20

Мікроекономіка. Практикум

38. До специфічних методів мікроекономічних досліджень належать:

а) спостереження та статистичний аналіз;

б) граничний аналіз та економічне моделювання;

в) економічне моделювання та експеримент;

г) відбір фактів та наукове абстрагування.

39. Економічне моделювання передбачає, що дослідники:

а) застосовують припущення, які спрощують ситуацію;

б) намагатимуться врахувати всю наявну інформацію;

в) повинні використовувати математичні методи;

г) будуть дублювати реальний світ.

40. Проблема доцільності запровадження податку на тютюнові вироби з

метою зниження захворюваності людей – це проблема:

а) позитивної мікроекономіки;б) нормативної мікроекономіки;

в) не економіки, а охорони здоров’я; г) яка не стосується мікроекономіки.

Завдання 2. Визначте, які з наступних тверджень відносяться

до мікроекономіки, а які – до макроекономіки:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

13.

14.

Національний банк знизив облікову ставку з метою розширення доступу

інвесторів до кредитів.

Кондитерська фабрика прийняла рішення про звільнення частини робіт-

ників.

Несподівані зливи та шквали призвели до втрати частини урожаю зерно-

вих і зростання цін на борошно, хліб та крупи.

Індекс цін споживчих товарів у 2002 році зріс порівняно з 2000 роком на

25%.

Попит на автомобілі скоротився внаслідок значного підвищення ціни бе-

нзину.

Зростання цін енергоносіїв підвищило витрати виробництва фірми.

Зростання цін енергоносіїв сприяло посиленню інфляції витрат.

Валовий внутрішній продукт України у минулому році зріс на 5%.

Споживачі намагаються витрачати свої доходи раціонально з метою

отримання найбільшої вигоди для себе.

Фактичний рівень безробіття за минулий рік зріс на 3%.

За минулий місяць прибуток фірми “АВК” зріс на 5 %.

Метою діяльності фірми є максимізація економічного прибутку.

Якщо ціни на бензин зростуть, його споживання зменшиться.

Зі зміною доходу видатки споживачів на товари першої необхідності змі-

нюються незначно.

Розділ 1. Предмет і метод мікроекономіки

21

Завдання 3. Визначте, які з наступних тверджень

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

13.

14.

15.

16.

є позитивними, а які – нормативними:

Нормування продажу бензину – це політика, внаслідок якої рівень життя

більшості людей радше погіршується, аніж поліпшується.

Торік інфляція суттєво знизила добробут населення, і урядова політика

повинна бути спрямована на зниження її рівня.

Уряд повинен підвищити рівень митних тарифів, щоб захистити вітчиз-

няного виробника від іноземної конкуренції.

Уряд повинен надавати матеріальну допомогу бідним.

Бюджетний дефіцит слід скоротити за рахунок підвищення податків і

зменшення урядових видатків.

Війна в Іраку спричинила підвищення цін світового ринку на нафту, що

призвело до скорочення споживання бензину.

Зростання витрат виробництва за інших рівних умов призводить до зме-

ншення прибутку фірми.

Підвищення доходів збільшує попит на абсолютну більшість благ.

Зростання попиту споживачів на комп’ютери за інших рівних умов при-

зведе до підвищення цін на них.

Студенти, які склали іспит з „Мікроекономіки“ на „відмінно”, матимуть

успіх у бізнесі, на відміну від тих, хто отримав нижчі оцінки.

Люди з низьким рівнем доходів не повинні сплачувати податки.

За минулий місяць загальний рівень цін зріс на 2%.

Рівень доходів на душу населення у США вищий, ніж в Україні.

Американці більш щасливі, ніж українці.

Оскільки паління шкідливе для здоров’я, уряд повинен підвищити податок

на продаж тютюнових виробів, що сприятиме зменшенню числа курців.

Якщо Україна підвищить митні тарифи на імпортні товари, вони подо-

рожчають для українських споживачів.

Завдання 4. Визначте, правильні чи неправильні

наступні твердження:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

Головна мета вивчення мікроекономіки полягає у забезпеченні успішної

майбутньої підприємницької діяльності студентів.

Об’єктом вивчення мікроекономіки є поведінка мікроекономічних суб’єктів.

Основними методами мікроекономічних досліджень є граничний аналіз

та економічне моделювання.

У мікроекономіці переважає причинно-наслідковий та якісний аналіз.

Альтернативна вартість – це вартість втрачених можливостей.

Уряд може зробити альтернативні витрати суспільства на товар нульови-

ми, прийнявши закон про встановлення нульової ціни товару.

22

Мікроекономіка. Практикум

7.

8.

9.

10.

11.

12.

13.

14.

15.

16.

17.

18.

19.

20.

Суб’єкт, який міг би отримувати заробітну плату 25 грн. за годину, мав

би альтернативну вартість години відпочинку 25 грн.

