропонувала вона. Якщо сторони мають при-

близно рівну економічну силу, результат буде проміжним, ставка зарплати

наближатиметься до конкурентної, а рівень зайнятості збільшиться.