Підручники університетської бібліотеки, якими студенти користують бе-

зоплатно, не відносяться до економічних благ.

Припущення „за інших рівних умов” потрібне для того, щоб відокремити

сторонні чинники при вивченні певного явища.

Економіка використовує ресурси ефективно, якщо є змога збільшити ви-

робництво усіх видів благ.

Для мікроекономіки характерний функціональний, переважно кількісний

аналіз та суб’єктивний підхід до вивчення економічних процесів.

Центральними суб’єктами мікроекономіки є споживач і фірма.

Проблема вибору в умовах обмеженості ресурсів полягає у визначенні,

від якої кількості одного блага потрібно відмовитись, щоб отримати до-

даткову одиницю іншого блага.

Причиною широкого використання моделей у мікроекономіці є недосту-

пність об’єкта – оригінала або небезпечність його безпосереднього дослі-

дження.

Мікроекономіка вивчає поведінку індивідуальних економічних суб’єктів

у різних ринкових структурах.

Мікроекономіка оперує такими величинами як загальний обсяг продук-

ції, загальний рівень цін, загальний рівень зайнятості.

Будь-які економічні рішення ґрунтуються на порівнянні витрат і вигод.

Перевага моделювання порівняно з іншими методами полягає в отри-

манні висновків в межах зроблених припущень.

Якщо ви збиралися провести вечір перед телевізором, а друзі запросили

вас на вечірку, ваш вибір не є економічним, оскільки будь-який варіант

рішення для вас не пов’язаний з грошовими витратами.

Ринкова економіка більш ефективна, ніж планова, тому що урядовці

держав з ринковою економікою краще знають економічну теорію і про-

водять кращу економічну політику.

Задача 1.

Завдання 5. Розв’яжіть задачі

У галузі виробляються комп’ютери та принтери. У таблиці наведено ефективні

варіанти зміни структури виробництва:

Варіанти

Принтери, шт.

Комп’ютери, шт.

1.

2.

3.

A

6

0

B

5

8

C

4

15

D

3

21

E

2

26

F

1

30

G

0

33

Зобразіть графічно криву трансформації виробничих можливостей галузі.

Обчисліть альтернативні витрати виробництва одного додаткового

комп’ютера в різних варіантах зміни структури виробництва.

Поясніть, як змінюються альтернативні витрати в міру розширення виробни-

цтва принтерів.

Розділ 1. Предмет і метод мікроекономіки

23

Задача 2.

У деякій країні за умови цілковитого використання всіх ресурсів виробляються

тільки два товари – велосипеди і пральні машини. Якщо всі ресурси будуть задіяні

у виробництві велосипедів, то їх буде вироблено 100; якщо всі ресурси будуть за-

діяні у виробництві пральних машин, то їх буде вироблено 40.

1. Побудуйте криву виробничих можливостей.

2. Визначте альтернативні витрати виробництва обох видів товарів.

3. Покажіть, які зміни відбудуться на графіку, якщо у виробництві велосипедів

буде застосована нова, більш продуктивна технологія.

4. Чи зміниться у цьому випадку альтернативна вартість виробництва?

5. Позначте на графіку точки, які відповідали б ефективним і неефективним

способам використання обмежених ресурсів.

Завдання 6. Графоаналітичні вправи

Вправа 1.

1.

2.

3.

4.

5.

Поясніть, яка модель представлена на гра-

фіку.

Позначте декілька точок ефективного роз-

поділу ресурсів між виробництвом двох ви-

дів продукції у галузі.

Проілюструйте графічно вплив закону спа-

дної віддачі факторів виробництва.

Поясніть ситуації, які складаються у точках N і F.

Який процес відображає зміна положення

кривої від RD до RT?

Вправа 2.

1.

Позначте на графіку точки,

Комбінації

що відповідають пропорціям

товарів

виробництва, заданим дани-

Одяг, од.

ми таблиці, та визначте ефек-

Продукти, од.

тивний, неефективний і не-

можливий варіанти виробництва.

Нехай спочатку вироблялось 300 од. про-

дуктів і 50 од. одягу. Згодом попит на одяг

зріс на 20 одиниць. Які зміни в структурі

виробництва дозволять задовольнити цей

додатковий попит?

Які зміни повинні відбутись, щоб стало

можливим виробництво 40 од. одягу і 400

од. продуктів?

A

60

250

B

60

100

C

50

300

D

40

400

2.

3.

24

Мікроекономіка. Практикум

ЧАСТИНА І. ЗАГАЛЬНІ ОСНОВИ ТЕОРІЇ

КОНКУРЕНТНОГО РИНКУ

ПОПИТ,РОЗДІЛ

ПРОПОНУВАННЯ,

ЦІНА ТА РИНКОВА РІВНОВАГА

Базовий рівень. Основні терміни та поняття

Всі мікроекономічні суб’єкти взаємодіють через ринок.

Ринок – це механізм, завдяки якому відбувається реалізація господарсь-

ких рішень основних мікроекономічних суб’єктів та їх оптимізація.

Ринок характеризують такі основні змінні: попит, пропонування, ціна.

Споживачі на ринку виступають як покупці, їх поведінку описує категорія

„попит“. Фірми виступають як продавці товарів і послуг, їх поведінку опи-

сує категорія „пропонування“.

Ринкова ціна є результатом взаємодії продавців і покупців. З одного бо-

ку, ціна виступає як складна функція попиту і пропонування, а з іншого –

вона сама впливає на величину попиту і пропонування, які виступають як

функції ціни. Всі змінні тісно пов’язані між собою і взаємно впливають од-

на на одну, формуючи ринковий механізм саморегулювання.

Попит є формою вираження потреб, представлених на ринку і забезпе-

чених грошовими засобами. Розрізняють індивідуальний (попит окремих

економічних суб’єктів) та ринковий (агрегований з попиту окремих

суб’єктів) попит. У будь-якому випадку попит формується двома складови-

ми: ціною та кількістю товару чи послуги, яку бажають придбати покупці.

Попит – це множина співвідношень цін і відповідних кількостей товару.

Обсяг попиту – це конкретна кількість товару, яку покупці бажа-

ють і можуть придбати за деякий період часу за певного значення ціни.

Закон попиту твердить, що між ціною і обсягом попиту існує обе-

рнений зв’язок.

Математичним виразом закону попиту є функція попиту:

QD = f (P) .

Іноді для аналізу використовується інша функція – функція ціни попиту, яка

встановлює залежність ціни товару від обсягу попиту на нього: P = f (QD ) .

Графічним відображенням функції попиту є крива попиту, яка зви-

2

Розділ 2. Попит, пропонування, ринкова рівновага

25

чайно є спадною і у більшості випадків – нелінійною.

Лінійна функція попиту описується рівнянням:

QD = a − b ⋅ P.

Важливо розрізняти зміни в обсязі попиту і зміни у попиті, які визнача-

ються різними чинниками. Ціна є основним чинником попиту, зміни ціни

спричиняють зміни в обсязі попиту, що графічно відповідає руху між точ-

ками вздовж даної кривої попиту.

Нецінові чинники попиту спричиняють зміни у попиті, тобто зміню-

ють всю множину співвідношень цін і обсягів благ, що графічно відповідає

зміщенню всієї кривої попиту.

Нецінові чинники попиту :

смаки та уподобання споживачів;

кількість покупців на ринку;

доходи споживачів;

ціни сполучених товарів;

очікування споживачів відносно зміни цін і доходів у майбут-

ньому.

Доходи споживачів чинять неоднозначний вплив на попит. Відпові-

дно до динаміки попиту в залежності від динаміки доходів розрізняють нор-

мальні, нижчі та нейтральні товари.

Нормальні товари – це товари, попит на які зростає зі зростанням дохо-

дів споживачів.

Нижчі товари – це товари, попит на які скорочується зі зростанням до-

ходів споживачів.

Нейтральні товари – це товари, попит на які не змінюється зі зміною

доходів споживачів.

Ціни сполучених товарів також чинять неоднозначний вплив на

попит залежно від характеру взаємозв’язку товарів.

Товари-субститути або взаємозамінники – це пари товарів, для яких

підвищення ціни одного викликає зростання попиту на інший, і навпаки.

Товари-комплементи або взаємодоповнювачі – це пари товарів, для

яких підвищення ціни одного призводить до зменшення попиту на інший, і

навпаки.

Незалежними у споживанні є товари, для яких зміна ціни одного ніяк

не впливає на попит на інші.

Пропонування – це кількість товарів, яка перебуває на ринку або може

бути доставлена на ринок. Розрізняють індивідуальне пропонування (окремої

фірми) та ринкове пропонування (сумарний обсяг індивідуального пропону-

вання всіх фірм галузі).

Пропонування – це множина співвідношень цін і відповідних кіль-

костей товару.

Обсяг пропонування – це конкретна кількість товару, яку про-

26

Мікроекономіка. Практикум

давці бажають і можуть поставити на ринок за деякий період часу за певного

значення ціни.

Закон пропонування твердить, що між ціною і обсягом пропону-

вання існує прямий зв’язок.

Математичний виразом закону пропонування є функція пропону-

QS = f (P) .

вання:

Іноді для аналізу використовується інша функція – функція ціни пропо-

нування, яка встановлює залежність ціни товару від обсягу його пропонуван-

ня: P = f (QS ) .

Графічним відображенням функції пропонування є крива пропону-

вання, яка звичайно є висхідною і нелінійною.

Лінійна функція пропонування описується рівнянням: QS = −c + d ⋅ P.

Зміни ціни спричиняють зміни в обсязі пропонування, що графічно від-

повідає руху між точками вздовж даної кривої пропонування. Нецінові

чинники спричиняють зміни у пропонуванні, що графічно відповідає змі-

щенню всієї кривої пропонування.

Нецінові чинники пропонування:

ціни ресурсів;

технологія виробництва;

кількість продавців на ринку;

податки та субсидії;

зміни цін інших товарів;

очікування відносно зміни цін у майбутньому.

Взаємодія попиту і пропонування визначає ринкову рівновагу.

Ринкова рівновага – це стан ринку, за якого обсяги попиту та

пропонування збігаються.

Рівновага окремого ринку певного товару називається частковою рівно-

вагою і встановлюється за умови: QD = QS . Графічно відповідає точці пе-

ретину кривих попиту та пропонування.

Ціна рівноваги – це ринкова ціна, за якої обсяг попиту дорівнює об-

сягу пропонування. Це ціна, яка задовольняє і продавців, і покупців, за цією

ціною їхні інтереси збігаються, а на ринку не існує ні дефіциту, ні надлишку

продукції. Рівноважний обсяг продукції – це обсяг попиту та пропо-

нування за ціною рівноваги.

Аналітичний вираз для рівноважної ціни та рівноважного обсягу:

QD = QS ; QD = a − b ⋅ P; QS = −c + d ⋅ P; a − b ⋅ P = −c + d ⋅ P;

P* =

a+ca ⋅d − c⋅b

; Q

* =.

b+db+d

Розділ 2. Попит, пропонування, ринкова рівновага

27

Ринок не завжди перебуває у стані рівноваги, але завжди існує тенденція

до вирівнювання обсягів попиту і пропонування. Точка рівноваги є стійкою,

а коливання ціни відіграє роль механізму саморегулювання ринкової системи.

Існує декілька моделей механізму встановлення ринкової рівноваги: мо-

дель „невидимої руки“, павутиноподібна модель, модель аукціоніста.

Рівновага може змінитися під впливом будь-якого з нецінових чинників,

який змінює попит або пропонування. Точка рівноваги переміщується в нове

положення і не повертається назад, ринкова система набуває нової рівноваги

з іншими параметрами рівноважних ціни і обсягу.

Зміни у стані рівноваги за зміни попиту: якщо на ринку за інших рів-

них умов зростає (скорочується) попит, то рівноважна ціна і рівноважний об-

сяг продукції зростуть (скоротяться).

Зміни у стані рівноваги за зміни пропонування: якщо на ринку за інших

рівних умов зростає (скорочується) пропонування, то рівноважна ціна зни-

зиться (підвищиться), а рівноважний обсяг зросте (скоротиться).

У всіх випадках, коли попит чи пропонування змінюються на абсолютну

величину, відбувається паралельне зміщення відповідних кривих.

Подібні зміни рівноважних цін та обсягів відбуватимуться і у випадку від-

соткових змін у попиті чи пропонуванні. Якщо попит зросте на 25% (r ) за

незмінного пропонування, це означатиме, що за кожного значення ціни обсяг

попиту покупців стане більшим за попередній на відповідну величину. Крива

попиту змінить кут нахилу: QD = 1,25(a − b ⋅ P ) . Рівняння рівноваги ма-

тиме вигляд:

Q

D (r ) = QS ;

(1 + r ) ⋅ (a − b ⋅ P) = −c + d ⋅ P .

Зміни у стані рівноваги за одночасних змін попиту і пропонування:

якщо одночасно зростають (скорочуються) і попит, і пропонування, рівнова-

жний обсяг продукції зросте (скоротиться), але вплив на рівноважну ціну є

невизначеним, він залежить від ступеня відносних змін попиту та пропону-

вання. Рівноважна ціна знизиться, якщо попит зросте в меншій мірі, ніж про-

понування, і підвищиться, якщо попит зросте в більшій мірі, ніж пропону-

вання. За умови односпрямованих пропорційних змін попиту і пропонування

рівноважна ціна не зміниться.

Зміни параметрів ринкової рівноваги можуть відбуватись в результаті

втручання держави, зокрема при встановленні податків і наданні субсидій.

Метою встановлення податків є одержання податкових надходжень до

державного чи місцевого бюджетів. Податком можуть обкладатися як покуп-

ці, так і продавці товарів і послуг. Прямі прибуткові податки скорочують до-

ходи споживачів, їх зміна зміщує криву попиту. Непрямі податки на товари і

послуги (акциз, мито) зменшують прибутковість продавців і зміщують криву

пропонування. Характер зміщення кривих залежить не тільки від величини